Рішення № 96244863, 13.04.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/20084/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Майстренко Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Військової частини А 0281 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Військова частина А0281 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з нього на користь Військової частини А0281 вартість предметів речового майна, строки носіння яких не вийшли, з урахуванням зносу, та кошти за втрачене інвентарне майно у загальному розмірі 10308,38 грн.

В обґрунтування позову вказує, що відповідно до Норм забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в мирний час та в особливий період, затверджених наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232, відповідача було забезпечено речовим майном на період проходження військової служби в Збройних Силах України. Зазначає, що у 2020 році відповідача було звільнено. Під час звільнення з військової служби Військовою частиною А0281 було здійснено розрахунок вартості речового майна, яке не вислужило встановлений термін експлуатації, яка не відшкодована відповідачем на загальну суму 10308,38 грн.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) учасників справи.

Копія ухвали направлялась відповідачу на адресу його реєстрації, однак поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 4 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За наведених обставин, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи задля реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Керуючись приписами частини третьої статті 194, частини дев`ятої статті 205, частини четвертої статті 229, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи по суті у порядку письмового провадження.

Відзив від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статтею 162 КАС України, не надходив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 КАС України, позовну заяву, з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов такого висновку.

Встановлено, що наказом командира військової частини - польова пошта В1740 від 25.01.2017 старшого солдата ОСОБА_1 було прийнято на військову службу за контрактом та зараховано до списків особового складу.

Наказом командира військової частини А0281 (по стройовій частині) від 29.10.2020 №221 старшого солдата ОСОБА_1 , звільненого наказом командира 95 окремої десантно-штурмової бригади (по особовому складу) від 27.10.2020 №126-РС з військової служби у запас відповідно до частини п`ятої ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за підпунктом "е" (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем), із 29.10.2020 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Зазначеним наказом прийнято рішення утримати вартість речового майна, яке не вислужило встановлений термін експлуатації, у розмірі 10308,38 грн. згідно довідки від 29.10.2020 №133.

Так, згідно цієї довідки на утримання вартості речового майна, яке не вислужило встановлений термін експлуатації, відповідач отримав речове майно згідно з переліком, частину якого не зносив у встановлені строки, на суму 10308,38 грн.

Відповідно до записів у Книзі грошових стягнень і нарахувань військової частини А0281, копії з якої містяться в матеріалах справи, сума стягнення становить 10308,38 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості за речове майно, яке не вислужило встановлений термін експлуатації, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей врегульовані Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі Закон №2011).

Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №2011 дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Абзацом 2 частини 1 статті 91 Закону №2011 передбачено, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за не отримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за №768/28898, затверджена Інструкція про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період (далі - Порядок №232).

Згідно абзацу 7 пункту 4 розділу ІІІ Порядку №232 у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.

Враховуючи, що відповідач був звільнений з військової служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту, він зобов`язаний відшкодувати суму вартості виданих йому предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися.

Будь-яких заперечень щодо нарахованої суми вартості речей, строки носіння яких не закінчилися, відповідач не висловив. Відзиву на позов з обґрунтуванням своєї правової позиції також не надав.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 2 цієї ж статті при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, судовий збір з відповідача на користь позивача стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 КАС України, суд

вирішив:

Позов Військової частини А0281 (пр-т Миру, 39, м. Житомир, 10004, код ЄДРПОУ 08104621) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини А0281 вартість речового майна, яке не вислужило встановлений термін експлуатації, у розмірі 10308,38 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.04.2021.

Суддя Н.М. Майстренко