Ухвала суду № 96229869, 13.04.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/1637/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Локотковій І.С.

за участі

представника позивача Жила Ю.Ю.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, клопотання представника відповідача Білого А.П. про зупинення провадження по справі

в с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» про визнання правочину з передачі частки в статутному капіталі та рішення загальних зборів недійсними.

До суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, в якому він просить суд зупинити провадження по справі до набрання законної сили ухвали Київського апеляційного суду у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2013 року у справі № 2-2725/2011 на підставі якого провадиться стягнення з ОСОБА_1 .

Представник позивача в судовому засіданні заперечує проти зупинення провадження у справі, оскільки вважає, що апеляційна скарга не підлягає розгляду судом апеляційної інстанції.

Відповідач 1, його представник, відповідач 2, представник відповідача 3 в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Суд, дослідивши клопотання представника відповідача 1, заслухавши думку представника позивача, оцінивши наведені підстави для зупинення провадження у справі, приходить до наступного висновку.

Положеннями статті 251 ЦПК України передбачено випадки у разі яких суд може зупинити провадження у справі.

Зокрема, відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За пунктом 5 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Така підстава зупинення провадження застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цій справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідні норми спрямовані, зокрема, на попередження ухвалення судових рішень, виходячи з доказів і встановлених на їх підставі обставин, які можуть бути спростованими рішенням у іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернулась до Київського апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2013 року, на підставі якого провадиться стягнення з ОСОБА_1 .

З доданих до клопотання доказів вбачається, що ухвалою Київського апеляційного суду від 15.03.2021 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2013 року.

З тексту позовної заяви ТО В «ГЕЛІОС» вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , є боржником щодо стягнення з нього 45 411 984, 35 грн. відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2013 року. Уникаючи звернення стягнення на майно, що належить ОСОБА_1 , він уклав фіктивний правочин щодо відчуження його майна, що є предметом розгляду даної справи.

Викладені обставини свідчать, що від рішення, яке буде прийнято за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2013 року залежить чи залишаться існувати підстави для стягнення боргу з ОСОБА_1 саме за вказаним рішенням суду.

Отже, виходячи з предмету спору, суб`єктного складу сторін та об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи щодо розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2013 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для зупинення провадження по справі.

На підставі викладеного, керуючись п. 6 ч.1 ст. 251, ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в :

Провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» про визнання правочину з передачі частки в статутному капіталі та рішення загальних зборів недійсними зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2-2725/2011 (апеляційне провадження № 22-ц824/4350/2021) за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2013 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.О.Яровенко