Вирок № 96239928, 14.04.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 690/311/18

Номер провадження 1-кп/711/61/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2021 року м.Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі колегії:

головуючого - судді Михальченко Ю.В.,

суддів - Позарецької С.М., Скляренко В.М.

за участю:

секретарів - Запорожець Я.В., Василенко О.Г., Кикоть А.О., Гладиш О.Ю., Чмих І.С.

прокурорів - Гончар Р.В., Джугана В.В., Прудиуса О.А., Хаткового А.В., Коломієць І.П.

потерпілого - ОСОБА_1 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 )

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника - Кобринського В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження №12018251040000510 від 07.06.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Єгор`євськ Московської області Російської Федерації, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, працюючого різноробочим ВАТ «Ватутінський м`ясокомбінат», мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого -,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, колегія суддів,

в с т а н о в и л а:

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується в скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , 07.06.2018 року близько 21 години по АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_3 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин до свого пасинка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час обопільної бійки, умисно, протиправно наніс йому не менше чотирьох ударів кухонним ножем в область правого передпліччя, правого стегна, грудної клітини зліва та справа, в результаті чого ОСОБА_1 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 05-9-01/202 від 16.07.2018 року отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючих поранень грудної клітини зліва та справа, ускладнених правобічним пневмотораксом зі здавленням легені, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, та колюче-різаних ран м`яких тканин правого передпліччя, правого стегна, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Після отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_1 вийшов із квартири та в подальшому був госпіталізований до Ватутінської міської лікарні.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав частково, не погодившись з кваліфікацією інкримінованого йому злочину, вказавши що умислу на вбивство потерпілого він не мав та суду пояснив, що червні 2018 року близько 9 вечора, прийшов з роботи, випивший. Жінка була вдома, потім пішла на дачу, він ліг спати. Лежав у ліжку в спальні, в той час ОСОБА_1 вдома не було. Пасинок перший почав бити його, вдарив в ребро, від чого відчув сильну біль. Вказує, що сварка виникла не з його вини. Де взяв ножа не пам`ятає. Удари не знав куди наносив, не пам`ятає. Швидку викликала сусідка ОСОБА_3 з першого поверху. Після його затримання в лікарні зробили знімок, медичне обстеження, ребро було пошкоджено, перелом зі зміщенням. Неприязних відносин між ним і потерпілим не було. Відносини добрі на даний момент.

Сторона обвинувачення для підтвердження вчинення ОСОБА_2 інкримінованого правопорушення послалася та надала наступні докази:

Потерпілий ОСОБА_1 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) допитаний в судовому засіданні, пояснив суду, що 07 червня 2018 року біля 9 год. вечора він прийшов додому з роботи п`яний, батько був у спальні, лежав на дивані почав нападати на батька, батько йому робив зауваження. Почали сваритися з обвинуваченим ОСОБА_4 , битися, лежачи на полу. Він перший вдарив батька. Де взявся ніж він не знає. Удари ножем були нанесені йому в спину, кількість ударів не відчував. Пам`ятає, що вибіг з дому, сусідка з першого поверху викликала швидку допомогу, більше нічого не пам`ятає. Повідомив, що він стоїть на обліку у лікаря-нарколога 5-7 років. На даний час з батьком відносини хороші, примирились. Жодних претензій не має.

Свідок ОСОБА_5 допитана в судовому засіданні пояснила, що в червні 2018 року після 20 год. вечора, йшла з роботи, працює медичним працівником. Коло підї`зду стояла швидка допомога, вона допомогла ОСОБА_6 відправити в лікарню. Вказувала, що останній втрачав свідомість. Про відносини батька і сина їй не відомі. Інколи вони сварилися та випивали. Тілесних ушкоджень вона не бачила, було багато крові. Про стан сп`яніння їй не відомо, запаху не відчувала.

Свідок ОСОБА_7 допитана в судовому засіданні показала, що 07 червня 2018 року, після обіду, ближче до вечора почула крики людей. Хотіла вийти з квартири, але щось заважало відкрити двері, штовхнула дужче і побачила що під дверима сидить ОСОБА_8 , він сидів і тримався за правий бік з якого фонтаном бігла кров. Викликала швидку допомогу. На запитання що сталося і хто це зробив, відповів що це батько.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні від дачі показів відмовилась, скориставшись правом передбаченим ст.63 Конституції України.

Свідок ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилася. На адресу суду надіслала заяву про неможливість з`являтися в суд. Повідомила, що інциденту вона не бачила. Знає, що ОСОБА_2 проживає в її під`їзді, що саме трапилося, вона не бачила. Зі слів поліції, які в цей день опитували сусідів, їй стало відомо що ОСОБА_2 з родиною пиячили і сталася бійка. Інколи їх бачила в нетверезому стані, з ними не спілкувалася.

В цілому, даючи оцінку вказаним показам потерпілого і свідків, колегія суддів вважає, що вони є достовірними. При цьому суд виходить з того, що покази судом отримані в порядку ст. ст. 65, 66, 95, 96, 352 КПК України тобто в установленому законом процесуальному порядку з дотриманням прав свідка. Свідки були допитані в судовому засіданні з додержанням принципу змагальності сторін та свободи в подані суду своїх доказів. Тобто п. п. "d" п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини - порушено не було. Покази дані свідками добровільно, без будь-якого тиску або примусу, під присягою та застереженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

В судовому засіданні, безпосередньо у порядку ст. 358 КПК України, досліджені письмові докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги, а саме:

- рапорт начальника СРПП № 3 Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області Донець М.А. від 07.06.2018 року;

- протокол огляду місця події від 08.06.2018 року, яким зафіксовано огляд території під`їзду, розташованого за адресою: м. Ватутіно, вул. Ювілейна, 6А. При вході до під`їзду виявлено плями речовин бурого кольору (РБК), залишки упаковок з-під бинтів після надання першої медичної допомоги. На 5-ти східцях також виявлено плями речовини бурого кольору, які стікають згори вниз. На площадці також наявні плями речовини бурого кольору та залишки упаковок з-під бинтів, плями розташовані в хаотичному порядку різних розмірів. На 3-му поверсі двері до квартири АДРЕСА_3 знаходяться у відкритому стані (не замкненому), ключі в дверях. Біля входу в квартиру з правого боку на стіні, яка обклеєна обоями наявні плями речовини бурого кольору (різних розмірів, форми, розташовані в хаотичному порядку). В квартирі на відстані близько 1,3 м. від входу розташована тумба, дерев`янна, коричневого кольору, на які на час огляду наявні наступні предмети: ключ, гребінець та посвідчення на ім`я ОСОБА_2 , також плями РБК. Біля даної тумби на відстані близько 2.2м. від вхідних дверей наявні плями РБК на стіні (№3) на обоях. В кухонній кімнаті плям РБК не виявлено. В ванній кімнаті та туалеті плям РБК не виявлено. В спальні та кладовій плям РБК не виявлено. В спальній кімнаті (№ 4) на дверях наявні плями РБК. З умовно лівого боку при вході до кімнати на стіні, яка обклеєна обоями, виявлено плями РБК у вигляді «бризків», які стікають донизу. За вхідними дверима наявне ліжко, на якому на час огляду наявні: чоловічий одяг - штани темного кольору із вставками білого кольору з плямами РБК (№5), кофта, одіяло, подушки 3 шт., простинь, на якій виявлено плями РБК різних розмірів, форми, розташовані в хаотичному порядку. На балконі виявлено ніж із ручкою білого кольору, на якому наявні плями РБК (№6). Під час огляду виявлено та вилучено: 1) змив РБК із першого поверху - поміщено до паперового конверту (№1); 2) змив РБК із 3-го поверху - поміщено до паперового конверту (№2); 3) змив РБК (в коридорі) - поміщено до паперового конверту (№3); 4) змив РБК (в кімнаті № 4) - поміщено до паперового конверту (№4); 5) штани чоловічі із плямами РБК - поміщено до сейф пакету № 4327654; 6) вирізка тканини із плямами РБК - поміщено до паперового конверту; 7) ніж - поміщено до паперового конверту. При обробці магнітним порошком на дверях до туалету виявлено та вилучено (сфотографовано) слід руки (№7) виявлений на дверній коробці, що ведуть до ванної кімнати, який сфотографовано за правилами масштабної фотозйомки та відкопійований на відрізок липкої стрічки (№8). Слід папілярного узору виявлений на торцовій частині дверної коробки, який зафіксовано за правилами масштабної фотозйомки та відкопійований на відрізок липкої стрічки. Слід папілярного узору виявлено на внутрішній частині дверей ванної кімнати, який було сфотографовано та відкопійовано за допомогою липкої стрічки № 10 (слід папілярних узорів). На холодильнику виявлено слід папілярного узору, який було сфотографовано та вилучено на відрізок липкої плівки (№11) на холодильнику виявлено слід папілярного узору, який було сфотографовано та вилучено за допомогою липкої стрічки (№12). Поміщено до сейф-пакету № 4260838;

- фототаблиця до протоколу ОМП від 08.06.2018 року в АДРЕСА_1 по факту отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 ;

- протокол огляду місця події від 07.06.2018 року, яким встановлено, що при огляді палати № 12 хірургічного відділення Ватутінської міської лікарні на підлозі виявлено чоловічі штани (джинси) темно-сірого кольору із поясом, які просякнуті речовиною бурого кольору, зокрема в верхній частині. Із внутрішньої сторони штанів по центру наявна речовина жовтого кольору;

- фототаблиця до протоколу ОМП від 07.06.2018 року в м. Ватутіне Черкаської області Ватутінської міської лікарні;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 08.06.2018 року з фототаблицею;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 67 від 08.06.2018 року, згідно якого ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (2,1 проміле);

- висновок експерта № 05-9-01/202 від 16.07.2018 року, згідно якого у ОСОБА_1 мають місце тілесне ушкодження у вигляді проникаючих поранень грудної клітини зліва та справа, ускладнених правобічним пневмогемотораксом зі здавленням легені, колюче-різаних ран м`яких тканин правого передпліччя, правого стегна, які спричинено дією колюче-ружучого предмету, давність спричинення їх може відповідати часу вказаному в ухвалі суду. Ушкодження у вигляді проникаючих поранень грудної клітки зліва та справа відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Ушкодження у вигляді колюче-різаних ран м`яких тканин правого передпліччя, правого стегна відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Дані тілесні ушкодження ОСОБА_1 міг отримати внаслідок нанесення йому ударів кухонним ножем. Виключається можливість отримання даних тілесних ушкоджень при однократному падінні з висоти власного зросту та удару об тверду тупу поверхню, стоячі на даній площині. Тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_1 виникли не менш чим від чотирикратної дії колюче-ріжучого предмету;

- висновок експерта № 05-9-01/201 від 16.07.2018 року, згідно якого у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді перелому 7 ребра зліва, різаної рани правої кисті, давність спричинення їх може відповідати часу вказаному оглянутим. Ушкодження у вигляді перелому 7 ребра зліва спричинено дією тупого твердого предмету і відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Ушкодження у вигляді різаної рани правої кисті спричинено дією колюче-ріжучого предмету і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Ушкодження у вигляді перелому 7 ребра зліва ОСОБА_2 міг отримати внаслідок нанесення йому ударів руками чи ногами та виключається можливість виникнення різаної рани правої кисті внаслідок нанесення ударів руками чи ногами. Виключається можливість отримання даних тілесних ушкоджень при однократному падінні з висоти власного зросту та удару об тверду тупу поверхню, стоячи на даній площині. Тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_2 виникли не менш чим від двократної дії твердого тупого предмету;

- висновок експерта № 1/1458 від 13.07.2018 року, згідно якого сліди рук розмірами 75х37 мм, 79х56 мм, 20х13 мм, 20х16 мм придатні для ідентифікації за ними особи (осіб), що їх залишила (залишили). Сліди пальців рук розмірами 32х18 мм, 27х15 мм, непридатні для ідентифікації за ними особи (осіб), що їх залишила (залишили). Сліди долоні руки розмірами 75х37 мм залишений гіпотенаром та тенаром лівої руки особи, дактилокарта якого заповнена на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Слід долоні руки розмірами 79х56 мм залишений підпальцевою ділянкою, гіпотенаром та тенаром лівої руки, слід пальця руки розмірами 20х16 мм залишений великим пальцем правої руки особи, дактилокарта якого заповнена на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Слід пальця руки розмірами 20х13 мм залишений не ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та не ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дактилокарти яких надані для порівняльного дослідження, а іншою особою;

- висновок експерта № 05-1-09/384 від 20.07.2018 року, згідно якого кров підозрюваного ОСОБА_6 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО;

- висновок експерта № 05-1-09/383 від 20.07.2018 року, згідно якого при серологічному дослідженні крові на марлі підозрюваного ОСОБА_2 виявлений антиген А. Кров, можливо, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО;

- висновок експерта № 05-1-08/180 від 09.08.2018 року, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_1 відноситься до групи крові О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО. При серологічному дослідженні крові підозрюваного ОСОБА_2 виявлений антиген А, кров, ймовірно, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, за ізосерологічною системою АВО;

- висновок експерта № 05-1-08/181 від 09.08.2018 року, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_1 відноситься до групи крові О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, за ізосерологічною системою АВО. При серологічному дослідженні крові підозрюваного ОСОБА_2 виявлений антиген А, кров, ймовірно, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, за ізосерологічною системою АВО. В слідах на шкарпетці «І»: - (об`єкти №№ 1,2) знайдена кров людини змішана з кров`ю птаха. В слідах на шкарпетці «ІІ»: (об`єкти №3) знайдена кров людини змішана з кров`ю птаха; (об`єкт № 4) знайдена кров людини та виявлений антиген Н. Таким чином, враховуючи результати серологічного дослідження речового доказу та групову належність крові осіб, що проходять у справі, можна передбачати, що: антиген Н, виявлений в слідах крові людин на шкарпетці «ІІ» (об`єкт № 4), може походити за рахунок крові особи (осіб) з групою крові О з ізогемаглютинінами анти-А та Анти-В, але категорично стверджувати не можливо, так як антиген Н міститься в інших группах крові, як супутний. Походження крові від потерпілого ОСОБА_1 не виключається. Даних про походження крові від підозрюваного ОСОБА_2 не виявлено;

- висновок експерта № 05-1-08/179 від 09.08.2018 року, згідно якого кров потерпілго ОСОБА_1 відноситься до групи крові О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, за ізосерологічною системою АВО. При серологічному дослідженні крові підозрюваного ОСОБА_2 виявлений антиген А, кров, ймовірно, відноситься до групи крові А з ізогемаглютиніном анти-В, за ізосерологічною системою АВО. В слідах на штанях: - (об`єкт № 1) знайдена кров людини та виявлений антиген Н з ізогемаглютиніном анти-В; - (об`єкти №№2,3) знайдена кров людини та виявлений антиген Н; - (об`єкти № 4) знайдена кров людини та виявлений антиген Н з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В. Таким чином, враховуючи результати серологічного дослідження речового доказу та групову належність крові осіб, що проходять у справі, можна передбачити, що: антиген Н з ізогемаглютиніном анти-В, виявлений в слідах крові людини на штанях (об`єкт № 1), може походити за рахунок крові особи (осіб) з группою крові О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В. Походження крові від потерпілого ОСОБА_1 не виключається. Даних про походження крові від підозрюваного ОСОБА_2 не виявлено. Антиген Н, виявлений в слідах крові людини на штанях (обєкти № № 2,3), може походити за рахунок крові особи (осіб) з группою крові О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, але категорично стверджувати не можливо, так як антиген Н міститься в інших группах крові, як супутній. Походження крові від потерпілого ОСОБА_1 не виключається. Даних про походження крові від підозрюваного ОСОБА_2 не виявлено. Кров людини знайдена в слідах на штанях (об`єкти № 4), може походити за рахунок крові особи (осіб) з группою крові О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В. Походження крові від потерпілого ОСОБА_1 не виключається. Даних про походження крові від підозрюваного ОСОБА_2 не виявлено;

-висновок експерта № 05-1-08/182 від 06.08.2018 року, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_1 відноситься до групи О (І) з анти-А і анти-В. При дослідженні крові підозрюваного ОСОБА_2 виявлені антигени А і Н, кров можливо відноситься до групи А з анти В (ІІ), з супутним антигеном Н. В слідах на марлевих тампонах із змивами з місця пригоди (об`єкти № № 1-4) знайдена кров людини і виявлений антиген Н. Таким чином, враховуючи результати серологічного дослідження речових доказів, групову приналежність крові осіб, що проходять у справі можна передбачати, що: антиген Н, виявлений в слідах крові людини марлевих тампонах із змивами з місця пригоди (об`єкти № № 1-4) міг походити за рахунок крові особи (осіб) з групою крові О (І) з анти-А і анти-В, але категорично стверджувати це неможливо так, як антиген Н міститься в інших группах крові як супутній. Походження крові від потерпілого ОСОБА_1 не виключається. Даних за походження крові від підозрюваного ОСОБА_2 немає;

- висновок експерта № 05-5-06/115 від 25.07.2018 року, згідно якого судово-медична експертиза зразків крові потерпілого ОСОБА_1 , проведена у відділенні судово-медичної імунології группа крові О (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО (висновок експерта № 05-1-09/384 від 24.07.2018 року). Згідно судово-медичної експертизи зразків крові підозрюваного ОСОБА_2 проведеної у відділенні судово-медичної імунології виявлено антиген А, группа крові можливо А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО ( висновок експерта № 05-1-09/383 від 24.07.2018 року), з супутнім антигеном Н. При судово-медичній експертизі змимів з руків`я та клинку ножа (об.1,2) виявлено кров людини. При серологічному дослідженні даної крові виявлено антиген Н ізосерологічної системи АВО. Таким чином, враховуючи отримані результати групи крові осіб, що проходять по справі можна прийти до висновку, що антиген Н, виявлений в слідах крові на ножі (об. 1,2) походить від особи (осіб) з группою крові О (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО. Присутність крові потерпілого ОСОБА_1 не виключається. Даних за можливість походження крові від підозрюваного ОСОБА_2 не отримано;

- висновок експерта № 05-5-06/114 від 23.07.2018 року, згідно якого судово-медична експертиза зразків крові потерпілого ОСОБА_1 , проведена у відділенні судово-медичної імунології група крові О (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО (висновок експерта № 05-1-09/384 від 24.07.2018 року). Згідно судово-медичної експертизи зразків крові підозрюваного ОСОБА_2 проведеної у відділенні судово-медичної імунології виявлено антиген А, група крові можливо А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО ( висновок експерта № 05-1-09/383 від 24.07.2018 року), з супутнім антигеном Н. При судово-медичній експертизі змиму з лівої руки підозрюваного ОСОБА_2 (об.2) кров не виявлено. При судово-медичній експертизі змиву руки підозрюваного ОСОБА_2 (об.1)виявлено кров людини. При серологічному дослідженні даної крові виявлено антиген Н ізосерологічної системи АВО. Таким чином, враховуючи отримані результати групи крові осіб, що проходять по справі можна прийти до висновку, що антиген Н, виявлений в слідах крові у змиві з правої руки підозрюваного ОСОБА_2 (об. 1) походить від особи (осіб) з группою крові О (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО. Присутність крові потерпілого ОСОБА_1 не виключається. Даних за можливість походження крові від підозрюваного ОСОБА_2 не отримано;

- висновок експерта № 05-5-06/116 від 25.07.2018 року згідно якого судово-медична експертиза зразків крові потерпілого ОСОБА_1 , проведена у відділенні судово-медичної імунології група крові О (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО (висновок експерта № 05-1-09/384 від 24.07.2018 року). Згідно судово-медичної експертизи зразків крові підозрюваного ОСОБА_2 проведеної у відділенні судово-медичної імунології виявлено антиген А, група крові можливо А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО ( висновок експерта № 05-1-09/383 від 24.07.2018 року), з супутнім антигеном Н. При судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту зі зрізів нігтів з правої руки підозрюваного ОСОБА_2 (об.1) кров та ядровмісні епітеліальні клітини не виявлено. При судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту зі зрізів нігтів з лівої руки підозрюваного ОСОБА_2 (об.2) крові не виявлено, виявлено клітини багатошарового плоского епітелію особи чоловічої генетичної статі, розташування цих клітин мікропластами дає можливість стверджувати, що вони не належать до власного нігтьового ложе та виникли при травматизації шкірних покровів чоловіка. При серологічному дослідженні даних клітин виявлено антигени А і Н ізосерологічної системи АВО. Таким чином, враховуючи отримані результати, групу крові та стать осіб, що проходять по справі, можна прийти до висновку, що клітини багатошарового плоского епітелію походять від чоловіка (чоловіків) в крові якого (яких) дана властивість мається, іншими словами від чоловіка (чоловіків) з группою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО. Походження клітин від підозрюваного ОСОБА_2 не виключається;

- висновок судово-психіатричного експерта № 270 від 18.07.2018 року, згідно якого на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому дій та на теперішній час ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, недоумства, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки не виявляв і не виявляє. Наявність у підекспертного ознак вживання алкоголю зі шкідливими наслідками, враховуючи не психотичний рівень розладів, збереженість емоційно-вольової сфери, інтелекту, пам`яті, критичних і прогностичних функцій - не позбавляло на вказаний період часу та не позбавляє на теперішній час його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_2 може брати участь у слідчих діях та судовому засіданні. Застосування будь-яких примусових заходів медичного характеру, передбачених ст. 94 КК України, ОСОБА_2 не потребує.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення.

Досліджені докази за свою є належними та допустимим у розумінні норм КПК України. Порушень вимог ст. 87 КПК України не установлено.

В подальшому, сторона обвинувачення скористалася та відмовилася від необхідності допиту у якості свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , на що суд не вправі впливати, так як позбавлений можливості збирати докази в кримінальному провадженні враховуючи принцип безсторонності та об`єктивності.

Стороною обвинувачення дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України - як незакінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Враховуючи наведені докази, які були судом досліджені та оцінені в сукупності, суд вважає, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_2 відповідно до обвинувального акту від 30.08.2018 року, не знайшло своє підтвердження у судовому засіданні виходячи з наступного.

Так, за змістом ст. 24 КК України наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.

Умисел має дві характерні ознаки - інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків. Вольова - наявність у суб`єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Тобто із суб`єктивної сторони замах на злочин можливий лише з прямим умислом.

Визначальним для відмежування замаху на умисне вбивство від умисного завдання тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження умислом винного охоплюється лише заподіяння таких ушкоджень за відсутності прямого наміру на вбивство. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони передбачалися ціллю його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальності за замах на вбивство. У випадку, коли особа, завдаючи іншій особі тілесні ушкодження, свідомо припускає настання будь-яких наслідків, у тому числі смерті, вона також не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за замах на вбивство. Крім того, злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство і у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках настає лише за наслідки, які фактично настали.

Заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому характеризується у цьому випадку не лише непрямим, а ще й неконкретизованим (невизначеним) умислом. За неконкретизованого умислу винний, вчиняючи злочин, хоча і передбачає можливість настання різних шкідливих наслідків, але до кінця не усвідомлює їх характеру і тяжкості. А оскільки особа за невизначеного умислу одночасно передбачає різні за характером і тяжкістю наслідки, але фактично реалізується лише один з них, кримінальна відповідальність настає за наслідки, що настали фактично.

На необхідності врахування суб`єктивного ставлення винного до наслідків своїх дій неодноразово звертав увагу Верховний Суд у своїх постановах від 09 жовтня 2018 року у справі № 760/4968/15-к, від 18 жовтня 2018 року у справі № 348/1153/17, від 08 листопада 2018 року у справі № 360/718/16-к, від 18 грудня 2018 року у справі № 569/2944/16-к тощо.

Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винуватий і бажав їх настання, можна лише за ретельного аналізу складу вчиненого злочину і виявлення його елементів та всіх обставин справи. Порушення цієї вимоги породжує серйозні помилки щодо кваліфікації злочину.

При кваліфікації дій ОСОБА_2 стороною обвинувачення залишено поза увагою диспозицію ст. 115 ч. 1 КК України, яка свідчить, що замах на вбивство може бути вчинений лише за наявності прямого умислу на позбавлення життя потерпілого, тобто коли особа усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки і, головне, бажає їх настання.

Якщо такий умисел не встановлено або особа діяла з неконкретизованим умислом, то такі дії належить кваліфікувати за наслідками, які фактично настали. Для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тілесного ушкодження необхідно ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. Вказана правова позиція викладена у пунктах 4 та 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я».

Під час досудового розслідування та судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_2 визнавав сам факт заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому і стверджував, що не мав умислу на позбавлення його життя, хоч і стверджував, що здійснював захист власного життя.

Зазначені твердження обвинуваченого не були спростовані і зібрані докази у кримінальному провадженні не містять даних, які б свідчили про намір ОСОБА_2 вчинити вбивство ОСОБА_1 . Крім цього органом досудового розслідування не встановлено і мету вбивства.

З огляду на докази, здобуті у даному провадженні, встановлено, що ОСОБА_2 , близько 21 години по АДРЕСА_2 , перебував в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_3 . Потерпілий, на ґрунті неприязних відносин до свого батька, розпочав конфлікт та бійку, першим почав завдавати тілесні ушкодження обвинуваченому. В подальшому під час бійки, ОСОБА_2 наніс ОСОБА_1 не менше чотирьох ударів кухонним ножем в область правого передпліччя, правого стегна, грудної клітини зліва та справа. Про причину конфлікту між обвинуваченим та ОСОБА_1 ніхто не пам`ятає, оскільки обидва знаходились в стані сильного алкогольного сп`яніння. Також ні потерпілий, ні обвинувачений не можуть послідовно відтворити всі обставини бійки (хто, скільки і в які частини тіла завдавав удари, де взявся ніж). Після нанесення ударів обвинувачений не тікав та не переховувався, до приїзду працівників поліції знаходився по місцю свого проживання, опору не чинив. Потерпілий у судовому засіданні зазначив, що обвинувачений ніяких погроз вбивством не висловлював.

Про відсутність прямого умислу у обвинуваченого на вбивство потерпілого ОСОБА_1 свідчить те, що ОСОБА_2 припинив наносити йому удари, а також те, що удари були ситуативні та направленні на нанесення ушкоджень в різні частини тіла (область правого передпліччя, правого стегна, грудної клітини зліва та справа), а не позбавлення життя, за наявності умислу, мав реальну можливість позбавити останнього життя, але цього не зробив. Таким чином фактично продовженню злочинних дій ОСОБА_2 , за наявності намірів на позбавлення життя потерпілого, ніщо не заважало.

Вказані обставини встановлені у судовому засіданні та підтверджуються показаннями обвинуваченого та потерпілого.

Отже, зазначене свідчить про те, що ОСОБА_2 завдавав ударів потерпілому в життєво-важливі органи кухонним ножем, але при цьому обвинувачений діяв з неконкретизованим умислом, стосунки обвинуваченого з потерпілим, які передували злочину, його поведінка під час виконання злочину та причини припинення злочинних дій свідчать про відсутність у обвинуваченого прямого умислу на вбивство, тому його дії належить кваліфікувати за наслідками, які фактично настали. При цьому судом також взято до уваги емоційний стан обвинуваченого, вживання ним в той день великої кількості алкоголю та зловживання алкоголю взагалі, що як наслідок можливе настання дратівливості, прояву агресії та неочікуваних спонтанних дій із усвідомленням наслідків від вчиненного.

Суд критично оцінює доводи сторони захисту, що ОСОБА_2 діяв в стані необхідної оборони, оскільки судом не встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 під час бійки вчиняв дії по завданню обвинуваченому умисних тяжких тілесних ушкоджень, чи дії по вбивству обвинуваченого і так як дана позиція не доведена стороною захисту та спростована показаннями потерпілого та іншими, наданими письмовими доказами в кримінальному провадженні.

Наявність тяжких тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 , які є небезпечними для життя як в момент заподіяння так і в своєму клінічному протіканні підтверджено висновками судово-медичних експертиз.

Таким чином, дослідивши та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України органами досудового розслідування не доведено, дії останнього кваліфіковано не вірно, а тому суд вважає, за необхідне перекваліфікувати встановлені вище дії обвинуваченого на ч.1 ст.121 КК України - як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

За таких обставин колегія суддів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого «поза розумним сумнівом» у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за обставин, встановлених судом і зазначає, що покази надані обвинуваченим у судовому засіданні не суперечать встановленим в судовому засіданні обставинам у вчинення злочину.

Судом досліджені характеризуючі данні обвинуваченого ОСОБА_14 .

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , колегія суддів керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної виною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 , згідно ст. 66 КК України судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 , в порядку ст. 67 КК України, є скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння.

При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності до ст.65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відноситься до категорії тяжких злочинів (ст.12 КК України), особу обвинуваченого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується за місцем проживання посередньо, згідно довідок Ватутінської міської лікарні №1074 від 03.07.2018 року та №1072 від 03.07.2018 року ОСОБА_2 на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, та наявність обставини, що обтяжує покарання; думку потерпілого, який вказав, що жодних претензій до обвинуваченого не має, примирився та, що саме його поведінка послугувала вчиненню злочину. Суд також враховує поведінку обвинуваченого після скоєння злочину, і на підставі викладеного суд вважає за можливе призначити ОСОБА_2 покарання не пов`язаного з реальним позбавленням волі на підставі ст.75 КК України з покладанням на нього обов`язків передбачених ч.1 ст.76 цього Кодексу.

Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Визначене судом покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного правопорушення і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Суд не застосовує до обвинуваченого ОСОБА_2 положення ст.69 КК України, оскільки відсутні декілька обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів підсудним, щоб дало можливість суду призначити йому основне покарання нижче від найнижчої межі або перейти до іншого більш м`якого виду основного покарання, на підставі ст.69 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

З обвинуваченого необхідно стягнути на користь держави документально підтверджені витрати за залучення експерта в порядку ч. 2 ст. 124 КПК України, у сумі 1430,0 грн.

Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді вигляді домашнього арешту в нічний час закінчився.

Керуючись ст.ст.368, 370-371, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком 3 (три роки), поклавши на нього обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов не заявлявся.

Строк запобіжний захід у вигляді домашнього арешту закінчився.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за залучення експертів за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 1430,0 грн.

Речові докази: сейф-пакет з спортивними штанами; сейф-пакет з сорочкою; сейф-пакет з із шкарпетками; сейф-пакет із штанами; сейф-пакет з дактилокартами; сейф-пакет з слідами папілярних узорів; паперовий конверт з змивами на марлевий тампон; паперовий конверт з відрізком тканини; паперовий конверт з ножем; паперовий конверт з змивами з рук; паперовий конверт з зрізами нігтів та піднігтевим вмістом, які поміщені до камери зберігання речових доказів Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області (квитанція від 16.08.2018 року) -знищити після вступу вироку в закону силу.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддя: Ю.В.Михальченко

Суддя: С.М.Позарецька

Суддя: В.М.Скляренко