Рішення № 96242623, 14.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.04.2021Справа № 910/20539/20За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-А"

про стягнення 194 553,32 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: без виклику.

Обставини справи:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-А" (далі - ТОВ «Мрія-А», відповідач) про стягнення 194 553,32 грн., з яких 190 743,66 грн. боргу, 2 408,64 грн. інфляційних збитків, 1 401,02 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог Закону України "Про теплопостачання" та Правил користування теплової енергії відповідач здійснював бездоговірне споживання теплової енергії за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна, 1/36, про що складено акт прийняття теплового вузла на облік, а також невиконанням своїх зобов`язань щодо оплати фактичного спожитої теплової енергії, у зв`язку з чим у відповідача протягом липня по жовтень 2020 року утворилася заборгованість у розмірі 190 743,66 грн. Крім того позивачем нараховано 2 408,64 грн. інфляційних збитків, 1 401,02 грн. 3% річних. Також просив повернути з державного бюджету 55,70 грн. зайво сплаченого судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.01.2021 позивач подав клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 252 ГПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З урахуванням предмету та ціни позову, а також відсутності обставин, що зумовлюють проведення судового засідання з повідомленням сторін, у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляду справи.

Ухвала суду була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 02094, м. Київ, б-р Праці, 6/14.

Проте, поштовий конверт № 0105477409373 було повернуто суду 21.01.2021.

У силу положень пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго".

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Відповідно до п. 2.1 статуту Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" підприємство утворено з метою отримання прибутку від провадження господарської діяльності, спрямованої на підвищення надійності енергопостачання споживачів міста Києва, забезпечення стабільних надходжень до бюджету міста Києва, належної експлуатації об`єктів енергопостачання споживачів міста Києва, забезпечення стабільних надходжень до бюджету міста Києва, належної експлуатації об`єктів електро-, теплопостачання, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Згідно з п. 2.2.1. цього статуту предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.

Отже, відповідно до Статуту Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО", позивач є виконавцем послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у житловому будинку за адресою : м. Київ, вул. Бастіонна, 1/36.

Позивачем проводилося постачання теплової енергії до будинку за вказаною адресою, що підтверджується актом прийняття теплового вузла на облік № 2-7644, актом про готовність вузла комерційного обліку до роботи № 1/06-144, актом перевірки стану вузла обліку теплової енергії споживача, корінцями нарядів на включення та відключення опалення, відомостями обліку споживання теплової енергії протягом липня - жовтня 2020 року.

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власноком нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна, 1/36 є відповідач.

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України та Законом України "Про теплопостачання" споживання теплової енергії можливе лише на підставі договору з теплопостачальною організацією.

При цьому, відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання не звільняє осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №922/4239/16 від 21.08.2019).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон) та "Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила).

У відповідності до положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг.

Згідно п. 5. ч. 3 статті 7 Закону споживач зобов`язаний, зокрема, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За приписами ст. 9. вказаного закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з п. 18. Правил розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку (п. 20 Правил).

У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства (п. 21 Правил).

Зобов`язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Втім, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, оплату спожитої теплової енергії протягом липня - жовтня 2020 року належним чином не здійснив, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 190 743,66 грн.

Тоді як, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 190 743,66 грн.

Позивачем, також заявлена вимога про стягнення з відповідача 2 408,64 грн. інфляційних втрат, 1 401,02 грн. 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов`язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 408,64 грн. інфляційних втрат, 1 401,02 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті позову покладаються на відповідача.

З урахуванням ціни позову 194 553,32 грн. сума судового збору повинна була становити 2 918,30 грн.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 35388 від 15.12.2020 вбачається, що за подачу указаної позовної заяви позивачем було сплачено 2 974,04 грн. судового збору.

Таким чином, судовий збір на суму 55,70 грн. сплачений позивачем у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

За таких обставин стосовно до вимог ст. 7 Закону України "Про судовий збір" зайво сплачена частина судового збору у розмірі 55,70 грн. підлягає поверненню платнику.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 231, 236 - 240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-А" (02094, м. Київ, б-р Праці, 6/14, ідентифікаційний номер 19254677) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 40538421) 194 553 (сто дев`яносто чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят три) грн. 32 коп. боргу, 2 408 (дві тисячі чотириста вісім) грн. 64 коп. інфляційних втрат, 1 401 (одну тисячу чотириста одну) грн. 02 коп. 3% річних, 2 918 (дві тисячі дев`ятсот вісімнадцять) грн. 30 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути з Державного бюджету України Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 40538421) 55 (п`ятдесят п`ять) грн. 70 коп. судового збору, сплаченого на підставі платіжного доручення № 35388 від 15.12.2020, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 910/20539/20.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко