Рішення № 96242225, 31.03.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/188/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2021 Справа № 908/2934/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л.,

при секретарі судового засідання Василенко В.В.,

розглянувши матеріали справи № 908/2934/20

за позовною заявою: товариства з обмеженою діяльністю “Крафттехцентр”, 49000, м. Дніпро, пр. Кірова, буд. 28А

до відповідача: державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, 71503, Запорізька область, м. Енергодар, а/с 306

про стягнення 543 379,90 грн.

У засіданні приймали участь:

від позивача: Ткаченко К.О., ордер серії АЕ № 1042588 від 05.11.20

від відповідача: Шестак О.Л. - самопредставництво згідно з відомостями з ЄДР

СУТЬ СПОРУ:

16.11.20 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 16.11.20 № 16-11 товариства з обмеженою діяльністю “Крафттехцентр” (далі ТОВ “Крафттехцентр”) до відокремленого підрозділу “Атоменергомарш” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (ВП “Атоменергомарш” ДП “НАЕК “Енергоатом”) про стягнення 543 379,90 грн. за договором поставки від 15.06.20 № 20/05/131, а саме: 540 826,63 грн. основного боргу та 2 553,27 грн. 3 % річних.

16.11.20 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 23.11.20 судом позовну заяву від 16.11.20 № 16-11/1 ТОВ “Крафттехцентр” залишено без руху. Позивачам надано строк для усунення недоліків позовної заяви – 7 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви (клопотання) в якій зазначити повне вірне найменування відповідача.

30.11.20 до суду надійшло клопотання за вих. від 25.11.20 № 25-11/2, яке направлено до суду поштою 25.11.20 та якою усунуто недоліки визначені в ухвалі суду від 23.11.20.

Враховуючи, що позивачем усунуто недоліки у строк і спосіб визначений судом, ухвалою від 07.12.20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2934/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.12.20 о 10 год. 00 хв.

18.12.20 на електронну адресу суду та 21.12.20 поштою до суду надійшло клопотання від 18.12.20 № 7193/15 за підписом представника ВП “Атоменергомаш” ДП “НАЕК “Енергоатом” про відкладення підготовчого засідання, яке обґрунтовано тим, що строк для подання відповідачем відзиву по 31.12.20. Оскільки в строк до 22.12.20 відповідач позбавлений можливості належним чином підготувати відзив та відповідні докази, направити вказані документи позивачу, заявник просить відкласти підготовче засідання на іншу дату.

Ухвалою від 22.12.20 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/2934/20 на 20.01.21 о 10 год. 30 хв.

12.01.21 до суду від відповідача надійшли:

- клопотання за вих. від 06.01.21 № 74/15 про поновлення процесуального строку, в якому представник відповідача просить суд поновити встановлений відповідачу у даній справі строк для подання відзиву на позовну заяву та прийняти його до розгляду;

- відзив за вих. від 06.01.21 № 68/15 на позовну заяву, в якому представник відповідача визнає позовні вимоги частково, а саме 540 826,63 грн. основного боргу та 2 468,01 грн. 3 % річних. Крім того, представник відповідача заперечує проти заявленої суми щодо оплати послуг адвоката та просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивача до 3 000,00 грн.

18.01.21 на електронну адресу суду надійшло клопотання за вих. від 16.01.21 № 240/15 (з ЕЦП), в якому представник відповідача повідомляє суд про неможливість забезпечити явку компетентного представника відповідача в судове засідання 20.01.21 та просить суд провести підготовче засідання за відсутності представника відповідача.

Ухвалою від 20.01.21 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів – до 09.03.21 включно та відкладено підготовче засідання на 17.02.21 о 12 год. 30 хв.

02.02.21 на адресу суду від ТОВ “Крафттехцентр” надійшла відповідь на відзив від 28.01.21 № 28-01/1.

У судоому засіданні 17.02.21, судом встановлено, що відповідачем подано відзив на заяву з додатками з порушення строку, який встановлено ухвалою про відкриття провадження у цій справі, але із клопотанням про його поновлення.

Клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву обґрунтовано обмеженнями на підприємстві відповідача, які впроваджені у зв`язку з карантином, а саме введенням посиленого профілактичного режиму, у т.ч. дистанційною роботою адміністративно-управлінських працівників, що значно ускладнило збирання документів для підготовки обґрунтованого відзиву на позовну заяву.

Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення потового відправлення, відповідачем копію ухвали про відкриття провадження у справі № 908/2934/20 отримано 11.12.20.

Ухвалою про відкриття провадження у справі № 908/2934/20 судом визначено відповідачу 15-дений строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Таким чином, відповідач мав подати до суду відзив на позовну заяву по цій справі по 28.12.20 включно.

Відзив на позовну заяву відповідачем на адресу суду разом з клопотанням про поновлення строку на подання відзиву надіслано 06.01.21.

Викладене свідчить, що відповідачем пропущений процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву по цій справі.

За приписами частин 1-3 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи наведені відповідачем обставини в обґрунтування пропуску процесуального строку для подання відзиву, а також приймаючи до уваги те, що представник позивача не заперечив проти клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву та віддав вирішення вказаного клопотання на розсуд суду, а також те, що пропушення строку на подання відзиву не призвело до будь-яких обмежень прав позивача, оскільки останній надав до суду відповідь на відзив, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання поважною причини пропуску відповідачем строку на подання відзиву.

Як наслідок судом задоволено клопотання відповідача від 06.01.21 № 74/15, поновлено строк для подання відзиву на позовну заяву та прийнято відзив на позовну заяву від 06.01.21 № 68/15 з доданими до нього документами до розгляду.

Також у засіданні, після з`ясування думки представників сторін, судом прийнято до розгляду відповідь на відзив, як таку що подана позивачем з дотримання строку встановленого судом.

Представником відповідачем у засіданні усно повідомлено суду, що заперечення на відповідь на відзив подаватись не будуть.

Ухвалою выд 17.02.21 судом поновлено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву у справі № 908/2934/20, закрито підготовче провадження у справі № 908/2934/20 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.03.21 о 11:30 год.

19.02.21 до господарського суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання за вих. від 19.02.21, в якому представник позивача просить суд відкласти розгляд справи призначений на 10.03.21.

26.02.21 на адресу суду від представника позивача надійшли клопотання з додатками, а саме: за вих. від 22.02.21 № 22-02/1 та за вих. від 22.02.21 № 22-02/2.

У клопотанні за вих. від 22.02.21 № 22-02/1 представник позивача зазначає про допущення описки при складанні позовної заяви у найменуванні відповідача. У зв`язку з викладеним, позивач просить суд вважати вірними даними відповідача наступні: державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (ідентрфікаційний код юридичної особи 24584661, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, код ЄДРПОУ ВП: 26444970, місцезнаходження: 71503, Запорізька область, м. Енергодар, а/с 306.

За змістом клопотання за вих. від 22.02.21 № 22-02/2 та додатків до нього, представник позивача, з метою розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката надає документи підтверджуючі здійсненні позивачем судові витрати.

У засіданні 10.03.21 судом прийнято до розгляду клопотання позивача за вих. від 22.02.21 № 22-02/1 та за вих. від 22.02.21 № 22-02/2 (з додатками). Зокрема, приймаючи до розгляду клопотання позивача від 22.02.21 вих. № 22-02/1 суд виходив з того, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, у зв`язку із чим суд дійшов висновку вважати вірною назвою та місцезнаходженням відповідача по цій справі: державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, 71503, Запорізька область, м. Енергодар, а/с 306.

Ухвалою від 10.03.21 судом оголошено перерву у судовому засіданні по справі на 31.03.21 о 10:00 год.

15.03.21 до суду надійшли пояснення за вих. від 10.03.21 № 1842/15, в яких представник відповідача заперечує проти нарахованої суми адвокатської винагороди та просить суд відмовити позивачу в задоволені зазначених витрат.

В засіданні 31.03.21, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою комплексу «Акорд».

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 16.11.20 № 16-11/1 та у відповіді за вих. від 28.01.21 № 28-01/1 на відзив. Просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 543 379,90 грн. за договором поставки від 15.06.20 № 20/05/131, а саме: 540 826,63 грн. основного боргу та 2 553,27 грн. 3 % річних.

Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві за вих. від 06.01.21 № 68/15 та у поясненні за вих. від 10.03.21 № 1842/15. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в частині стягнення 3 % річних до 2 468,01 грн. та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 3 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.20 між товариством з обмеженою відповідальністю “Крафттехцентр” (Постачальник) та державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” (Покупець) укладено договір поставки № 20/05/131, за умовами якого (п. 1.1 договору) Постачальник зобов`язується поставити в передбачені даним договором строки Покупцю продукцію, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказану продукцію.

Згідно із п. 3.1. договору, загальна сума договору складає 540 826,63 грн., в т. ч. ПДВ 90 137,77 грн.

Пунктом 4.1. договору визначено, що оплата поставленої продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в даному договорі, протягом 60 днів після завершення приймання продукції за якістю, за результатом якого встановлено її належну якість (зокрема, проходження вхідного контролю за прийнятою у Покупця процедурою).

Відповідно до п. 4.3. договору, валюта договору та валюта платежу за договором є національна валюта України – гривня.

У відповідності до п. 7.1 договору, у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно діючим законодавством України та цим договором.

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 2 років (п. 10.1. договору).

ТОВ “Крафттехцентр” направляв відповідачу лист за вих. від 28.10.20 № 2810/3 та претензію/вимогу за вих. від 06.11.20 № 06-11/1 з вимогою про погашення заборгованості по оплаті за поставку товару згідно договору від 15.06.20 № 20/05/131 у розмірі 540 826,63 грн.

Відповідач у свою чергу надіслав позивачу лист-відповідь за вих. від 12.11.20 № 6327/14, в якому зазначив, що (дослівно): «З метою погашення поточних кредиторських зобов`язань, відповідно до існуючого порядку здійснення платежів у ДП «НАЕК «Енергоатом», з боку ВП АЕМ до Дирекції компанії надано заявки щодо виділення коштів для розрахунків з ТОВ «КРАФТТЕХЦЕНТР» на суму 540 826,63 грн. згідно договору постачання від 15.06.2020 №20/05/131.

У зв`язку з тим, що надходження грошових коштів за відпущену електроенергію є нерегулярними та не в повному обсязі, у ВП «Атоменергомаш» відсутня можливість погашення заборгованності у встановлені договорами строки. Враховуючи недостатній рівень надходжень грошових коштів за електроенергію, за фактом розподілу з боку ДП «НАЕК «Енергоатом» коштів для розрахунків з ТОВ «КРАФТТЕХЦЕНТР», кредиторська заборгованість буде погашена.».

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт здійснення поставки товару підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних та податкових накладних на загальну суму 540 826,63 грн. з ПДВ.

Сторонами в судових засіданнях під час розгляду цієї справи не заперечувався та не оспорювався факт того, що відповідачем прийнято товар на загальну суму 540 826,63 грн. з ПДВ. без зауважень щодо кількості та якості поставленого товару.

Доказів зворотнього матеріали цієї справи не містять.

Як зазначалось вище у тексті цього рішення, за п. 4.1. договору, оплата поставленої продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в даному договорі, протягом 60 днів після завершення приймання продукції за якістю, за результатом якого встановлено її належну якість (зокрема, проходження вхідного контролю за прийнятою у Покупця процедурою).

Однак, відповідач свого обов`язку щодо повної сплати позивачу за поставлений товар обумовленого у договорі не виконав. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

З оглядяду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що представником відповідача в судових засіданнях не заперечувався та не оспорювався факт того, що відповідачем прийнято товар на загальну суму 540 826,63 грн. без зауважень щодо кількості та якості поставленого товару за договором поставки товару, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 540 826,63 грн. суми основного боргу.

Як наслідок, судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача 540 826,63 грн. основного боргу.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 553,27 грн. 3 % річних за користування чужими коштами.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем за прострочення виконання грошового зобов`язання заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 2 553,27 грн. за загальний період з 20.09.20 по 16.11.20 включно (розрахунки містяться в матеріалах справи).

Згідно з розрахунком суду (проведеним за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи «ЗАКОНОДАВСТВО»), розмір 3 % річних за вказаний вище загальний період становить 2 553,27 грн.

Отже, вимоги в частині 3 % річних підлягають задоволенню в повному розмірі, а саме 2 553,27 грн.

Заперечення відповідача, викладених у відзиві за вих. від 06.01.21 № 68/15 на позовну заяву, щодо розрахунків 3 % річних судом не беруться до уваги, оскільки дати прийняття відповідачем товару, відповідно до вимог п. 4.1. договору, зазначені останнім на кожній видатковій накладній та співпадають з періодом розрахунку позивача.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 126 ГПК України).

Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг адвокатського бюро «Ткаченко Катерини «Правозахист», представником позивача надано засвідчені належним чином копії:

- договір про надання правової допомоги від 17.05.19 № 05-19/1;

- рахунок-фактуру від 06.11.20 № АБ05-19 про надану правничу допомогу на підставі договору про надання правової допомоги від 17.05.19 № 05-19/1;

- платіжне доручення за вих. від 09.11.20 № 3018 про сплату позивачем за надану правничу допомогу на підставі рахунок-фактуру від 06.11.20 № АБ05-19;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.02.21 про надану правничу допомогу на підставі договору про надання правової допомоги від 17.05.19 № 05-19/1.

Згідно із п. 1.1. договору про надання правничої допомоги від 17.05.19 № 05-19/1, Адвокатське бюро (АБ «Ткаченко Катерини «Правозахист») зобо`вязується здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а Клієнт (ТОВ «Крафттехцентр») зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Відповідно до п. 4.1. договору про надання правової допомоги, гонорар є формою винагороди Адвокатського бюро за здійснення захисту, представництва та надання

інших видів правової допомоги Клієнту.

Пунктом 4.2. договору про надання правової допомоги, розрахунок за цим Договором здійснюється в національній валюті України, у безготівковій формі шляхом перерахування Клієнтом грошових коштів на рахунок Адвокатського бюро на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, або в будь-який інший не заборонений чинним законодавством спосіб за домовленістю Сторін.

У відповідності до п. 4.3. договору про надання правової допомоги, підставою для оплати гонорару є відповідний рахунок Адвокатського бюро. Рахунок про надання правової допомоги складається Адвокатським бюро і надсилається Клієнту або надається йому особисто.

Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.02.21 на підставі договору про надання правової допомоги від 17.05.19 № 05-19/1, Адвокатським бюро були надані послуги, а саме:

- надання консультації з питання вибору способу захисту прав ТОВ «Крафттехцентр» щодо стягнення заборгованості з ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом» – 500,00 грн.;

- розробка стратегії захисту прав ТОВ «Крафттехцентр» щодо стягнення заборгованості з ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом» – 1 500,00 грн.;

- підготовка претензії щодо захисту прав ТОВ «Крафттехцентр» щодо стягнення заборгованості з ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом» - 2 000,00 грн.;

- підготовка позовної заяви з додатками до суду щодо захисту прав ТОВ «Крафттехцентр» щодо стягнення заборгованості з ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом» – 6 000,00 грн.

Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) складає 10 000,00 грн.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Судом враховано заперечення представника відповідача за вих. від 11.12.20 № 28-23/26855 на клопотання про стягнення судових витрат.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхі дного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи, тощо.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що витрати у сумі 10 000,00 грн. є неспівмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг за договором про надання правової допомоги від 17.05.19 № 05-19/1, а саме:

- справа не є складною, а тому оформлення позовної заяви на суму 6 000,00 грн. є не співмірною зі складністю справи;

- обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) не є значним;

- надання консультації з питання вибору способу захисту прав та розробка стратегії захисту прав ТОВ «Крафттехцентр» щодо стягнення заборгованості з ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом» по суті є одним і тим же поняттям та сума за вказані надані послуги 500,00 грн. та 1 500,00 грн., відповідно, є не співмірною зі складністю справи;

- оформлення претензії щодо захисту прав позивача на суму 2 000,00 грн. також є не співмірною зі складністю справи.

З огляду на викладене, враховуючи заперечення відповідача, викладені у відзиві за вих. від 06.01.21 № 68/15 та в поясненнях за вих. від 10.03.21 № 1842/15 щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на оплату правничої допомоги є завищеною, становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат.

Як наслідок, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача до суми 3 000,00 грн.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги надані документи та пояснення сторін, суд задовольняє частково задовольняє вимогу позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 8 150,70 грн. покладається на відповідача.

Крім того, судом роз`яснюється позивачу, що оскільки відповідачем при подачі позовної заяви до суду було переплачено судовий збір у розмірі 143,35 грн., то за відповідною заявою (клопотанням) позивача вказана сума може бути повернута судом останньому.

Керуючись ст. ст. 11- 15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, 71503, Запорізька область, м. Енергодар, а/с 306, код ЄДРПОУ 26444970) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Крафттехцентр”, 49000, м. Дніпро, пр. Кірова, буд. 28А, код ЄДРПОУ 39795773) – 540 826 (п`ятсот сорок тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 63 коп. основного боргу, 2 553 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят три) грн. 27 коп. 3 % річних, 8 150 (вісім тисяч сто п`ятдесят) грн. 70 коп. судового збору та 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрати на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повний текст рішення складено 13.04.2021.

Суддя В.Л. Корсун