Ухвала суду № 96241844, 14.04.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

14 квітня 2021 року Справа № 903/48/21 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Луцьк

про неплатоспроможність

Суддя Кравчук А. М.

Секретар судового засідання Ведмедюк М. П.

Представники:

Від заявника: н/з.

від ліквідатора: н/з.

від кредиторів: н/з.

встановив: ухвалою суду від 09.02.2021 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду, розгляд справи призначено в підготовчому судовому засіданні 24.02.2021 (а.с. 110).

За наслідками розгляду справи в підготовчому засіданні ухвалою суду від 24.02.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражного керуючого Рабана Микиту Тарасовича, попереднє судове засідання призначено на 31.03.2021 (а.с. 130).

24.02.2021 оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 .

ГУ ДПС у Волинській області на виконання вимоги ухвали суду від 24.02.2021 надано інформацію про доходи ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 (а.с. 137-143).

В межах тридцятиденного строку від дня оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника звернувся ПАТ АБ "Укргазбанк" на суму 7 070 187 грн. 19 коп. (а.с. 144-170).

Арбітражний керуючий Рабан М. Т. 31.03.2021 подав звіт про результати перевірки декларації боржника, згідно якого не встановлено фактів приховування боржником доходів або ж майна, за рахунок якого можливо погасити кредиторські вимоги у справі про неплатоспроможність та невідповідностей у відомостях, зазначених у деклараціях про майновий стан (а.с. 171).

Ухвалою суду від 31.03.2021 попереднє засідання у справі відкладено на 06.04.2021. Зобов`язано керуючого реструктуризацією Рабана М. Т., ОСОБА_1 подати суду та кредитору пояснення про результати розгляду грошових вимог банку.

У судовому засіданні 06.04.2021 оголошено перерву до 14.04.2021 для узгодження сторонами суми кредиторських вимог.

Представник банку в судовому засіданні 06.04.2021 заяву з грошовими вимогами підтримав.

Арбітражний керуючий у повідомленні № 1 від 05.04.2021 про наслідки розгляду заяви з вимогами до ОСОБА_1 кредиторські вимоги АБ "Укргазбанк" визнає частково: 4 540 грн. 00 коп. - перша черга, 1 402 367 грн. 90 коп. - четверта черга (а.с. 171).

Представник боржника Петрук І. В. в запереченні від 05.04.2021 визнає вимоги АБ "Укргазбанк" як конкурсного кредитора боржника в сумі 1 402 367 грн. 90 коп., з яких: заборгованість по кредиту в сумі 1 286 576 грн. 24 коп., 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 115 791 грн. 66 коп.

Керуючий реструктуризацією Рабан М. Т. у повідомлені № 1 від 14.04.2021 про наслідки розгляду заяви банку вимоги визнав частково: 4 540 грн. 00 коп. - перша черга, 1 399 235 грн. 66 коп. - четверта черга. Просить провести розгляд справи без його участі.

Представник АБ "Укргазбанк" Домальчук Р. В. у заяві від 14.03.2021 просить судове засідання провести за відсутності представника кредитора.

Представник ОСОБА_1 адвокат Петрук І. В. подав заяву від 14.04.2021 про проведення судового засідання за його відсутності.

Розглянувши у попередньому засіданні матеріали справи, суд встановив:

Після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника станом на день розгляду справи в попередньому засіданні на адресу суду надійшла одна грошова вимога до боржника від АБ "Укргазбанк" на суму 7 070 187 грн. 19 коп. Заява надійшла до суду в межах строку, встановленого п. 1 ст. 45 КУзПБ.

Кредитор просить суд визнати грошові вимоги банку у сумі 7 070 187 грн. 19 коп.:

- 3 375 625 грн. 38 коп. заборгованості за основним боргом, 1 408 141 грн. 56 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 2 006 070 грн. 54 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 280 349 грн. 71 коп. три відсотки річних за несвоєчасне погашення кредиту та процентів.

28.12.2007 між ВАТ Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК", правонаступником якого є ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 97/07-І/02 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого банк надав боржнику кредит в сумі 80 000 доларів США з терміном повернення до 26.12.2017, зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 12,5% річних на строкову заборгованість, та за ставкою 13,50 % річних на прострочену заборгованість.

В забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки від 27.12.2007.

У зв`язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору, повторним заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.05.2011 у справі № 2-263/2011 стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 солідарно на користь ВАТ АБ "УКРГАЗБАНК" заборгованість за кредитним договором № 97/07-І/02 від 27.12.2009 в сумі 85 264,49 доларів США та пеню в сумі 43 933 грн. 79 коп. В рахунок погашення заборгованості звернено стягнення на предмет іпотеки - офіс загальною площею 36,5 м2, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

На виконання рішення суду 10.05.2011 видано виконавчий лист щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (а.с. 6).

Рішення суду виконане частково, а саме, в межах процедури виконавчого провадження на прилюдних торгах продано предмет іпотеки, за рахунок продажу якого до банку надійшло 25 327,41 доларів США та частково перераховувались кошти, що підтверджується постановою про повернення виконавчого документу стягувачеві від 24.06.2016 (а.с. 5), розрахунком боргу та не заперечується боржником. Залишок не сплаченого боргу по тілу кредиту за рішенням суду складає 46 000,08 доларів США.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на з`явлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Вимоги у сумі 46 000,08 доларів США - заборгованість по тілу кредиту визнаються боржником.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що вимоги є обґрунтованими та підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів у сумі 1 286 613 грн. 03 коп. (46000,08 доларів США х 27,9698 - курс НБУ долара США станом на 26.03.2021 - день подання заяви) заборгованість по кредиту - 4 черга, як встановлені заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.05.2011 по справі № 2-263/2011-ц.

Після винесення рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.05.2011 по справі № 2-263/2011-ц кредитор втратив право нараховувати проценти за користування кредитом та пені.

Відповідно до пункту 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 6.23 постанови Великої Палати Верховною Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 зазначене таке:

« 6.17. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13, про неправильне застосування якої судами попередніх інстанцій зазначено в касаційній скарзі, дійшла висновків про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

6.18. У постанові від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 з приводу застосування приписів статті 1048 ЦК України у разі неправомірного, незаконного користуванням боржником грошовими коштами через прострочення виконання грошового зобов`язання Велика Палата Верховного Суду вказала на таке.

Правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із права позикодавця на проценти за час дії договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами цього спору внаслідок припинення договору депозиту і невиконання відповідачем обов`язку повернути грошові кошти у визначений строк, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом.

Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, тому підстави для застосування аналогії закону відсутні.

6.19. У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

6.20. Відтак Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.

6.21. Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

6.28. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.»

Таким чином, беручи до уваги висновки, викладені у вищезазначеній постанові, суд зазначає, що строк кредитування боржника є таким, що закінчився, як і його право законно користуватися позиченими коштами, а тому вимога АБ "Укргазбанк" про визнання грошових вимог, а саме процентів в сумі 74 688.14 дол. США за користування кредитом за період після пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, відхилена судом. Стягнені згідно рішення суду від 10.05.2011 відсотки погашені.

У зв`язку з відмовою у визнанні грошової вимоги в частині донарахованих після рішення суду відсотків, не підлягають задоволенню і вимоги щодо нарахованих на них 71 823 грн. 91 коп. пені та 5 897,44 доларів США 3 % річних.

Згідно наданого кредитором розрахунку заборгованості, 3% річних на тіло кредиту нараховані за період з 24.02.2018 по 23.02.2021.

У судовому засіданні боржником заявлено про сплив позовної давності щодо заборгованості зі сплати 3% річних та їх застосування судом.

Відповідно до положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14 10цс18), від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу у 2011 році зобов`язання боржника сплатити заборгованість за Кредитним договором не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання, отже кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього ЦК України за увесь час прострочення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

Порядок відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на заявлення вимог про стягнення 3 % річних виникає за кожен місяць або за кожен день з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову (вказана правова позиція підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові № 127/15672/16-ц від « 08» листопада 2019 року).

Сума боргу, на яку нараховує кредитор 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту - 46000,08 дол. США (згідно заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.05.2011 у справі № 2-263/2011), період прострочення - з 24.02.2018 по 23.02.2021, кількість днів прострочення 1096, загальна сума 3% річних становить 4140,00 дол. США (46000,008 дол. США : 365 днів х 1096 днів х 3% = 4140,00 дол. США).

Суд, провівши власний розрахунок 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту, застосувавши строк позовної давності, про застосування якої заявлено боржником, дійшов висновку про включення до реєстру вимог кредиторів 3% річних від простроченої заборгованості по кредиту за період з 26.03.2018 (заява з грошовими вимогами подана 26.03.2021) по 23.02.2021 (зазначена у розрахунку дата) в сумі 4026,58 дол. США (згідно курсу НБУ станом на 26.03.2021 - 1 долар США становить 27,9698, а борг 112 622 грн 63 коп.).

Суд відмовляє у визнанні грошових вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 у сумі 113,42 дол. США - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту.

Згідно зі ст. 22 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Керуючись ст. ст. 2, 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233-235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" від 26.03.2021 вх. № 01-78/41/21 про грошові вимоги до фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 у сумі 1 286 613 грн. 03 коп. заборгованість за кредитом - четверта черга, 112 622 грн 63 коп. 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту - четверта черга, 4 540 грн. 00 коп. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника - перша черга.

3. У визнанні решти грошових вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 відмовити.

4. Зобов`язати керуючого реструктуризацією Рабана М. Т. включити визнані судом вимоги Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

5. Керуючому реструктуризацією Рабану М. Т. провести збори кредиторів в порядку п. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства.

6. Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначити на 12.05.2021 на 15:00 год.

Ухвала господарського суду набирає законної негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.

Ухвала суду підписана 14.04.2021.

Ухвала суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук