Ухвала суду № 96235849, 12.04.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №666/4442/15-к

н/п 1-в/766/281/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Валігурської Л.В.

за участю секретаря: Зими А.Б.

прокурора: Лазуткіної О.Г.

представника Державної установи «Північна

виправна колонія (№90)»: Росинської І.Ю.

засудженого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції з Державною установою «Північна виправна колонія (№90)», в залі суду м. Херсона подання начальника Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» (далі – ПВК №90) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

в с т а н о в и в:

Начальник ПВК №90 звернувся до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ним відбуто 2/3 частини строку покарання, призначеного за вироком Дніпровського районного суду м. Херсона від 10.09.2015 (скасованого в частині засудження за ч. 3 ст. 135 КК України) за ч. 2 ст. 121 КК України у вигляді 9 років позбавлення волі.

Представник ПВК №90 в судовому засіданні подання підтримала, просила суд його задовольнити, зазначивши, що засуджений ОСОБА_1 протягом строку відбування покарання сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Засуджений ОСОБА_1 просив задовольнити подання, оскільки за час відбування покарання усвідомив свою провину, був працевлаштованим.

Прокурор в судовому засіданні заперечила проти задоволення подання колонії, оскільки до ОСОБА_1 вже було застосовано іспитовий строк, умови якого ним було порушено, а також застосовано закон про амністію, проте наведені пільгові норми не сприяли виправленню обвинуваченого і він знову вчинив тяжкий злочин.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши надані суду матеріали в обґрунтування заявленого подання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_1 у ПВК №90 відбуває покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Херсона від 10.09.2015 за ч. 2 ст. 121 КК України (скасованого в частині засудження за ч. 3 ст. 135 КК України) у вигляді 9 років позбавлення волі. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.09.2016 на підставі п. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку 1 день за 2 дні позбавлення волі за період з 25.06.2015 по 03.12.2015. Початок строку: 25.06.2015 р.; кінець строку: 17.01.2024 р.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.

ОСОБА_1 фактично відбув 2/3 частини строку покарання, що дає можливість розглянути питання про застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. У відповідності до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Тобто головною умовою для прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, про що говориться і в п. 2 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким».

Так, відповідно до довідки про заохочення та стягнення на засудженого ОСОБА_1 , останній за період відбування покарання мав 1 стягнення, яке на день розгляду подання погашено, 8 разів заохочувався начальником установи, шляхом оголошення подяки, зокрема: за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, а також за дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці. Згідно довідки на засудженого ОСОБА_1 щодо нарахування заробітної плати останній з березня 2016 по грудень 2016, з січня 2017 по грудень 2017, з січня 2018 по грудень 2018 , з січня 2019 по січень 2021 був офіційно працевлаштований, отримував заробітну плату. З характеристики на ОСОБА_1 вбачається, що він характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок відбування покарання та розпорядок дня установи. Сумлінно працює на дільниці формування та упакування шкребка для чищення посуду майстерні установи. У 2019 закінчив курс навчання та здобув свідоцтво про повну середню освіту. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктує.

Відповідно до витягу з протоколу №3 від 29.01.2021 засідання комісії ПВК №90 прийнято позитивне рішення про направлення матеріалів до суду щодо застосування до засудженого ОСОБА_1 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, проте постановою засідання міської спостережної комісії від 03.02.2021 відмовлено у погодженні подання ПВК №90 щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що засуджений не довів своє виправлення.

Не зважаючи на викладене та формальне існування достатніх підстав для звільнення засудженого ОСОБА_1 умовно-достроково, суд не вбачає підстав для задоволення подання колонії, оскільки останній відбуває покарання за вчинення тяжкого злочину, невідбута частина покарання становить майже три роки, що свідчить про передчасність подання колонії. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх даних про те, що до ОСОБА_1 можливо застосувати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні подання начальника Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» (далі – ПВК №90) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_2 – в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали, до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Валігурська Л.В.