Рішення № 96230342, 12.04.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/16250/20

2-а-661/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Трофимчук К.О.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що постановою № 0897/10000/20 від 25.06.2020 року його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 754 279,38 грн.

Пояснює, що підставою для накладення стягнення згідно оскаржуваної постанови стало те, що під час декларування 15.04.2020 року товару, а саме: лікарського засобу Табекс, ним як декларантом ПАТ «ВІТАМІНИ» не було застосовано рішення про класифікацію аналогічного товару від 09.08.2019 року № КТ- UA100000-0088-2019, яким імпортований аналогічний товар класифіковано за кодом 2106909200 УКТЗЕД, тобто в товарній групі харчових продуктів.

Проте, зазначене класифікаційне рішення було прийняте щодо іншої партії товару, за іншою митною декларацією МД UA100050.2019.282998 від 01.07.2019 року, про що свідчить порівняння змісту митних декларацій UA 100050.2019.282998 від 01.07.2019 року (по якій прийняте класифікаційне рішення), та UA 100100.2020.573452 від 15.04.2020 року, за подання якої позивача притягнуто до відповідальності.

Вважає, що фактично відповідач притягнув його до відповідальності за те, що останній під час декларування товару не застосував класифікаційне рішення, прийняте відповідачем по попередній поставці іншої партії ідентичного товару.

Позивач посилається на те, що згідно приписів Митного кодексу України та позиції Верховного Суду, він не мав обов`язку застосовувати класифікаційне рішення про визначення коду товару, задекларованого декларантом за певною митною декларацією, при наступному декларуванні ним ідентичного товару за іншими митними деклараціями.

До того ж зазначає, що свідченням відсутності підстав для відповідальності є й той факт, що протягом 2018-2019 рр. представники ПАТ «ВІТАМІНИ» неодноразово здійснювали декларування аналогічного товару без застосування раніше прийнятого класифікаційного рішення від року № КТ-UA100000-0083-2018 по іншій митний декларації, поки тривала процедура його оскарження. І жодного разу митний орган не вбачав порушення митних правил.

В результаті скасування судами зазначеного класифікаційного рішення (адміністративна справа 826/12626/18), аналогічного тому, на яке послався відповідач в оскаржуваній постанові, ПАТ «ВІТАМІНИ» повернуло надміру сплачені кошти у розмірі близько мільйона гривень.

Крім того, позивач посилається на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2013року (справа № 826/269/13-а) залишену без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.07.2015 року; постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 року (справа № 826/10127/14); постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2015 року (справа № 826/17969/14), залишену без змін у відповідній частині ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.11.2015 року; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2017 року (справа № 826/7807/16, залишену без змін постановою Верховного Суду від 20.06.2018 року, та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 року (справа № 826/12626/18), залишену в силі Шостим апеляційним адміністративним судом, якими було встановлено, що дії відповідача по класифікації «Табексу» у товарній позиції 2106 є протиправними, та що зазначений товар є лікарським засобом для мети митного оформлення.

Враховуючи викладене, вважає, окаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.08.2020 року позовну заяву залишено без руху.

31.08.2020 року на виконання вимог ухвали від 04.08.2020 року до суду засобами поштового зв`язку надійшла заява про усунення недоліків та квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07.09.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В ухвалі учасникам справи було визначено строк на подання відзиву.

30.10.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого сторона відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, вважаючи позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та таким, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пояснює, що 15.04.2020 року особою, уповноваженою по роботі з митницею ПАТ «ВІТАМІНИ», - ОСОБА_1 з метою здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг товару, заявленого як: Ліки для людей розфасовані для роздрібної торгівлі не в аерозольній упаковці: Препарат «Табекс(R)» у вигляді таблеток вкритих оболонкою по 1,5 мг № 100 по 20 таблеток у блістері, по 5 блістерів у пачці, до відділу митного оформлення № 3 митного поста «Київ-східний» Київської митниці Держмитслужби подано митну декларацію типу ІМ/40/АА № ІІА100100/2020/573452.

Товар задекларовано за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3004500000, який суперечить Рішенню про визначення коду товару від 09.08.2019 року № КТ-UA100000-0088-2019, яким встановлено код товару препарату «Табекс(R)» - 2106909200, згідно з УКТ ЗЕД.

Тобто, декларантом під час декларування товару не було застосовано вказане Рішення, яким заявлений код НОМЕР_1 (ставка мита - 0%) змінено на код НОМЕР_2 (ставка мита - 4%).

Таким чином, ОСОБА_1 , ігноруючи обов`язкове для виконання Рішення, задекларував товар за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3004500000 зі ставкою мита 0%, що в свою чергу вплинуло на розмір митних платежів та призвело до недоврахування митних платежів у розмірі 251 426,5 грн., у зв`язку з чим відносно останнього складено протокол про порушення митних правил № 0897/10000/20, за ознаками ст. 485 Митного кодексу України та винесено постанову про визнання його винним та накладення адміністративного стягнення, оскільки заявлення неправильного коду УКТЗЕД з меншою ставкою мита розглядається як інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

При цьому, зазначає, що заявлення неправильного коду УКТЗЕД є протиправною дією, оскільки згідно з п.1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари. Відповідно до підпункту 5)г) п. 8 ст. 257 МК України декларант зобов`язаний вносити до митної декларації відомості про товари, зокрема і код товару згідно УКТЗЕД.

Представник відповідача вважає, що, беручи до уваги прийняття Київською міською митницею ДФС раніше рішення про визначення коду по ідентичному товару, позивач не врахував дану обставину і на своє власне переконання, маючи можливість самостійно визначити код товару, використовуючи інформацію про попередні класифікаційні рішення, умисно з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, заявив неправильний код товару згідно УКТ ЗЕД.

Крім того, сторона відповідача посилається на безпідставність висновків позивача щодо класифікації товару, зазначаючи, що класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України і затверджена Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 року № 584-УІІ.

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, які затверджені наказом ДФС України від 09.06.2015 року № 401.

Посилається на те, що рішення про визначення коду товару Київської міської митниці ДФС від 09.08.2019 року № КТ- UA100000-0088-2019 щодо класифікації товару «Препарат «Табекс» у вигляді таблеток...» у товарній позиції 2106 прийнято відповідно до положень УКТ ЗЕД, оскільки згідно з приміткою 1 (b) до товарної групи 30 УКТ ЗЕД не включається препарати, такі як таблетки, жувальна гумка або пластирі (трансдермальні системи), призначені для допомогу курцям кинути палити (товарна позиція 2106 або 3824).

Крім того, позиція щодо класифікації зазначеного товару за кодом згідно УКТ ЗЕД 210690 міститься в Регламенті з питань класифікації Європейського Союзу, а саме рішенням секретаріату № Є09771 від 25.07.2014 року визначено, що препарат «Табекс» не відноситься до лікарських засобів та повинен класифікуватися за кодом 210690.

Факт реєстрації препарату у МОЗ України як лікарський засіб (реєстраційне посвідчення від 19.08.2014 року № UА/13201/01/01) та включення його до Державного реєстру лікарських засобів України, не є критерієм та підставою для класифікації товару в товарній групі 30.

Враховуючи вищезазначене, препарат відповідно до свого складу та призначення препарат підпадає під дію Примітки 1 (b) до 30 групи, затвердженої Законом України «Про Митний тариф України» та Міжнародної конвенції ГС з 2012 року, та повинен розглядатись в товарній підкатегорії 2106 90 92 00, а, отже, постанова у справі про порушення митних правил № 0897/10000/20 є законною, обґрунтованою, прийнятою з урахуванням всіх фактичних обставин справи та відповідно до норм чинного законодавства, а підстави для скасування постанови митниці відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Частиною 6 цієї статті визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 15.04.2020 року відносно ОСОБА_2 як уповноваженого по роботі з митницею ПАТ «ВІТАМІНИ» інспектором Київської митниці Дердмитслужби було складено протокол про порушення митних правил № 0897/10000/20 (а.с. 21-23), за результатами розгляду якого в.о. начальника Борисенком А. постановою у справі про порушенням митних прави № 0897/10000/20 від 25.06.2020 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплачених платежів, що становить 754 279,38 грн. (24-25).

З протоколу та постанови вбачається, що підставою для їх складання стало те, що 15.04.2020 року декларантом ПАТ «ВІТАМІНИ» - ОСОБА_1 , з метою здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг товару, заявленого як «Ліки для людей розфасовані для роздрібної торгівлі не в аерозольній упаковці Препарат «Табекс (R)» у вигляді таблеток вкритих оболонкою по 1.5 мг № 100 по 20 таблеток у блістері, по 5 блістерів у пачці. Застосовується при нікотиновій залежності - хронічному нікотинізмі, до складу якого входять: активна речовина - цитизин 1.5 мг (алкалоїд); допоміжні речовини - лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, тальк, плівкове покриття - опадрай II 85F 26948 (частково гідролізований полівініловий спирт, титану діоксид (Е171), макрогол 3350, оксид заліза жовтий (Е172), оксид заліза червоний (Е172), оксид заліза чорний (Е172)) - серія 080220 - 8534 уп. - серія 090220 - 35408 уп. товар в первинній упаковці. Виробник: АТ «Софарма», Болгарія. Країна-виробник: ВG. Торгова марка: «Sopharma», до відділу митного оформлення № 3 митного поста «Київ-східний» Київської митниці Дермитслужби подано митну декларацію типу ІМ/40АА № UА100100/2020/537452. Товар задекларовано за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3004500000, ставка мита - 0%

Заявлений декларантом код товару 3004500000 згідно з УКТ ЗЕД суперечить Рішенню про визначення коду товару від 09.08.2019 року № КТ- UА 100000-0088-2019, яким встановлено код товару препарату «Табекс (R)» 2106909200 згідно з УКТ ЗЕД.

Тобто, декларантом під час декларування товару не було застосовано зазначене Рішення, яким заявлений код НОМЕР_1 (ставка мита - 0 %) змінено на код НОМЕР_2 (ставка мита - 3 %). Різниця несплачених митних платежів за МД від 15.04.2020 № UА100100/2020/537452 складає 251 426,46 грн.

Однак з такими висновками митного органу суд не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення цих товарів.

Згідно з ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

За положеннями ст.ст. 265, 266 цього Кодексу декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені. При цьому, декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Згідно ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Частиною 8 цієї статті визначено перелік відомостей, які вносяться до митної декларації декларантом, зокрема: найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Стаття 458 МК України визначає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція ст. 485 МК України встановлює адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплату митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

З об`єктивної сторони склад правопорушення митних правил, передбаченого вказаною статтею, характеризується наявністю дій, а з суб`єктивної - у формі умислу. Крім того, склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети, а саме ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, що обумовлює подання митному органу неправдивих відомостей чи документів, що їх містять, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладених в постановах від 06.06.2018 року (справи № 607/1866/17 та № 607/2391/17), для притягнення до відповідальності, згідно зі ст. 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Суд звертає увагу, що митний орган не посилається в оскаржуваній постанові на те, що декларантом у графі 31 митної декларації містяться недостовірна або неповна інформація про товар, що позбавляє можливості для його розпізнання та віднесення до коду згідно з УКТ ЗЕД, а також, що разом з митною декларацією подано документи, які також містять недостовірну інформації. Подані товаросупровідні документи використовувалися митним органом для визначення товару за кодом згідно з УКТ ЗЕД «2106909200», що ще раз доводить той факт, що претензій до поданий документів Київська митниця Держмислужби не мала.

Таким чином, відповідачем також не доведено, що заявлення в митній декларації відомостей щодо коду товару за УКТ ЗЕД було здійснено з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру на підставі документів, які є недостовірними та/або містили недостовірну інформацію. Відтак, у діях позивача відсутній умисел на вчинення протиправних дій, що є обов`язковим елементом порушення митних правил, за що передбачена визначена у ст. 485 МК України відповідальність.

Слід також зазначити, що за змістом ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

При цьому, ч.ч. 5, 6 цієї статті визначено, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Тобто, з аналізу зазначених норми можна прийти до висновку, що при ввезенні товару на територію України декларант у митній декларації визначає УКТ ЗЕД імпортованого товару, однак саме на митний орган покладений обов`язок здійснення контролю за правильністю класифікації, а застосування штрафних санкцій за порушення, що пов`язані з неправильною класифікацією товарів, можливе лише при наданні декларантом неправдивих відомостей та документів, що містять такі відомості, чого у даній справі встановлено було.

Згідно ст. 67 МК України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД та характеристик товару, визначальних для його класифікації, які встановлюються за результатами вивчення технічної документації, паспортних даних на товар, товаросупровідних документів, результатів лабораторних досліджень конкретного товару, інформації про товар, розміщеної у відкритому доступі мережі Інтернет.

Згідно з Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України «Про митний тариф України», класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами: назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил.

У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Як було встановлено судом, ТОВ «Вітаміни» на підставі зовнішньоекономічного контракту поставлено товар - медичний препарат «Табекс (R)» та з метою здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг товару позивачем до митного органу 15.04.2020 року було подано митну декларацію типу ІМ/40АА № UА100100/2020/537452, в якій зазначено код товару 3004500000 (лікарські засоби (ліки), що містять алкалоїди або їх похідні).

Підставою визнання позивача винним у порушення митних правил та притягнення його до адміністративної відповідальності стало те, що під час декларування товару за митною декларацією № UА UА100100/2020/537452 від 15.04.2020 року ним не було застосовано Рішення про визначення коду товару Київської міської митниці ДФС від 09.08.2019 року № КТ-UА100000-0088-2019, яким заявлений код 3004500000 (ставка мита - 0 %) товару «Препарат «Табекс (R)» у вигляді таблеток» замінено на код 2106909200 (ставка мита - 3 %).

Однак, дане твердження митного органу є безпідставним з огляду на наступне.

За положеннями Розділу VІ Закону України «Про митний тариф України» № 584-VII від 19.09.2013 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) товарна позиція 3004 включає лікарські засоби, виготовлені на основі рослинної сировини, та препарати, виготовлені на основі таких активних речовин, як вітаміни, мінеральні речовини, незамінні амінокислоти або жирні кислоти, в упаковках для роздрібної торгівлі. Ці препарати класифікують у товарній позиції 3004, якщо вони мають на етикетці, упаковці або в інструкції для користувачів відповідні вказівки: (a) специфічні недуги, хвороби або їх ознаки, для лікування яких цей продукт повинен використовуватися; (b) концентрація активної речовини або речовин; (c) дозування; та (d) спосіб застосування.

Ця товарна позиція включає гомеопатичні лікарські препарати, якщо виконуються умови, зазначені в пунктах (a), (c) і (d).

Якщо препарати виготовлені на основі вітамінів, мінеральних речовин, компонентів амінокислот або жирних кислот, рівень вмісту однієї з цих речовин у рекомендованій середньодобовій нормі вживання, яка зазначена в інструкції для користувачів, повинна бути значно більшою, ніж рекомендована середньодобова норма вживання з метою збереження загального стану здоров`я або доброго самопочуття.

При цьому за кодом 3004500000 визначається: Лiкарськi засоби (ліки) (за винятком товарів, включених до товарних позицiй 3002, 3005 або 3006), що складаються із змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді (включаючи лікарські засоби у вигляді трансдермальних систем) або розфасовані для роздрібної торгівлі:- iншi лiкарськi засоби, що мiстять вiтамiни або iншi сполуки товарної позицiї 2936.

Згідно з приміткою 1 (b) до групи 30 ця група не включає препарати, такі як таблетки, жувальна гумка або пластирі (трансдермальні системи), призначені для того, щоб допомогти курцям кинути курити (товарна позиція 2106 або 3824).

При цьому, згідно з додатковою приміткою 1 до групи 30 товарна позиція 3004 включає лікарські засоби, виготовлені на основі рослинної сировини, та препарати, виготовлені на основі таких активних речовин, як вітаміни, мінеральні речовини, компоненти амінокислот або жирних кислот, в упаковках для роздрібної торгівлі. Ці препарати класифікують у товарній позиції 3004, якщо вони мають на етикетці, упаковці або в інструкції для користувачів відповідні вказівки:

(a) специфічні недуги, хвороби або їх ознаки, для лікування яких цей продукт повинен використовуватися;

(b) концентрація активної речовини або речовин;

(c) дозування; та

(d) спосіб застосування.

В свою чергу, за товарною позицією 2106 класифікується харчові продукти, в іншому місці не зазначені. За кодом 2106909200 визначається: … без вмісту молочних жирів, цукрози, iзоглюкози, глюкози, крохмалю або з вмістом менш як 1,5 мас. % молочних жирів, менш як 5 мас. % цукрози чи iзоглюкози, менш як 5 мас. % глюкози або крохмалю.

Згідно п. 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД тексти назв вищевказаних товарних позицій і приміток до групи 30 є пріоритетними, тобто враховуються в першу чергу для класифікації товару.

Отже, в такому контексті вирішальним є призначення препарату та, якщо препарат у вигляді таблеток призначений лише для того, щоб допомогти курцям кинути курити, але не має медичних показань щодо терапевтичного застосування для лікування хвороби, то такий препарат підпадає під дію примітки 1 (b) до групи 30 і відноситься до товарної позиції 2106. У разі ж, якщо препарат має медичні показання для лікування певної хвороби, то, при умові додержання вимог додаткової примітки 1 до групи 30, цей препарат відноситься до товарної позиції 3004.

Таким чином, враховуючи визначальні характеристики препарату «Табекс(R)», застосування позивачем коду 3004400000 УКТ ЗЕД є правильним.

Аналогічна позиція у подібних правовідносинах щодо класифікації препарату «Табекс(R)» викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 року (справа №826/7807/16).

Згідно зі ст. 489 ЦПК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є, зокрема, безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Рішення класифікації товару від 09.08.2019 року № КТ- UА 100000-0088-2019, яке покладено в основу оскаржуваної постанови як підстава для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не свідчить про неправомірні дії зі сторони останнього щодо заявлення в митній декларації відомостей щодо коду товару за УКТ ЗЕД - код товару 30045000, оскільки вказане Рішення стосується лише окремої партії і не може братися до уваги при митному оформленні всіх наступних партій товару. Така позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанова від 24.04.2019 року (справа № 808/8846/15); постанові від 04.09.2018 року (справа № 826/2646/17), згідно яких рішення митниці про визначення коду товару, задекларованого декларантом за певною митною декларацією, не є обов`язковим при наступному декларуванні ним ідентичного товару за іншими митними деклараціями.

За вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Враховуючи встановлені судом обставини, правові норми, а також позиції судів вищих інстанцій, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України відбулося без повного та належного з`ясування всіх обставин справи і встановлення його вини, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з урахуванням задоволення позову стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ДПП на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 840,80 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 69, 257, 264, 485, 489, 498 МК України, ст.ст. 2, 5, 9, 10, 72-78, 90, 139, 141, 241-246, 269, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил задовольнити.

Скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0897/10000/20 від 25 червня 2020, винесену в.о. начальника Київської митниці Держмитслужби Борисенком А.В., якою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) визнано винним у вчиненні правопорушенням, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 754 279,38 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 8А, код ЄДРПОУ 43337359) судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: