Постанова № 96224615, 13.04.2021, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/5643/20

Провадження №1-кп/944/713/21

УХВАЛА

13.04.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Поворозника Д.Б.,

з участю секретаря судового засідання Климейко Л.Г.,

прокурора Чухрія О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Гедзика В.М., Коростильова В.А.,

представника потерпілого Дунаса Д.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Яворові клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Гедзика Василя Мироновича про повернення обвинувального акту прокурору у кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 серпня 2019 року за № 62019140000000825, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Яворівського районного суду Львівської області перебуває вказане кримінальне провадження.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Гедзик В.М. подав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

Клопотання мотивовано тим, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_1 є неконкретним за своїм змістом, а саме в обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_1 , крім описаних вимог актів законодавства та посадової інструкції, порушив вимоги також інших покладених на нього обов`язків. Така невизначеність унеможливлює подальший судовий розгляд, оскільки не дає стороні захисту та суду зрозуміти на підставі яких нормативних документів та службових обов`язків ОСОБА_1 інкриміновано протиправні дії. Відсутність в обвинувальному акті вичерпного кола службових обов`язків обвинуваченого та неможливості, внаслідок цього, визначити протиправність чи правомірність його дій. Даний недолік, на думку захисника, порушує право обвинуваченого на захист, оскільки не зрозуміло від якого конкретно обвинувачення йому захищатись, а сторона обвинувачення в свою чергу, в ході судового розгляду справи зможе посилатись на інші порушення ОСОБА_1 вимог законодавства та посадових обов`язків, ніж ті, що вказані в обвинувальному акті. Також захисник вважає, що в обвинувальному акті не сформульовано причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та настанням негативних наслідків, а саме, незрозуміло чи такі наслідки пов`язані із діями обвинуваченого, чи у зв`язку із викраденням товару, про що вказано в обвинувальному акті. На думку захисника, наведені недоліки обвинувального акта не є формальними, а є суттєвими порушеннями, які унеможливлюють правильний та належний розгляд кримінального провадження судом.

В судовому засіданні захисник Гедзик В.М. підтримав клопотання з наведених підстав, просив його задовольнити. Додатково зазначив, що під час проведення досудового розслідування сторона захисту не мала можливості звернути увагу на вказані недоліки обвинувального акта, оскільки досудове розслідування було завершене наступного дня після оголошення ОСОБА_1 остаточної підозри.

В судовому засіданні захисник Коростильов В.А вказане клопотання підтримав з наведених у ньому підстав, та просив повернути обвинувальний акт прокурору.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 клопотання захисника підтримав з наведених у ньому підстав та просив повернути обвинувальний акт прокурору.

В судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема, в обвинувальному акті чітко і однозначно сформульовано обвинувачення. Крім того, суд в підготовчому судовому засіданні не вправі встановлювати наявність чи відсутність обставин об`єктивної сторони складу злочину. Отже, на переконання прокурора, підстав для повернення обвинувального акту немає.

В судовому засіданні представник потерпілого заперечив проти задоволення клопотання з мотивів, наведених прокурором.

Заслухавши пояснення захисників, обвинуваченого, прокурора, представника потерпілого, дослідивши подане клопотання, обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суддя дійшов висновку, що клопотання про повернення обвинувального акта задоволенню не підлягає, зважаючи на таке.

Як описано вище, у клопотанні захисник Гедзик В.М. зазначає, що обвинувальний акт не відповідає ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки не містить належним чином сформульованого обвинувачення, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та настанням негативних наслідків.

Вичерпний перелік обов`язкових вимог до змісту та форми обвинувального акта, а також перелік додатків до нього визначено ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України.

Так, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: 1) фактичних обставин кримінального правопорушення; 2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва "формула обвинувачення"); 3) формулювання обвинувачення.

При цьому, в кримінальному процесі під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) – це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 42 Кримінального процесуального кодексу України обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу, а обвинувальний акт, згідно із пунктом 3 частини другої статті 283 Кримінального процесуального кодексу України, є однією із форм закінчення досудового розслідування.

Тобто обвинувальний акт – це підсумковий процесуальний документ, яким визнається достатність доказів, зібраних під час досудового розслідування, засвідчується його завершення й надання доступу до матеріалів стороні захисту. Далі обвинувальний акт затверджується прокурором й одночасно з його переданням до суду вручається учасникам кримінального провадження під розписку (стаття 293 Кримінального процесуального кодексу України). Для суду цей процесуальний документ є правовою підставою для призначення підготовчого судового засідання, судового розгляду, визначення його меж. Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в його межах (частина перша статті 337 Кримінального процесуального кодексу України).

Власне, висунення публічного обвинувачення здійснюється в умовах змагальності у судовому розгляді, коли прокурор оголошує короткий виклад або повний текст обвинувального акта (частина друга статті 347 Кримінального процесуального кодексу України), а суд роз`яснює суть обвинувачення і з`ясовує у обвинуваченого, чи зрозуміле воно йому (частина перша статті 348 Кримінального процесуального кодексу України).

При цьому, суд звертає увагу, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.

Суд вважає, що в обвинувальному акті наведені всі фактичні дані, що в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Отже, як вбачається з обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, вони містять всі необхідні відомості та реквізити.

Суд вважає необґрунтованими та відхиляє доводи клопотання захисника про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України, так як не містить належним чином сформульованого обвинувачення, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та настанням негативних наслідків, оскільки конкретність та доведеність обвинувачення досліджуються під час судового розгляду та оцінюються судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення та не можуть бути предметом дослідження під час підготовчого провадження. Отже, доводи на які посилається сторона захисту щодо повернення обвинувального акту можуть бути предметом дослідження тільки при судовому розгляді.

Також суд звертає увагу на те, що згідно з нормами Кримінального процесуального кодексу України суд не уповноважений на стадії підготовчого судового засідання давати оцінку правильності викладених фактичних обставин, оскільки позбавлений можливості дійти до такого висновку об`єктивно без дослідження доказів кримінального провадження.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що клопотання про повернення обвинувального акту прокурору не підлягає задоволенню, оскільки, як зазначено вище, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно, підстави для його повернення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291, 314 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Гедзика Василя Мироновича про повернення обвинувального акту прокурору у кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 серпня 2019 року за № 62019140000000825, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Б. Поворозник