Ухвала суду № 96229619, 13.04.2021, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1521/20

Провадження № 2-з/710/14/21

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

13.04.2021 м. Шпола

Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Сивокінь С.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ШПОЛАНАСІНТРАВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" та ОСОБА_2 , третя особа ФОП ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шполянського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ШПОЛАНАСІНТРАВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" та ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним у якій позивач просить визнати недійсним договір оренди землі б/н від 01.08.2020 укладеного між Агрофірмою «Хлібороб» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та ОСОБА_2 , який зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

12.04.2021 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла заява про забезпечення позову по вищевказаній цивільній справі, в якій заявник просить забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_2 або будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам здійснювати будь-які дії щодо передачі і оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:04:001:0070 площею 3,5765 га та органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 7125780400:04:001:0070 площею 3,5765 га.

Вимоги про забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що у разі, якщо до закінчення розгляду вказаної цивільної справи спірні земельні ділянки будуть зареєстровані право оренди за іншими орендарями, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Розглянувши зазначену заяву, без виклику сторін та без технічної фіксації процесу, відповідно до ч. 1 ст.153, ч. 2 ст. 197, ст. 2 ЦПК України, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Вимогами п. 2 ч. 1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується шляхом забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по- батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно п. 1,6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Таким чином, для того, щоб було вжито заходів для забезпечення позову у справі, заявнику необхідно довести належними доказами факт того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Без встановлення наявності таких обставин вжиття заходів для забезпечення позову є неможливим.

До того ж, вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

В заяві про забезпечення позову заявник вказує, що у позивача є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача.

Заявник не надав до суду жодних доказів на підтвердження своїх вимог, за допомогою яких суд мав би змогу пересвідчитися, що існує реальна загроза порушення прав позивача відносно зазначеної вище земельної ділянки. Без встановлення наявності таких обставин вжиття заходів для забезпечення позову є неможливим.

Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість порушення прав позивача відносно земельної ділянки, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Також не надано доказів недобросовісної поведінки відповідача щодо здійснення будь-яких дій щодо передачі і оренди зазначеної земельної ділянки.

Зважаючи, що забезпечення позову допускається за умови, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а заявником таких доказів не надано, та враховуючи інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких підлягають обмеженню й можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, суд вважає необхідним в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

При цьому суд враховує, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись нормами ст.149,150 -153,258,260,353-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом п`ятнадцяти днів з моменту її оголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду небула вручена у день її оголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.С. Сивокінь