Рішення № 96246063, 13.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1701/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язати вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155950008384 від 21.10.2020 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити з 15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Однак рішенням відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу та не зарахував періоди роботи позивача на посаді моториста-матроса, моториста-електрика, оскільки робота моториста-матроса та моториста-електрика вважається роботою на сумісних посадах.

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 15.02.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

02.03.2021 року за вх. № 10572/21 від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до пп. 2 п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за Списком №2 визначається за відповідним переліком виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого КМУ після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 06 місяців на зазначених роботах. Згідно довідок ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» та Ізмаїльського морського торговельного порту до спеціального стажу роботи позивача не враховано періоди роботи на посадах моториста-матроса та моториста-електрика, оскільки ці посади не передбачені відповідним Списком №2. Документів які б підтвердили наявність пільгово стажу надано не було.

09.03.2021 року за вх. № 11716/21 від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач підтримав позицію викладену в позовній заяві.

16.03.2021 року за вх. № ЕП/6846/21 від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 по досягненню 58-річного віку звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням № 155950008384 від 21.10.2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

В обґрунтування відмови зазначено, що страховий стаж позивача складає 33 роки 02 місяці.

До страхового стажу не враховано періоди роботи: з 27.07.1982 по 22.09.1982 року, з 11.12.1984 по 14.08.1985 роки, з 19.08.1985 по 21.08.1992 роки на посадах моториста-матроса, моториста-електрика, оскільки вказані роботи вважаються роботою на сумісних посадах.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Так, ч.1 ст. 11 Закону №1058-IV передбачено, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з частинами 1-2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до п. б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (461-2016-п), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

З матеріалів справи судом встановлено, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових йому виповнилось 58 років.

З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах Кабінетом Міністрів України 18.11.2005 року прийнято Наказ №383 «Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (далі Порядок №383).

Відповідно до п.1 вказаного Порядку №383 - згідно з пунктом другим Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п) (далі - Список №1) та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Список №2), затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Пунктом 3 Порядку №383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 .

Як встановлено судом та вбачається із записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , позивач:

з 27.07.1982 по 22.09.1982 роки працював мотористом-електриком в Радянському Дунайському пароплавстві;

з 11.12.1984 по 14.08.1985 роки працював мотористом-електриком в Радянському Дунайському пароплавстві;

з 19.08.1985 по 02.10.1989 роки працював мотористом 1 класу - електриком суден портового флоту;

02.10.1989 року позивача переведено помповим машиністом-матросом 2 класу т/х «Десна»;

01.03.1990 року позивача переведено мотористом-електриком т/х «Десна»;

01.11.1990 року позивача переведено мотористом 1 класу - матросом 2 класу т/х «Десна»;

01.03.1991 року позивача переведено електриком-матросом 2 класу т/х «Дон».

Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 року №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Позивач на підтвердження пільгового стажу роботи надав належним чином оформлену трудову книжку, що містить належно оформлені записи щодо виконуваної роботи та періодів її виконання а також довідки ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» від 18.09.2020 року СУП-474 та від 23.09.2020 року № СУП-478, а також довідку ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт» від 27.08.2020 року № 01/46/105-20 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

В спірний період роботи позивача мотористом з 27.07.1982 по 21.08.1992 роки були чинні Списки робіт, виробництв, професій, посад, показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема: Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і тяжкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію по віку (по старості) на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 року, де в підрозділі « 23003000 Морський и річковий флот» розділу « 23000000 XXVIII Транспорт», за номером 23003010-14706 зазначено посаду «мотористи усіх найменувань» та Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів 16.01.2003 року №36, в якому в підрозділі «Морський і річковий флот» розділу XXVIII «ТРАНСПОРТНІ ПОСЛУГИ» зазначено посади «мотористи 28.3-4в».

Відповідно до наданих довідок ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» від 18.09.2020 року СУП-474 та від 23.09.2020 року № СУП-478, а також довідки ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт» від 27.08.2020 року № 01/46/105-20, позивач в період з 27.07.1982 по 22.09.1982 роки та з 11.12.1984 по 14.08.1985 роки, а також з 19.08.1985 по 21.08.1992 роки виконував роботи на посаді моториста, моториста-електрика та моториста-матроса яка відповідно до Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів 16.01.2003 року №36, розділ 28.3-4в відноситься до посад, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

З урахуванням зазначеного, посада, на якій позивач працював протягом спірного періоду, який відповідачем не враховано до пільгового стажу, передбачена Списками №2, які були чинні на період, коли позивач займав вказані посади, а також про вказаний період роботи на відповідній посаді міститься запис в трудовій книжці позивача, тому суд вважає необґрунтованими посилання відповідача у відзиві на той факт, що посади моториста-матроса та моториста-електрика не передбачені Списком №2 та посада моториста не підтвердилась первинними документами.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено) ; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ОСОБА_1 в загальній сумі 1816,00 грн., сплачені згідно квитанції № 10264 від 03.02.2021 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 255, 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155950008384 від 21.10.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити з 15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1816 (тисячу вісімсот шістнадцять гривень) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, (код ЄДРПОУ 20987385, 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83).

Суддя П.П. Марин