
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№380/1689/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 квітня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Фермерського господарства "Горлиця-М" до Головного управління ДПС у Львівській області, ДПС України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
Фермерське господарство "Горлиця-М" (82400, Львівська область, Стрийський район, с. Бержниця, вул. С.Стрільців,39) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (79032, м. Львів, вул. Дж. Вашингтона,17Б), ДПС України (04053, м.Київ, пл. Львівська,8) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення від 10.12.2020 №2222787/36466152 голови Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН Завади Т.В. ;
- визнати протиправним рішення голови Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН Осаволюка О.О. № 69152/36466152/2 від 17.12.2020 року;
- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 1 від 17.10.2020, складену ФГ «Горлиця-М» на суму 592 401,5 грн. в т.ч. ПДВ 98 733,58 грн.;
- стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області та ДПС України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6810 грн.;
- стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області та ДПС України на користь позивача судові витрати зі сплати витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 5600 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 17.10.2020 року, яку прийнято, але реєстрацію зупинено. Повідомлено, що вказані податкові накладні відповідають вимогам п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку", запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами отриманого повідомлення позивачем направлено на адресу Головного управління ДПС у Львівській області повідомлення щодо подачі пояснень та копії документів. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 10.12.2020 №2222787/36466152 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 17.10.2020 року з підстав ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання/транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Позивач вважає оскаржувані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ним подано усі підтверджуючі документи. Первинні документи подані на розгляд Комісії засвідчують факт реального постачання товару (курчат - бройлера) Просив позов задоволити.
Ухвалою суду від 10 лютого 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
02 березня 2021 року представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву (вх. № 13732), в якому просив відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. При здійсненні господарських операцій відповідно до умов Договору поставки № 17/10/20-01 від 17.10.2020 року, укладеного між Фермерським господарством «Горлиця-М» (Постачальник) та ТзОВ «Агроль» (Покупець) за яким постачальник зобов`язується передати у власність покупця свійську птицю - курчата бройлера, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах визначених договором. Згідно видаткової накладної № 25 від 17.10.2020 року постачальник передав, а покупець прийняв у власність 7738 голів курей-бройлерів на суму 592 401,50 грн. у зв`язку з чим була складена податкова накладна №1 від 17.10.2020 року. Вказана податкова накладна направлялась на реєстрацію до контролюючого органу. Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.11.2020 року зазначено, що відповідно п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної №1 від 17.10.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки код УКТЗЕД/ДКПП 0105 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Запропоновано надати пояснення та копії документів. Рішенням Комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2222787/36466152 від 10.12.2020 року з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Враховуючи вище наведене, у Головного управління ДПС у Львівській області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, а тому такі є правомірними.
Відповідач, ДПС України, відзив на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав.
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Фермерське господарство "Горлиця-М" зареєстроване як юридична особа з 02 липня 2009 року; основним видом діяльності згідно КВЕД є 01.47 Розведення свійської птиці (основний).
Між Фермерським господарством «Горлиця-М» (Постачальник) та ТзОВ «Агроль» (Покупець) 17 жовтня 2020 року укладено Договір поставки № 17/10/20-01 відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця свійську птицю - курчата бройлера, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах визначених договором
Відповідно до п. 4.1 вказаного Договору ціна договору становить загальну суму, вказану у видаткових накладних на відпущений товар за весь період дії даного Договору. Покупець після прийняття товару і необхідних документів на товар зобов`язаний здійснити оплату за товар у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок (п. 4.3 Договору).
Відповідно до наявних в матеріалах справи копії видаткової накладної №25 від 17.10.2020 року та товарно-транспортної накладної №17/10/01 від 17.10.2020 року та №17/10/02 від 17.10.2020 року (а.с. 99-101), позивач поставив Товариству з обмеженою відповідальністю «Агроль» товар на підставі договору № 17/10/20-01 - курчат бройлера у кількості 7738 голів, на загальну суму 592 401,50 грн.
У зв`язку із настанням дати виникнення податкових зобов`язань та відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України Фермерським господарством «Горлиця - М» складено податкову накладну №1 від 17.10.2020 року на суму 592 401,50 грн. у тому числі ПДВ 98733,58 грн.
Вище вказану податкову накладну 12 листопада 2020 року було направлено на реєстрацію, проте реєстрація вищевказаної податкової накладної була зупинена на підставі того, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів.
За результатами отриманого повідомлення позивачем направлено повідомлення щодо подачі пояснень та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Позивачем надано наступні пояснення: Фермерське господарство «Гордиця-М» із сировини (пшениці, макухи соєвої, олії, кормів стандарт стартер, стандарт гравер, премікс гравер, премікс фінішер), придбаної у постачальників (платників та неплатників ПДВ), вирощує та реалізує курчата бройлерв в живій вазі. Податкова накладна оформлена на операцію з реалізації курчат бройлера зупинена на етапі її реєстрації, про що господарство дізналося з отриманої квитанції.
Для підтвердження інформації зазначеній у податковій накладній було долучено наступні документи: Договір поставки № 17/10/20-01 від 17.10.2020 року, договір поставки №09-01/2020 від 01.04.2020 року, Договір купівлі-продажу № 10/04/20-2 від 10.04.2020 року, рахунок на оплату № 1972 від 25.08.2020 року, платіжне доручення №97 від 22.10.2020 року, договір поставки № 25/05/2020 від 06.05.2020 року, договір купівлі продажу № 2/07/2020 від 30.07.2020 року, договір купівлі-продажу № 3/10/2020 від 12.10.2020 року, договір купівлі-продажу № 30042020/01 від 30.04.2020 року, довіреність № 18 від 17.10.2020 року, довіреність №20 від 17.10.2020 року, довіреність №21 від 17.10.2020 року, банківська виписка за 20.10.2020 року, платіжне доручення №70 від 20.08.2020 року, видаткова накладна №60004156 від 25.08.2020 року, видаткова накладна № 60004523 від 18.09.2020 року, видаткова накладна № 53 від 01.08.2020 року, видаткова накладна № 3 від 12.10.2020 року, платіжне доручення № 101 від 22.10.2020 року, видаткова накладна № 206 від 13.10.2020 року, видаткова накладна №208 від 01.10.2020 року, платіжне доручення № 102 від 22.10.2020 року, договір на виконання робіт по утилізації відходів №04-05 від 04.05.2020 року, платіжне доручення № 116 від 19.11.2020 року, видаткова накладна №25 від 17.10.2020 року.
Рішенням комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 10.12.2020 №2222787/36466152 відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 17.10.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання/транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Позивач вважаючи винесення такого рішення протиправним, подав скаргу на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
За результатами розгляду скарги рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України № 69152/36466152/2 від 17.12.2020 року скаргу ФГ «Горлиця - М» залишено без задоволення, а рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області без змін.
Не погоджуючись із такими діями і прийнятим рішенням відповідачів, позивач звернувся із даним позовом до суду про його скасування та зобов`язання провести реєстрацію податкової накладної.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165) та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).
Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Правовими положеннями пункту 201.1 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Згідно з пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.
У відповідності до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пунктів 10-11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, прийняте у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів.
Проте, яких саме документів контролюючий орган не зазначив.
Разом з тим, відповідачем визначені (хрестиком) 1 позиція в формі самого рішення, а саме:
- Первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Жоден з перелічених документів, що передбачений формою не підкреслений.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивачем подано скаргу на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, за результатами розгляду якої вирішено залишити її без задоволення, про що винесено відповідне рішення.
Підставою для залишення скарги позивача без задоволення у рішенні зазначено: «Ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси.
Проте, суд зауважує, що у рішенні про відхилення скарги не визначено яких конкретно документів не надано, тобто, знов контролюючий орган обмежився загальною фразою, яка нічим не обґрунтована, не мотивована та не конкретизована. Висловлювання носить загальний характер, проте, підстав такого висловлювання не визначено.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
В той же час, суд зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
Більш того, суд зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено, що підставою для зупинення стала відповідність податкової накладної пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Пункт 1 Критерії ризиковості здійснення операцій містить такі критерії: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Також, відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН у разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
При цьому, конкретний перелік документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Тобто, використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
За таких підстав, суд приходить висновку, що відповідачем неправомірно зупинено реєстрацію податкової накладної позивача та протиправно винесено оскаржуване рішення про відмову у реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки контролюючий орган обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, при цьому, сукупність наданих первинних документів до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами, на виконання вимог яких складено спірні податкові накладні.
Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну, подану Фермерським господарством «Горлиця-М» Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 20 Порядку ведення ЄРНП, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, який є чинним на момент розгляду даної адміністративної справи, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
З огляду на протиправність вказаного вище рішення Головного управління ДПС у Львівській області, а також враховуючи норми діючого законодавства України, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 17.10.2020 року, подану Фермерським господарством «Горлиця-М» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту, що зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про скасування рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з огляду на таке.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Отже, з наведених процесуальних норм випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.
Однак, в даному випадку оскаржуване рішення за результатами розгляду скарги не містить приписів вчинити обов`язкові дії позивачу та не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, а тому не є рішеннями суб`єкта владних повноважень (актами індивідуальної дії) в розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно не порушують права свободи та інтереси ФГ «Горлиця -М» у сфері публічно-правових відносин.
З огляду на викладене, суд вважає, що рішення за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в № 69152/36466152/2 від 17.12.2020 року, яким залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін, не порушують прав позивача та не підлягає скасуванню у судовому порядку, оскільки не був підставою для відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд звертає увагу, що у межах спірних правовідносин рішення за результатами розгляду скарги не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків, а тому суд доходить висновку, що скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є належним та достатнім способом захисту прав позивача та про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позов задоволено частково, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за звернення з позовом до адміністративного суду, підтверджені платіжним дорученням від 08.01.2021 на суму 6 810,00 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно вказаної суми.
Щодо клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатським бюро «Тимофія Родікова» в особі керівника Родікова Т.В. укладено Договір № 17.1.1 від 24.12.2020 про надання правничої допомоги.
Згідно з пунктом 1.1, цього договору адвокат зобов`язується надати Клієнту правову допомогу об`єм якої визначається підписаними додатками до договору у формі актів-заявок або за окремими дорученнями Клієнта.
Відповідно до п. 4.5 Договору, з укладенням даного Договору Адвокату сплачується 5600 грн.
Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з Акту (заявки) № 1 узгодження об`єму юридичних послуг за Догвором № 17.1.1 про надання правової допомоги від 24.12.2020 року Адвокатським бюро «Тимофія Родікова» попередня вартість наданих послуг становить:
- підготовка та подання позовної заяви - 2100 грн.;
- участь у підготовчому судовому засіданні - 700 грн./1 год.;
- підготовка та подання відзиву - 2100 грн.;
- участь у судовому засіданні - 700 грн./1 год.
Загальна вартість правничої допомоги становить 5600 грн.
Згідно платіжного доручення від 25.12.2020 № 145 позивач оплатив гонорар адвоката в сумі 5600 грн за надання правничої допомоги згідно з Договором № 17.1.1 про надання правової допомоги від 24.12.2020 року.
Враховуючи, що відповідно до ухвали суду від 10 лютого 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, то відшкодуванню підлягають витрати позивача за підготовку та подання позовної заяви в розмірі 2100 грн.
Отже, витрати позивача в розмірі 2100 грн. на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та повністю доводяться належними і допустимим доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, а також зважаючи на приписи ч. 1 ст. 139 КАС України, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення на користь Фермерського господарства "Горлиця-М" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2100,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов Фермерського господарства "Горлиця-М" до Головного управління ДПС у Львівській області, ДПС України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.12.2020 №2222787/36466152 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 17.10.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 17.10.2020 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Фермерського господарства "Горлиця-М" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 ( дві тисячі двісті сімдесят) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.
Стягнути на користь Фермерського господарства "Горлиця-М" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 ( дві тисячі двісті сімдесят) грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.
Присудити на користь Фермерського господарства "Горлиця-М" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1050 (одна тисяча п`ятдесят) грн.
Присудити на користь Фермерського господарства "Горлиця-М" за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1050 (одна тисяча п`ятдесят) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Фермерське господарство "Горлиця-М" (82400, Львівська область, Стрийський район, с. Бержниця, вул. С.Стрільців,39; код ЄДРПОУ 36466152).
Відповідач1 - Головне управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43143039).
Відповідач2 - Державна податкова служба України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 43005393).
Повний текст рішення виготовлений 14.04.2021 року.
Суддя Кухар Н.А.
Судове рішення № 96245813, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 14.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 380/1689/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: