
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2021 р. Справа№200/1787/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
17 лютого 2021 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , в якій просить суд:
- визнати дії неправомірними та скасувати рішення Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради про відмову у знятті з реєстрації за місцем проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов`язати Департамент адміністративних послуг Маріупольської міської ради зняти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з реєстрації за місцем проживання за вказаною адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 належить позивачу на підставі договору дарування від 09.08.2000, зареєстрованого в реєстрі за №2279 та 1/4 частина на підставі свідоцтва про право власності від 26.04.1995, зареєстрованого за №35977.
Інша 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі свідоцтва про право власності від 26.04.1995, зареєстрованого за №35977, який доводиться позивачу рідним сином.
У 2015 році ОСОБА_2 добровільно покинув житлове приміщення і переїхав на постійне місце проживання до АДРЕСА_3 , і по теперішній час залишається проживати у м. Донецьк, а не за фактичним місцем реєстрації, що підтверджується заявою відповідача, нотаріально посвідченою та актом від 11.06.2019.Всі свої речі відповідач з квартири забрав. Обов`язків, передбачених ч.1 ст.64 ЖК України, пов`язаних з утриманням, оплатою житлового приміщення та комунальних послуг третя особа не виконує.
В даний час в зазначеній квартирі з зареєстрованих в ній осіб фактично проживає ОСОБА_1 , який повністю оплачує всі комунальні послуги за двох осіб.
У зв`язку зі змінами в законодавстві, для оформлення в Центрі надання адміністративних послуг субсидії, необхідно або добровільне зняття з реєстрації не проживаючих осіб, або рішення суду.
В добровільному порядку ОСОБА_2 особисто заяву про зняття з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 подати не може, так як виїхати у зв`язку з карантинними обмеженнями не має можливості, у зв`язку з чим, він надіслав нотаріальну заяву, посвідчену повноважним нотаріусом та довіреність позивачу.
Разом з тим, відповідач відмовив позивачу у знятті з реєстрації ОСОБА_2 за місцем проживання, оскільки позивачем не подано необхідних документів (паспортного документу).
Всі ці обставини змусили позивача звернутися з позовом до суду про
зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання.
Просить суд задовольнити позов.
Відповідачем на адресу суду надано заперечення на адміністративний позов позивача, у якому він заперечує проти задоволення заявлених вимог та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої доводи відповідач зазначає, що спеціальним законодавством, яким затверджені правила здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб на території України є Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року №207, якою затверджені правила здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб на території України.
Статтею 7 цього Закону та пунктом 26 даних Правил визначені підстави для зняття з реєстрації місця проживання особи, зокрема, якщо особа не подала необхідних документів або інформації, а також передбачено, що у разі подання заяви представником особи, крім документів, зазначених в вищевказаних нормативних актах, додатково подається документ, що посвідчує особу представника; документ, що підтверджує повноваження особи як представника (довіреність, посвідчена нотаріусом), крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).
Всі документи подаються до органу реєстрації в оригіналах, повинні містити достовірні відомості та бути дійсними.
11.02.2021 позивач дійсно звернувся до Департаменту щодо зняття з реєстрації за місцем проживання особи ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Але йому було відмовлено на підставі пункту 11 Правил реєстрації, у зв`язку з тим, що особа не подала необхідних документів, а саме позивач не надав паспорта громадянина України та військового квітка або посвідчення про приписку ОСОБА_2 .
Крім того, у позовній заяві позивач зазначає, що у зв`язку із неможливістю бути присутнім особисто для проведення процедури зняття з реєстрації місця проживання, ОСОБА_2 надіслав позивачеві нотаріальну заяву та довіреність видану на тимчасово окупованої території Донецької області, які, на думку позивача, мали юридичну силу та були подані останнім до Департаменту.
Проте, відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ці документи є недійсними і не створюють правових наслідків.
Виходячи з вищевикладеного, рішення від 11.02.2021 про відмову у знятті з реєстрації місця проживання громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято Департаментом в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією України та Законами України з дотриманням приписів та вимог законодавства, які регулюють питання, що пов`язані із реєстрацією/зняттям з реєстрації місця проживання/а.с.26-27/.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи/а.с.18/.
Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_1 , що виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області2 липня1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 /а.с. 3/.
З копії свідоцтва про право власності на житло від 26.04.1995, кв. АДРЕСА_1 належить на праві часткової власності ОСОБА_1 (позивачу) та членам його сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (третій особі) та ОСОБА_2 /а.с.12/.
Відповідно до реєстраційного напису на документі про право власності, ОСОБА_1 за договором дарування, посвідченому 20.09.1996 приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Чичековой Е.А. по реєстру №2938 подарував ОСОБА_3 1/4 частину кв. АДРЕСА_1 /а.с.12/.
З копії договору дарування від 09.08.2000, зареєстрованого в реєстрі за №2279 вбачається, що ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 (позивачу) 1/2 частину кв. АДРЕСА_1 /а.с.8/.
Згідно інформації Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 10.08.2020 № 10-1307-1979 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (третя особа) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.6/.
11.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради із заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з адреси: України, АДРЕСА_1 та цієї ж дати відповідачем відмовлено позивачу у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 через неподання відповідних документів відповідно до п. 11 постанови КМУ № 207 від 02.03.2016 /а.с.13/.
Отже, як вбачається зі змісту позовної заяви та відзиву, спірними питанням у справі є відмова у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував обставини справи, норми чинного законодавства та виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов`язані із реєстрацією місця проживання та зняттям з реєстрації місці проживання врегульовані Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11.12.2003 №1382-IV (далі - Закон №1382-IV) та Правилами реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 (далі - Порядок №207).
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону №1382-IV зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
- заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації;
- судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
- свідоцтва про смерть;
- паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
- інших документів, які свідчать про припинення:
- підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства;
- підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту;
- підстав на право користування житловим приміщенням.
Разом із заявою особа подає:
документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;
військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
У разі подання заяви представником особи додатково подаються:
документ, що посвідчує особу представника;
документ, що підтверджує повноваження особи як представника (законного представника).
Відповідно до п. 4 Порядку №207 реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів.
За пунктом 6 вказаного Порядку, у разі коли особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку (далі - представник).
Пунктом 8 Порядку №207 визначено, що документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративні послуги".
Так, згідно з пунктом 26 Порядку №207 зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
- заяви особи або її представника за формою згідно з додатком 11;
- рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
- свідоцтва про смерть;
- повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
- інших документів, які свідчать про припинення, зокрема, підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).
Відповідно до пункту 27 Порядку №207 працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання, особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття з реєстрації місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття з реєстрації місця проживання, про що зазначений працівник робить відповідний запис у цій заяві.
Працівник органу реєстрації у день звернення особи (її представника) або в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, посадової особи виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку, зокрема, приймає рішення про зняття з реєстрації або про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи.
Статтею 9-1 Закону №1382-IV орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію.
Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.
Також пунктом 11 Порядку №207 передбачено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації.
Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.
Судом встановлено, що 11.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради із заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з адреси: України, АДРЕСА_1 , який є співвласником даної квартири.
Позивач, як представник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, до заяви про зняття з реєстрації місця проживання останнього, надав лише свій паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 02 липня 1996 року /а.с. 13/.
Інших документів, передбачених Законом №1382-IV та Порядком №207, а саме:
- документа, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1;
- військового квитка або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1;
-документа, що підтверджує повноваження ОСОБА_1 як представника ОСОБА_2 (довіреності, посвідченої в установленому законом порядку), позивач не надав.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідач, приймаючи рішення про відмову у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з підстав не надання позивачем необхідних документів, діяв відповідно до приписів пункту 11 Порядку №207 та статті 9-1 Закону №1382-IV, тобто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо доводів позивача, викладених ним в позовній заяві про те, що за довіреністю, посвідченою поважним нотаріусом, якою ОСОБА_2 уповноважив позивача бути його представником з питань зняття з реєстрації, орган реєстрації може здійснити реєстрацію місця проживання відповідно до пункту 6 Правил реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 1 та 6 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207 ці Правила визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів.
У разі коли особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку (далі - представник).
На підтвердження позову позивачем надано письмовий документ - довіреність, посвідчену28.09.2020 нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ДНР, де зазначено що ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 бути його представником з питань зняття довірителя з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.11/.
Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", до зазначених населених пунктів відноситься місто Донецьк.
Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
До таких актів відноситься і довіреність, посвідчена 28.09.2020 нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ДНР, оскільки вона посвідчена (видана) службовою особою (нотаріусом) на тимчасово окупованій території, на якій органи державної влади, посадові та службові особи України не здійснюють свої повноваження.
Оскільки зазначена довіреність відповідно до положень статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є недійсною і не створює правових наслідків, доводи позивача в цій частині є необґрунтованими.
Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради (пр-т. Миру, 70, м. Маріуполь, 87500, ЄДРПОУ 39003124), третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження. Повне судове рішення складено та підписано 13 квітня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов
Судове рішення № 96244527, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 13.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/1787/21-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: