Ухвала суду № 96244320, 12.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 квітня 2021 року Справа №160/1846/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 15.03.2021 року у справі № 160/1846/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку основного розміру пенсії на підставі довідки наданої Службою зовнішньої розвідки України від 17.08.2020 за №16 з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок з 01.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки наданої Службою зовнішньої розвідки України від 17.08.2020 за №16;

- стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 908,00 гривень.

01.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, в якій просить роз`яснити судове рішення у справі №160/1846/21, а саме:

- в якому відсотковому розмірі від грошового забезпечення потрібно Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії;

- чи здійснювати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії.

В обгрунтування заяви зазначив, що прохальна частина позову містила вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки без обмеження максимального розміру та у розмірі 90% грошового забезпечення. Проте, із резолютивної частини рішення не зрозуміло, як саме слід виконувати вказане рішення: в якому відсотковому розмірі від грошового забезпечення потрібно здійснити перерахунок пенсії, чи здійснювати перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Оскільки розгляд справи №160/2515/21 відбувався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, суд вважає за можливе здійснювати розгляд заяви про роз`яснення судового рішення за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без виклику учасників справи.

Розглянувши заяву про роз`яснення судового рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

08.02.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки Служби зовнішньої розвідки України про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 17.08.2020 року за №16 з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 1 квітня 2019 року перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки Служби зовнішньої розвідки України про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 17.08.2020 року за №16 у розмірі 90 % грошового забезпечення, яке складається з: посадовий оклад – 9 020,00 грн., оклад за військовим званням – 1 480,00 грн., надбавка за вислугу років – 5 250,00 грн., надбавка за особливості проходження служби – 4 725,00 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень – 1 353,00 грн., премія – 2 706,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку основного розміру пенсії на підставі довідки наданої Службою зовнішньої розвідки України від 17.08.2020 за №16 з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок з 01.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки наданої Службою зовнішньої розвідки України від 17.08.2020 за №16;

- стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 908,00 гривень.

При цьому, в мотивувальній частині рішення суд зазначив, що предметом спору у даній справі є право позивача на перерахунок пенсії, із розрахунку розміру та видів грошового забезпечення, визначеного Службою зовнішньої розвідки України у відповідній довідці. Спору, щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.

Отже, з викладеного вбачається, що детально зазначені числові значення вказаних видів грошового забезпечення судом не з`ясовувались.

Крім того, визначення в довідці усіх складових грошового забезпечення та суми належить до виключної компетенції органу, який надає вказану довідку.

Також, в мотивувальній частині рішення суду щодо відсоткового розміру пенсії відносно заробітної плати, необхідності зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача без обмеження її граничним розміром, зазначено, що відповідач не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання даного рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Таким чином, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити, як передчасних.

Таким чином, з викладеного вбачається, що заявлені позовні вимоги судом були вирішені в повному обсязі.

При цьому, заявник фактично просить роз`яснити, як виконувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року в тій частині позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, що не є роз`ясненням його змісту.

Підстави та порядок роз`яснення судових рішень в адміністративному судочинстві встановлені ст. 254 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 254 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

За загальними нормами права роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акту є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акту, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Отже, необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Також, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Як роз`яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі" в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).

Отже, зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.

Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду України від 16 липня 2016 року у справі №826/16796/14 (21-452іп16), що постановлена за результатами розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, у якій заявник зазначив, що йому незрозумілий зміст мотивувальної частини постанови, що може викликати труднощі у виконанні судового рішення. У вказаній ухвалі Верховного Суду України зазначено, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Таким чином, роз`яснення судового рішення має бути зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

З рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року, із заявою про роз`яснення якого звернувся позивач вбачається, що в його резолютивній частині зазначено, які саме дії необхідно вчинити відповідачу для виконання даного рішення.

Крім того, в мотивувальній частині рішення суду від 15.03.2021 року зазначені норми закону, якими керувався суд, ухвалюючи дане рішення.

За наведених обставин, зміст рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року є чіткий та зрозумілий і додаткового роз`яснення не потребує.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року відсутні.

Водночас, судом встановлено, що в резолютивній частині рішення від 15.03.2021 року зазначено, що позов задоволено, замість задоволено частково, тобто вбачається описка, так як зміст рішення зводиться до часткового його задоволення.

Так, відповідно до статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд зазначає, що поняття описки і очевидної арифметичної помилки, визначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.

Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.

Під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Суд, виправляючи описку у своєму рішенні, не може змінювати зміст цього рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Аналогічна позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14, в якій передбачено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Так, судом встановлено, що у резолютивній частині рішення допущено описку, а саме: помилково зазначено «задовольнити», тоді як вірним є «задовольнити частково».

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає за необхідне виправити допущену у резолютивній частині рішення описку, вказавши у першому абзаці «позовну заяву - задовольнити частково», замість невірно вказаного «позовну заяву - задовольнити», а також доповнити її абзацом наступного змісту: «У задоволенні решти позовних вимог – відмовити».

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 253, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 15.03.2021 року у справі № 160/1846/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Виправити описку в резолютивній частині рішення від 15.03.2021 року, зазначивши у першому абзаці «позовну заяву - задовольнити частково», замість невірно вказаного «позовну заяву - задовольнити», а також доповнити її абзацом наступного змісту: «У задоволенні решти позовних вимог – відмовити».

Копію ухвали про виправлення описки надіслати особам, які брали участь у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець