Ухвала суду № 96226912, 12.04.2021, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/400/18

Провадження № 6/486/23/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року м. Южноукраїнськ

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Деменко К.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Южноукраїнську Миколаївської області подання приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова Артема Дмитровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа,

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков А.Д. звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

Подання мотивує тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А.Д. знаходиться виконавче провадження № 57941159 з примусового виконання виконавчого листа Южноукраїнського міського суду №486/400/18 від 04 жовтня 2018 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу № 11394744000 від 16 вересня 2008 року в загальному розмірі 325575,77 грн.

18 грудня 2018 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57941159.

Вжитими приватним виконавцем заходами встановлено, що у боржника відсутнє на праві власності майно, на яке можливо звернути стягнення, коштів на виявлених рахунках боржника у банківських установах в розмірі, достатньому для задоволення вимог стягувача недостатньо.

Згідно відповіді Державної митної служби України ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Оскільки рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, звернувся із поданням.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Приватний виконавець Баришніков А.Д. просить розглядати подання без його участі.

Сторони в судове засідання не викликались.

Дослідивши докази в сукупності, суд приходить до такого.

В судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 липня 2018 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за № 11394744000 від 16 вересня 2008 року в загальному розмірі 325575,77 гривень, з яких: заборгованість по основній сумі кредиту - 180511,84 гривень; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 22811,61 гривень; нараховані відсотки згідно кредитного договору 122252,32 гривень.

На підставі вказаного рішення суду було видано виконавчі листи, які надіслано ТОВ «Кредекс Фінанс» та отримані ним.

18 грудня 2018 року за вказаними виконавчим листом приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 57941159.

Постановою від 06 серпня 2020 року, приватним виконавцем було внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, щодо реєстраційних даних боржника ОСОБА_1 та замість адреси АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 .

Боржнику ОСОБА_1 25 вересня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. надіслано виклик до виконавця на 02 жовтня 2020 року 10:00 год.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 09 листопада 2020 року оголошено розшук боржника ОСОБА_1 .

Згідно акту приватного виконавця від 10 лютого 2021 року, 10 лютого 2021 року приватним виконавцем було здійснено виїзд за адресою боржника АДРЕСА_1 , однак двері ніхто не відчинив.

Згідно відповіді на запит від 16 березня 2020 року ОСОБА_1 має закордонний паспорт та перетинав державний кордон України один раз.

Відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Згідно із ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері. Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання своїх зобов`язань.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст. 6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов`язання, то до виконання зобов`язань або розв`язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов`язань. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

Законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Судом не встановлено будь-яких свідомих дій боржника, спрямованих на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, оскільки в матеріалах подання відсутні відомості про виклик боржника та виходи державного виконавця до місця його проживання з метою встановлення об`єктивних обставин (тривале відрядження, хвороба, тощо), що можуть заважати виконанню рішення суду.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Аналізуючи зазначене, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Підтверджень, того що боржник повідомлений про хід виконавчого провадження (отримав відповідні виконавчі документи) суду не надано.

Запит приватним виконавцем щодо перетину державного кордону датований 16 березня 2020 року, тобто більше, ніж рік тому. Згідно вказаного запиту не вбачається систематичного виїзду боржника за кордон України.

Крім того, даних про виконання розшуку приватним виконавцем суду не надано.

З матеріалів, долучених до подання не вбачається підстав для обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України, оскільки подання обґрунтовується лише перебуванням останнього у статусі боржника, а належних доказів цілеспрямованого ухилення останнього від виконання рішення на час подання державним виконавцем не надано.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 260, 441 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Приватному виконавцю виконавчого округу Миколаївської області Баришнікову Артему Дмитровичу відмовити в задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду Г.А. Далматова