Рішення № 96244292, 09.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2021 року Справа № 160/969/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/969/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень, карток відмови,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

21.01.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" до Дніпровської митниці, у якій позивач, з урахуванням уточнень від 08.02.2021 року, просить суд визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості №UА110230/2021/000011/2 від 21.01.2021 року та картку відмови № UА110230/2021/00033;

- рішення про коригування митної вартості №UА110230/2021/000009/2 від 19.01.2021 року та картку відмови №UA110230/2021/00030;

- рішення про коригування митної вартості №UА110230/2021/000003/2 від 15.01.2021 року та картку відмови № UA110230/2021/00019.

Ухвалою суду від 22.01.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішень, було залишено без руху на підставі ст.ст.160, 169 КАС України зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

08.02.2021 року позивачем усунуті недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі суду.

Ухвалою суду від 10.02.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/969/21 та призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, в порядку положень ст. 262 КАС України.

Також, ухвалою суду від 10.02.2021 року було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів, а саме:

- рішення про коригування митної вартості №UА110230/2021/000011/2 від 21.01.2021 року та картку відмови № UА110230/2021/00033;

- рішення про коригування митної вартості №UА110230/2021/000009/2 від 19.01.2021 року та картку відмови №UA110230/2021/00030;

- рішення про коригування митної вартості №UА110230/2021/000003/2 від 15.01.2021 року та картку відмови № UA110230/2021/00019.

- податкові декларації, подані товариством до митного оформлення, разом із додатками;

- відомості (інформацію) щодо прийнятих митним органом рішень про коригування митної, які оскаржуються позивачем та інші докази щодо суті спору.

01.03.2021 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов з додатками та доказами направлення позивачу, а також із витребуваними судом доказами по справі.

03.03.2021 року позивачем долучені додаткові докази по справі.

За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 09.04.2021 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

У позовній заяві, позивач зазначив, що 01 липня 2020 року між ТОВ фірма «ТРИПЛЕКС» (Покупець) та «Евонік Операції ГмбХ» (Продавець) було укладено Договір поставки №0048, відповідно до умов п.2.1 якого предметом договору є поставка товару Продавцем Покупцю з заводу-виробника Групи Евонік Індастріз АГ.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що поставка кожної партії товару у відповідності з цим договором оформлюється в письмовій формі відповідною додатковою угодою, в якій зазначаються типи, кількість та ціна товару, погоджені Продавцем та Покупцем. Додатки є невід`ємною частиною цього Договору.

Сторони підписали Специфікацію, яка є Додатком до Договору №0048 від 01.07.2020року.

Відповідно до умов Додатку Покупець придбаває товар МетАМІНО. Постачання товарів за контрактом здійснюється партіями по 22 тони.

У ЕМД при митному оформленні товарів декларантом зазначався метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений ст.58 Митного кодексу України.

При поданні декларації на підтвердження митної вартості декларантом надавалися: Договір поставки №0048 від 01.07.2020 року; Додаток до Договору; Інформація з сайту feedinfo.com; інвойс; паспорт безпеки; комерційна пропозиція; митна декларація країни відправлення.

При митному оформленні кожної партії товарів у відповідача виникали сумніви в достовірності заявленої митної вартості товарів/ним витребувано додаткові докази.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до положень ст.53 Митного кодексу України (надалі - МКУ), на підставі п.6 ст.53 МКУ додатково надавалися інформація про вартість товарів на міжнародному ринку, прибуткові та видаткові накладні, інші документи, копії яких додаються до цієї заяви.

При митному оформленні кожної партії товарів за контрактом позивач отримував картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів та рішення про коригування митної вартості.

Митна вартість товару, що імпортується була визначена з використанням наявної в митниці інформації щодо ідентичних товарів за методом 2а (з розрахунку 2,05 Евро/кг (МД UA0230/2020/017127 від 06.08.2020).

Так, зокрема: ЕМД №UА110230/2021/000924 від 21.01.2021 року збільшено за ст.55 МК України на 31553,50 грн. Рішення про коригування митної вартості №UА110230/2021/000011/2 від 21.01.2021 року. Картка відмови №UA110230/2021/00033; ЕМД №UА110230/2021/000794 від 19.01.2021 року збільшено за ст.55 МК України на 31430,60 грн. Рішення про коригування митної вартості №UА110230/2021/000009/2 від 19.01.2021 року. Картка відмови №UА110230/2021/00030 та ЕМД № UА110230/2021/000562 від 15.01.2021 року збільшено за ст.55 МКУ на 31405,66 грн. Рішення про коригування митної вартості №UА110230/2021/000003/2 від 15.01.2021 року. Картка відмови №UА110230/2021/00019.

Позивач вказує, що з огляду на це, товариством було подано уточнену митну декларацію, в якій ціни товарів та відповідних митних платежів були збільшені згідно з висновками, викладеними в рішенні про коригування митної вартості.

Враховуючи те, що зазначені товари мали бути терміново направлені контрагентам позивача, позивач не мав іншої можливості уникнути збитків і порушення своїх зобов`язань перед третіми особами.

Вказують, що всього, згідно вказаних вище рішень про коригування позивач був змушений додатково сплатити 94 389,76 гривень.

Позивач вказав, що приймаючи рішення про коригування вартості відповідач посилається на виявлені невідповідності, які викликають сумніві у достовірності наданих даних, що відповідно унеможливлює перевірку числового значення всіх понесених витрат та визначення митної вартості товару.

Однак, на думку позивача, такі висновку контролюючого органу є передчасними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а відповідно прийняті рішення на цих висновках, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку із чим звернулися до суду із цим позовом.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї позиції зазначив, що у відповідності до ст.337 МК України, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено такі обставини.

Позивач у січні 2021 року звернувся до Дніпровської митниці Держмитслужби з метою здійснення митного оформлення товару за ЕМД №UА110230/2021/000924 від 21.01.2021 року, ЕМД №UА110230/2021/000794 від 19.01.2021 року та за ЕМД №UА110230/2021/000562 від 15.01.2021 року.

Товар заявлено до митного органу згідно статті 58 Митного кодексу України за ціною договору.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, відповідачем встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п.3 ст. 53 МК України).

Контролюючим органом проводилась консультації.

Декларантом надавалися додаткові документи.

Між тим, поданими документами, на думку контролюючого органу декларантом не надано документально підтверджених відомостей у спростування виявлених невідповідностей.

Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за вказаними вище ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МК України, п.6 ст.54 МК України.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийняті рішення про коригування митної вартості.

Таким чином, у зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано Картки відмови, які були прийняті відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідач вважає, що посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості та картки відмови, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 01 липня 2020 року між ТОВ фірма «ТРИПЛЕКС» (Покупець) та «Евонік Операції ГмбХ» (Продавець) було укладено Договір поставки №0048, відповідно до умов п.2.1 якого предметом договору є поставка товару Продавцем Покупцю з заводу-виробника Групи Евонік Індастріз АГ.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що поставка кожної партії товару у відповідності з цим договором оформлюється в письмовій формі відповідною додатковою угодою, в якій зазначаються типи, кількість та ціна товару, погоджені Продавцем та Покупцем. Додатки є невід`ємною частиною цього Договору.

Сторони підписали Специфікацію, яка є Додатком до Договору №0048 від 01.07.2020року.

Відповідно до умов Додатку Покупець придбаває товар МетАМІНО. Постачання товарів за контрактом здійснюється партіями по 22 тони.

Так, 15.01.2021 року, 19.01.2021 року, 21.01.2021 року до Дніпровської митниці Держмитслужби, ТОВ фірма "ТРИПЛЕКС" було заявлено до митного оформлення Товар, митна вартість якого була визначена за ціною договору щодо товару, який імпортуються.

Отже, товариством у ЕМД при митному оформленні товарів декларантом зазначався метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений ст.58 Митного кодексу України.

Встановлено, що до митного оформлення було заявлено Товар: МетАМІНО, Метіонін, DL-метіонін кормовий 99%.

При цьому, як видно з матеріалів справи, відправником вказаного товару з Бельгії, згідно експортної декларації країни відправлення є виробник товару "Евонік Антверпен Н.В. ", який за Контрактом відправив на умовах CIP UA- Запоріжжя вантаж.

На підтвердження заявлених відомостей позивачем подавалися додаткові документи: договір поставки №0048 від 01.07.2020 року, додаток до договору №6, інформація з сайту feedinfo.com, інвойси, паспорти безпеки, комерційна пропозиція, митна декларація країни відправлення.

Так, від відповідача на адресу позивача надходили повідомлення, відповідно до змісту якого митний орган просив декларанта надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; прайс-листи, каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Додатково зазначено, що декларант за власним бажанням може подати і інші документи для підтвердження заявленої митної вартості.

На такі повідомлення митного органу, ТОВ фірма "ТРИПЛЕКС", надало відповіді, до яких позивачем додатково було додано: інформацію Фідінфо від 11.01.2021 року б/н, видаткові накладні та прибуткові накладні.

Також, декларантом заявлено, що до митниці надані всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

За результатами перевірки митних декларацій №UА110230/2021/000924 від 21.01.2021 року, №UА110230/2021/000794 від 19.01.2021 року та №UА110230/2021/000562 від 15.01.2021 року, а також інших документів, відповідачем відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, про що було винесено рішення про коригування митної вартості товарів: №UА110230/2021/000011/2 від 21.01.2021 року, №UА110230/2021/000009/2 від 19.01.2021 року та №UА110230/2021/000003/2 від 15.01.2021 року та картки відмови №UA110230/2021/00033, №UА110230/2021/00030 та №UА110230/2021/00019.

Так, оскаржувані рішення митного органу про коригування митної вартості товарів обґрунтовано такими обставинами.

Щодо прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №UА110230/2021/000003/2 від 15.01.2021 року.

Згідно матеріалів справи, згідно вимог ст.337 МКУ, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено таке.

Наданий до митного оформлення рахунок від 11.01.2021 року №6000921760 не містить печаток і штампів митних органів країни відправлення, що, на думку відповідача, може свідчити про надання декларантом до митниці інших документів, ніж ті, що були додані відправником, що дає підстави для сумніву у достовірності зазначених відомостей та указує на наявність фіскальних ризиків, в частині можливого заниження митної вартості заявленого товару.

Додатковою угодою від 26.11.2020 року №9 до контракту від 01.07.2020 року №0048 обумовлено зокрема ціни, умови поставки та платежу. Однак, під час перевірки було встановлено, що поданий до митного оформлення рахунок від 11.01.2021 року №6000921760 містить посилання лише на реквізити контракту (від 01.07.2020 року №0048).

Також, під час митного оформлення було встановлено, що у наданій комерційній пропозиції від 12.11.2020 року зазначено строк дії (до 17:00 12.11.2020 року), натомість інвойс №6000921760 датовано 11.01.2021 року, додаткова угода №9 до контракту датована 26.11.2020 року.

У копії митної декларації країни відправлення від 11.01.2021 року №МRN 21ВЕЕОООО001554530 зазначена вартість партії товару -38698,88 EUR, однак вартість партії товару за рахунком від 11.01.2021 рок № 6000921760 - 40 480,00 EUR. Також, відповідач вказує, що декларантом була надана копія митної декларації країни відправлення, яка не містить умов поставки.

У зв`язку з цим згідно положень ст.53 МКУ протягом 10 календарних днів декларанта було зобов`язано надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1)виписку з бухгалтерської документації; 2) прайс-листи, каталоги виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

15.01.2021 року посадовою особою митниці було надіслано електронне повідомлення декларанту щодо запиту надання додаткових документів.

15.01.2021 року позивачем були надані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1. інформація Фідінфо від 11.01.2021 року б/н.

Відповідачем було проведено процедуру консультації.

Як вказує відповідач, декларант відмовився від надання документів, які, на їх думку, підтверджують митну вартість товару.

Таким чином, за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА110230/2021/000003/2 від 15.01.2021 року.

Згідно матеріалів справи, використана наявна у митниці інформація щодо ідентичних товарів за методом 2А, з розрахунку 2,05 ЕЦК/кг у співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього за митною декларацією №UА110230/2020/017127 від 06.08.2020 року.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110230/2021/00019.

Оформлення вищезазначеного товару декларантом було здійснено та випущеного у вільний обіг за МД №UА110230/2021/000599 від 15.01.2021 року з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів №UА110230/2021/000003/2 від 15.01.2021 року. Таким чином, випуск товарів у вільний обіг було здійснено шляхом надання гарантій відповідно розділу X МК України.

Щодо Рішення про коригування митної вартості товарів №UА110230/2021/000009/2 від 19.01.2021 року.

У відповідності до ст.337 МКУ, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено таке.

Відповідно до додатку від 26.11.2020 року №9 до контракту від 01.07.2020 року №0048 оплата здійснюється протягом 30 днів від дати інвойсу.

Згідно матеріалів справи, до митного оформлення надано інвойс від 13.01.2021 року № 6000923173. Відповідач вказує, що платіжні документи не надавались.

Під час здійснення митного оформлення відповідачем встановлено, що наданий до митного оформлення рахунок від 13.01.2021 року № 6000923173 не містить печаток і штампів митних органів країни відправлення, що на їх думку може свідчити про надання декларантом до митниці інших документів, ніж ті, що були додані відправником, що дає підстави для сумніву у достовірності зазначених відомостей та указує на наявність фіскальних ризиків, в частині можливого заниження митної вартості заявленого товару.

Додатковою угодою від 26.11.2020 року №9 до контракту від 01.07.2020 року №0048 обумовлено зокрема ціни, умови поставки та платежу.

Однак, відповідач вказує, що поданий до митного оформлення рахунок від 13.01.2021 року № 6000923173 містить посилання лише на реквізити контракту (від 01.07.2020 року №0048).

У наданій комерційній пропозиції від 12.11.2020 року зазначено строк дії (до 17:00 12.11.2020 року), натомість інвойс №6000923173 датовано 13.01.2021 року, додаткова угода №9 до контракту датована 26.11.2020 року.

Також, під час митного оформлення товару, відповідачем було встановлено, що у копії митної декларації країни відправлення від 13.01.2021 року №MRN21ВЕЕ0000002296456 зазначена вартість партії товару - 38 698,88 ЕUR, однак вартість партії товару за рахунком від 13.01.2021 року № 6000923173 - 40480,00 ЕUR.

Відповідачем зазначено, що надана копія митної декларації країни відправлення не містить умов поставки.

Окрім цього, до митного оформлення надано страховий поліс від 14.01.2021 року №1516, однак, як вказує відповідач, документи що містять відомості про вартість страхування не надано.

19.01.2021 року посадовою особою митниці надіслано електронне повідомлення декларанту щодо запиту надання додаткових документів, а саме: 1)виписку з бухгалтерської документації; 2) прайс-листи, каталоги виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

19.01.2021 року декларантом було надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: інформація Фідінфо від 26.11.2020 року б/н, інформація Фідінфо від 11.01.2021 року б/н.

Відповідачем було проведено процедуру консультації.

Контролюючий орган вказує, що декларант відмовився від надання документів, які підтверджують митну вартість.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA10230/2021/000009/2 від 19.01.2021 року.

Використана наявна в митниці інформація щодо ідентичних товарів за методом 2А, з розрахунку 2,05 ЕЦК/кг у співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього за митною декларацією №UА 110230/2020/017127 від 06.08.2020 року.

Також, за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110230/2021/00030.

Оформлення вищезазначеного товару декларантом було здійснено та випущеного у вільний обіг за МД №UА110230/2021/000822 від 19.01.2021 року з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів №UА110230/2021/000009/2 від 19.01.2021 року. Випуск товарів у вільний обіг було здійснено шляхом надання гарантій відповідно розділу X МК України.

Щодо прийнятого Рішення про коригування митної вартості товарів№UА110230/2021/000011/2 від 21.01.2021 року.

Згідно матеріалів справи, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено такі обставини.

Відповідно додатку від 26.11.2020 року №9 до контракту від 01.07.2020 року №0048 оплата здійснюється протягом 30 днів від дати інвойсу.

Відповідач вказує, що до митного оформлення надано інвойс від 13.01.2021 року №6000923165.

Також не надані платіжні документи.

Під час митного оформлення товару, відповідачам було зазначено, що наданий до митного оформлення рахунок від 13.01.2021 року № 6000923165 не містить печаток і штампів митних органів країни відправлення, що, на думку відповідача, може свідчити про надання декларантом до митниці інших документів, ніж ті, що були додані відправником, що дає підстави для сумніву у достовірності зазначених відомостей та указує на наявність фіскальних ризиків, в частині можливого заниження митної вартості заявленого товару.

Додатковою угодою від 26.11.2020 року №9 до контракту від 01.07.2020 року №0048 обумовлено зокрема ціни, умови поставки та платежу.

Однак, як вказує відповідач, поданий до митного оформлення рахунок від 13.01.2021 року № 6000923165 містить посилання лише на реквізити контракту від 01.07.2020 року №00481.

Окрім цього, відповідачем зазначено, що у наданій комерційній пропозиції від 12.11.2020 року вказано строк дії (до 17:00 12.11.2020 року), однак, інвойс №6000923165 датовано 13.01.2021 року, додаткова угода №9 до контракту датована 26.11.2020 року.

У копії митної декларації країни відправлення від 13.01.2021 року №МRN21ВЕЕ0000002292798 зазначена вартість партії товару - 38 698,88 EUR, однак вартість партії товару за рахунком від 13.01.2021 року № 6000923165 - 40480,00 EUR.

Відповідач вказує, що надана копія митної декларації країни відправлення не містить умов поставки.

До митного оформлення надано також страховий поліс від 13.01.2021 року №1515, однак, документи що містять відомості про вартість страхування не надано.

21.01.2021 року відповідачем було надіслано електронне повідомлення декларанту щодо запиту надання додаткових документів, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) прайс-листи, каталоги виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також позивача повідомлено, що він за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

21.01.2021 року декларантом надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: інформація Фідінфо від 11.01.2021 року б/н.

Відповідач вказує, що товариство відмовились додатково надавати документи для підтвердження митної вартості товару.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА110230/2021/000011/2 від 21.01.2021 року.

Встановлено, що використана наявна в митниці інформація щодо ідентичних товарів за методом 2А, з розрахунку 2,05 ЕUR/кг у співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього за митною декларацією №UА110230/2020/017127 від 06.08.2020 року.

Також, за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110230/2021/00033.

Оформлення вищезазначеного товару декларантом було здійснено та випущеного у вільний обіг за МД №UА110230/2021/000950 від 21.01.2021 року з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів №UА 110230/2021/000011/2 від 21.01.2021 року. Випуск товарів у вільний обіг було здійснено шляхом надання гарантій відповідно розділу X МК України.

Правомірність винесених відповідачем рішень є предметом розгляду цієї адміністративної справи.

Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару та картки відмови на предмет їх відповідності закону суд виходить із такого.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України (надалі - МК України) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до положень частини п`ятої ст.54 МК України, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню (частина друга ст.52 МК України).

З урахуванням положень ст.52 МК України, відомості про складові митної в повинні бути документально підтверджені.

Згідно з частиною п`ятою ст.54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має застосовувати різні форми контролю, передбачені МК України.

Однією з форм контролю, відповідно до частини першої ст.336 МК України є перевірка документів та відомостей, які надаються під час переміщення т через митний кордон України.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу визначених у частині першій статті 58 МК України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 та 60 МК України. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності мають стосуватися лише числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Відповідно до ч.3, 4 ст.53 МК України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відсутність в рішеннях про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність цих рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий висновок, також узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Рішення про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості №UА110230/2021/000011/2 від 21.01.2021 року, №UА110230/2021/000009/2 від 19.01.2021 року та рішення про коригування митної вартості №UА110230/2021/000003/2 від 15.01.2021 року, які прийняті Дніпровською митницею Держмитслужби фактично обґрунтовано тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Додатково зазначено, що декларантом виявлені розбіжності спростовані не були та не було надано запитуваних додаткових документів

Як вже встановлювалося судом, повідомленням митного органу витребувано у позивача додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; прайс-листи, каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Обґрунтовуючи своє рішення митний орган вказує на інші підстави та документи, які не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: відповідно до умов контракту оплата здійснюється протягом 30 днів від дати інвойси. До митного оформлення надано інвойси, але не надано платіжні документи - проте, на дату поставки товарів термін оплати ще не наступив; інвойси не містять печаток і штампів митних органів країни відправлення - форма інфойсу законодавством не встановлена; інвойси містять посилання лише на реквізити контракту - форми рахунків не затверджені. Мають відповідати вимогам, які ставляться до первинних документів та надавати змогу ідентифікувати обсяг господарської операції осіб, які її здійснюють; у митній декларації країни відправлення зазначена інша вартість товарів, ніж в інвойсі та немає умов поставки - згідно законодавства ЄС у митній декларації необхідно зазначати вартість товару і транспортні витрати до кордону з ЄС.

Щодо зазначення митницею про те, що відповідно до додатку до контракту оплата здійснюється протягом 30 днів від дати інвойсу.

З матеріалів справи судом встановлено та не заперечується відповідачем, що відповідно до п. 5.1. контракту від 01.07.2020 року №0048, покупець виконує оплату за кожну поставку протягом 30 днів від дати інвойсу.

Подані до митного контролю інвойси датовані - 11.01.2021 року та 13.01.2021 року.

15.01.2021 року, 19.01.2021 року та 21.01.2021 року до Дніпровської митниці Держмитслужби, ТОВ фірма "ТРИПЛЕКС" було заявлено до митного оформлення Товар.

На дату митного оформлення строк оплати товару не сплив, а тому були відсутні підстави вимагати платіжні документи у декларанта.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що у наданих до митного оформлення комерційних інвойсах та декларації країни відправлення відсутні печатки і штампи уповноважених органів країни відправлення та, що у копіях митних декларацій країни відправлення зазначена вартість партії товару - 38698,88 EUR, однак вартість партії товару за рахунками - 40480,00 EUR, слід зазначити про таке.

Числові значення у митній декларації країни відправлення та інвойсах не містить числових розбіжностей.

Відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Сума вказана в експортній декларації є статистичною вартістю. Згідно законодавства ЄС, для того щоб контролювати і моніторити ціни Антимонопольним комітетом. Постачальники повинні відображати ціну включаючи транспортні витрати по території ЕС (на умовах поставки СІР або СРТ).

Згідно до умов контракту Товар поставляється на умовах СІР - Запоріжжя (ІНКОТЕРМС 2010) (п.7.1.).

Відповідно до Інкотермс-2010 CIР ("фрахт/перевезення та страхування оплачено до (назва місця призначення)" означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. За умовами терміна CIP на продавця покладається також обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Отже, поставка товару на умовах CIР зобов`язує продавця оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення, забезпечити страхування на користь покупця та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

З урахуванням вказаного поставка товару на умовах CIР передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Щодо доводів митниці про те, що додатковою угодою від 26.11.2020 року №9 до контракту від 01.07.2020 року №0048 обумовлено зокрема ціни, умови поставки та платежу, а поданий до митного оформлення рахунок містить посилання лише на реквізити контракту від 01.07.2020 року №0048; у наданій комерційній пропозиції від 12.11.2020 року зазначено строк дії (до 17:00 12.11.2020 року), натомість інвойс та додаткові угоди №9 до контракту датовано іншими датами, слід зазначити про таке.

Припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі №1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, слід дійти до висновку, що відповідач не підтвердив належними доказами доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Посилання митного органу, що надані копії митних декларацій країни відправлення не містить умов поставки є неналежними.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Надані позивачем для митного оформлення документи, перелік яких зазначено вище, підтверджують в повній мірі числові значення митної вартості та дозволяють здійснити перевірку розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом, не мають розбіжностей, явних ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Зважаючи на викладене, є необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про вартість страхування.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Отже, слід дійти висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Враховуючи, встановлену судом протиправність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, суд також вказує, про протиправність рішень митного органу про коригування митної вартості товару, як наслідок визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару.

Таким чином, з системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства слід дійти висновку про обґрунтованість та доведеність заявленого позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Триплекс" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v.Turkey" №48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" №30985/96).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності прийнятого рішення.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Триплекс" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, підлягають задоволенню та визнанню протиправними та скасуванню рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару №UА110230/2021/000011/2 від 21.01.2021 року та картку відмови № UА110230/2021/00033; рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару №UА110230/2021/000009/2 від 19.01.2021 року та картку відмови №UA110230/2021/00030 та рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару №UА110230/2021/000003/2 від 15.01.2021 року та картку відмови № UA110230/2021/00019.

Щодо розплоду судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6810,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Триплекс" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару №UА110230/2021/000011/2 від 21.01.2021 року та картку відмови № UА110230/2021/00033.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару №UА110230/2021/000009/2 від 19.01.2021 року та картку відмови №UA110230/2021/00030.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару №UА110230/2021/000003/2 від 15.01.2021 року та картку відмови № UA110230/2021/00019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Триплекс" судові витрати у розмірі 6810,00 гривень.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" (49101, м.Дніпро, вул. Троїцька, 21А, код ЄДРПОУ 20244069).

Відповідач: Дніпровська митниця Держмитслужби (49038, м.Дніпро, вул.Княгигі Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 09.04.2021 року.

Суддя В.В Ільков