Рішення № 96243902, 08.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 квітня 2021 р. Справа № 120/247/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Бошкової Ю.М.,,

за участю:

секретаря судового засідання: Кобильняк А.О.,

представника позивача: Навитанюк С.В.,

представників відповідача: Якимець Д.С., Македонського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск"

до: Подільської митниці Держмитслужби

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" (далі – ТОВ "Шик і Блиск", позивач) з адміністративним позовом до Подільської митниці Держмитслужби (далі - відповідач).

За змістом позовних вимог позивач просить суд:

- визнати протиправним та повністю скасувати рішення Подільської митниці №UA401000/2020/000033/2 від 07.09.2020 року про коригування митної вартості;

- стягнути з Подільської митниці Держмитслужби на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" 45599,47 грн. надмірно сплаченого податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що з метою здійснення своєї господарської діяльності, що полягає в оптовій торгівлі товарами широкого асортименту, позивач 14.12.2017 року уклав договір купівлі-продажу №03/ZED (далі - Договір) з іноземною компанією YIWU AOHANG IMPORT & EXPORT CO., LTD, що є юридичною особою за законодавством Китайської Народної Республіки. Відповідно до умов цього Договору, специфікації №032/20/S від 18.06.2020 року та комерційного інвойсу №032/20 від 18.06.2020 року, ТОВ "Шик і Блиск" придбало на умовах поставки FOB Ningbo Китай (ІНКОТЕРМС-2010) товар вартістю 63075,26 доларів США та здійснило 02.07.2020 року 100% попередню оплату за товар в сумі 63075,26 доларів США (сума у гривні - 1743576,80 грн.).

Проте, як вказує представник позивача, після подання митної декларації 07.09.2020 року Подільська митниця Держмитслужби надіслала електронне повідомлення №813406 з вимогою надання додаткових документів. У відповідь на це повідомлення, ТОВ "Шик і Блиск" вказує, що подало повний перелік наявних у нього документів після розгляду яких, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA401000/2020/000033/2 від 07.09.2020 року, зокрема: на 1618,44 доларів США (еквівалентно 10661,75 грн.) збільшено митну вартість засобів для манікюру та педикюру та на 4742,61 доларів США (еквівалентно 34937,72 грн.) збільшено митну вартість косметичних виробів по догляду за шкірою.

Таке рішення позивач вважає незаконним та необґрунтованим, адже митну вартість імпортованих товарів декларант визначив відповідно до ст. 57 Митного кодексу України за основним методом. Подільська митниця, в свою чергу, скористалась додатковим методом визначення митної вартості товару, а саме: в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості в якості обставин, використаних митним органом, для визначення митної вартості наведено, що в наданій митній декларації взагалі не містяться відомості про кількість та цінові характеристики товарів, на які скоригована митна вартість. Це не відповідає дійсності, адже у всіх наданих декларантом документах, як основних так і додаткових, чітко відображено найменування, кількість та вартість задекларованих товарів. Згідно інвойсу та специфікації, методом додавання вартості спірних товарів можна чітко визначити вартість партій кожного виду товару.

Крім того, позивач вказує, що надав Експертний висновок Вінницької Торгово-промислової палати №0078 від 01.09.2020 року про підтвердження відповідності цін на товар із позитивним висновком про повну відповідність цін заявлених в декларації цінам продавця товару YIWU AOHANG IMPORT & EXPORT CO., LTD. Цей документ є одним із основних доказів вартості товару, проте відповідач не взяв його до уваги.

З огляду на зазначене ТОВ “Шик і Блиск” вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та таким, що порушує його законні права та інтереси.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.01.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Судове засідання у справі відкладено на 03.02.2021 року.

Ухвалою від 03.02.2021 року задоволено заяву представника позивача та клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. Судове засідання у справі призначено на 22.02.2021 року.

11.02.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення даного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що в ході здійснення митного контролю здійснено перевірку заявленої декларантом митної вартості товару та встановлено, що надані документи мають розбіжності та неточності. Так, в наданій митній декларації країни відправлення взагалі не містяться відомості про кількісні та цінові характеристики товарів №7 “Засоби для манікюру та педикюру” та №11 “Косметичні вироби для догляду за шкірою”.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містили розбіжності та неточності, відповідно до п.п. 2, 3 статті 58 Митного кодексу України застосовано другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України. Джерелом числового значення митної вартості по товару №7 було використано оформлену ЕМД від 29.07.2020 року №UА500020/2020/221378, по товару №11 - оформлену ЕМД від 06.09.2020 року №UА500490/2020/501853.

Також представник відповідача вказує, що за вказаною вище митною декларацією спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР), якою сформовано відповідні форми контролю щодо перевірки правильності визначення митної вартості товару.

Отже, на переконання сторони відповідача, у митниці були усі законні підстави для виникнення обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості у кожному з вищенаведених випадків.

16.02.2021 року стороною позивача подано відповідь на відзив, у якій позивач вказує, що доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.

Окрім того, 16.02.2021 року та 17.02.2021 року позивачем до суду подано клопотання про долучення доказів.

У судовому засіданні, 22.02.2021 року, представник позивача зазначила, що надано всі необхідні документи для підтвердження ціни товарів, задекларованих у митній декларації, а відстуність групи товарів № 7,11 у експортній декларації відправника не є доказом того, що ціну ввезених товарів на митну територію України не можливо визначити на підставі інших документів, поданих до митного оформлення.

У свою чергу, представники відповідача вказали, що у експортній декларації відсутні товари № 7, 11, що свідчить про те, що товар не виїжджав з території країни відправника.

У даному засідання судом зобов`язано позивача надати довідку про транспортні витрати та декларації країни відправника. У зв`язку із витребуванням доказів у судовому засіданні оголошено перерву до 22.03.2021 року.

17.03.2021 року представником позивача надано декларацію відправника.

22.03.2021 року до суду подано довідку про транспортні витрати.

У судовому засіданні, 22.03.2021 року, оголошено перерву до 08.04.2021 року.

08.04.2021 року у судове засідання з`явились представники обох сторін. Представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представники відповідача заперечували щодо заявленого позову та просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

14.12.2017 року товариством з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 03/ZED з іноземною компанією YIWU AOHANG IMPORT & EXPORT CO., LTD (продавець), що є юридичною особою за законодавством Китайської Народної Республіки. Відповідно до п. 1 вищезазначеного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця товар відповідно до інвойсів, які є невід`ємними додатками до цього договору.

Відповідно до умов цього Договору, специфікації №032/20/S від 18.06.2020 року та комерційного інвойсу №032/20 від 18.06.2020 року, ТОВ "Шик і Блиск" придбало на умовах поставки FOB Ningbo Китай (ІНКОТЕРМС-2010) товар вартістю 63075,26 доларів США та здійснило 02.07.2020 року 100% попередню оплату за товар в сумі 63 075,26 доларів США (сума у гривні - 1 743 576,80 грн.), що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №52 від 02.07.2020 року.

У подальшому, позивачем подано до Подільської митниці Держмитслужби митну декларацію, якій присвоєно № UA401020/2020/040363, з метою митного оформлення 23 груп товарів, зокрема:

- товар № 7: засоби для манікюру та педикюру: TM «MeNow» (МІНау) гель-лак (праймер) 8 мл. ультрабонд - 5280 шт.; TM «MeNow» (МІНау) гель-лак (база) 8 мл - 4800 шт.; TM «MeNow» (МІНау) гель-лак (топ) 8 мл каучуковий - 9120 шт; TM «MeNow» (МІНау) гель-лак 8 мл №676 - 96 960 шт. Виробник: Jiajia Polish со ltd. Країна виробництва CN. Торговельна марка: Luondagi;

- товар № 11: косметичні вироби по догляду за шкірою TM «Dos Lunas» тонер для обличчя з ромашкою 400 мл. арт Lun 355 - 480 шт; TM «Dos Lunas» тонер для обличчя з жасміном 400 мл. арт Lun 357 - 432 шт; TM «Dos Lunas» скраб для тіла «кавовий» - 720 шт.; TM «WOKALI» скраб для тіла 350 мл арт WKL 494 - 720 шт; TM «WOKALI» скраб для тіла 350 мл арт WKL 446 - 144 шт; TM «WOKALI» скраб для тіла 350 мл арт WKL447 - 648 шт; TM «WOKALI» скраб для тіла 350 мл арт WKL 484 - 288 шт. Торговельна марка «Dos Lunas», «WOKALI». Виробник: WOKALI Cosmetics Co LTD, Dos Lunas Cosmetics Co LTD. Країна виготовлення: CN.

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення декларант, разом із декларацією № UA401020/2020/040363, надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: комерційний інвойс від 18.06.2020 року №032/20, довідка про транспортні витрати від 28.08.2020 року №TG008953, платіжне доручення в іноземній валюті від 02.07.2020 року №52, копію декларації країни відправлення від 21.07.2020 року №292020200000139716.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

07.09.2020 року Подільська митниця Держмитслужби повідомила ТОВ “Шик і Блиск” про необхідність надати додаткові документи для підтвердження вартості товару, у зв`язку із тим, що документи подані декларантом не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни товару, що була фактично сплачена за ці товари.

У відповідь на це повідомлення, позивач надав наступні додаткові документи: копію платіжного доручення з банківської установи на суму 63075,26 доларів США; копію експертного висновку Вінницької торгово-промислової палати №0078 від 01.09.2020 року; копію калькуляції цін від виробника товару TM WOKALI; копію інвойсу від WOKALI COSMETIC Co LTD; копію калькуляції цін від виробника товару ТМ Dos Lunas; копію інвойсу від DOSLUNAS COSMETIC CO LTD.

07.09.2020 року Подільською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA401000/2020/000033/2, зокрема: на 1618,44 доларів США (еквівалентно 10661,75 грн.) збільшено митну вартість засобів для манікюру та педикюру та на 4742,61 долар США (еквівалентно 34937,72 грн.) збільшено митну вартість косметичних виробів по догляду за шкірою.

Окрім того, у зазначеному рішенні вказується, що відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу України визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені Митного кодексу України. Згідно п. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Зокрема, в наданій митній декларації країни відправлення взагалі не містяться відомості про кількісні та цінові характеристики товарів №7 «Засоби для манікюру та педикюру» та №11 «Косметичні вироби для догляду за шкірою». Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до п.п. 2, 3 статті 58 Митного кодексу України застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та ст. 60 Митного кодексу України) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст. 62 Митного кодексу України) та (ст. 63 Митного кодексу України) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Джерелом числового значення митної вартості по товару №7 є оформлена ЕМД від 29.07.2020 року №UА500020/2020/221378, по товару №11 - оформлена ЕМД від 06.09.2020 року №UА500490/2020/501853.

В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст. 52 Митного кодексу України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснено право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави IV Митного кодексу України або до суду.

08.09.2020 року позивачем подано виправлену митну декларацію №UA401020/2020/041066 з урахуванням коригувань вартості товарів №7 та № 11, про які зазначила Подільська митниця Держмитслужби.

16.09.2020 року ТОВ “Шик і Блиск” звернулось до відповідача зі скаргою на рішення від 07.09.2020 року № UA401000/2020/000033/2, у якій просила повністю скасувати останнє.

За результатами розгляду скарги Подільською митницею Держмитслужби листом від 12.10.2020 року №08-1/15-02/13-13356 повідомила, що у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів, він має право на випуск товарів у вільний обліг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України. Враховуючи те, що ТОВ “Шик і Блиск” використало своє право випустити товари у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за митною декларацією від 08.09.2020 року № UA401020/2020/041066 згідно з положеннями частини сьомої статті 55 Митного кодексу України, декларант має право подати Подільській митниці Держмитслужби додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару.

Непогодження позивача із рішенням відповідача від 07.09.2020 року про коригування митної вартості слугувало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.

Відповідно до частини 1статті 1 Митного Кодексу України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з частиною 1статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною першою статті 248 Митного кодексу України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1статті 257 Митного кодексу України).

За змістом частини 6 статті 257 Митного кодексу України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Розділ ІІІ Митного кодексу України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої, другої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до частини 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).

За змістом частини другої статті 52 цього Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частиною 1 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частинами 2, 3 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Водночас, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У силу вимог частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Вказана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Окрім того, це узгоджується із зазначеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі та заохочення доброчесності.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, усі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення як обов`язкові, так і наявні у позивача були надані митному органу, а їх зміст підтверджував заявлену митну вартість товару.

Так, позивачу поставлялись товари з території Китайської Народної Республіки на виконання умов договору купівлі-продажу №03/ZED. У декларації № UA401020/2020/040363 ТОВ “Шик і Блиск” задекларовано 23 групи товарів. У свою чергу, система АСАУР спрацювала лише щодо товарів за №7 та №11.

Відтак, оскільки, сумнів щодо правильності визначення митної вартості у відповідача виник лише щодо товарів, які належать до вищезазначених груп, суд вважає за необхідне детально зупинитися саме на цих групах товарів.

Так, відповідно до комерційного інвойсу № 032/20 від 18.06.2020 року загальна вартість товарів, які містяться у декларації за номерами 7 та 11, зокрема щодо товарів, які належать до групи № 7 (засоби для манікюру та педикюру) становить:

- TM «MeNow» (МІНау) гель-лак (праймер) 8 мл. ультрабонд – 756,62 доларів США;

- TM «MeNow» (МІНау) гель-лак (база) 8 мл – 791.04 доларів США;

- TM «MeNow» (МІНау) гель-лак (топ) 8 мл каучуковий – 1699,06 доларів США;

- TM «MeNow» (МІНау) гель-лак 8 мл №676 – 16667,42 доларів США.

Загальна вартість товарів, які належать до групи № 11 (косметичні вироби по догляду за шкірою) становить:

- TM «Dos Lunas» тонер для обличчя з ромашкою 400 мл. арт Lun 355 – 309,50 доларів США;

-TM «Dos Lunas» тонер для обличчя з жасміном 400 мл. арт Lun 357 – 278,55 доларів США;

- TM «Dos Lunas» скраб для тіла «кавовий» - 515,81 доларів США;

- TM «WOKALI» скраб для тіла 350 мл арт WKL 494 – 330,12 доларів США;

- TM «WOKALI» скраб для тіла 350 мл арт WKL 446 – 66,02 доларів США;

- TM «WOKALI» скраб для тіла 350 мл арт WKL447 – 297,11 доларів США;

- TM «WOKALI» скраб для тіла 350 мл арт WKL 484 – 132,05 доларів США.

Відтак, відповідно до даних інвойсу загальна вартість всіх товарів, які належать до групи № 7 становить – 19914,14 доларів США та групи № 11 – 1929,16 доларів США, як і зазначено позивачем у митній декларації.

Окрім того, на підтвердження вартості товарів ТОВ “Шик і Блиск” надано експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати №0078 від 01.09.2020 року. Відповідно до вищезазначеного висновку завданням експертизи визначено: підтвердження відповідності цін на товар, який ввозився в Україну згідно з договором купівлі-продажу №03/ZED від 14.12.2017 року, укладеним між компанією YIWU AOHANG IMPORT & EXPORT CO., LTD та ТОВ “Шик і Блиск”.

Так, за результатами розгляду заявки ТОВ “Шик і Блиск” Вінницька торгово-промислова палата дійшла висновку про те, що на підставі листа-відповіді компанії YIWU AOHANG IMPORT & EXPORT CO., LTD, (Китай) на запит ВТПП за вих. № 23/04/396 від 01.09.2020 року підтверджується, що ціни на товар, поставлений ТОВ “Шик і Блиск” згідно з договором купівлі-продажу №03/ZED від 14.12.2017 року, специфікацією за №032/20/S від 18.06.2020 року до договором купівлі-продажу №03/ZED від 14.12.2017 року та комерційним інвойсом за №032/20 від 18.06.2020 року відповідають цінам компанії продавця.

Відтак, відповідно до висновку Вінницької торгово-промислової палати №0078 від 01.09.2020 року вартість товарів, які зазначені в групах № 7 та № 11 (вказані у таблиці ВТПП за номерами 16-19, 33-35, 63, 67-69) відповідає вартості, зазначеній у інвойсі та відповідно вартості компанії продавця.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару надано належні документи у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Стосовно доводів сторони відповідача щодо того, що у митній декларації країни відправника відсутні відомості щодо товарі, зазначених у групі № 7 та 11, що, на переконання Подільської митниці Держмитслужби, свідчить про те, що зазначені товари не виїжджали з території країни продавця (Китай), суд зазначає, що факт прибуття цих товарів на митну територію України не піддається сумнівам та не заперечується відповідачем. У свою чергу, зі змісту всіх інших документах, які необхідні для розмитнення вищезазначених товарів, можливо визначити вартість останніх. Відтак, помилка у заповнені митної декларації контрагентом позивача - YIWU AOHANG IMPORT & EXPORT CO., LTD не може слугувати підставою для нівелювання відомостей всіх інших документів, які підтверджують купівлю товарів, та на підставі яких можна встановити їх митну вартість.

За приписами частини 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою, сьомою статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, тощо.

Разом із тим, вимога щодо надання додаткових документів повинна стосуватися виключно тих документів, відсутність яких не дає можливості пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі № 809/1884/16, постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15 та від 02.06.2015 року у справі № 21-498а15.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами частини 1статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1статті 57 цього Кодексу.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.02.2018 року за результатом розгляду справи № 809/1884/16, згідно з якою посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

В обсязі встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, оскільки наведені дані відповідають вимогам закону та підтверджені поданими позивачем документами. Зазначене, у свою чергу, свідчить про відсутність підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товарів та відповідно для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Подільської митниці Держмитслужби № UA401000/2020/000033/2 від 07.09.2020 року про коригування митної вартості.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Подільської митниці Держмитслужби на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" 45599,47 грн. надмірно сплаченого податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Приписами ст. 301 МК України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Частинами 3, 4 ст. 301 МК України передбачено, що помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 301 МК України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Згідно із ч. 6 ст. 301 МК України повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

При цьому, суд зазначає, що порядок повернення вказаних вище платежів регулюються, зокрема, Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 року № 643 (далі – Порядок №643).

Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ вищезазначеного Порядку платник податків має право на повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку, відкритого в Казначействі на ім`я Держмитслужби, з депозитних рахунків, відкритих на балансі Казначейства на ім`я митниць Держмитслужби, та з відповідного банківського балансового рахунку "Розподільчі рахунки суб`єктів господарської діяльності", відкритого на ім`я митниці Держмитслужби в уповноваженому банку.

Для повернення коштів авансових платежів (передоплати) платник податків подає до Держмитслужби (в разі сплати коштів на єдиний рахунок) або відповідної митниці Держмитслужби (в разі сплати на депозитний рахунок митниці Держмитслужби або банківський рахунок) заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Таку заяву можна подати протягом 1095 днів з дня внесення авансових платежів (передоплати) на відповідний депозитний рахунок (пункт 2 Розділу ІІ Порядку №643).

Отже, нормами чинного законодавства визначено умови та порядок повернення авансових помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Суд зазначає, що з метою повернення надмірно сплачених митних платежів у розмірі 45599,47 грн. позивачу необхідно дотриматися процедури, визначеної Розділом ІІ Порядком № 643, тобто звернутися із заявою до відповідного органу митниці, за результатом розгляду якої формується висновок про повернення надмірно сплаченого митного платежу.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача надмірно сплаченого митного платежу в розмірі 45599,47 грн. є передчасними, оскільки права позивача щодо такого неповернення не порушувались.

З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В той же час, положеннями частини 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, то на переконання суду з відповідача підлягає стягненню 1135,00 грн., сплаченого позивачем судового збору, що є сумою пропорційною до 1/2 задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Подільської митниці Держмитслужби №UA401000/2020/000033/2 від 07.09.2020 року про коригування митної вартості.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Подільської митниці Держмитслужби на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" сплачений судовий збір в сумі 1135 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" (пров. Костя Широцького, 14-Е, 21012, код ЄДРПОУ 34455065).

Відповідач: Подільська митниця Держмитслужби (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43350542).

Рішення у повному обсязі виготовлено: 13.04.2021 року

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна