Ухвала суду № 96244892, 13.04.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/5734/21

категорія 111060000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій останній просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 12.11.2018 №Ф- 59998-53 на суму 15819,54 грн (правонаступник - Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області);

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління державної податкової служби у Житомирській області № 00028602407 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12 березня 2021 року штраф у розмірі 1909,46 грн, пеню у розмірі 8070,72 грн, всього 9980,18 грн за період з 10.02.2018 до 04.03.2021.

Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважаю, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 ст.122 КАС України зазначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як свідчать матеріали справи, предметом даного позову являється оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-59998-53 від 12.11.2018.

Так, відповідно до п. п. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон №2464-VI) платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

При цьому, згідно з п. 9 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI від 08.07.2010 №2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У той же час, положеннями вищевказаного Закону визначений порядок дій платника у разі незгоди з отриманою вимогою - адміністративний чи судовий вид оскарження, на який законодавцем встановлено 10-денний строк.

Таким чином, викладеними нормами, встановлений обмежений строк для оскарження платником єдиного внеску вимогу контролюючого органу, зокрема протягом 10 календарних днів з дня її отримання.

Вказана позиція також підтримана Верховним Судом у постанові від 31.01.2019 по справі №802/983/18-а, а тому повинна застосовуватись до спірних правовідносин, в силу положень ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, вимога про сплату боргу (недоїмки) датована 12.11.2018. Як вказує у позовній заяві ОСОБА_1 про оскаржувану вимогу дізнався після отримання 26.03.2021 рішення Головного управління державної податкової служби у Житомирській області № 00028602407 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12 березня 2021 року штраф у розмірі 1909,46 грн, пеню у розмірі 8070,72 грн, всього 9980,18 грн за період з 10.02.2018 до 04.03.2021 та звернення до Податкової служби.

Втім позивачем не додано до матеріалів позовної заяви доказів того, коли саме відповідачем повідомлено його про наявність оскаржуваної вимоги про сплату боргу, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом.

Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) датована 12.11.2018, однак до суду ОСОБА_1 звернувся 03.04.2021, про що свідчить штемпель на конверті, в якому надійшов позов до суду, тобто з пропуском 10 - денного строку звернення до суду.

Відповідно до положень ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте, у порушення вказаних норм до матеріалів справи не додано окрему заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду

Крім того, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви додано документ про сплату судового збору у розмірі 908 грн.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Втім, за змістом прохальної частини позовної заяви така містить дві вимоги немайнового та дві майнового характеру, дві з яких є похідними двом іншим.

За таких обставин, а також враховуючи, що згідно з абзацом четвертим ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривні, за подання до суду зазначеної заяви позивач має доплатити судовий збір у розмірі: 908 грн за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA048999980313181206084006797; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду:

- окремої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поважних доказів його пропуску;

- належних доказів доплати судового збору у розмірі 908 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Єфіменко