Рішення № 96233673, 13.04.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/2010/20

Провадження № 2/639/183/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Гаврилюк С. М.,

секретар судового засідання – Пивоварова Т. В.,

за участю представника позивача – Ковальової Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 639/2010/20 за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання і водовідведення,

встановив:

Позивач КП «Харківводоканал» звернувся до суду з вищевказаним позовом, який в подальшому уточнено 27.05.2020, та в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь КП «Харківводоканал» заборгованість в сумі 963,60, із них: за послуги централізованого водопостачання за період з 01.02.2015 по 31.07.2015 у розмірі 495,56 грн; за послуги з централізованого водовідведення за період з 01.02.2015 по 31.07.2015 у розмірі 343,23 грн; інфляційні витрати за час прострочення – 117,49 грн; три проценти річних від простроченої суми – 7,32 грн; стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Харківводоканал» заборгованість в сумі 21533,72 грн, із них: за послуги централізованого водопостачання за період з 01.08.2015 по 31.01.2020 у розмірі 12595,04 грн; за послуги з централізованого водовідведення за період з 01.08.2015 по 31.01.2020 у розмірі 6733,77 грн; інфляційні витрати за час прострочення – 1548,20 грн; три проценти річних від простроченої суми – 656,71 грн; а також стягнути з відповідачів судові витрати, посилаючись на те, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживають відповідачі, які є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення шляхом відкриття абонентського особового рахунку № НОМЕР_1 .

За боржниками, які своєчасно в порушення вимог п.п. 18, 30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» № 2918 від 10.01.2002 не сплачували кошти за отримані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, рахується заборгованість у сумі 21533,72 грн, а саме: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.08.2015 по 31.01.2020 у розмірі 12595 грн 04 коп., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.08.2015 по 31.01.2020 у розмірі 6733 грн 77 коп. У зв`язку з тим, що відповідачі прострочили виконання зобов`язання щодо сплати за послуги з централізованого водопостачання, їм відповідно до ст. 625 ЦК України нараховані 1548 грн 20 коп. інфляційних витрат за час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 656 грн 71 коп., які позивач просить солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь. Окрім того, за відповідачем ОСОБА_2 рахується заборгованість за отримані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, в сумі 963,60 грн, а саме: за послуги централізованого водопостачання за період з 01.02.2015 по 31.07.2015 у розмірі 495 грн 56 коп.; за послуги з централізованого водовідведення за період з 01.02.2015 по 31.07.2015 у розмірі 343 грн 23 коп.; інфляційні витрати за час прострочення – 117 грн 49 коп.; три проценти річних від простроченої суми – 7 грн 32 коп., які позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь.

13.05.2020 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова залишено без руху позовну заяву з наданням строку на усунення недоліків (а.с. 34-35).

29.05.2020 ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі, призначено справу до судового розгляду (а.с. 53-54).

25.06.2020 ухвалою суду відкладено судове засідання по цивільній справі, у зв`язку з поважною причиною неявки у судове засідання відповідача ОСОБА_2 , у зв`язку з карантинними заходами, запровадженими з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-12, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (а.с. 184).

07.10.2020 ухвалою суду відкладено судове засідання по цивільній справі, у зв`язку з поважною причиною неявки у судове засідання відповідача ОСОБА_2 (а.с. 137).

03.11.2020 ухвалою суду відкладено судове засідання по цивільній справі, у зв`язку з поважною причиною неявки у судове засідання представника позивача (а.с. 154).

04.12.2020 ухвалою суду заяву відповідача ОСОБА_2 щодо розгляду справи в загальному порядку залишено без задоволення (а.с. 165-166).

15.01.2021 ухвалою суду відкладено судове засідання по цивільній справі, у зв`язку з поважною причиною неявки у судове засідання представника позивача (а.с. 184).

10.03.2021 ухвалою суду заяву Комунального підприємства «Харківводоканал» від 04.02.2021 про збільшення розміру позовних вимог залишено без розгляду (а.с. 209).

Представник позивача ОСОБА_3 , яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в уточненій позовній заяві від 27.05.2020, просила задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судовому засіданні 04.12.2020 позовні вимоги визнали частково, а саме в частині стягнення суми заборгованості за останні три роки, в іншій частині заперечували проти позову, просили застосувати строки позовної давності, про що також подали письмові заяви (а.с. 73, 77).

30.07.2020 відповідачем ОСОБА_4 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому остання заперечувала проти позову, просила застосувати строки позовної давності та застосувати пільги для багатодітної родини, оскільки відповідач є матір`ю-одиночкою, яка має трьох малолітніх дітей та має статус багатодітної родини та пільги 50% по сплаті комунальних послуг і вона не може обмежити харчування дітей за рахунок сплати комунальних послуг. Відповідач не має доходу та отримує лише допомогу на дітей. В квартирі АДРЕСА_2 мешкає відповідач ОСОБА_1 з трьома своїми дітьми. А її брат – ОСОБА_2 , в цій квартирі не мешкає з моменту його реєстрації (а.с. 78-79).

03.08.2020 відповідачем ОСОБА_2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти позову. Відповідач зазначає, що за адресою, за якою рахується заборгованість, він не мешкає та послугами водопостачання і водовідведення не користується з моменту реєстрації в цьому приміщенні. Крім того, будь-яких пропозицій на укладення договору послуги з питного водопостачання та водовідведення до нього не надходили. До того ж відповідач не погоджується з вимогами позивача щодо солідарного стягнення заборгованості, оскільки він не проживає за вказаною адресою, із сестрою спільним побутом не пов`язаний, не є членом її сім`ї та його відповідальність по сплаті за комунальні послуги може бути тільки індивідуальною, тільки в межах нарахувань на одну особу. Відповідач зазначив, що визнає свої зобов`язання з водопостачання та водовідведення тільки за період з 01.05.2019 по 30.01.2020 в частині індивідуальних зобов`язань та відповідальності на одну особу, за себе. На думку відповідача, сума стягнення 3% річних та інфляційних втрат не підлягають стягненню, оскільки взагалі не мають обґрунтованого розрахунку на будь-яку суму(а.с. 96-104).

19.08.2020 представником позивача подано до суду відповідь на відзиви відповідачів, які КП «Харківводоканал» вважає необґрунтованими, виходячи з наступного. Позивач щомісяця в кожній квитанції до сплати пропонує абонентам письмово укласти договір і зазначає адресу, номер телефону, за якими потрібно звернутись, та перелік документів, що необхідні. З боку відповідачів жодних дій, спрямованих на укладання письмового договору не було здійснено. Договір між сторонами все ж вважається укладеним, не приймаючи до уваги відсутність письмового договору, оскільки сторони певний час виконують конклюдентні дії, а саме КП «Харківводоканал» зі свого боку надає послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідачі в свою чергу приймають ці послуги. Щодо спливу строку позовної давності, то позивач зазначає, що оплати, які надходили на розрахунковий рахунок підприємства, переривали перебіг позовної давності. Щодо пільг у розмірі 50%, які надані ОСОБА_1 , то згідно чинного законодавства, виплата розрахованої суми пільг здійснюється у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Мінсоцполітики в АТ «Ощадбанк» на підставі між Мінсоцполітики та АТ «Ощадбанк» договору, за заявою пільговика, поданою структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, у передбачених законом порядку та строк. Щодо солідарної відповідальності за вжиті послуги централізованого водопостачання та водовідведення, позивач зазначає, що у зв`язку з тим, що від ОСОБА_2 не надійшло жодних документів, які б підтверджували його не проживання за адресою: АДРЕСА_1 , він є одним з відповідачів та несе солідарну відповідальність за вжиті послуги, надані КП «Харківводоканал» (а.с. 118-120).

26.10.2020 від відповідача ОСОБА_2 надійшли до суду заперечення, в яких останній зазначив, що стороною позивача жодним чином не спростована суперечність засвідчення копії довіреності особою повіреного, тому позовну заяву, подану та підписану від імені КП «Харківводоканал» Панасенко Іриною Олексіївною, відповідач просить повернути особі, яка її підписала. Щодо відсутності договору про послуги, то позивач визнав його відсутність, не укладання з відповідачем або будь з ким з зареєстрованих. Будь-якого офіційного запрошення про укладення договору про надання комунальних послуг до відповідача не надходило протягом усього часу. Відповідач наполягає на застоуванні строків позовної давності, якщо суд встановить борг щодо нього. На думку відповідача, вимоги про солідарну відповідальність є незаконними, порушують принцип справедливості та індивідуальної відповідальності, оскільки відповідачі не мають спільного побуту, не є членами однієї сім`ї (а.с. 143-144).

04.12.2020 КП «Харківводоканал» подано до суду письмові пояснення, в яких позивач зазначає, що вимогами ЦПК України не передбачено, що довіреність представника позивача повинна бути подана виключено в оригіналі, а також судова практика однозначно вказує на те, що Закон передбачає правову можливість завірення копії довіреності самим представником юридичної особи. Щодо пропуску строку позовної давності, то позивач посилається на велику завантаженість підприємства, а також на встановлену для пред`явлення позовних заяв і заяв про видачу судового наказу юридичними особами суму судового збору, яка суттєво обмежує можливість підприємства своєчасно, в межах строку позовної давності, звертатися до суду для стягнення заборгованості по всім боржникам. Щодо солідарної відповідальності за вжиті послуги централізованого водопостачання та водовідведення, позивач повторно підкреслює на тому, що від ОСОБА_2 не надійшло жодних документів, які б підтверджували його не проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку чим він є одним з відповідачів та несе солідарну відповідальність за вжиті послуги, надані КП «Харківводоканал» (а.с. 159-160).

02.04.2021 позивачем подано суду додаткові пояснення по справі, в яких зазначено, що матеріали справи містять два види розрахунків заборгованості: розрахунок заборгованості по особовому рахунку, зведена картка абонента. Розрахунки заборгованості, з-поміж іншого, відображають інформацію про ті суми (із загальної суми оплати здійсненої в той чи інший місяць), які були віднесені в рахунок погашення заборгованості за певний місяць, натомість у зведеній картці абонента зазначено суми оплат, які надійшли в конкретному місяці. Щодо оплати, яка відображена в зведеній картці абонента в квітні 2019 р., то позивач зазначає, що 01.11.2016 Жовтневим районним судом м. Харкова було винесено судове рішення про стягнення на користь КП «Харківводоканал» з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2012 по 31.01.2015 в сумі 5750,12 грн. Наразі рішення знаходиться на виконанні у відділі державної виконавчої служби. У зведеній картці абонента, яка була додана до уточненої позовної заяви, відображена оплата, яка надійшла в квітні 2019 р., в сумі 184,92 грн за послуги з централізованого водопостачання та в сумі 91,29 грн за послуги з централізованого водовідведення, була призначена на оплату судового рішення від 01.11.2016. Щодо оплати, яка відображена в зведеній картці абонента в листопаді 2017 р., позивач зазначає, що оскільки відповідачами було порушено порядок здійснення оплати послуг, то за їх особовим рахунком утворювалась заборгованість за попередні періоди. Призначенням оплати в сумі 200,00 грн, яка була здійснена в листопаді 2017 р., було «за жовтень 2017». Відповідно до розрахунків заборгованості, долучених до матеріалів справи, споживачам за послуги з централізованого водопостачання за жовтень 2017 було нараховано 155,52 грн. Отже, здійснена оплата перевищила місячне нарахування. Оскільки віднесення оплати понад місячні нарахування неможливо здійснити на майбутній період (тобто період, який ще не настав), то КП «Харківводоканал» відносило переплату на попередні періоди, за які позивачем вже була надана послуга у повному об`ємі, але не була сплачена відповідачами.

Після уточнення позовних вимог щодо періоду, за який утворилась заборгованість, а також, у зв`язку з проведенням перерахунку нарахувань за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, збільшилась сума позову, а саме із зведеної картки абонента вбачається, що за жовтень 2017 споживачам за послуги з централізованого водопостачання було нараховано 259,05 грн. Отже, під час надходження оплати в листопаді 2017 р. сума нарахувань за послуги з централізованого водопостачання за жовтень 2017 р. складала 155,52 грн, у зв`язку з чим, оплата в сумі 44,48 грн була зарахована на попередній період, за який позивачем вже була надана послуга в повному обсязі, але не була сплачена відповідачами. До того ж, позивач звертає увагу, що відповідачі за спірний період не звертались на адресу КП «Харківводоканал» з заявами про віднесення переплати на конкретно визначений період (а.с. 233-234).

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання 06.04.2021 не з`явилися, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, відповідно до п.1 ч.3 статті 223 ЦПК України, суд продовжив 06.04.2021 розгляд справи за відсутності відповідачів.

Вислухавши представника позивача, відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судовому засіданні 04.12.2020, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, сформованої в електронному Реєстрі територіальної громади м. Харкова 26.02.2020 (а.с. 42).

Відповідно зведеної картки абонента В + К (окремо), за особовим рахунком НОМЕР_1 , за яким закріплена адреса: АДРЕСА_1 , існує заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання у період з 01.02.2015 по 31.07.2015 в розмірі 495 грн 56 коп., за надані послуги з централізованого водовідведення у період з 01.02.2015 по 31.07.2015 в розмірі 343 грн 23 коп. (а.с. 47).

Також, за вказаним особовим рахунком існує заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання у період з 01.08.2015 по 31.01.2020 в розмірі 12595 грн 04 коп., за надані послуги з централізованого водовідведення у період з 01.08.2015 по 31.01.2020 в розмірі 6733 грн 77 коп. (а.с. 48-51, 238-242).

Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає різні підстави виникнення цивільних прав і обов`язків. Крім договорів і інших угод відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права й обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Так, стаття 68 Житлового кодексу України, Правила користування приміщеннями житлових будинків, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992, п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведенню, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, зобов`язують споживача оплачувати житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (який діяв на момент виникнення відповідних правовідносин між сторонами) комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

А у відповідності до статті п`ятої Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (який введено в дію з 01.05.2019) до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга – послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги – послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, плата за житлово-комунальні послуги вноситься власниками квартир, наймачами та орендарями щомісяця, не пізніше 20-го числа, що настає за розрахунковим. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води та теплової енергії або затверджених нормативів споживання.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЖК Української РСР, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Статтею 67 ЖК Української РСР передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 ЖК Української РСР, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Таким чином, обов`язок відповідачів по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення випливає з наведених вище нормативних актів та ЖК Української РСР.

Частиною 2 ст. 205 Цивільного Кодексу України передбачено, що угода, для якої не встановлена обов`язкова письмова форма, враховується вчиненою, якщо поведінка сторін свідчить про їх волю до настання відповідних правових наслідків. Відповідачі не відмовлялися від послуг водопостачання у письмовій формі. Таким чином, поведінка відповідачів свідчить про їх волю до настання відповідних правових наслідків, а саме того факту, що послуги водопостачання вони отримували.

Згідно вимог п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 (який діяв на момент виникнення відповідних правовідносин між сторонами) споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Також, пунктом п`ятим частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (який введено в дію з 01.05.2019) передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» № 2918-ІІІ від 10.01.2002 споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов`язання.

Частиною першою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Суд зазначає, що правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

У зв`язку з простроченням відповідачами виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги боржнику ОСОБА_2 нараховані інфляційні втрати за час прострочення у сумі 1548 грн 20 коп., а також три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 656 грн 71 коп. за надані послуги у період з 01.02.2015 по 31.07.2015 (а.с. 47), а також боржникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 нараховані інфляційні втрати за час прострочення у сумі 1548 грн 20 коп., а також три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 656 грн 71 коп. за надані послуги у період з 01.08.2015 по 31.01.2020 (а.с. 48-51, 231-232).

КП «Харківводоканал» є підприємством, яке надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для мешканців, які проживають у будинках комунальної власності.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 (який діяв на момент виникнення відповідних правовідносин між сторонами) передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюють виключно на договірних засадах.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 20 вказаного Закону, споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

У відповідності до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (який введено в дію з 01.05.2019) індивідуальний договір про надання комунальних послуг укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги.

Частиною 5 ст. 13 цього ж Закону № 2189-VIII передбачено, що відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

На виконання закону КП «Харківводоканал» розроблено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на основі типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 та погоджено рекомендаційним роз`ясненням Харківського обласного територіального відділу Антимонопольного комітету України від 16.07.2009 за № 9.

Підприємство щомісяця в кожній квитанції до сплати пропонує абонентам письмово укласти договір і зазначає адресу, номер телефону, за якими потрібно звернутись, та перелік необхідних документів.

Проте, з боку відповідачів жодних дій, спрямованих на укладання письмового договору здійснено не було.

Однак, договір між споживачами вважається укладеним, незважаючи на відсутність письмового договору, оскільки сторони певний час виконують конклюдентні дії, а саме КП «Харківводоканал» зі своєї сторони надає послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідачі в свою чергу приймають ці послуги.

Статтею 642 ЦК України передбачено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Отже, правовідносини між позивачем та відповідачами виникли через безпосереднє користування послугами позивача.

Як вже вище зазначено судом, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України).

Такі права і обов`язки виникли між КП «Харківводоканал» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , оскільки вони є споживачами шляхом отримання ними житлово-комунальних послуг, як передбачає ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 (який діяв на момент виникнення відповідних правовідносин між сторонами), де споживач – це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , за якою позивачем надаються комунальні послуги з водопостачання та водовідведення та за якою рахується заборгованість по сплаті наданих послуг, зареєстровані відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також троє малолітніх дітей; ОСОБА_6 знята з реєстрації 19.06.2019 (а.с. 42).

Відповідач ОСОБА_2 не надав суду доказів його не проживання та не користування послугами, наданими КП «Харківводоканал» за вказаною вище адресою.

У відповідності до п. 7 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведенню, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, перелік послуг, що надаються споживачеві, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку.

У зв`язку з відсутністю приладів обліку холодної та гарячої води у жилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , нарахування здійснювались у відповідності до вимог п. 21 зазначених Правил згідно встановлених норм водоспоживання та водовідведення за кількістю проживаючих споживачів.

Пунктом 17 Правил встановлено, що послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.

В регіонах для нарахування плати за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення застосовуються норми, затверджені органами місцевого самоврядування. Ці норми встановлюються відповідно до Методики визначення нормативів питного водопостачання населення, затвердженої наказом Держжитлокомунгоспу України від 27.09.2005 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 17.10.2005 за № 1210/11490, з урахуванням ступеня благоустрою житла, впливу кліматичних і екологічних факторів, забезпеченості населеного пункту водними ресурсами і т. д.

До 01.01.2017 нарахування виконувались згідно встановлених норм водопостачання та водовідведення, затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської місцевої ради народних депутатів «Про встановлення та застосування норм водоспоживання та водовідведення та порядку розрахунків» від 09.04.1997 № 256 за кількістю зареєстрованих осіб.

З 01.01.2017 нарахування проводяться згідно норм, затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради «Про затвердження нормативів (норм) водоспоживання та водовідведення для населення в разі відсутності засобів обліку води» від 28.12.2016 № 901, прийнятим згідно зі ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 (який діяв на момент виникнення відповідних правовідносин між сторонами), ст.ст. 13, 29 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», Порядком розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1107, Методикою визначення нормативів питного водопостачання населення, затвердженою наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.09.2005 № 148, враховуючи висновок Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова, на підставі ст.ст. 30, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Також, у відповідності до пп. 7 п. 16 типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, споживач має право на зменшення розміру плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

Однак, своїм правом споживач ОСОБА_2 не скористався і не надав письмової заяви щодо його не проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суду надано лише копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 з ОСОБА_7 (а.с. 110), як на підтвердження того, що у ОСОБА_2 є інша сім`я, з якою він пов`язаний спільним побутом та проживає саме в ній, а не за вищевказаною адресою, де проживає його сестра з дітьми.

Щодо заяв відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частинами першою та п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення – невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Про порушення відповідачем ОСОБА_2 вимог щодо сплати за отримані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення позивач дізнався ще в лютому 2015 р., а відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – в серпні 2015 р., тому саме з цього моменту у КП «Харківводоканал» виникло право на звернення до суду щодо захисту своїх порушених прав, однак позивач звернувся до суду із зазначеним позовом лише 02.04.2020, тобто зі спливом загального строку позовної давності.

Суд вважає можливим застосувати загальну позовну давність тривалістю в три роки до позову Комунального підприємства «Харківводоканал».

Отже, суд відмовляє у задоволенні позову КП «Харківводоканал» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 963,60 грн за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у період з 01.02.2015 по 31.07.2015, а також інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми за вказаний період.

Також, суд відмовляє у задоволенні позову КП «Харківводоканал» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за надані послуги з централізованого водопостачання з серпня 2015 р. по березень 2017 р. включно на суму 2485,63 грн, з централізованого водовідведення у період з серпня 2015 р. по березень 2017 р. включно на суму 1347,24 грн, інфляційних втрат у період з серпня 2015 р. по березень 2017 р. включно на суму 58,04 грн та 3% річних у період з серпня 2015 р. по березень 2017 р. включно на суму 50,32 грн, оскільки пропущений загальний строк позовної давності.

Отже, за період з квітня 2017 р. по січень 2020 р. відповідачі не сплатили за послуги з централізованого водопостачання 10109,41 грн, за послуги з централізованого водовідведення – 5386,53 грн, що підтверджено наданим розрахунком.

За вказаний період боржникам також нараховані інфляційні втрати за час прострочення у сумі 1490 грн 16 коп. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 606 грн 39 коп.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги КП «Харківводоканал» підлягають частковому задоволенню в межах строку позовної давності.

Щодо застосування пільги у розмірі 50-відсоткової знижки плати за користування комунальними послугами, передбаченої Законом України «Про охорону дитинства», відносно відповідача ОСОБА_1 , яка має статус багатодітної сім`ї, то суд зазначає, що порядок та умови надання таких пільг закріплені Постановою Кабінету Міністрів України № 373 від 17 квітня 2019 року «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі», якою не передбачено застосування пільг рішенням суду.

Крім того, позивач просив вирішити питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1, 3 ст. 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Так, разом з позовом КП «Харківводоканал» подано орієнтовний розрахунок сум судових витрат (а.с. 12).

Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

Приписами статті 140 ЦПК України передбачено, що особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

19.08.2020 КП «Харківводоканал» подано до суду відповідь на відзив (а.с. 118-120), екземпляри якого направлено на адреси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поніс витрати щодо сплати поштових послуг за надсилання цінних листів на адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у розмірі по 17,00 грн кожен (а.с. 122, 123).

03.10.2020 на адресу Департаменту реєстрації Харківської міської ради позивачем направлено лист щодо надання інформації про дати реєстрації відповідачів за адресою надання послуг: АДРЕСА_1 (а.с. 151), у зв`язку з чим КП «Харківводоканал» понесло витрати щодо сплати поштових послуг з надсилання цінного листа у розмірі 35 грн (а.с. 152).

04.12.2020 позивачем подано до суду пояснення щодо заперечень відповідача ОСОБА_2 (а.с. 159-160), які також направлені на адресу останнього поштою, послуги якої коштували КП «Харківводоканал» 35,00 грн (а.с. 162).

Також, позивачем 02.04.2021 надано суду додаткові пояснення (а.с. 233-234), екземпляри яких направлено на адреси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Матеріалами справи підтверджується, що КП «Харківводоканал» понесло витрати щодо сплати поштових послуг за надсилання цінних листів на адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у розмірі по 21,50 грн кожен (а.с. 236, 237).

В загальній сумі вказані понесені позивачем витрати на ОСОБА_1 складають 56,00 грн, на ОСОБА_2 – 91,00 грн.

З огляду на викладене, задовольняючи позов частково і беручи до уваги положення ст.ст. 133, 137, 140 ЦПК України, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідачів витрат, пов`язаних звчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, на користь позивача КП «Харківводоканал» пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, у розмірі 43,79 грн ((17592,49 * 56) / 22497,32 = 43,79; де 17592,49 грн – сума задоволених позовних вимог; 22497,32 грн – сума загальної заборгованості, яку просив стягнути позивач; 56 грн – сума витрат, пов`язаних звчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, які понесені позивачем під час розгляду справи в суді), а з ОСОБА_2 – у розмірі 71,16 грн ((17592,49 * 91) / 22497,32 = 71,16; де 17592,49 грн – сума задоволених позовних вимог; 22497,32 грн – сума загальної заборгованості, яку просив стягнути позивач; 91 грн – сума витрат, пов`язаних звчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, які понесені позивачем під час розгляду справи в суді).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на загальну суму в розмірі 17592,49 грн, то судовий збір підлягає стягненню з відповідачів в сумі по 821,86 грн з кожного ((17592,49 * 2102) / 22497,32 = 1643,72; а 1643,72 / 2 = 821,86 грн; де 22497,32 грн – сума загальної заборгованості, яку просив стягнути позивач; 2102 грн – сума судового збору, сплачена позивачем при зверненні до суду з позовом).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах – учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Проніна проти України, № 63566/00, пр. 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76, 81, 82, 89, 128, 131, 141, 164, 171, 258, 259, 263-265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 64, 67, 68 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст. 11, 205, 253, 257, 261, 509, 525, 526, 530, 625, 631, 642, 901, 903 Цивільного Кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 (який діяв на момент виникнення відповідних правовідносин між сторонами), Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (який введено в дію з 01.05.2019), суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання і водовідведення – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість в сумі 17592 (сімнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн 49 коп., з них: 10109 грн 41 коп. – за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.04.2017 по 31.01.2020; 5386 грн 53 коп. – за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.04.2017 по 31.01.2020; 1490 грн 16 коп. – інфляційні втрати; 606 грн 39 коп. – три відсотки річних від простроченої суми.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» витрати по сплаті судового збору у розмірі по 821 (вісімсот двадцять одна) грн 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, у розмірі 43 (сорок три) грн 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, у розмірі 71 (сімдесят одна) грн 16 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство «Харківводоканал», код ЄДРПОУ 03361715, п/р НОМЕР_2 в АТ «Мегабанк», МФО 351629, адреса місцезнаходження: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повне рішення складено 13.04.2021.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя С. М. Гаврилюк