Ухвала суду № 96245196, 13.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 квітня 2021 року (о 10 год. 15 хв.)Справа № 808/583/17 ВО/280/22/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Калашник Ю.В., суддів Артоуз О.О., Новікової І.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2017 №808/583/17 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), Апеляційного суду Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 162, код ЄДРПОУ 02891457), про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Апеляційного суду Запорізької області (далі - відповідач-1), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач-2), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною відмову відповідачів-1,2 у виплаті позивачу одноразової вихідної допомоги у зв`язку з виходом у відставку, передбаченої статтею 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010; 2) зобов`язати відповідача-2 виділити Апеляційному суду Запорізької області кошти, належні до виплату позивачу у якості неоподатковуваної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою у зв`язку з виходом у відставку у відповідності до розміру отриманої заробітної плати за період з грудня 2015 року по вересень 2016 року, включно; 3) зобов`язати відповідача-1 нарахувати та виплатити позивачу одноразово неоподатковувану вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою у зв`язку з виходом у відставку у відповідності до розміру отриманої заробітної плати за період з грудня 2015 року по вересень 2016 року, включно.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі. Зазначене рішення набрало законної сили 23.05.2017.

18.05.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 (вх. №22828) про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Заява обґрунтована тим, що рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 №2-р (ІІ)/2020 у справі №3-311/2018(4182/18, 4632/19, 5755/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VІІ. За таких обставин заявник просить суд: 1) скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2017 у справі №808/583/17 та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову; 2) визнати протиправною відмову Апеляційного суду Запорізької області, Державної судової адміністрації України у виплаті позивачу одноразової вихідної допомоги у зв`язку з виходом у відставку, передбаченої статтею 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VІ від 07.07.2010; 3) зобов`язати Державну судову адміністрацію України виділити Апеляційному суду Запорізької області (в теперішній час Запорізькому Апеляційному суду) кошти, що належать до виплати ОСОБА_1 у якості неоподатковуваної вихідної допомоги в розмірі 10 місячних заробітних плат, за останньою посадою у зв`язку з виходом у відставку у відповідності до розміру отриманої нею заробітної плати за період з грудня 2015 року по вересень 2016 року включно, що дорівнює 274494,78 грн.; 4) зобов`язати Апеляційний суд Запорізької області (на теперішній час Запорізький апеляційний суд) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразово неоподатковувану вихідну допомогу в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, у зв`язку з виходом у відставку, у відповідності до розміру отриманої нею заробітної плати за період з грудня 2015 року по вересень 2016 року включно, що дорівнює 274494,78 грн.

Ухвалою судді від 25.05.2020 відкрито провадження за виключними обставинами, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін колегією суддів у складі трьох суддів на 18.06.2020.

10.06.2020 від Апеляційного суду Запорізької області до суду надійшов відзив на заяву, в якому він просить залишити заяву без задоволення, а постанову суду без змін. У відзиві зазначено про відсутність підстав для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами, оскільки на час звільнення позивача у відставку з посади судді були відсутні правові підстави для виплати одноразової вихідної допомоги в розмірі 10 місячних заробітних плат. Вказує, що прийняття рішення Конституційного Суду України від 15.04.2020 №2-р (ІІ)/2020 у справі №3-311/2018 не може вплинути на спірні правовідносини, оскільки спірні правовідносини виникли до його прийняття. У зв`язку з наведеним, вважає, що рішення Конституційного Суду України від 15.04.2020 №2-р (ІІ)/2020 у справі №3-311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19) не є підставою для скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2017 у справі №808/583/17. Наголошує на тому, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на час звільнення позивача у відставку.

18.06.2020 до суду від ДСА України надійшов відзив, у якому відповідач заперечує проти задоволення заяви та зазначає, що рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення. Зазначає, що дія пп. 1 п. 28 розділу ІІ Закону №1166 втратила чинність лише 15.04.2020. А тому рішення Конституційного Суду, на яке посилається позивач не може бути підставою для скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2017 у справі №808/583/17.

Ухвалою від 18.06.2020 провадження за виключними обставинами у справі №808/583/17 було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Верховного Суду у справі №808/1628/18.

10.03.2021 від Апеляційного суду Запорізької області до суду надійшло клопотання про поновлення розгляду справи.

25.03.2020 від Апеляційного суду Запорізької області до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Ухвалою суду від 13.04.2021 провадження у справі поновлено.

Судове засідання призначене на 13.04.2021.

Учасники справи до суду не прибули. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача та представника ДСА України клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 368 КАС України, справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 4 статті 299 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене розгляд справи здійснювався у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали заяви про перегляд постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2017 у справі №808/583/17 за виключними обставинами, відзив на заяву, матеріали справи, суд зазначає таке.

З матеріалів справи встановлено, що 06.03.2017 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Апеляційного суду Запорізької області (далі - відповідач-1), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач-2), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною відмову відповідачів-1,2 у виплаті позивачу одноразової вихідної допомоги у зв`язку з виходом у відставку, передбаченої статтею 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010; 2) зобов`язати відповідача-2 виділити Апеляційному суду Запорізької області кошти, належні до виплату позивачу у якості неоподатковуваної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою у зв`язку з виходом у відставку у відповідності до розміру отриманої заробітної плати за період з грудня 2015 року по вересень 2016 року, включно; 3) зобов`язати відповідача-1 нарахувати та виплатити позивачу одноразово неоподатковувану вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою у зв`язку з виходом у відставку у відповідності до розміру отриманої заробітної плати за період з грудня 2015 року по вересень 2016 року, включно.

У позовній заяві позивачем зазначено, постановою Верховної Ради України №1515-VІІІ від 08.09.2016 "Про звільнення суддів" позивача звільнено з посади судді апеляційного суду Запорізької області у зв`язку з поданням заяви про відставку. 15.09.2016 наказом голови Апеляційного суду Запорізької області №66к позивача виключено із складу суддів цього суду, але при цьому йому не було виплачено одноразової вихідної допомоги в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, право на яку позивач набув на підставі ст.136 Закону України №2453-VІ від 07.07.2010 "Про судоустрій і статус суддів". У зв`язку з цим позивач звернувся до голови Апеляційного суду Запорізької області, а також до Державної судової адміністрації України із заявою про виплату йому одноразової вихідної допомоги в розмірі 10 місячних заробітних плат, проте 07.02.2017 апеляційним судом позивачу вручено особисто письмову відповідь за №08-02/17вих., а 08.02.2017 позивач отримав поштою письмову відповідь ДСА України від 03.02.2017 за №С95-17-94/1, якими ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової вихідної допомоги у зв`язку з виходом у відставку з посиланням на те, що підстав для здійснення такої виплати не вбачається, оскільки норма Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (ст.136), що передбачала таке право, була виключена з цього Закону на підставі Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні". Позивач вважає відмову у виплаті одноразової вихідної допомоги в розмірі 10 місячних заробітних плат у зв`язку з виходом у відставку протиправною. На думку позивача правовідносини між сторонами у цій справі виникли до прийняття законів "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", а також "Про забезпечення права на справедливий суд", ці закони не можуть стосуватися тих, хто вже користується відповідними правами, а розповсюджується лише на тих осіб, які призначені на посаду судді після набрання ними чинності. Згідно з ч.2 ст.64 Конституції України права і свободи, передбачені ст.24 Основного Закону, не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану. Такого стану в Україні не оголошувалося. Невиплата позивачу передбаченої ст.136 Закону України №2453-VІ від 07.07.2010 "Про судоустрій і статус суддів" одноразової вихідної допомоги у зв`язку з виходом у відставку, на його думку, суперечить і вимогам ст.24 Конституції України, оскільки є дискримінацією щодо нього як судді, що вийшов у відставку, порівняно із суддями, які раніше вийшли у відставку, отримавши при цьому встановлену законом одноразову вихідну допомогу, та порівняно із суддями, які вийшли у відставку після 30.09.2016 і на підставі ст.143 Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів" також отримали вихідну допомогу. Згідно з довідками Апеляційного суду Запорізької області заробітна плата позивача за останньою посадою становила: у грудні 2015 року - 25768 грн. 60 коп., у січні 2016 року - 25768 грн. 60 коп., у лютому 2016 року - 45621 грн. 04 коп., у березні 2016 року - 21099 грн. 18 коп., у квітні 2016 року - 25787 грн. 89 коп., у травні 2016 року - 31396 грн. 34 коп., у червні 2016 року - 22833 грн. 69 коп., у липні 2016 року - 59160 грн. 00 коп., у серпні 2016 року - 6162 грн. 50 коп., у вересні 2016 року - 10896 грн. 94 коп., які підлягають врахуванню при визначенні позивачу розміру вихідної допомоги.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2017 у справі №808/583/17 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2017 у справі №808/583/17 вмотивована тим, що на дату прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення позивача з посади судді був чинним Закон України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 07.07.2010 №2453-VI, в якому відповідно до Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII виключено статтю 136, що передбачала виплату судді, який вийшов у відставку, вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат, за останньою посадою, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача відсутнє право на отримання такої допомоги.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для перегляду постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2017 у справі №808/583/17 у зв`язку з виключними обставинами, суд виходить з такого.

Положеннями частини 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто, зокрема, за виключними обставинами.

За приписами пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Отже, для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС необхідне одночасне існування двох обставин:

1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи;

2) судове рішення, яке просить переглянути заявник, повинно було підлягати виконанню, тобто таке рішення ще не виконано.

Таким чином, положення пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 19 лютого 2021 року у справі №808/1628/18 зазначив, що словосполучення «ще не виконане», яке вживається у пункті 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння. Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством.

Суд зазначає, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2017 у справі №808/583/17, про перегляд якої за виключними обставинами з відповідною заявою звернулась позивач у задоволенні позову відмовлено, а тому відповідно до правової Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові 19.02.2021 у справі №808/1628/18, вказане судове рішення не може вважатись невиконаним в розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки таке судове рішення набрало законної сили та не передбачає примусового його виконання.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 №2-р(ІІ)/2020 у справі №3-311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII, яким із Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI виключено статтю 136, частиною першою якої передбачалось право судді, який вийшов у відставку, на виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічні положення містяться у статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 року №2136-VIII.

Згідно з резолютивною частиною Рішення Конституційного Суду України від 15.04.2020 №2-р(ІІ)/2020 у справі №3-311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19) положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, наявність Рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 №2-р(ІІ)/2020 у справі №3-311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19) не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору.

Вищенаведене також відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові 19.02.2021 у справі №808/1628/18, яка враховується судом в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Згідно з частиною 1 статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Підсумовуючи вищевказане, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2017 у справі №808/583/17 у зв`язку з виключними обставинами та залишає судове рішення в силі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241, 243, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2017 у справі №808/583/17 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), Апеляційного суду Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 162, код ЄДРПОУ 02891457), про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2017 у справі №808/583/17 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 13.04.2021.

Головуючий суддя Ю.В.Калашник

Судді О.О.Артоуз

І.В.Новікова