Рішення № 96227003, 07.04.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.04.2021 Справа №607/6378/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді – Сливка Л.М.

за участі секретаря судового засідання – Хамелко О.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Хлєбнікова Сергія Володимировича, представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» - адвоката Гуцалюка Андрія Романовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання припиненим іпотечного договору та зняття заборони відчуження нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 пред`явив до суд позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестохіллс Веста» про визнання припиненим іпотечного договору від 20 травня 2008 року, укладеного між ним ( ОСОБА_1 ) та АКБ «ФОРУМ», яке в подальшому змінило назву на ПАТ «БАНК ФОРУМ», правонаступником якого є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. та зареєстрованого за реєстровим №2154, у зв`язку із виконанням основного зобов`язання; зняття заборони відчуження нерухомого майна зазначеного в договорі іпотеки від 20 травня 2008 року, укладеного між АКБ «ФОРУМ», та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. за реєстровим №2154, накладеної приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О., у зв`язку з укладенням даного іпотечного договору від 20 травня 2008 року з реєстровим №2155 та вилучення вказаного запису з Державного реєстру Іпотек та Єдиного заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 лютого 2021 року задоволено Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання припиненим іпотечного договору та зняття заборони відчуження нерухомого майна та ухвалено: визнати припиненим іпотечний договір, укладений 20 травня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. та зареєстрований в реєстрі за №2154; зняти заборону відчуження нерухомого майна, зазначеного в іпотечному договорі, укладеному 20 травня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 , який зареєстрований у реєстрі за №2154, а саме – офісних приміщень, загальною площею 103,3 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. та зареєстровану у реєстрі за №2155, вилучивши відповідний запис з Державного реєстру Іпотек та Єдиного реєстру заборон відсудження об`єктів нерухомого майна. Також стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на користь ОСОБА_1 1681,60 гривень судового збору.

23 лютого 2021 року представник ОСОБА_1 – адвокат Хлєбніков Сергій Володимирович подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути із ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 66102,20 гривень, з яких: 1681,80 гривень – судовий збір за подання до суду вказаної позовної заяви; 420,40 гривень – судовий збір за подання заяви про забезпечення позову та 64000 гривень – витрати на правову допомогу адвоката. В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що при ухваленні судового рішення судом не було вирішено питань про розподіл судових витрат, відтак, оскільки позивачем ОСОБА_1 понесено витрати на професійну правничу допомогу у сумі 66102,20 гривень, з яких 1681,80 гривень – судовий збір за подання до суду вказаної позовної заяви; 420,40 гривень – судовий збір за подання заяви про забезпечення позову та 64000 гривень – витрати на правову допомогу адвоката, тому вказані кошти підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

Від представника відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» - адвоката Бурдюг Т.В. надійшло до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, у якому представник позивача просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 64 000 гривень, а також відмовити у стягненні судового збору. В обґрунтування своїх заперечень вказують на те, що у наданому позивачем Звіті про надану правову (правничу) допомогу від 22 лютого 2021 року зазначено, що на ознайомлення із матеріалами цивільної справи, вивчення судової практики та формування правової позиції, адвокатом витрачено 10 годин, що вартує 8000 гривень. У п. 3 Звіту вказано, що на підготовку та подання позовної заяви адвокатом також витрачено 10 годин, що також вартує 8000 гривень. Однак, якщо адвокатом вже було сформовано правову позицію та вивчено судову практику, тривалість часу та вартість написання позовної заяви є необґрунтованими та неспівмірними з обсягом наданих робіт та не відповідає дійсності і критерію розумності. У пункті 2 Звіту вказано, що адвокатом витрачено 3 години на збір додаткових доказів (звернення з адвокатськими запитами), проте чи стосувалися такі адвокатські запити вказаної цивільної справи нічим не підтверджено, оскільки під час судового провадження доказів, які. були б отримані адвокатом у відповідь на адвокатські запити, до справи не долучалося. Такі обставини виключають відшкодування витрат за вказану правову допомогу. В пункті 4 вказано, що адвокатом підготовано та подано заяву про усунення недоліків, на що витрачено 3 години загальною вартістю 2400 гривень. Як убачається з ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 квітня 2020 року, позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху з наступних підстав: неповна сплата судового збору, долучення до позовної заяви належним чином незасвідчених копій документів та не конкретизовано процесуальний статус третіх осіб у справі (треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору чи треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору). Враховуючи реальність та розумність часу, який потрібен на усунення таких недоліків, об`єктивно вбачається, що вартість послуги за усунення недоліків позовної заяви явно завищена. Крім того, слід звернути увагу, що при підготовці позовної заяви (до того ж враховуючи витрачений адвокатом час на її підготовку, як вказано в звіті) недоліки вказані судом були допущені самим же адвокатом, які він міг і не допустити. Таким чином, представник відповідача вважає, що вказана сума за надану послугу є необгрунтованою та безпідставною, а тому відшкодуванню не підлягає. Пункт 6 Звіту вказує на підготовку та подання адвокатом відповіді на відзив, на що витрачено 10 годин часу вартістю 8000 грн. Однак, така відповідь на відзив значною мірою (текстуально і по суті) відтворює доводи, викладені позивачем в позовній заяві та її виготовлення не вимагало значного обсягу технічних робіт та аналізу інших норм матеріального та процесуального права, що суперечить критерію розумності та співмірності розміру таких витрат. У пунктах 7 та 8 Звіту вказано на підготовку та подання заперечення на експертизу (5 годин - 4000 гривень) та додаткових пояснень до позову (10 год. - 8000 гривень) відповідно. Обов`язковість подання таких документів до суду саме в письмовій формі не передбачено процесуальним законодавством, а тому представник відповідача вважає, що відшкодування таких витрат є необгрунтованим. Крім того, представник відповідача вважає, що сума за підготовку таких документів не відповідає критерію розумності їх розміру, виходячи з обставин справи. Також у Звіті адвокат вказує, що на участь у судових засіданнях суду першої інстанції (9 судових засідань) було витрачено 20 годин, тобто більше ніж 2 години на кожне засідання. Однак, такі обставини не відповідають дійсності, оскільки жодне із судових засідань не займало стільки часу, звукозаписами судових засідань та протоколами даних судових засідань підтверджується, що зайнятість адвоката в судових засіданнях становила приблизно 6 годин. Зважаючи на це, заявлена представником позивача сума в 16 000 гривень за участь у судових засіданнях є безпідставною, суперечить матеріалам справи та дійсним обставинам, не відповідає принципу співрозмірності відносно дійсно затраченого часу проведення цих судових засідань. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. З цих підстав, представник відповідача вважає, що заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу у розмірі 64000 гривень не відповідає принципу співмірності відносно затраченого часу, дійсним обставинам та їх оплата не підтверджена належними доказами, а тому, такі витрати не підлягають відшкодуванню.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Хлєбніков С.В. заявлені вимоги підтримав частково та просив стягнути із відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 64 000 гривень та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 420,40 гривень.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» - адвокат Гуцалюк А.Р. у судовому засіданні заперечив проти задоволення заявлених вимог та просив відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі, у зв`язку із їх необґрунтованістю.

Суд, розглянувши заяву, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 лютого 2021 року задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання припиненим іпотечного договору та зняття заборони відчуження нерухомого майна та ухвалено: визнати припиненим іпотечний договір, укладений 20 травня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. та зареєстрований в реєстрі за №2154; зняти заборону відчуження нерухомого майна, зазначеного в іпотечному договорі, укладеному 20 травня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 , який зареєстрований у реєстрі за №2154, а саме – офісних приміщень, загальною площею 103,3 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. та зареєстровану у реєстрі за №2155, вилучивши відповідний запис з Державного реєстру Іпотек та Єдиного реєстру заборон відсудження об`єктів нерухомого майна. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на користь ОСОБА_1 1681,60 гривень судового збору.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відтак, після ухвалення судового рішення представник позивача – адвокат Хлєбніков С.В. у встановлений законом строк подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правову допомогу адвоката, до якої долучив договір №7 про надання правової (правничої) допомоги від 02 лютого 2020 року; додаток №1 до договору №7 про надання правової (правничої) допомоги від 02 лютого 2020 року; звіт про надану правову (правничу) допомогу від 22 лютого 2021 року; копію розписок від 02 лютого 2020 року та від 22 лютого 2021 року.

Згідно з вимогами ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ч. ч. 1,2 статті 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Положеннями 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Як вбачається з договору №7 про надання правової (правничої) допомоги, укладеного 02 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Хлєбніковим Сергієм Володимировичем, Адвокат взяв на себе зобов`язання під час строку дії цього договору надати Клієнту правову (правничу) допомогу щодо представництва інтересів Клієнта у підготовці звернення до суду з позовом з подальшим представництвом в суді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання припиненим іпотечного договору та зняття заборони відчуження нерухомого майна про визнання припиненим іпотечного договору, укладеного 20 травня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. та зареєстрованого в реєстрі за №2154.

Згідно п. 3.2 вказаного договору сторони погодили, що розмір гонорару (винагороди), який клієнт сплачує Адвокату за надану в межах цього договору правову (правничу) допомогу визначається сторонами у Додатку №1 до Договору, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1 Додатку №1 до договору №7 про надання правової (правничої) допомоги від 02 лютого 2020 року сторони погодили, що загальний розмір гонорару (винагороди) за надання Адвокатом правової (правничої) допомоги визначається у Звіті про виконання доручення із розрахунку 800 гривень за 1 годину роботи адвоката, але не може бути меншим, ніж 25000 гривень.

Повноваження адвоката Хлєбнікова С.В. підтвердженні Договором №7 про надання правової (правничої) допомоги від 02 лютого 2020 року та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР №000410.

Також, адвокатом Хлєбніковим долучено копію розписки від 02 лютого 2020 року, згідно якої він отримав від ОСОБА_1 25000 гривень за надання правової допомоги, згідно договору №7 від 02 лютого 2020 року та копію розписки від 22 лютого 2021 року, у якій зазначено, що адвокат Хлєбніков С.В. отримав від ОСОБА_1 39000 гривень за надання правової допомоги, згідно договору №7 від 02 лютого 2020 року.

Як убачається із Звіту про надану правничу допомогу від 22 лютого 2121 року адвокат Хлєбніков Сергій Володимирович надав ОСОБА_1 послуги з правової допомоги на загальну суму 64000 гривень.

У вказаному звіті зазначено перелік, об`єм та вартість наданих послуг, а саме:

1)ознайомлення з матеріалами цивільної справи, вивчення судової практики та формування правової позиції – 10 годин = 8000 гривень;

2)збір додаткових доказів (звернення з адвокатськими запитами) – 3 години = 2400 гривень;

3)підготовка та подання позовної заяви – 10 годин = 8000 гривень;

4)підготовка та подання заяви про усунення недоліків - 3 години = 2400 гривень;

5)підготовка та подання заяви про забезпечення позову – 5 годин = 4000 гривень;

6)підготовка та подання відповіді на відзив – 10 годин = 8000 гривень;

7)підготовка та подання заперечення на експертизу – 5 годин = 4000 гривень;

8)підготовка та подання додаткових пояснень до позову – 10 годин = 8000 гривень;

9)участь у судових засіданнях у суді першої інстанції (9 судових засідань) – 20 годин = 16000 гривень;

10)написання заяви про ухвалення додаткового рішення – 4 години = 3200 гривень.

Разом з тим, згідно з вимогами ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четверної даної цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 цієї статті ЦПК).

З матеріалів справи установлено, що адвокат Хлєбніков С.В. приймав участь у наступних судових засіданнях: 01.10.2020 року; 03.11.2020 року; 17.11.2020 року; 24.11.2020 року; 10.12.2020 року; 04.01.2021 року; 22.01.2021 року; 19.02.2021 року, загальна тривалість яких становить 6 годин.

Відтак, суд вважає, що до стягнення підлягають кошти за участь в судових засіданнях у розмірі 4800 гривень, з розрахунку: 6 годин х 800 гривень = 4800 гривень.

Таким чином, суд не приймає зазначену у п. 9 Звіту зазначені представником позивача години участі адвоката у судових засіданнях у кількості 20 годин.

Разом з тим, суд вважає недоведеними зазначені у п. 5 звіту витрати на підготовку та подання заяви про забезпечення позову у розмірі 4000 гривень, оскільки при розгляді вказаної цивільної справи, представником позивача не подавалась заява про забезпечення позову, що підтверджується матеріалами справи.

Також, недоведеними є витрати, зазначені у п. 2 Звіту – збір додаткових доказів (звернення з адвокатськими запитами) у сумі 2400 гривень, оскільки такі докази (адвокатські запити) до матеріалів позову не долучені.

Крім цього суд вважає, що необґрунтованими та неспівмірними є витрати на правничу допомогу наведені у Звіті, зокрема у п. 3 підготовка та подання позовної заяви – 10 годин = 8000 гривень, оскільки у п. 1 Звіту - ознайомлення з матеріалами цивільної справи, зазначено ідентичну кількість витраченого часу на вивчення судової практики та формування правової позиції – 10 годин = 8000 гривень.

Також, суд погоджується із думкою представника відповідача про неспівмірність зазначених у пункті 6 Звіту витрат на підготовку та подання відповіді на відзив у сумі 8000 гривень за об`єм роботи 10 годин, оскільки обставини, викладені у відповіді на відзив є практично ідентичними обставинам, викладеним у змісті позовної заяви.

У постанові Верховного суду від 09 березня 2021 року (справа № 200/10535/19-а) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З врахування наведеного та вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд вважає, що обгрунтованим та співмірним є стягнення із відповідача на користь позивача вартості наданих послуг правничої допомоги у розмірі 30000 гривень.

Крім цього, не підлягає до задоволення вимога представника позивача про стягнення судового збору у розмірі 420,40 гривень за подання до суду заяви про забезпечення позову, оскільки при розгляді даної цивільної справи, стороною позивача не подавалась заява про забезпечення позову.

На підставі наведеного та керуючись статтями 133, 134, 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30000 (тридцять тисяч) гривень.

У задоволенні решти заявлених вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Дата складення повного тексту додаткового рішення суду - 13 квітня 2021 року.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка