
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
(про закриття провадження у справі)
07 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/16849/20
категорія 109040000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Шимоновича Р.М.,
секретаря судового засідання: Коврижних Х. В.,
за участю: представника позивача Налапка М. М.,
представників відповідача Письменної Н. В. , Козлова А. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактік" до Приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Демецької Світлани Леонідівни, третя особа: Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" про визнання протиправною та скасування нотаріальної дії, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Галактік" із позовом, у якому просить: визнати протиправною та скасувати вчинену 20 грудня 2019 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою Світланою Леонідівною нотаріальну дію щодо реєстрації за Акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень" право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1822086800:01:000:0009 площею 3,91 га та цілісний майновий комплекс кінно-спортивної бази загальною площею 941,4 кв.м., які перебували в іпотеці відповідно до Договору іпотеки від 01.08.2013.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 26 жовтня 2020 року об 11:30.
У зв`язку із поданим клопотаннями представників відповідача про відкладення підготовчого засідання, розгляд справи відкладено на 09 листопада 2020 року 11:30 год.
09 листопада підготовче засідання відкладено на 20 листопада 2020 року 10:30 год. у зв`язку із поданим клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату.
20 листопада 2020 року у підготовче засідання з`явилися представник позивача, представник відповідача та представник третьої особи.
У підготовчому засіданні представник позивача просив відкласти розгляд справи на іншу дату. Відкладено підготовче засідання у справі на 09 грудня 2020 року 11:00 год.
Розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 № 378 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи» вирішено у зв`язку з перебуванням судді Шуляк Л. А. у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами призначити повторний автоматичний розподіл справи №240/16849/20.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 грудня 2020 року визначено головуючим суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року прийнято до провадження адміністративну справу № 240/16849/20 та призначено підготовче засідання у справі на 20 січня 2021 року о 09:30.
20 січня 2021 року у підготовчому засіданні представник позивача та відповідача просили відкласти підготовче засідання у справі на іншу дату.
Підготовче засідання відкладено на 27 січня 2021 року о 12:30.
27 січня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача про відкладення розгляд справи у зв`язку з перебуванням представника позивача у іншому судовому засіданні. Судове засідання відкладено на 01 лютого 2021 року о 12:00.
01 лютого 2021 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 17 лютого 12:30.
Представник відповідача подав до суду заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 як учасник (засновник) ТОВ "Галактік" та ОСОБА_3 як його представник за довіреністю не мають правових підстав на звернення до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом від імені та в інтересах ТОВ "Галактік" .
11 лютого 2021 року від представника позивача надійшло заперечення на заяву представника відповідача щодо залишення позову без розгляду, у якій просив відмовити у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду.
У судовому засідання, 17 лютого 2021 року, оголошено перерву до 04 березня 2021 року 14:00.
17 лютого 2021 року від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі.
Обгрунтовано заяву тим, що якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора, який вчинив в їх за заявою третьої особи, тобто дії стосується правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором та іншою, відмінною особою , вбачається спір про право між позивачем та іншою особою щодо нерухомого майна. Цей спір повинен розглядатися в порядку цивільного чи господарського судочинства, залежно від суб`єкта складу сторін, за своєю природою він є приватноправовим спором. На думку представника, даний спір має всі ознаки приватноправового спору внаслідок чого, враховуючи суб`єктний склад його сторін він підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
22 лютого 2021 року від представника позивача надійшли заперечення на заяву про закриття провадження у справі, у яких представник позивача просить відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі. Свою позицію мотивував тим, що у даній справі спору про право, фактичному дослідженню підлягають виключно управлінські рішення та дії приватного нотаріуса, який у межах спірних правовідносин діє як суб`єкт владних повноважень.
Переглянувши доводи заяви та матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст.3 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Водночас, помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських або цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування їхніх посадових чи службових осіб.
З матеріалів справи слідує, що предметом позову є дії Приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Демецької Світлани Леонідівни, як державного реєстратора щодо вчинених нею дій за заявою Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» від 19 грудня 2019 року № 02-5/8-1/74 пов`язаних з державною реєстрацією права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки у зв`язку з не виконанням ТОВ «Галактік» забезпечених іпотекою зобов`язань.
Розглядаючи справу №490/5986/17 Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 листопада 2018 року зазначила, що публічно-правові відносини виникають у випадку, якщо державний реєстратор діє як суб`єкт владних повноважень, вчиняє дії щодо позивача, які останній вважає неправомірними та такими, що порушують його права. Тобто під час визначення юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо особа оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у контексті ст. 24 Закону № 1952-IV і спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, то він є публічно-правовим і має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Суд відмічає, що у випадку оскарження дій державного реєстратора, який вчинив їх за заявою третьої особи, тобто дій, шо стосуються правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором та іншою, відмінною від позивача, особою, вбачається спір про право між позивачем та іншою особою щодо нерухомого майна. Цей спір повинен розглядатися в порядку цивільного чи господарського судочинства, залежно від суб`єктного складу сторін, за своєю природою він є приватноправовим спором.
З огляду на викладене, суд вважає, що спір має всі ознаки приватноправового спору, а тому, враховуючи суб`єктивний склад сторін у справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У свою чергу, як зазначено у пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Крім того, в рішенні від 12.10.1978 у справі "Занд проти Австрії" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Таким чином, для забезпечення права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції, яка визнається і ратифікована Україною, суттєвого значення набуває питання дотримання національними судами правил предметної юрисдикції.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно ч.1 ст.239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а тому приходить до висновку про закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву представника Приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Демецької Світлани Леонідівни про закриття провадження у справі, - задовольнити.
Провадження в адміністративній справі № 240/16849/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактік" до Приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Демецької Світлани Леонідівни, третя особа: Акціонерне товариства "Банк інвестицій та заощаджень" про визнання протиправною та скасування нотаріальної дії, зобов`язання вчинити дії, - закрити.
Роз`яснити, що розгляд даної справи віднесений до юрисдикції загального суду у порядку господарського судочинства.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Галактік" з Державного бюджету України сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) згідно квитанції №ПН33990 від 28.09.2020.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 13 квітня 2021 року.
Суддя Р.М.Шимонович
Судове рішення № 96244832, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 07.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 240/16849/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: