Ухвала суду № 96229686, 02.04.2021, Деснянський районний суд міста Києва

2-о/754/178/21

Справа № 754/2825/21

У Х В А Л А

Іменем України

02 квітня 2021 року м.Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Деснянський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального Міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою встановлення факту смерті.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Таким чином, виходячи з положень статей 316, 317 ЦПК України, на відміну від заяви про встановлення факту народження, яка може бути подана до будь-якого суду незалежно від зареєстрованого місця проживання (перебування) заявника, заява про встановлення факту смерті може бути подана лише до суду за місцем проживання (перебування) заявника, за межами тимчасово окупованій території України.

Як вбачається з матеріалів заяви, заявник зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Згідно довідки від 12.08.2020 №3244-5000297521 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .

Місцем проживання (перебування) заявника в даному випадку являється зареєстроване у встановленому законом порядку місце його проживання, що кореспондується з положеннями ст. 29 ЦК України та ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

При цьому, заявником не надано до суду доказів місця проживання, перебування у Деснянському районі м. Києва, зокрема, або інших доказів на підтвердження вказаного.

Таким чином, особи, зареєстровані на тимчасово окупованих територіях України, обмежені у виборі місцевого загального суду для звернення із заявою про встановлення факту смерті.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Отже, при відсутності із зареєстрованим місцем перебування в Деснянському районі м. Києва вищевказана заява, є не підсудною Деснянському районному суду м. Києва.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З положень ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи те, що заявник ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, з фактичним місцем перебуванням поза межами територіальної юрисдикції (підсудності) Деснянського районного суду м. Києва, справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Деснянський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального Міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) про встановлення факту смерті підлягає передачі на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 31-32, 187, 260, 354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Деснянський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального Міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті передати за підсудністю на розгляд Києво-Святошинському районному суду Київської області.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.В. Бабко