Рішення № 96242562, 14.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.04.2021Справа № 910/1826/21Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРЛАДА" (04073, м.Київ, просп.Степана Бандери 28, код ЄДРПОУ 30979427)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АУРУМ" (02094, м.Київ, вул.Червоноткацька буд.102, код ЄДРПОУ 40970457)

про стягнення 7 690,60 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРЛАДА" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АУРУМ" про стягнення 7690,60 грн заборгованості за виконані роботи по договору № 596 від 24.10.2017, а саме: 3737,87 грн основного боргу, 61,43 грн пені, 3737,87 грн штрафу, 153,43 грн 30% річних.

У позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.02.2021 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.

04.03.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому повідомив про оплату 22.02.2021 заявленої суми 3737,87 грн основного боргу та відсутність заборгованості перед позивачем та підстав для нарахування штрафних санкцій, які не визнаються учасником справи.

15.03.2021 позивач через канцелярію суду подав відповідь на відзив та заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої у зв`язку із оплатою відповідачем після відкриття провадження у справі 22.02.2021 основного боргу у сумі 3737,97 грн у повному обсязі, заявив вимоги про стягнення 61,43 грн пені, 3737,87 грн штрафу, 153,43 грн 30% річних за прострочення виконання зобов`язання з оплати вартості виконаних робіт за договором № 596 від 24.10.2017

Положеннями статті 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи подання позивачем заяви про зменшення позовних вимог у визначені строки та з дотриманням встановлених вимог, суд дійшов висновку про прийняття цієї заяви до розгляду, подальший розгляд справи здійснювати з урахування поданої заяви.

Відповідач правом на подачу заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «УКРЛАДА» (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АУРУМ» (замовник, відповідач) було укладено договір на технічне обслуговування та ремонт автомобілів №596, відповідно до умов якого, виконавець зобов`язується виконувати роботи по комерційному ремонту та/або технічному обслуговуванню автомобілів (роботи) власником яких є замовник та/або має право володіння і користування автомобілем, а замовник зобов`язується приймати автомобілі після здійснення виконавцем ремонту та/або технічного обслуговування та оплачувати надані послуги у строки та на умовах, що вказані у даному договорі. Перелік автомобілів замовника вказується у Додатку №1, що є невід`ємною частиною цього договору, проте є невичерпним (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.2.1 договору, замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснити розрахунок згідно відповідного наряду-замовлення у строки та на умовах, встановлених у розділі 4 цього договору, та на основі виставленого виконавцем рахунку-фактури.

Згідно з п.3.8 договору, після виконання робіт, виконавець надає замовнику наряд-замовлення.

У п.3.9 договору сторони погодили, що по закінченні робіт та підписання наряду-замовлення, автомобіль видається особі, уповноваженій замовником на отримання автомобіля. Підставою для видачі автомобіля є довіреність.

Уповноважений на отримання автомобіля з ремонту представник замовника також зобов`язаний при отриманні автомобіля з ремонту (технічного обслуговування) прийняти виконані виконавцем з ремонту та технічного обслуговування роботи згідно відповідного наряду-замовлення. Особа, уповноважена на прийняття автомобіля з ремонту вважається компетентною з прийняття автомобіля і замовник не має права в подальшому оскаржувати дії свого представника за мотивами його некомпетентності (п.3.10. Договору).

Відповідно до п.4.1 договору, вартість ремонту та/або технічного обслуговування автомобіля складається з вартості нормативного часу роботи помноженого на кількість необхідного нормативного часу, необхідних запчастин витратних матеріалів (використаних) і визначається рахунком-фактурою, який складає виконавець на підставі наряду-замовлення та направляє замовнику.

Пунктом 4.2 договору визначено, що оплата за виконані роботи проводиться замовником по факту виконання робіт, в строк, не пізніше 3-х робочих днів після дати підписання наряду-замовлення.

Відповідно до п.5.2 договору, у разі, коли якість виконаних виконавцем робіт задовольняє замовника, сторони підписують наряд-замовлення.

Згідно з п.6.2 договору, за прострочення оплати за цим договором, замовник сплачує, окрім відшкодування вартості фактично виконаних робіт, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення Договору, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За умовами п.6.3 договору, сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі тридцяти відсотків. З дня закінчення строків сплати, передбачених розділом 4 договору, вважається, що виконавцем пред`явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та відсотків річних. При затримці платежу виконавець має право виставити рахунок по сплаті відсотків за користування чужими грошима та інфляційних нарахувань з моменту прострочення до фактичної оплати, а замовник зобов`язаний оплатити його в строк не більше 3 (трьох) днів.

Пунктом 6.4 договору сторони погодили, що у випадку прострочення замовником оплати відповідного наряду-замовлення згідно умов цього договору більш ніж на 10 (десять) календарних днів замовник зобов`язаний сплатити на користь виконавця штраф у розмірі суми заборгованості.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через три роки від дня, коли це зобов`язання повинне було бути виконане (п.6.5 Договору).

Згідно з п.9.1 договору, даний договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2017, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Відповідно до п.9.2 договору, якщо за 1 (один) місяць до закінчення строку дії цього договору та/або кожного наступного календарного року (при подальшій автоматичній пролонгації договору) жодна із сторін не надійшло письмове повідомлення іншій стороні про зміну або небажання продовжувати дію цього договору на інший термін, дія цього договору продовжується на тих же умовах автоматично на кожний наступний календарний рік.

Матеріалами справи встановлено,що у Додатку № 1 до договору сторони визначили перелік автомобіля замовника, щодо якого за умовами договору виконавець зобов`язався виконати роботи по комерційному ремонту та/або технічному обслуговуванню: Fiat, державний номер НОМЕР_1 .

За Актом виконаних робіт на технічне обслуговування, ремонт № W111335/121008437 від 09.12.2020 позивачем було надано відповідачу послуги ремонту автомобіля Fiat, державний номер НОМЕР_1 на загальну суму 3737,87 грн вартості виконаних робіт. Вказаний акт підписаний позивачем та уповноваженим представником відповідача за довіреністю від 28.01.2020 без зауважень.

За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Укладений між сторонами договір технічне обслуговування та ремонт автомобілів №596 від 24.10.2017 за своїм змістом є договором надання послуг та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 Цивільного кодексу України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було виконано роботи по ремонту автомобіля на загальну суму 3737,87 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту виконаних робіт № W111335/121008437 від 09.12.2020.

В розумінні п.4.2 договору строк оплати вказаного акту є таким, що настав 14.12.2020.

Доказів оплати відповідачем вартості виконаних робіт за актом № W111335/121008437 від 09.12.2020 у визначені строки суду не надано.

Звертаючись до суду з даним позовом позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3737,87 грн вартості неоплачених робіт.

У процесі розгляду справи відповідач повідомив про оплату заборгованості за платіжним дорученням №4279 від 22.02.2021 на суму 3737,87 грн, та позивачем заявлено вимоги про зменшення позовних вимог на заявлену суму 3737,87 грн, пред`явлено до стягнення 61,43 грн пені, 3737,87 грн штрафу, 153,43 грн 30% річних за прострочення виконання зобов`язання з оплати 3737,87 грн боргу.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати 3737,87 грн вартості виконаних робіт, у т.ч. враховуючи визнання ним боргу шляхом оплати після відкриття провадження у даній справі.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.6.2 договору, за прострочення оплати за цим договором, замовник сплачує, окрім відшкодування вартості фактично виконаних робіт, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення Договору, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 6.4 договору сторони погодили, що у випадку прострочення замовником оплати відповідного наряду-замовлення згідно умов цього договору більш ніж на 10 (десять) календарних днів замовник зобов`язаний сплатити на користь виконавця штраф у розмірі суми заборгованості.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, за загальний період з 15.12.2020 по 02.02.2021, суд встановив, що належною до стягнення 61,39 грн за заявлений період.

Судом також встановлено, що у відповідача виник обов`язок сплатити штраф передбачений п. 6.4. договору, в розмірі суми заборгованості, тому позивачем правомірно здійснено нарахування штрафу в розмірі 3737,87 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 153,43 грн 30% річних за період з 15.12.2020 по 02.02.2021 прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Інший розмір процентів встановлено у пункті 6.3. договору, згідно якого сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільною кодексу України, і встановлюють її в розмірі тридцяти відсотків.

Здійснивши перевірку розрахунку 30% річних судом встановлено, що він є арифметично вірним та обґрунтованим, у зв`язку з чим, вимога позивача про стягнення 30 % річних в розмірі 153,43 грн підлягає задоволенню в межах заявлених вимог.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів звільнення від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, суду не надав, стверджувань позивача не спростував.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРЛАДА" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 3737, 87 грн штрафу, 61,39 грн пені та 153,43 грн 30% річних. В решті позову належить відмовити у зв`язку із безпідставністю нарахування.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АУРУМ" (02094, м.Київ, вул.Червоноткацька буд.102, код ЄДРПОУ 40970457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРЛАДА" (04073, м.Київ, просп.Степана Бандери 28, код ЄДРПОУ 30979427) 3737 (три тисячі сімсот тридцять сім) грн. 87 коп штрафу, 61 (шістдесят одну) грн. 39 коп пені, 153 (сто п`ятдесят три) грн. 43 коп 30% річних, 2269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн. 87 коп витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак