Рішення № 96242538, 14.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.04.2021Справа № 910/19179/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Майдан Альони Ігорівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А Т А"

про стягнення 72937,50 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Майдан Альона Ігорівна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "А Т А" про стягнення 72937,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № PC/18-0002 від 10.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 дану позовну заява залишено без руху.

01.02.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання ухвали суду від 09.12.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/19179/20, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

18.02.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла довідка про стан заборгованості.

У відповідності до ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 08.02.2021, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 16.02.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105477126487.

Отже, за змістом пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ураховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.08.2018 між Фізичною особою-підприємцем Майдан Альоною Ігорівною (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А Т А" (замовник, відповідач) укладений договір № PC/18-0002 (надалі - договір), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, замовник доручає, а виконавець приймає зобов`язання з організації та виконанню робіт (надалі - робіт) з обслуговування та інформаційно-технологічному супроводу облікових систем "BAS ERP", що встановлені (інстальовані) на комп`ютерах замовника.

Відповідно до п.2.7. договору сторони зобов`язуються оформлювати всі роботи за договором заявками та протоколами.

Згідно із п.2.7.1. договору виконання будь-яких робіт замовник доручає виконавцю шляхом надання виконаної в письмовій формі та підписаної заявки з детальним описом робіт, що замовляються. По мірі фактичного виконання та прийняття замовником робіт, передбачених заявкою, сторони підписують відповідні рядки протоколів до відповідної заявки. протокол містить інформацію про трудомісткість та зміст кожної роботи. Виконання виконавцем всіх робіт, передбачених заявкою замовника, оформлюється підписанням відповідних полів заявки. Підписані сторонами заявки та протоколи є невід`ємними частинами договору.

Відповідно до п.2.7.3. договору виконана заявка або протокол мають бути підписані уповноваженими представниками замовника. Замовник зобов`язаний протягом 1 (одного) робочого дня в письмовій формі повідомити виконавця про причини відмови від підписання заявки або протоколу, інакше така заявка або протокол вважаються підписаними замовником.

Пунктом п.3.6. договору передбачено, що остаточним підтвердженням прийняття замовником робіт є підписання сторонами наданих виконавцем актів приймання-передачі виконаних робіт (надалі - акти).

Відповідно до п.3.6.1. договору протягом трьох банківських днів з моменту отримання Актів замовником, замовник приймає рішення про підписання Актів та скріплює їх своєю печаткою, після чого направляє один підписаний примірник виконавцю, або заявляє виконавцю в письмовій формі зауваження або претензії до виконаної роботи.

За змістом п.3.6.2. договору у випадку порушення замовником обов`язків, визначених п.3.6.1. договору, Акт вважається підписаним, а роботи прийнятими замовником в повному обсязі та підлягають оплаті, про що виконавець сповіщає замовника в письмовій формі.

Відповідно до п.3.7. договору оплата робіт проводиться на підставі направлених виконавцем замовнику рахунків на передплату; строк оплати становить 3 (три) банківських дня з моменту отримання замовником рахунку.

Згідно із п.1 та п.2 додаткової угоди №1 від 10 серпня 2018 року до договору №PC/18-0002 від 10.08.2018 сторони дійшли згоди про виконання цілісного комплексу робіт по доопрацюванню облікової системи "BAS ERP", погодили найменування робіт, етапи та вартість кожного етапу. Загальна вартість робіт по цій додатковій угоді становить 390000,00 грн без ПДВ.

Сторони домовились, що кожний блок робіт замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язки по виконанню робіт шляхом належного оформлення заявки, відповідно до п.2.7. договору, із зазначенням переліку робіт по всім строкам кожної заявки, вказаної в плані робіт відповідно до п.1. даної додаткової угоди.

Відповідно до п.4 додаткової угоди №1 оплата робіт по заявкам проводиться замовником в наступному порядку: на початку кожного етапу виконання робіт замовник здійснює передплату в розмірі 50% від вартості відповідного етапу, що зафіксований в п. 1 даної додаткової угоди, протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку на електронну пошту Natalia.rogova@ataltd.com.ua. Кінцева оплата за виконані роботи в розмірі 50% від вартості відповідного етапу здійснюється замовником на підставі підписаних сторонами актів прийому- передачі виконаних робіт по кожному етапу, вказаному в п.1 даної додаткової угоди. Строк оплати три банківських дня з моменту підписання замовником відповідних Актів прийому-здачі виконаних робіт.

Додатковою угодою №2 від 11 січня 2019 року до договору №PC/18-0002 від 10.08.2018 сторони дійшли згоди про внесення змін в план по доопрацюванню облікової системи "BAS ERP" та погодили план робіт.

Згідно із платіжними дорученнями №136 від 25.02.2019, №120 від 15.02.2019, №935 від 09.04.2019, №936 від 09.04.2019 відповідачем здійснено попередню оплату на загальну суму 72937,50 грн, а саме:

№136 від 25.02.2019 на суму 50000,00 грн з призначенням платежу: оплата за інформаційно-консультат. послуги, налашт. облік. систем, супровід зг.рах.№9 від 14.02.2019;

№120 від 15.02.2019 на суму 10000,00 грн з призначенням платежу: оплата за інформаційно-консультат. послуги, налашт. облік. систем зг.рах.№9 від 14.02.2019;

№935 від 09.04.2019 на суму 6187,50 грн з призначенням платежу: оплата 50% за інформаційно-консультат. послуги, налашт. облік. систем, супровід заявка №1656;

№936 від 09.04.2019 на суму 6750,00 грн з призначенням платежу: оплата 50% за інформаційно-консультат. послуги, налашт. облік. систем, супровід заявка №1659.

Позивач зазначає, що 26.04.2019 отримав від відповідача лист №67 від 26.04.2018, відповідно до змісту якого замовник пропонував розірвати договір на підставі п. 2.3.3. договору з 02.05.2019.

Відповідно до п.2.3.3. договору у випадку встановлення недоцільності подальшої співпраці замовник має право ініціювати розірвання договору, шляхом направлення другій стороні письмового повідомлення за 7 календарних днів до дати розірвання договору.

Згідно із п.7.4. договору у випадку дострокового розірвання договору сторони в п`ятиденний строк зобов`язані досягнути згоди, щодо прийняття та оплати фактично виконаних робіт виконавцем, їх часток, етапів, а також щодо відшкодування збитків, що пов`язані з достроковим розірванням договору. У випадку, якщо замовник ухиляється від виконання даного зобов`язання та не надає письмову мотивовану відмову від прийняття робіт фінансові зобов`язання замовника вважаються такими, що виникли з моменту отримання відповідного повідомлення виконавця.

Позивач направив відповідачу для підписання додаткову угоду №3 від 17.05.2019 про розірвання договору з 17.05.2019.

Відповідно до п.2 Додаткової угоди №3 визначено, що сторони дійшли згоди про те, що роботи вказані в нижчеперелічених актах вважаються узгодженими та виконаними в повному обсязі та підлягають оплаті у вказані строки, а саме:

Акт №19 від 13.03.2019 на суму 120 000,00 грн. Оплата в розмірі 60 000,00 грн в строк до 27.05.2019;

Акт №31 від 02.05.2019 на суму 13 500,00 грн. Оплата в розмірі 6750,00 грн в строк до 27.05.2019;

Акт №32 від 02.05.2019 на суму 12 375,00 грн. Оплата в розмірі 6187,50 грн в строк до 27.05.2019.

Також додатковою угодою №3 було передбачено, що замовник зобов`язується у строк до 27.05.2019 повернути виконавцю наступні підписані документи: Акт №17 від 28.02.2019 на суму 3750,00 грн, Акт №19 від 13.03.2019 на суму 120000,00 грн, Акт №20 від 15.03.2019, Акт №22 від 22.03.2019 на суму 1635,00 грн, №28 від 29.03.2019 на суму 12750,00 грн, Акт №31 від 02.05.2019 на суму 13500,00 грн, Акт №32 від 02.05.2019.

Позивач зазначає, що 22.05.2019 електронною поштою було отримало лист відповідача без номеру та дати про відмову від підписання додаткової угоди №3 від 17.05.2019. У зазначеному листі відповідачем зазначено, що роботи по актах №31 від 02.05.2019 та №32 від 02.05.2019 були виконані у травні, а не у строк до 15.04.2019; роботи по акту №119 від 13.03.2019 фактично не виконані. Відповідачем зазначено, що після неодноразового порушення строків виконання робіт 26.04.2019 на адресу позивача направлено лист про розірвання договору. Також Товариством з обмеженою відповідальністю "А Т А" вказано, що оплата у розмірі 6750,00 за актом №31 від 02.05.2019 та у сумі 6187,50 за актом №32 від 02.05.2019 буде проведена після повернення передплати у сумі 60000,00 грн згідно рахунку №9 від 14.02.2019 за невиконані роботи.

У відповідь на вище вказаний лист позивач листом вих.№10-2019 від 23.05.2019 направив відповідачу заявки на виконання робіт №1659, №1656, №755, №921, №1513; протоколи до заявок; рахунки на оплату: №24 від 08.04.2019, №25 від 08.04.2019, №9 від 14.02.2019, №7 від 12.02.2019, №11 від 25.02.2019, №12 від 28.02.2019 та Акти: №31 від 02.05.2019 на суму 13500,00 грн, №32 від 02.05.2019 на суму 12375,00 грн, №19 від 13.03.2019 на суму 120000,00 грн, №17 від 28.02.2019 на суму 3750,00 грн, №22 від 22.03.2019 на суму 1635,00 грн, №20 від 15.03.2019 на суму 9750,00 грн.

Відповідач листом вих.№92 від 11.06.2019 повідомив про відсутність наміру підписувати додаткову угоду №3 від 17.05.2019 до договору у запропонованій позивачем редакції, посилаючись на порушення позивачем термінів виконання робіт та невиконання позивачем робіт у повному обсязі обумовлених додатковою угодою №1.

Листом від 24.06.2019 №18-2019 позивач надав пояснення щодо виконаних робіт та наголосив на необхідності здійснення оплати за виконані роботи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що оскільки всупереч умовам п.3.6.1. договору в строк до 06.06.2019 позивач не надав письмової мотивованої відмови від підписання Актів №19 від 13.03.2019 на суму 120000,00 грн, №31 від 02.05.2019 на суму 13500,00 грн, №32 від 02.05.2019 на суму 12375,00 грн, то вище вказані Акти вважаються підписаними та підлягають оплаті в повному обсязі.

За розрахунком позивача сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 72937,50 грн, а саме: оплата 50% в розмірі 60 000,00 грн за Актом №19 від 13.03.2019 + оплата 50% в розмірі 6750,00 грн за Актом №31 від 02.05.2019 + оплата 50% в розмірі 6187,50 грн за Актом №32 від 02.05.2019.

Оскільки відповідач оплату заборгованості у сумі 72937,50 грн не здійснив, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань по договору №PC/18-0002 від 10.08.2018 в частині оплати за виконані роботи за Актами №19 від 13.03.2019, №31 від 02.05.2019, №32 від 02.05.2019 (оплата 50% в розмірі 60 000,00 грн за Актом №19 від 13.03.2019, оплата 50% в розмірі 6750,00 грн за Актом №31 від 02.05.2019 та оплата 50% в розмірі 6187,50 грн за Актом №32 від 02.05.2019).

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із матеріалами справи, додатковою угодою №2 від 11 січня 2019 року до договору №PC/18-0002 від 10.08.2018 сторони дійшли згоди про внесення змін в план по доопрацюванню облікової системи "BAS ERP" та погодили план робіт, а саме:

перший етап: формування довідників по підсистемам, перевірка, очистка, заповнення; тривалість робіт - 1 тиждень; вартість - 30000,00 грн без ПДВ;

другий етап: введення залишку по упр.обліку, початок ведення обліку по організації 2, ведення складського обліку; тривалість робіт - 3 тижня; вартість - 90000,00 грн без ПДВ;

третій етап: введення залишку по управлінському обліку, управління продажами, управління закупівлями, управління виробництвом, управління виробничими затратами, формування собівартості; тривалість робіт - 3 тижня; вартість - 90000,00 грн без ПДВ;

четвертий етап: запуск регламентованого обліку в системі, закриття місяця по підприємству в цілому, заробітна плата, кадровий облік в регламентованому та управлінському обліку; тривалість робіт - 4 тижні; вартість - 120000,00 грн без ПДВ;

п`ятий етап: формування фінансового результату по підприємству в цілому, формування типових форм звітності, запуск планування та бюджетування; тривалість робіт - 2 тижня; вартість - 60000,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п.3.7. договору оплата робіт проводиться на підставі направлених виконавцем замовнику рахунків на передплату; строк оплати становить 3 (три) банківських дня з моменту отримання замовником рахунку.

У відповідності до п.4 додаткової угоди №1 оплата робіт по заявкам проводиться замовником в наступному порядку: на початку кожного етапу виконання робіт замовник здійснює передплату в розмірі 50% від вартості відповідного етапу, що зафіксований в п. 1 даної додаткової угоди, протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку на електронну пошту Natalia.rogova@ataltd.com.ua. Кінцева оплата за виконані роботи в розмірі 50% від вартості відповідного етапу здійснюється замовником на підставі підписаних сторонами актів прийому- передачі виконаних робіт по кожному етапу, вказаному в п.1 даної додаткової угоди. Строк оплати три банківських дня з моменту підписання замовником відповідних Актів прийому-здачі виконаних робіт.

Згідно із платіжними дорученнями №136 від 25.02.2019, №120 від 15.02.2019, №935 від 09.04.2019, №936 від 09.04.2019 відповідачем здійснено попередню оплату на загальну суму 72937,50 грн, а саме:

№136 від 25.02.2019 на суму 50000,00 грн з призначенням платежу: оплата за інформаційно-консультат. послуги, налашт. облік. систем, супровід зг.рах.№9 від 14.02.2019;

№120 від 15.02.2019 на суму 10000,00 грн з призначенням платежу: оплата за інформаційно-консультат. послуги, налашт. облік. систем зг.рах.№9 від 14.02.2019;

№935 від 09.04.2019 на суму 6187,50 грн з призначенням платежу: оплата 50% за інформаційно-консультат. послуги, налашт. облік. систем, супровід заявка №1656;

№936 від 09.04.2019 на суму 6750,00 грн з призначенням платежу: оплата 50% за інформаційно-консультат. послуги, налашт. облік. систем, супровід заявка №1659.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач листом №10-2019 від 25.05.2019 направив відповідачу (на адресу для листування) для підписання, зокрема: заявки на виконання робіт №1659 від 05.04.2019, №1656 від 05.04.2019, №755 від 18.02.2019, №921 від 26.02.2019, №1513 від 01.04.2019 (підписані для виконання робіт зі сторони позивача та відповідача); протоколи до заявок; рахунки на оплату №24 від 08.04.2019, №25 від 08.04.2019, №9 від 14.02.2019, Акти надання послуг: №31 від 02.05.2019 на суму 13500,00 грн, №32 від 02.05.2019 на суму 12375,00 грн, №19 від 13.03.2019 на суму 120000,00 грн.

Відповідач отримав зазначений вище лист 03.06.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №5002701409664.

Відповідно до п.2.7.3. договору виконана заявка або протокол мають бути підписані уповноваженими представниками замовника. Замовник зобов`язаний протягом 1 (одного) робочого дня в письмовій формі повідомити виконавця про причини відмови від підписання заявки або протоколу, інакше така заявка або протокол вважаються підписаними замовником.

Ураховуючи, що відповідачем як замовником були прийняті до виконання заявки №1659 від 05.04.2019, №1656 від 05.04.2019, №755 від 18.02.2019, №921 від 26.02.2019, №1513 від 01.04.2019, та від відповідача у строки, передбачені п.2.7.3. договору, не надходило відмови від підписання протоколів до вказаних заявок, такі заявки та протоколи у відповідності до умов договору вважаються узгодженими та підписаними Товариством з обмеженою відповідальністю "А Т А" як замовником.

Пунктом п.3.6. договору передбачено, що остаточним підтвердженням прийняття замовником робіт є підписання сторонами наданих виконавцем актів приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.3.6.1. договору протягом трьох банківських днів з моменту отримання Актів замовником, замовник приймає рішення про підписання Актів та скріплює їх своєю печаткою, після чого направляє один підписаний примірник виконавцю, або заявляє виконавцю в письмовій формі зауваження або претензії до виконаної роботи.

Оскільки відповідач отримав акти надання послуг 03.06.2019, то граничним строком для підписання або надання зауважень чи претензій до виконаної роботи є 06.06.2019.

Як встановлено судом, відповідач всупереч умовам п.3.6.1. договору у строк до 06.06.2019 акти надання послуг: №31 від 02.05.2019, №32 від 02.05.2019, №19 від 13.03.2019 не підписав, зауважень щодо виконаної роботи, також мотивованої відмови від підписання актів у вказаний строк не надав.

За змістом п.3.6.2. договору у випадку порушення замовником обов`язків, визначених п.3.6.1. договору, Акт вважається підписаним, а роботи прийнятими замовником в повному обсязі та підлягають оплаті, про що виконавець сповіщає замовника в письмовій формі.

За таких обставин, акти надання послуг №31 від 02.05.2019 на суму 13500,00 грн, №32 від 02.05.2019 на суму 12375,00 грн, №19 від 13.03.2019 на суму 120000,00 грн у відповідності до п.3.6.2. договору вважаються підписаними, а роботи прийнятими замовником в повному обсязі та підлягають оплаті.

Лист відповідача вих.№92 від 11.06.2019 не може вважатися зауваженнями щодо виконаних робіт чи відмовою від підписання актів, направленими у відповідності до п.3.6.1. договору, оскільки вказаний лист направлений з порушення строків передбачених пунктом 3.6.1. договору та містить повідомлення про відмову відповідача від підписання додаткової угоди №3 від 17.05.2019 про розірвання договору у запропонованій позивачем редакції.

Окрім того, за змістом листа вих.№92 від 11.06.2019 вбачається, що відповідач підтверджує виконання робіт за заявками №1659 від 05.04.2019 (акт №31 від 02.05.2019), №1656 від 05.04.2019 (№32 від 02.05.2019), проте вказує на порушення строків виконання таких робіт, а також посилається на невиконання позивачем робіт у повному обсязі обумовлених додатковою угодою №1. Мотивована відмова у визначені договором строки від підписання актів у вказаному вище листі відсутня.

При цьому, прострочення позивачем строків виконання робіт не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату за виконані роботи.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18.

З огляду на принцип змагальності сторін, розподіл обов`язку доказування та подання доказів, на позивача покладається обов`язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а саме, виконання робіт на виконання умов договору.

Надані позивачем у матеріали справи заявки на виконання робіт №1659 від 05.04.2019, №1656 від 05.04.2019, №755 від 18.02.2019, №921 від 26.02.2019, №1513 від 01.04.2019 (підписані для виконання робіт зі сторони позивача та відповідача); протоколи до заявок; Акти надання послуг: №31 від 02.05.2019 на суму 13500,00 грн, №32 від 02.05.2019 на суму 12375,00 грн, №19 від 13.03.2019 на суму 120000,00 грн, докази їх направлення, з урахуванням умов п.2.7.3, п.3.6.2. договору щодо погодження заявок та протоколів та прийняття робіт за вказаними актами, підтверджують факт виконання позивачем робіт згідно із актами надання послуг: №31 від 02.05.2019 на суму 13500,00 грн, №32 від 02.05.2019 на суму 12375,00 грн, №19 від 13.03.2019 на суму 120000,00 грн.

Відповідач у свою чергу жодних доказів на спростування виконання позивачем робіт за актами надання послуг: №31 від 02.05.2019 на суму 13500,00 грн, №32 від 02.05.2019 на суму 12375,00 грн, №19 від 13.03.2019 на суму 120000,00 грн суду не надав.

З огляду на вище встановлені обставини, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості у сумі 72937,50 грн (оплата 50% в розмірі 60 000,00 грн за Актом №19 від 13.03.2019 + оплата 50% в розмірі 6750,00 грн за Актом №31 від 02.05.2019 + оплата 50% в розмірі 6187,50 грн за Актом №32 від 02.05.2019).

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ураховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором № PC/18-0002 від 10.08.2018 у сумі 72937,50 грн, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідач не надав та обставин наведених позивачем у позові не спростував, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 72937,50 грн.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, враховуючи встановлені вище судом обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Майдан Альони Ігорівни про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "А Т А" 72937,50 грн.

Щодо визначених позивачем у попередньому розрахунку витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12000,00 грн, то суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оскільки позивачем не надано доказів в обґрунтування визначених у попередньому розрахунку сум на правничу допомогу, доказів на підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг та їх вартості, договору про надання правничої допомоги, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави для відшкодування витрати на професійну правничу допомогу, визначених позивачем у попередньому розрахунку.

З урахуванням наведеного, визначені позивачем у попередньому розрахунку суми витрат на правову допомогу не підлягають відшкодуванню на підставі ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А Т А" (01004, місто Київ, ВУЛИЦЯ БАСЕЙНА, будинок 9, кімната 3, ідентифікаційний код 25589927) на користь Фізичної особи-підприємця Майдан Альони Ігорівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість у сумі 72937,50 грн та судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 14.04.2021.

Суддя С.О. Турчин