Рішення № 96225490, 09.04.2021, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/306/2021

130/2883/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2021 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Сенько Л.Ю.,

за участі секретаря Чернишової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представник позивача Дашко В.М. звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 25.12.2008 у розмірі 23955,54 грн. станом на 18.10.2020, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 15737,54 грн., в т.ч. заборгованість за простроченим тілом кредиту - 15737,54 грн., заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит, згідно зі статтею 625 ЦК України - 8218,00 грн. та судові витрати у розмірі 2102 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.12.2008 між банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем заяву в якій виявив бажання оформити кредит. Погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами становлять між ОСОБА_1 та банком договір про надання банківських послуг. 28.12.2008 ОСОБА_1 також підписав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В цій же довідці ОСОБА_1 власним підписом підтвердив, що «З фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду, і прикладами розрахунку суми плати за користування кредитними коштами ознайомлений». Умовами укладеного між сторонами договору передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат. Своїм підписом в паспорті споживчого кредиту ОСОБА_1 підтвердив факт отримання ним інформації про умови кредитування в ПриватБанку. За умовами вказаного договору позичальнику відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 100,00 грн. з базовою процентною ставкою за кредитом 2,5% на місяць на залишок заборгованості. Згодом кредитний ліміт був збільшений до суми 50000 грн. В процесі користування кредитними коштами ОСОБА_3 порушив свої зобов`язання за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач, станом на 18.10.2020 має заборгованість 23955,54 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 15737,54 грн., в т.ч. заборгованість за простроченим тілом кредиту - 15737,54 грн., заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит, згідно зі статтею 625 ЦК України - 8218,00 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «Приватбанк».

Представник позивача Дашко В.М. в поданих до суду клопотаннях просив суд розглянути позов до ОСОБА_1 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 11.01.2021 відкрито провадження по справі та призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Одночасно роз`яснено учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву. Роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановлено сторонам 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача та відповідач отримали копію ухвали про відкриття провадження. Відповідач також отримав копію позовної заяви разом з копіями доданих документів, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа представнику позивача (а.с.62) та відповідно історією відстеження відправлення Укрпошти №2310001010057, адресованого відповідачу ОСОБА_1 , яке йому вручено 17.03.2021 (а.с.64). Відповідач своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався та відзиву не подав.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін до суду не надійшло.

Суд, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України, розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

При розгляді справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини в сфері договірних зобов`язань, а саме з договору кредиту, що регулюються відповідними нормами ЦК України.

Судом установлено, що 25.12.2008 ОСОБА_1 підписав заяву в якій він виявив бажання оформити кредит. Ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з пам`яткою клієнта, «Умовами та правилами надання банківських послуг», а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с.18).

З довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» вбачається, що ОСОБА_1 погодився з умовами кредитування при використанні кретки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с.19).

Відповідно до копії паспорту споживчого кредиту відповідач ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що він ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту (а.с.20-22).

До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с.23-28) та копію наказу про внесення змін в договірну базу по платіжним картам, договірну базу по споживчому кредитуванню і в депозитні договори (в частині погашення заборгованості за рахунок депозитів) (а.с.29-32).

Відповідно до розрахунку, який був наданий позивачем, відсоткова ставка за договором кредиту в період з 25.12.2008 по 01.03.2014 становила 30,00 % річних на суму заборгованості; з 18.03.2014 по 08.11.2015 - 0,00 % щомісячно на суму заборгованості; з 08.11.2015 по 31.12.2015 - 43,20 % річних на суму заборгованості; з 01.01.2016 по 31.10.2018 - 3,50 % щомісячно на суму заборгованості; 01.11.2018 по 01.11.2019 - 0,00 % щомісячно на суму заборгованості; з 05.11.2019 по 29.02.2020 - відсоткова ставка на суму наборгованості становила 3,50 % щомісячно, процентна ставка при порушенні умов кредитування становила 7% на суму кредиту щомісячно, річна процентна ставка на прострочений кредит становила 84,00 % на суму заборгованості; з 01.03.2020 по 31.07.2020 - відсоткова ставка на суму заборгованості становила 3,50 % щомісячно, процентна ставка при порушенні умов кредитування - 3,50% на суму кредиту щомісячно, річна процентна ставка на прострочений кредит -42,00 % на суму заборгованості; з 01.08.2020 по 18.10.2020 відсоткова ставка на суму заборгованості становила 3,40 % щомісячно, процентна ставка при порушенні умов кредитування становила 3,40 % на суму кредиту щомісячно, річна процентна ставка на прострочений кредит - 40,80 % на суму заборгованості (а.с.7-15).

Відповідно до довідки банку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 за час дії кредитного договору кредитний ліміт за договором неодноразово змінювався. Востаннє 06.11.2018 кредитний ліміт було зменшено до 0,00 грн. (а.с.16).

Згідно з довідкою банку відповідачу неодноразово видавалися кредитні картки, а саме: 25.12.2008 - № НОМЕР_1 з терміном дії до листопада 2012 року; 13.02.2012 - № НОМЕР_2 з терміном дії до вересня 2015 року; 13.02.2012 року - № НОМЕР_3 з терміном дії до жовтня 2015 року; 11.02.2013 - № НОМЕР_4 з терміном дії до липня 2016; 15.01.2016 - № НОМЕР_5 з терміном дії до травня 2019 року (а.с.17).

Згідно з випискою по рахунку, відповідач ОСОБА_1 дійсно отримав кошти від банку та використовував їх. Востаннє відповідач погашав заборгованість за договором 27.09.2020, шляхом зарахування переказу на картку на 482,50 грн. (а.с.41-49).

Відповідно до розрахунків заборгованості за кредитним договором №б/н від 25.12.2008 відповідач допустив прострочену заборгованість перед позивачем, яка станом на 18.10.2020 складає 23955,54 грн., з яких: 15737,54 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 15737,54 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 8218,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на просрочений кредитом, згідно зі статтею 625 ЦК України (а.с.15 на звороті).

Згідно частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

З положень статті 11 ЦК України вбачається, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 2 статті 207 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором про приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частинами першою, другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Обґрунтовуючи позовні вимоги банк вказував на те, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, підписавши заяву та довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», в якій зазначено розмір процентів, штрафу та міститься застереження про погодження з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, що є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку.

Як слідує з матеріалів справи, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 25.12.2008 у вигляді заяви, підписаної сторонами, строку повернення кредиту (користування ним) не містить. Але враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, з урахуванням вимог частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що вимоги банку щодо стягнення з боржника фактично отриманої ним суми кредитних коштів (тіла кредиту) в розмірі 15737,54 грн. є обгрунтованими.

Також банк пред`являючи вимоги про погашення кредиту просив у тому числі, кім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитними коштами.

Відповідно до ч. 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, в якій предметом розгляду були подібні правовідносини, вказала, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання анкети - заяви, оскільки за умови що вони не містять підпису позичальника, немає підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Тобто, при вирішенні спору суд повинен з`ясувати які саме умови включені в заяву позичальника.

В підписаній позичальником заяві не міститься умов щодо процентів та штрафів, однак судом береться до уваги, що у паспорті споживчого кредиту, що доданий до матеріалів справи з яким під власноручний підпис ознайомлений позичальник ОСОБА_1 , визначена базова процентна ставка в місяць 0,00001 %, процента ставка за межами пільгового періоду в розмірі 42 % та процентна ставка 84%, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, що свідчить про те, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, а також порядок нарахування пені та штрафів.

Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на підписання позичальником ОСОБА_1 одночасно з заявою паспорта споживчого кредиту, слід дійти висновку, що сторони погодили умови договору по нарахуванню процентів, а тому суд приходить до висновку, що вимоги позову про стягнення процентів в розмірі 8218,00 грн., нарахованих у відповідності до умов підписаного ОСОБА_1 паспорту споживчого кредиту, виходячи з розміру незмінної процентної ставки, що не перевищує 42 % та відповідно 84 %, також є обгрунтованими.

Суд вважає, що факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної погашення кредиту та заборгованості за відсотками позивачем доведено, а відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати позивача, понесені ним при подачі позовної заяви до суду в сумі 2102,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570 ) заборгованість за кредитним договором №б/н від 25.12.2008 станом на 18.10.2020 в розмірі 23955 ( двадцять три тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять ) грн.54 коп., а також судові витрати в розмірі 2102 ( дві тисячі сто дві ) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя