Рішення № 96242331, 01.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.04.2021Справа № 910/21198/20

Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., при секретарі судового засідання Тарасюку А.Ю., розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження

за позовом Головного управління статистики (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6)

до Громадської організації "Інститут Української політики" (08113, Київська область, с. Петрушки, вул. Лісна, буд. 1)

за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 50-Г)

про стягнення грошових коштів,

Представники сторін:

від позивача: Старик А.М. - представник;

від відповідача: не з`явились;

від третьої особи: Василюк Д.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31 грудня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Головного управління статистики (позивач) надійшла позовна заява до Громадської організації "Інститут Української політики" (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку стягнути заборгованість на суму в розмірі 58 104, 13 грн. за Договором про відшкодування витрат на утримання приміщень від 24.03.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати орендованого майна Договором про відшкодування витрат на утримання приміщень від 24.03.2014 року, внаслідок чого утворилася заборгованість за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/21198/20 здійснювати у порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 50-Г) та призначено підготовче засідання у справі на 10.02.2021 року.

У підготовчому засіданні 10.02.2021 року від позивача надійшла про уточнення позовних вимог.

10.02.2021 року у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 10.03.2021 року.

10.03.2021 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

В підготовчому засіданні 10.03.2021 року суд прийняв заяву про уточнення позовних вимог та оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 01.04.2021 року.

У судовому засіданні 01.04.2021 року був присутній представник позивача та третьої особи, які позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду судової справи був повідомлений належним чином. Своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався, тому суд вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами в порядку п.9 статті 165 ГПК України, в якій зазначено, що у разі ненадання позивачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особии, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2014 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву та Громадською організацією «Інститут української політики» укладено Договір оренди № 6783 нерухомого майна, що належить до державної власності (договір).

Відповідно до п. 3.2 договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 3.6 договору визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу (позивачу) у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно з п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

24 березня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про відшкодування витрат на утримання приміщень (із змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 30 липня 2018 року) (договір про відшкодування).

Відповідно до п. 1.2 договору про відшкодування відповідач користується приміщенням загальною площею 36,8 кв.м., що розміщене на 8-ому поверсі будівлі (кімната № 821) (приміщення) і відшкодовує позивачу витрати за послуги, зазначені в переліку комунальних послуг, що споживаються відповідачем (далі - Перелік), що додається, а також частину сплаченого 3-ою особою земельного податку пропорційно до площі приміщення (згідно з пунктом 271.1 Податкового кодексу України) на підставі порядку розрахунку щомісячних платежів для відшкодування відповідачем витрат, що додається.

Як передбачено п. 2.2.4 договору про відшкодування відповідач зобов`язався на підставі наданих позивачем актів про відшкодування витрат протягом 5 робочих днів від дати їх отримання відшкодувати позивачу вартість спожитих послуг з теплопостачання, енергопостачання, водопостачання та водовідведення, технічного обслуговування ліфтів, вивезення твердих побутових відходів, охорони будівлі, технічного обслуговування засобів охоронної та пожежної сигналізації, дератизації, дезінсекції.

Згідно з пп. 3.1 договору про відшкодування позивач має право вимагати в установленому порядку погашення простроченої заборгованості по платежах за послуги, що наведені в пункті 2.2.4 договору про відшкодування, та вимагати в установленому порядку відшкодування збитків, понесених внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань відповідачем, згідно з чинним законодавством.

Частиною 2 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 року (Закон), що діяв на момент укладення договору та договору про відшкодування, було встановлено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до п. 3 ч. 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 року договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Згідно з пунктом 3 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, до плати за оренду індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов`язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно.

Пунктом 5.13 Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 року № 1774, орендар зобов`язується здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, та протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

У відповідності до пп. 2.2.3 Примірного договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 року № 1774 «Про затвердження договорів оренди», «не пізніше ___числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку____облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.».

Відповідно до пп. 4.2 договору про відшкодування за порушення строків виконання зобов`язання відповідно до п. 2.2.4 цього договору відповідач сплачує пеню в розмірі 0,1 % вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

На підставі пп. 4.3 Договору про відшкодування спори, що виникають за ним або в зв`язку з ним, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди спори вирішуються у судовому порядку відповідно до чинного законодавства.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями щодо погашення наявної заборгованості, проте вказана заборгованість залишилася непогашеною.

Відповідач в свою чергу про розгляд претензії не повідомив, заходів з погашення заборгованості не вжив.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України у разі порушення господарських зобов`язань учасник господарських відносин зобов`язнаий сплатити штрафні санкції.

Оскільки Відповідачем допущено порушення взятих договірних зобов`язань, позивач використовує своє право на нарахування штрафних санкцій.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд вважає його арифметично правильним, таким, що відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування, викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління регіональної статистики підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 651, 785, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 19, 56, 73, 74, 76, 86, 80, 162, 164, 171, 231, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації «Інститут української політики» (Київська обл., с. Петрушки, вул. Лісна, буд. 1; код ЄДРПОУ 36964657) в дохід Державного бюджету України прострочену заборгованість з відшкодування комунальних послуг у розмірі 7 226, 36 грн., пеню від простроченої заборгованості з відшкодування комунальних послуг у розмірі 366, 93 грн., 7% штрафу від суми простроченої заборгованості з відшкодування комунальних послуг у розмірі 68, 31 грн., поточну заборгованість з відшкодування комунальних послуг у розмірі 1 215, 74 грн., прострочену заборгованість зі сплати 50% від орендної плати в розмірі 13 231, 58 грн., заборгованість від ПДВ з орендної плати в розмірі 1 453, 78 грн., пеню від простроченої заборгованості від ПДВ з орендної плати в розмірі 162, 30 грн., простроченої заборгованості від ПДВ з нейстойки згідно з п. 10.11 договору про відшкодування в розмірі 7 058, 18 грн., штраф у розмірі 3% від суми простроченої заборгованості від відшкодування земельного податку та ПДВ у розмірі 47, 32 грн., прострочену заборгованість з відшкодування земельного податку в розмірі 5 345, 78 грн., пеню від простроченої заборгованості з відшкодування земельного податку в розмірі 63, 32 грн., поточну заборгованість з відшкодування земельного податку в сумі 485, 98 грн., поточну заборгованість з неустойки згідно з п. 10.11 договору в розмірі 3 532, 91 грн., поточну заборгованість від ПДВ з неустойки згідно з п. 10.11 договору в розмірі 772, 52 грн., прострочену заборгованість з неустойки згідно з п. 10.11 договору оренди в розмірі 31 294, 37 грн. та судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 13.04.2021 року.

Суддя М.В. Данилова