Рішення № 96234642, 06.04.2021, Харківський районний суд Харківської області

06.04.21

Справа № 635/5938/20

Провадження № 2/635/1179/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Назаренко О.В.

за участю секретаря – Полоз М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Харківська товарна біржа в особі директора Дундукова Вадима Валерійовича про визнання біржового договору купівлі-продажу дійсним,

ВСТАНОВИВ:

до Харківського районного суду Харківської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Харківська товарна біржа в особі директора Дундукова Вадима Валерійовича, в якому позивач просить визнати дійсним договір купівлі-продажу №Н6-630 від 17 серпня 1995 року на двокімнатну квартиру, житловою площею 14,5 кв.м., загальною площею 22,5 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_1 , між покупцем ОСОБА_1 та продавцем ОСОБА_2 , зареєстрований Харківською товарною біржею.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що між нею та відповідачем ОСОБА_2 , 17 серпня 1995 року на Харківській товарній біржі було укладено біржовий контракт №Н6-630 на підставі якого був підписаний і зареєстрований договір купівлі-продажу, за яким відповідач продав, а позивач купила двокімнатну квартиру, житловою площею- 14,5 кв. м., загальною - 22,5 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 . Звернувшись у червні 2020 року у відповідні органи позивач мала намір укласти договір дарування належного їй майна, але дізналася, що вказаний договір купівлі-продажу не оформлений нотаріально, і він не являється документом, який засвідчує право власності на двокімнатну квартиру, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню. Однак, нотаріально посвідчити договір в нотаріальній конторі не має можливості, з попереднім власником майна немає зв`язку. Інформація про його місце перебування також невідома. Тому вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Харківська товарна біржа в особі директора Дундукова Вадима Валерійовича про визнання біржового договору купівлі-продажу дійсним прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено дату проведення підготовчого судового засідання.

На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 09 березня 2021 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Харківська товарна біржа в особі директора Дундукова Вадима Валерійовича про визнання біржового договору купівлі-продажу дійсним закрито. Призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Харківська товарна біржа в особі директора Дундукова Вадима Валерійовича про визнання біржового договору купівлі-продажу дійсним до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду надійшла заява представника позивача-адвоката Грібової О.А. про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 128 ЦПК України, згідно якої відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Третя особа в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений, подав суду заяву, відповідно до якої позов визнав у повному обсязі, просив розглядати справу у його відсутність.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

06 квітня 2021 року на підставі ч. ч.1,4 ст. 268 ЦПК України вступна і резолютивна частини рішення підписані судом без його проголошення за неявкою усіх учасників справи.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право та примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно з застереженнями, що містяться в ст. 5 ЦК України та п. 4 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України 2003 року, правовий статус майна, а також права та обов`язки суб`єктів цивільних правовідносин щодо цього майна визначаються нормами матеріального права, які були чинними на час його створення або набуття.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні відносини виникли у 1995 році, а відповідно, для їх врегулювання слід застосувати ЦК України в редакції 1963 року.

Так, положеннями ст. 42 ЦК України (в редакції 1963 року), який має застосовуватися до спірних правовідносин, дозволялося укладення цивільно-правових угод у вигляді усної та письмової форми (простої або нотаріальної ).

Згідно з вимогами ст. 227 ЦК України (в редакції 1963 року) договір купівлі-продажу житлового будинку, повинен бути укладений у письмовій формі з обов`язковим нотаріальним посвідченням.

Невиконання цих вимог, тягне недійсність такої угоди із застосуванням наслідків реституції, передбачених ч. 2 ст. 48 ЦК України (в редакції 1963 року).

В той же час, відповідно до правил статті 15 Закону України «Про товарні біржі» угоди, які укладені учасниками біржі щодо купівлі-продажу товарів або об`єктів нерухомості, допущених до обігу на товарній біржі та зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Така угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Так, в судовому засідання встановлено, що 17 серпня 1995 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на Харківській товарній біржі було укладено біржовий контракт №Н6-630 на підставі якого був підписаний і зареєстрований договір купівлі-продажу, за яким відповідач продав, а позивач купила двокімнатну квартиру, житловою площею- 14,5 кв. м., загальною - 22,5 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.1, п. 1.2, п. 1.3 даного договору, предметом договору була двокімнатна квартира, житловою площею- 14,5 кв. м., загальною - 22,5 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 як покупець сплатила продавцю належну за договором ціну, а останній отримав гроші та передав квартиру у її розпорядження.

Тобто, була досягнута згода з усіх необхідних та суттєвих умов договору та відбулося його виконання.

Разом з тим, вказаний договір не було посвідчено нотаріально.

Як вбачається із матеріалів справи, 25 вересня 1995 року ОСОБА_1 зареєструвала свої майнові права щодо придбаної квартири, відповідно до чинного, на час укладення угоди, законодавства

Разом з тим, реєстрація в Комунальному підприємстві «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» за позивачем права власності на житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу посвідченого біржею, а не нотаріусом, на той момент не суперечила законодавству.

Інструкція «Про порядок Державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, які перебувають у власності юридичних і фізичних осіб» передбачала підставу для державної реєстрації – договори купівлі-продажу і міни, зареєстровані біржею.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач придбавши спірну квартиру за угодою купівлі-продажу, на підставі статті 15 Закону України «Про товарну біржу» та статті 128 ЦК України (в редакції 1963 року) правомірно набула права власності на квартиру, однак, в силу положень статті 227 ЦК України (в редакції 1963 року), через недотримання при укладені договору належної за законом форми, позивач на теперішній час позбавлена можливості у повній мірі використовувати правомочності власника квартири, адже її право власності на квартиру не зареєстровано у відповідності до чинного законодавства.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), якщо одна із сторін повністю, або частково виконала угоду, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.

В цьому випадку не вимагається подальшого нотаріального посвідчення угоди.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ч. 3ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, позивачем надані належні докази на підтвердження факту укладення угоди, її виконання, матеріали справи містять відомості, які свідчать про неможливість подальшого нотаріального посвідчення угоди.

Таким, чином, наведені вище обставини є підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 82, 141, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИІВ:

позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу №Н6-630 від 17 серпня 1995 року на двокімнатну квартиру, житловою площею 14,5 кв.м., загальною площею 22,5 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_1 , між покупцем ОСОБА_1 та продавцем ОСОБА_2 , зареєстрований Харківською товарною біржею.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості, що не проголошуються:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_3 ,

третя особа: Харківська товарна біржа в особі директора Дундукова Вадима Валерійовича, код ЄДРПОУ:14086755, місце знаходження пр. Науки, 5, м. Харків.

Повний текст рішення складено 13 квітня 2021 року.

Суддя О.В.Назаренко