Рішення № 96226881, 09.04.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/753/2021 Справа № 490/1419/20

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2021 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гуденко О.А.,

при секретарі – Дудник Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Флагман" про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2020 року позивач звернувся до суду із позовом до КС "Флагман" (далі - Спілка), в якому просить суд стягнути депозитний внесок за договором №1961 від 10.06.2008 р. в розмірі 23000,00 грн. та відсотки в розмірі 222104,00 грн., а всього 245 104,00 грн. Також просить суд відшкодувати моральну (немайнову) шкоду в розмірі 117,65 % від індексу споживчих цін з 10.06.2010 року по грудень 2019 року у розмірі 41 606,68 грн.

В обґрунтування вимог посилається на те, що 10.06.2008 року між ним та КС «Флагман» був укладений договір №1961 про залучення внеску члена кредитної спілки на депозитний рахунок, відповідно до якого КС «Флагман» отримала від нього грошові кошти в сумі 23000,00 грн. з 24 % річних строком від 10.06.2008 р. по 10.06.2009 р., який було в подальшому пролонговано до 10.06.2010 р. КС «Флагман» належним чином не виконала своїх зобов`язань, а саме не повернула грошову суму внеску та відсотки. Також, посилаючись на ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» просив відшкодувати моральну шкоду.

Позивач в судове засідання не з`явився.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся судом належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Ухвалою суду від 19.01.2021 року закрито підготовче провадження по справі .

Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, 10.06.2008 року між сторонами був укладений договір по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № НОМЕР_1 , відповідно до умов яких Спілка приймає від позивача грошовий внесок (вклад) на депозитний рахунок у розмірі 23000,00 грн. строком по 10.06.2009 р., а також зобов`язується повернути цей внесок, та сплатити проценти нараховані за користування ним у сумі 24 % річних.

11.06.2009 року між сторонами було укладено Додатковий договір №1 до вищевказаного договору, згідно якого дію внеску пролонговано до 10.12.2009 р.

10.12.2009 року між сторонами було укладено Додатковий договір №1 до вищевказаного договору, згідно якого дію внеску пролонговано до 10.06.2010 р.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість КС "Флагман" перед позивачем за період з 10.06.2008 року по 10.06.2019 рік за договором №1961 від 10.06.2008 р. становить в загальному розмірі 245104 грн. 00 коп., з якої: борг - 23000,00 грн., відсотки з 10.06.20108 р. по 10.06.2019 р. - 222104,00 грн.

Стосовно стягнення депозиту та процентів за користування грошовим вкладом.

Відповідності до статті 23 та 24 Закону України «Про кредитні спілки», вклади (внески) членів кредитної спілки на депозитні рахунки належать членам кредитної спілки на правах приватної власності. Кожен член кредитної спілки має право отримати належні йому вказані кошти

За змістом частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до положень статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом положень статей 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Особливості правовідносин за договором банківського вкладу визначено параграфом третім глави 71 ЦК України, у якому визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (стаття 1058 ЦК України).

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (стаття 1060 ЦК України).

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (стаття 1061 ЦК України).

Таким чином, строковий договір банківського вкладу покладає на банк обов`язок прийняти від вкладника суму коштів, нарахувати на неї проценти та повернути ці кошти з процентами зі спливом встановленого договором строку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (стаття 1068 ЦК України).

Закінчення строку дії депозитного договору в разі невиконання зобов`язань не припиняє зобов`язальних правовідносин, а трансформує їх в охоронні, що містять обов`язок відшкодувати заподіяні збитки, встановлені договором чи законом.

При цьому згідно із частиною другою статті 1070 ЦК України проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19), у якій Велика Палата погодилася із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України від 10 червня 2015 року у справі № 6-36цс15, від 02 березня 2016 року у справі № 6-2861цс15, від 27 квітня 2016 року у справі № 6-302цс16 та не знайшла підстав для відступу від них.

Отже, після закінчення терміну дії договору й у разі неналежного виконання його умов з банку на користь вкладника підлягають стягненню проценти за користування грошовим вкладом за процентною ставкою у розмірі, передбаченому депозитним договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегій суддів Першої та Третьої судових палат Касаційного цивільного суду у постановах від 10 липня 2019 року у справі № 335/11482/16-ц (провадження № 61-5014св19) та від 04 грудня 2019 року у справі № 372/58/18 (провадження № 61-12740св19).

Пунктом 22 частини 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 1, Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у вказаній справі майном ОСОБА_1 є грошові кошти.

Позивачем в змісті позовної заяви зазначено, що йому було заподіяно моральну шкоду при цьому оцінює розмір моральної шкоди в 41 606,68 грн, прив`язуючи його до розміру індексу споживчих цін з 10 червня 2010 року .

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Так, відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Вона може проявлятися у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Проте питання відшкодування моральної шкоди регулюється спеціальним у виниклих правовідносинах Законом України «Про захист прав споживачів», статтею 4 якого передбачено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту продукції), відповідно до закону. Оскільки позивач настання моральної втрати пов`язує з невиконанням відповідачем умов договору та порушенням вимог ЗУ "Про захист прав споживачів", немає законодавчо визначених підстав для задоволення позовних вимог відшкодування моральної шкоди.

Тож, в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

Таким чином, вимоги позову обґрунтовані та підлягають частковому адоволенню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

На підставі викладеного та керуючись: 2, 13, 76-80, 81,223, 247, 274-275, 280-281 ЦПК України , ЗУ «Про захист прав споживачів», суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Флагман" про стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки "Флагман" на користь ОСОБА_1 борг у сумі 245 104 (двісті сорок пять тисяч сто чотири) грн. 00 коп., з якої: борг - 23000,00 грн., відсотки з 10.06.2010 р. по 10.06.2019 р. - 222 104,00 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки "Флагман" на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач – Кредитна спілка «Флагман», код ЄДРПОУ 26029065, адреса місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адм. Макарова 48/2

СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО