Рішення № 96242667, 14.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.04.2021Справа № 910/1898/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСАР"

про стягнення 98580,71 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСАР" про стягнення 98580,71 грн штрафу.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на відхилення відповідачем від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії за жовтень 2019 року - травень 2020 року, у зв`язку із чим позивачем нараховано штраф на підставі пункту 8.2. додатку №2 (Індивідуальної комерційної пропозиції) до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.10.2019 №3271285ПВ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/1898/21, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

05.03.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла довідка про стан заборгованості.

У відповідності до ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 08.02.2021, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 19.02.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105477126800.

Отже, за змістом пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ураховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСАР" (споживач, відповідач) укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №3271285ПВ (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору, цей договір є договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

Згідно із пункту 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицію, але в будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору (пункт 3.1. договору).

За умовами пункту 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.5. договору).

Згідно із п.5.6. договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок постачальника із спеціальним режимом використання. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору.

Пунктом 5.7. договору визначено, що оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до пункту 13.1. договору, договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією.

Пунктом 11.2. Індивідуальної комерційної пропозиції (додатку №2) до договору передбачено, що договір на умовах даної комерційної пропозиції укладається на строк з 21.10.2019 до 11.12.2019.

Додатковою угодою від 11.12.2019 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.10.2019 № 3271285ПВ строк дії договору продовжено до 11.02.2020.

Згідно із листом позивача № 25/4/7/10/16425 від 30.06.2020 дію договору припинено з 01.07.2020 у зв`язку із зміною відповідачем електропостачальника в порядку Розділу VI Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018.

Відповідно до п.8.2 Індивідуальної комерційної пропозиції (додатку №2) до договору за підсумками розрахункового періоду до споживача може бути застосований штраф у розмірі вартості величини обсягу, що перевищує 5% відхилення прогнозованого (заявленого) обсягу споживання електричної енергії від фактичного споживання.

У відповідності до відомостей про обсяги очікуваного споживання електричної енергії споживача за договором очікуваний обсяг споживання електричної енергії на 2019 рік 300,00 тис.кВт*год., в тому числі: у жовтні 2019 року - 25,000 тис.кВт*год., у листопаді 2019 року - 25,000 тис.кВт*год., грудні 2019 року 25,000 тис.кВт*год.; на 2020 рік 300,00 тис.кВт*год., в тому числі: у січні 2020 року - 25,000 тис.кВт*год., у лютому 2020 року - 25,000 тис.кВт*год., у березні 2020 року - 25,000 тис.кВт*год.; у квітні 2020 року - 25,000 тис.кВт*год., у травні 2020 року - 25,000 тис.кВт*год.

За твердженнями позивача споживач відхилився від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії за розрахунковий період більше ніж 5% від заявленого на цей період обсягу споживання, у зв`язку із чим позивачем у відповідності до умов п.8.2 Індивідуальної комерційної пропозиції (додатку №2) до договору, нараховано штраф у загальному розмірі 98580,71 грн за відхилення від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії за розрахункові періоди жовтень 2019 року - травень 2020 року.

Позивач направив відповідачу лист від 08.06.2020 № 25/4/7/2/17080про нарахування штрафу. Разом з листом позивач направив відповідачу рахунки на оплату, зокрема: рахунок №3271285/10/4 від 30.06.2020 на суму 2487,99 грн (жовтень 2019 року); рахунок №3271285/11/4 від 30.06.2020 на суму 6 988,08 грн (листопад 2019 року); рахунок №3271285/12/4 від 30.06.2020 на суму 15513,95 грн (грудень 2019 року); рахунок №3271285/1/1/4 від 30.06.2020 на суму 11597,78 грн (січень 2020 року); рахунок №3271285/1/2/4 від 30.06.2020 на суму 40073,05 грн (лютий 2020 року); рахунок №3271285/1/3/4 від 30.06.2020 на суму 5215,38 грн (березень 2020 року); рахунок №3271285/1/4/4 від 30.06.2020 на суму 1038,73 грн (квітень 2020 року); рахунок №3271285/1/5/4 від 30.06.2020 на суму 15665,75 грн (травень 2020 року).

Заявою від 05.08.2020 №05/08/1 відповідач просив позивача надати повну розшифровку по кожному з рахунків, наданих у листі № 25/4/7/2/17080 від 08.06.2020.

У відповідь на вище вказану заяву відповідача позивач листом вих.№25/4/12/21942від 01.09.2020 надав пояснення щодо нарахованого штрафу. Зазначений лист відповідач отримав 04.09.2020.

Оскільки нарахований позивачем штраф за відхилення відповідачем від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії за жовтень 2019 року - травень 2020 року відповідач не сплатив, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСАР" 98580,71 грн штрафу.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно матеріалів справи між позивачем та відповідачем укладено договір приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії, шляхом приєднання споживача (відповідача) до умов цього договору на підставі заяви-приєднання відповідача до договору.

Згідно з частиною 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставі договору постачання електричної енергії споживачу, що укладається між електропостачальником та споживачем.

У відповідності до частини 7 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.

У відповідності до статті 276 ГК України, загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін.

Пунктом 2.4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 передбачено, що відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються всіма споживачами (крім побутових) оператору системи у термін, обумовлений договором, у порядку, встановленому Кодексом систем розподілу.

Щодо об`єктів побутових споживачів, а також у разі ненадання непобутовим споживачем зазначених відомостей про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік визначається оператором системи за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.

Обсяги очікуваного споживання повинні об`єктивно відображати прогнозоване споживання електроенергії або бути максимально наближеними до фактичних обсягів споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.

Відповідно до пункту 6.1.17 Правил попередній електропостачальник не пізніше ніж за 5 календарних днів до закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії споживачу має виставити споживачу рахунок за електричну енергію, сформований на підставі прогнозних даних комерційного обліку, наданих адміністратором комерційного обліку.

За приписами пункту 6.1.22 Правил якщо фактичні дані комерційного обліку перевищують прогнозні, споживач повинен протягом 5 робочих днів з дати отримання остаточного рахунку здійснити платежі на користь попереднього електропостачальника.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до відомостей про обсяги очікуваного споживання електричної енергії споживача за договором (додаток 8, 12 до договору) очікуваний обсяг споживання електричної енергії на 2019 рік 300,00 тис.кВт*год., в тому числі: у жовтні 2019 року - 25,000 тис.кВт*год., у листопаді 2019 року - 25,000 тис.кВт*год., грудні 2019 року 25,000 тис.кВт*год.; на 2020 рік 300,00 тис.кВт*год., в тому числі: у січні 2020 року - 25,000 тис.кВт*год., у лютому 2020 року - 25,000 тис.кВт*год., у березні 2020 року - 25,000 тис.кВт*год.; у квітні 2020 року - 25,000 тис.кВт*год., у травні 2020 року - 25,000 тис.кВт*год.

Згідно із матеріалами справи, в розрахунковому періоді у жовтні 2019 року відповідачем було спожито 27422 кВт*год.; у листопаді 2019 року - 29949 кВт*год., у грудні 2019 року - 34882.кВт*год.; у січні 2020 року - 32134 кВт*год., у лютому 2020 року - 46553 кВт*год., у березні 2020 року - 28975 кВт*год.; у квітні 2020 року - 23237 кВт*год., у травні 2020 року - 15293 кВт*год.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно із ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Позивачем з посиланням на пункт 8.2. Індивідуальної комерційної пропозиції (додаток 2 до договору) було здійснено нарахування штрафу у загальному розмірі 98580,71 грн за період жовтень 2019 року - травень 2020 року та виставлено відповідачу на оплату штрафних санкцій рахунки від 30.06.2020, копії яких наявні в матеріалах справи.

Листом від 08.06.2020 № 25/4/7/2/17080 позивач направив відповідачу рахунки на оплату, зокрема: рахунок №3271285/10/4 від 30.06.2020 на суму 2487,99 грн (жовтень 2019 року); рахунок №3271285/11/4 від 30.06.2020 на суму 6 988,08 грн (листопад 2019 року); рахунок №3271285/12/4 від 30.06.2020 на суму 15513,95 грн (грудень 2019 року); рахунок №3271285/1/1/4 від 30.06.2020 на суму 11597,78 грн (січень 2020 року); рахунок №3271285/1/2/4 від 30.06.2020 на суму 40073,05 грн (лютий 2020 року); рахунок №3271285/1/3/4 від 30.06.2020 на суму 5215,38 грн (березень 2020 року); рахунок №3271285/1/4/4 від 30.06.2020 на суму 1038,73 грн (квітень 2020 року); рахунок №3271285/1/5/4 від 30.06.2020 на суму 15 665,75 грн (травень 2020 року).

При цьому з наданого розрахунку вбачається, що нарахування штрафу за відхилення споживача від прогнозованих обсягів споживання більше ніж на 5% від заявлених споживачем обсягів, здійснено позивачем як при перевищенні прогнозованих обсягів споживання електричної енергії, так і при споживанні електричної енергії в обсязі меншому ніж прогнозований.

Пунктом 8.2 Індивідуальної комерційної пропозиції (додатку №2) до договору передбачено, що за підсумками розрахункового періоду до споживача може бути застосований штраф у розмірі вартості величини обсягу, що перевищує 5% відхилення прогнозованого (заявленого) обсягу споживання електричної енергії від фактичного споживання.

Здійснивши аналіз змісту умов договору, пункту 8.2. Індивідуальної комерційної пропозиції, суд зазначає, що нарахування позивачем штрафних санкцій відповідачу, як споживачу, за відхилення від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії за квітень-травень 2020 року при споживанні електричної енергії в обсязі меншому ніж прогнозований, є безпідставним, оскільки встановлений у пункті 8.2. Індивідуальної комерційної пропозиції до договору про постачання електричної енергії штраф є відповідальністю за споживання електричної енергії понад обсяг, визначений договором на розрахунковий період.

Нарахування позивачем штрафу за умови відхилення споживачем від прогнозованих обсягів споживання в разі зменшення споживання електричної енергії більш ніж на 5% від заявлених споживачем обсягів ґрунтується на довільному тлумаченні позивачем умов 8.2. Індивідуальної комерційної пропозиції.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 16704,48 грн за розрахунковий період квітень-травень 2020 року задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 81876,23 грн за розрахунковий період жовтень 2019 року - березень 2020 року, нарахованих позивачем у відповідності до умов пункту 8.2. Індивідуальної комерційної пропозиції, суд виходить з наступного.

Рахунки про сплату штрафних санкцій: №3271285/10/4 від 30.06.2020 на суму 2487,99 грн (жовтень 2019 року); №3271285/11/4 від 30.06.2020 на суму 6 988,08 грн (листопад 2019 року); №3271285/12/4 від 30.06.2020 на суму 15513,95 грн (грудень 2019 року); №3271285/1/1/4 від 30.06.2020 на суму 11597,78 грн (січень 2020 року); №3271285/1/2/4 від 30.06.2020 на суму 40073,05 грн (лютий 2020 року); №3271285/1/3/4 від 30.06.2020 на суму 5215,38 грн (березень 2020 року) були надіслані відповідачу 09.07.2020 з супровідним листом від 08.06.2020 № 25/4/7/2/17080 з вимогою про їх оплату, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (фіскальним чеком від 09.07.2020). Факт надсилання позивачем рахунків відповідачу та їх отримання останнім, також підтверджується листом відповідача від 05.08.2020.

Доказів оплати спірних рахунків матеріали справи не містять. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Отже, відповідач свої обов`язки щодо оплати вищезгаданих рахунків, не виконав, у строки визначені п.6.1.22. Правил роздрібного ринку електричної енергії оплату відповідних рахунків не здійснив, у зв`язку з чим заборгованість відповідача зі сплати штрафних санкцій за розрахунковий період жовтень 2019 року - березень 2020 року складає 81873,23 грн.

Відповідач заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку штрафу та доказів у спростування обставин наявності підстав для нарахування штрафу не надав.

При цьому суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості перевірити правильність проведених позивачем нарахувань штрафних санкцій, оскільки відповідний розрахунок ціни позову (заявленого до стягнення штрафу за відхилення від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії), був надісланий відповідачу разом із позовною заявою, що підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення до цінного листа.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що позивачем доведено наявність допущеного відповідачем порушення договірних умов у вигляді відхилення в бік збільшення більше як на 5% фактичного обсягу спожитої електроенергії за жовтень 2019 року - березень 2020 року від замовленого, що згідно з договором тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу у розмірі вартості величини обсягу, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу за розрахунковий період за жовтень 2019 року - березень 2020 року заявлено з правомірних підстав.

З огляду на викладене, у зв`язку з тим, що матеріали справи свідчать про порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності та відповідачем не сплачено нарахований позивачем штраф за розрахунковий період за жовтень 2019 року - березень 2020 року в сумі 81876,23 грн, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 81876,23 грн підлягають задоволенню.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, враховуючи встановлені вище судом обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" в частині стягнення штрафу у сумі 81876,23 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСАР" (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, будинок 112, ідентифікаційний код 22901844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (04050, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЮРІЯ ІЛЛЄНКА, будинок 31, ідентифікаційний код 41916045) штраф у сумі 81876,23 грн та судовий збір у розмірі 1885,35 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 14.04.2021.

Суддя С.О. Турчин