Рішення № 96228211, 12.04.2021, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/417/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

12 квітня 2021 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Аврамчук Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 08.11.2010 в сумі 13076 грн. 70 коп., з них: 10002 грн. 61 коп. заборгованості за кредитом; 3074 грн. 09 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом та судовий збір в сумі 2270 грн. 00 коп., мотивуючи тим, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 08.11.2010 підписав заяву № б/н від 08.11.2010. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

08.11.2010 відповідачем також була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В цій довідці відповідач власним підписом підтвердив, що з фінансовими умовами надання кредитки «Унівесальна, 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів, ознайомлений.

Відповідачеві було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 15 000 грн.. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3 договору, на підставі якого відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Відповідач зобов`язувався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме: щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором.

Взяті на себе зобов`язання відповідач не виконує і тому заборгованість по кредиту станом на 13.12.2020 становить вищевказану суму.

Відповідачем відзив на позовну заяву не надавався.

Розгляд справи проводиться відповідно до положень ст.279 ЦПК України в порядку спрощеного провадження, з повідомленням сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник позивача надав клопотання, в якому просить справу слухати у його відсутність. Позовні вимоги підтримав. Відповідач про причини неявки не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору без номера від 08.11.2010 ( підписана заява 08.11.2010 відповідачем разом з «Пам`яткою клієнта», «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві) було надано відповідачеві кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в сумі 5000 грн. 00 коп. на платіжну картку «Універсальна» (а.с.12).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано, крім анкети-заяви відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, також Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 №СП-2010-256 (а.с. 15-38).

Відповідно до п.2.1.1.5.6. Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк» у разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку відповідач зобов`язаний виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі прострочених кредитах і овердрафту), оплату винагороди банку.

Згідно п.2.1.1.12.2 Умов за користування кредитом, наданим держателю, при наявності пільгового періоду, клієнт сплачує відсотки по пільговій процентній ставці (0,01% річних) в рамках встановленого пільгового періоду по кожній платіжній операції.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6 Умов за користування кредитом і овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому тарифами банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік, якщо інше не передбачене п. 2.1.1.12.13.

Суд відмічає, що матеріали справи не містять підтверджень того, що саме цей Витяг з Умов та Правил розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил, Правил користування платіжною карткою та Тарифів банку, а також того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати комісії та неустойки (пені, штрафів) і саме у зазначених в цих документах розмірах та порядку нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки інформація в ній повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, про що зазначено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано при розгляді цієї справи.

В даному випадку також неможливо застосувати до спірних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (17 червня 2009 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (27 жовтня 2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та Правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Без наданих доказів про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила наданий банком Витяг з Умов та Правил не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві, підписаній позичальником, оскільки лише цей факт може свідчити про прийняття ним запропонованих умов та приєднання як другої сторони до договору.

За наведених обставин, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді наявність у кредитора права на самостійне списання грошових коштів і зміну процентної ставки.

Поряд з цим, суд враховує, що 08.11.2010 ОСОБА_1 була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». Відповідно до умов вказаної довідки за пільговий період нарахування процентів здійснюється по ставці 0,01% річних; базова відсоткова ставка на місяць становить 2,5% (нараховуються на залишок непростроченої заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів на рік); пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, яка розраховується як: пеня = пеня(1)+пеня(2), де пеня (1) – базова відсоткова ставка по договору/30- нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2)= 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, яка нараховується 1 раз на місяць, за наявності прострочення по кредиту або відсотках 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. та більше; штраф при порушенні строків платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених договором більше ніж на 30 днів – 500 грн. +5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, із врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій (а.с.13).

Відповідач частково погашав кредит і загальна сума погашення за наданим кредитом склала за період з 08.11.2010 по 31.12.2020 960 грн. 65 коп.. Однак, свої зобов`язання останній виконав неналежним чином і банком нараховано заборгованість по кредитному договору в сумі 13076 грн. 70 коп., із них: 10002 грн. 61 коп. заборгованості за простроченим тілом кредиту та 3074 грн. 09 коп. заборгованості за простроченими відсотками.

Поряд з цим, як свідчить розрахунок, проценти за користування кредитом розраховувались з поступовим одностороннім збільшенням процентної ставки у період з 01.02.2020 до 13.12.2020 з погодженої між сторонами у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» 2,5% до 3,6%, 3,5% ( а.с.9).

Між тим, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати проценту ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором (частина 4 статті 1056-1 ЦК України), про що кредитодавець зобов`язаний повідомити позичальника.

Однак, у матеріалах справи відсутні підтвердження щодо належного повідомлення та ознайомлення позичальника, а також письмового погодження з ним у будь-якій спосіб, щодо застосування банком в односторонньому порядку збільшення до декількох різних розмірів процентної ставки, яка у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» визначена в розмірі 2,5%.

Зважаючи на оплату відсотків по необгрунтованій підвищеній ставці, сума заборгованості по відсотках не підлягає задоволенню.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи правовідносини, що склалися між сторонами; норми права, що їх регулюють; всі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту та відповідно до висновку про часткове задоволення позову.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2270 грн.00 коп. в дохід держави, який відповідно до ст.141 ЦПК підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: в сумі (2270х76,49%)=1736 грн. 32 коп..

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 274, 279, 282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), який проживає проживає по АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (р/р № НОМЕР_2 , МФО 305299, код 14360570), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг без номера від 08.11.2010 в сумі 10002 грн. 61 коп., що є заборгованістю за простроченим тілом кредиту, та судовий збір в сумі 1736 грн. 32 коп..

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Про перегляд заочного рішення може бути подана заява відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення на заочне рішення до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд (скарги), якщо така заява (скарга) подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: А. Л. Гришковець