Рішення № 96228618, 13.04.2021, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/56/21

Провадження №2/377/116/21

13 квітня 2021 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання - Гуміної В.М., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

2 лютого 2021 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач в особі представника за довіреністю просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 22.09.2010 року станом на 08.12.2020 року у розмірі 16907,31 гривень та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2270 гривень.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 22.09.2010 року, чим підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які були надані їй для ознайомлення, складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Отже, підписавши заяву, між сторонами відповідно до ст.634 ЦК України був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору. Банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додана до позову, а відповідачу надано у користування кредитну картку (номери та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки, що додається). У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 6100,00 гривень. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.1.2.3 договору, на підставі якого відповідач при укладанні договору дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Відповідач зобов`язалась повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 року згідно з п.2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, які відповідно до ч.2 ст.265 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4 % - для картки «Універсальна», 84,0 % - для картки «Універсальна голд». Банк свої зобов`язання по договору виконав у повному обсязі. У порушення п.2.1.1.5.5 договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 08.12.2020 року утворилась заборгованість в загальній сумі 16907,31 гривень, з яких 12468,46 гривень - заборгованість за тілом кредита, в т.ч. 0,00 гривень - заборгованість за поточним тілом кредита, 12468,48 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками; 4438,85 гривень - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 гривень - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно із ст. 625 ЦК України; 0,00 гривень - нарахована пеня; 0,00 - нараховано комісії.

Ухвалою судді від 16 лютого 2021 року, після виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 17 березня 2021 року.

Ухвалою суду від 17 березня 2021 року було відкладено судовий розгляд справи на 13 квітня 2021 року на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. В поданій заяві не заперечував проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином відповідно до вимог ст. ст. 128-130 ЦПК України, проте конверт із судовою повісткою повернувся до суду з поштовою відміткою причини невручення « адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив на позов відповідач до суду не направила. Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України заяву про продовження строку, встановленого судом для подання відзиву, в зв`язку з неможливістю вчинення цієї процесуальної дії у визначений строк, зумовленої обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, ОСОБА_1 не надала. Клопотання про відкладення розгляду справи не подала. Заява про розгляд справи за її відсутності до суду не надійшла.

За наявності умов, передбачених ст. ст. 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 13 квітня 2021 року суд ухвалив заочне рішення у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ «ПРИВАТБАНК», з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 22.09.2010 року, в якій зазначила свої персональні дані, такі як: ПІБ, дату народження, ІПН, дані свого паспорта, адресу проживання та реєстрації, номера домашнього та мобільного телефонів, тип володіння нерухомістю за адресою проживання, освіту, соціальний статус, розмір доходу. Також зазначила, що виявляє бажання оформити на своє ім`я платіжну картку «Універсальна». Відомості про кредитний ліміт у заяві-анкеті відсутні ( а. с. 19).

Анкета-заява містить застереження про згоду Клієнта з тим, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилась і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Вона зобов`язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.com.ua.

До анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Контракт» та «Універсальна Голд», Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, виписку по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 27.08.2012 року по 01.09.2020 року, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н), а також довідку про видачу кредитних карток ОСОБА_1 (а.с.20- 45, 11-16, 17, 18).

Так, відповідно до довідки про надані ОСОБА_1 кредитні картки, остання отримала від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» наступні кредитні картки: 23.10.2013 року - № НОМЕР_1 , термін дії 09/15; 27.08.2012 року - № НОМЕР_2 , термін дії 03/16; 21.09.2012 року - № НОМЕР_3 , термін дії 05/16; 09.11.2013 року № НОМЕР_11, термін дії 07/16; 13.05.2013 року № НОМЕР_12, термін дії 08/16; 04.08.2014 року -№ НОМЕР_4 , термін дії 01/18; 29.08.2014 року -№ НОМЕР_5 , термін дії 01/18; 15.05.2017 року -№ НОМЕР_6 , термін дії 05/21; 24.05.2017 року- № НОМЕР_7 , термін дії 05/21; 15.05.2017 року -№ НОМЕР_6 , термін дії 05/21; 24.05.2017 року- № НОМЕР_7 , термін дії 05/21; 30.05.2018 року -№ НОМЕР_8 , термін дії 10/21; 02.07.2018 року -№ НОМЕР_9 , термін дії 05/22( а. с. 18).

Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 ( договір б/н), старт карткового рахунку № НОМЕР_2 відбувся 27.08.2012 року, кредитний ліміт станом на 27.08.2012 року було встановлено 0,00 гривень; 11.05.2018 року - збільшення кредитного ліміту до 2200,00 гривень; 30.05.2018 року - збільшення кредитного ліміту до 6100,00 гривень; 13.08.2018 року -зменшення кредитного ліміту до 5814,96 гривень; 10.01.2019 року - зменшення кредитного ліміту до 0,00 гривень. ( а. с. 17).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом, що доданий до позовної заяви, заборгованість за кредитним договором б/н від 22.09.2010 року станом на 31.05.2015 року становить 0,00 гривень ( а.с.5-6).

З розрахунку заборгованості за кредитом, що доданий до позовної заяви, заборгованість за кредитним договором б/н від 22.09.2010 року станом на 08.12.2020 року ( за період з 01.06.2015 року по 08.12.2020 року) становить в загальній сумі 16907,31 гривень, яка складається з наступного: 12468,46 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 0,00 гривень - поточним тілом кредиту, 12468,46 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками; 4438,85 гривень - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 гривень - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України; 0,00 гривень - нарахована пеня; 0,00 - нараховано комісії; 0,00 - заборгованість по судовим штрафам (а. с. 7-10).

Згідно з ч.1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За правилом п.1 ч.2 цієї статті, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що втсановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за простроченими відсотками.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 22.09.2010 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у редакції, що діяла на момент підписання в ПриватБанку.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», що наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, базова % ставка в місяць ( нараховується на залишок заборгованості), обов`язковий щомісячний платіж; пеня за несвоєчасне погашення кредиту та / або процентів; штраф за порушення строків платежу за будь яким із грошових зобов`язань; права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку ( а. с. 20).

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, за яким саме тарифом оформлено картку відповідачу та, що саме цей Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил, які долучені до матеріалів справи, розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки витяг з Умов і правил надання банківських послуг, які долучені до справи, не підписані відповідачем, про що зазначено також відповідачем у заяві, поданій до суду.

Всі ці обставини не дають підстав вважати, що позичальнику при оформленні анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 22.09.2010 року були надані для ознайомлення в письмовому виді саме ті Тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови і правила надання банківських послуг і саме в тій редакції, витяги з яких надав позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, що саме вони мались на увазі сторонами при оформленні анкети-заяви. Між тим, в самій анкеті-заяві про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, підписаній відповідачем, не зазначені ні процентна ставка, пеня, штрафи, ні строк надання банківських послуг, ні розмір процентів, нарахованих на прострочений кредит, ні будь-які інші умови надання банківських послуг, про які йдеться у ній.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131 цс19.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Умови та правила надання банківських послуг, надані позивачем на підтвердження позовних вимог, не можна вважати частиною кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», що міститься в матеріалах справи, не містить підпису відповідача, дату його затвердження, а тому не може вважатися частиною кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що сторони обумовили в письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ч. 2 вказаної статті, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З наведених норм права вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 22 вересня 2010 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Виходячи із змісту вимог частини другої статті 530 ЦК України, саме з часу звернення банку з вимогою про повернення коштів у відповідача виникає обов`язок щодо виконання грошового зобов`язання.

Оскільки доказів направлення відповідачеві вимог із встановленим строком виконання зобов`язань матеріали справи не містять, тому у цій справі вимогою про виконання боржником обов`язку є позовна заява.

Із виписки по картковому рахунку відповідача, доданого до позовної заяви, вбачається, що відповідач користувалася грошовими коштами у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 22 вересня 2010 року, але несвоєчасно погашала заборгованість, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором.

При цьому, відповідно до виписки з карткового рахунку та розрахунку заборгованості позивач списував з рахунку відповідача проценти за використання кредитного ліміту за ставкою 3,6 відсотка, тобто кошти, внесені відповідачем на погашення кредиту, позивач в першу чергу зараховував на погашення відсотків за користування кредитом, а в останню чергу - на погашення основної суми боргу.

Враховуючи, що між сторонами не узгоджено розмір відсотків за користування кредитом, то необхідно зарахувати внесені відповідачем кошти саме на погашення кредиту.

Згідно з розрахунком заборгованості за період з 27.08.2012 року по 31.05.2015 року, наданого позивачем, відповідач користувалася кредитними коштами, які повернула у повному обсязі, внаслідок чого заборгованість за вказаний період відсутня ( а. с. 5-6).

З розрахунків заборгованості за період з 01.06.2015 року по 08.12.2020 року вбачається, що за вказаний період відповідачем фактично було отримано та використано кредитних коштів на загальну суму 19531,48 гривень та за цей же період з 01.06.2015 року по 08.12.2020 року відповідачем було внесено коштів на погашення заборгованості в розмірі 18197,19 гривень ( а. с. 7-10).

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за тілом кредиту в сумі 1334,29 гривень (19531,48 - 18197,19 = 1334,29 грн.).

В іншій частині позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 11134,17 гривень, простроченими відсотками в сумі 4438,85 гривень є недоведеними, доказами не підтвердженими, тому задоволенню не підлягають.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі - 2270,00 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, виходячи з наступного розрахунку: 1334,29 грн. х 100:16907,31 грн. = 7,89 % (відсоток розміру задоволеного позову); 2270,00 х 7,89:100 = 179,10 грн. (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову).

На підставі викладеного, керуючись статтями 258 - 259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 22 вересня 2010 року в сумі 1334 гривні 29 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 179 гривень 10 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається через Славутицький міський суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_10 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 13 квітня 2021 року.

Суддя Н. С. Бабич