Ухвала суду № 96228626, 13.04.2021, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/243/21

Провадження № 2/378/139/21

УХВАЛА

13.04.2021 смт. Ставище

Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М. , вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх баба ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилася спадщина, що складається з квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

20 листопада 2020 р. вони (позивачі) звернулися до державного нотаріуса Цимбалюк В., щоб вступити в права спадкуванняч за правом представлення як діти рідного сина спадкодавиці. Їх батько ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був рідним сином ОСОБА_5 та піклувався про неї до самої своєї смерті.

20.11.2020 державний нотаріус повідомила їм про наявність заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Ставищенського РНО Швець С.П. 22.09.2020 за р. 441-442. Спадкоємцями за заповітом є відповідачі по справі.

Позивачі просять суд визнати недійсним вказаний заповіт, призначити по справі посмертну документальну судово-психіатричну експертизу.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, після отримання позовної заяви перевіряє її на дотримання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою, встановлено, що позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, а тому її слід залишити без руху з таких підстав.

Так, в обгрунтування позовних вимог позивачі посилаються на ту обставину, що їх баба ОСОБА_5 в момент вчинення заповіту 22.09.2020 року перебувала в такому стані, коли не могла усвідомлювати значення своїх дій та не могла керувати ними (наслідки захворювання серцево-судинної системи: цукровий діабет, атеросклероз інсульт, вона була інвалідом другої групи, в неї майже пропав зір, їй було важко орієнтуватися у просторі, вік, та важкий психологічний стан через смерть обох синів, махінації з квартирами, наслідком чого стало ще й доведення до реанімації).

В якості правової підстави позивачі посилаються на ст. 225 ЦК України, правила якої поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 105 ЦПК зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 89 ЦПК.

При розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі статті 225, частини другої статті 1257 ЦК суд відповідно до статті 155 ЦПК за клопотанням хоча б однієї зі сторін зобов`язаний призначити посмертну судово-психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Всупереч вказаним вимогам позивачами в позовній заяві не зазначено і до заяви не додано докази, що підтверджують обставини, викладені в позові, зокрема:

- докази про наявність оспорюваного заповіту після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , про який зазначено в позові (копія спадкової справи після смерті ОСОБА_5 не додана і клопотання про її витребування в матеріалах справи відсутнє), і копія самого оспорюваного заповіту до позову не додана,

- докази, що можуть свідчити про такий стан ОСОБА_5 , за якого вона не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними на момент вчинення оспорюваного заповіту.

- докази про належність квартири АДРЕСА_2 до складу спадкового майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

В позові всупереч вимогам п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачами не зазначено, оригінали яких письмових доказів у них є, та оригінали яких доказів не можуть бути наданими.

В позовній заяві позивачі просять призначити по справі посмертну судово-психіатричну експертизу.

Суд зазначає, що у відповідності до ч.3 ст.177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Згідно ч. ч. 1, 2, ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч. 2 вказаної статті у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Всупереч наведених норм, до позовної заяви не додано відповідно до ч.3 ст.177 ЦПК України, ст.84 ЦПК України клопотання про призначення вищевказаної експертизи та клопотання про витребування доказів, в якому, зокрема, повинно бути посилання на докази, які підтверджують, що позивачі здійснили всі залежні від них дії, спрямовані на отримання вказаних доказів.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Однак, вказані дані позивачами у позові не зазначені.

Всупереч п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачами в позові також не зазначено підтвердження про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, у відповідності з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно абзацу 2 п. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Позов з вимогою немайнового характеру подано двома позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Проте, до позовної заяви додано лише квитанцію про сплату судового збору позивачкою ОСОБА_2 в сумі 908 грн.

Ухвалою судді від 12.04.2021 позивачці ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270,00 грн. Відповідно 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 908,00 грн.

Таким чином, позивачці ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в розмірі 908,00 грн. за вимогу немайнового характеру та надати до суду оригінал квитанції.

Судовий збір повинен бути сплачений за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК уКиїв.обл/Ставищен.сел/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA728999980313181206000010848, Код класифікації доходів бюджету 22030101. В графі „призначення платежу має бути зазначено, *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ставищенський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).

Документи, що підтверджують оплату судового збору подаються до суду в оригіналах.

Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 вищевказаної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи‚ що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених 175 ЦПК України, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків.

З огляду на вищевикладене вважаю, що позовна заява не є належним чином оформленою та подана до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи‚ що позовну заяву подано без додержання вищевказаних вимог, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177 ч. 5. 185 ч. 1, ч. 2 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним залишити без руху.

Повідомити позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про необхідність виправити зазначені недоліки поданої позовної заяви в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. М. Марущак