Постанова № 962246, 06.09.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.07 р. Справа № 31/138а

Нарадча кімната місто Донецьк, вулиця Артема 157

Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Лазебна Н.Ю..

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовною заявою Акціонерного товариства закритого типу „Донбасстальконструкція” м. Донецьк

До Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька

Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 01.07.05р. № 0000352440/0-1342, №0000362440/0-1343, №0000372440/0-1344

За участю

Представників сторін:

Від позивача: Мірошниченко Г.М. – довіреність №238 від 11.04.07р.

Відповідача: Любімов А.С. – довіреність №10319/10/10 від 03.04.07р.

Лісневський С.О. – довіреність №14732/10/10 від 21.05.07р.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу „Донбасстальконструкція” м. Донецьк звернулось із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 01.07.05р. № 0000352440/0-1342 №0000362440/0-1343, №0000372440/0-1344.

Ухвалою суду від 13.04.2007р. у даній справі було порушено адміністративне провадження і розгляд справи здійснено за нормами КАС України на підставі п.п. 6, 7 Розділу “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ДПІ неправомірно застосувала штрафні санкції у загальній сумі 34 697,41 грн. за актом №3844/5 від 29.06.2005р. шляхом прийняття податкових повідомлень –рішень № 0000352440/0-1342, №0000362440/0-1343, №0000372440/0-1344 від 01.07.05р. за порушення граничних строків сплати податку на землю. Крім того позивач зазначає, що відповідачем визначено податок на землю структурному підрозділу, який не має права юридичної особи, а також не є платником земельного податку.

Відповідач надав заперечення проти адміністративного позову (вх.№02-41/18396 від 10.05.07р.), згідно якого вважає, що позивачем пропущений річний строк для звернення в адміністративний суд та відповідно до п.1 ст.100 КАСУ просить відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

22.05.2007р. господарським судом винесені ухвала, якою позивачу відновлено строк для звернення до суду за захистом свого порушеного права та ухвала про забезпечення адміністративного позову, якою зупинено дію рішення про продаж активів АТЗТ „Донбасстальконструкція” №7330/10/24-013 від 12.03.2007р., як додаткових джерел погашення податкового боргу управління №115 АТЗТ „Донбасстальконструкція” прийнятого ДПІ в Ленінському районі м. Донецька по зобов’язанням управління №115 АТЗТ „Донбасстальконструкція” до розгляду справи 31/138а по суті.

Провадження у справі зупинялось відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України, у зв’язку з надходженням апеляційної скарги від відповідача на ухвалу господарського суду від 22.05.07р., якою відновлено строк для звернення до суду за захистом свого порушеного права.

24.07.07р. Донецьким апеляційним адміністративним судом винесена ухвала по справі №31/138а, якою провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Ленінському районі м. Донецька закрили.

06.09.07р. господарський суд Донецької області, у зв’язку з розглядом апеляційної скарги та повернення справи №31/138а на адресу господарського суду поновив провадження по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами докази, судом встановлено наступне.

ДПІ у Ленінському районі м. Донецька здійснила документальну перевірку своєчасності сплати податкового зобовязання управлінням №115 АТЗТ „Донбасстальконструкція”, яке було відокремленим структурним підрозділом позивача без права юридичної особи, за результатом перевірки складено акт №3844/5 від 29.06.05р..

В акті зазначено, що платіжні доручення на сплату податку на землю надано до банку з порушенням граничного строку, чим порушено п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами”. На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.07.05р. № 0000352440/0-1342, №0000362440/0-1343, №0000372440/0-1344, якими застосовані штрафні санкції на загальну суму 34 697,41 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0000352440/0-1342 - штраф у розмірі 50%, що становить 32 725,56 грн., податкове повідомлення-рішення №0000362440/0-1343 – штраф у розмірі 20%, що становить 1577,48 грн., податкове повідомлення-рішення №0000372440/0-1344 – штраф у розмірі 10%, що становить 394,37 грн.).

Дані штрафні санкції застосовані відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами” за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на землю.

Господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, заявлені в інтересах структурного підрозділу Управління №115 АОЗТ „Донбастальконструкція” підлягають задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.2 Земельного Кодексу України суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Юридичні особи можуть бути суб’єктами права власності лише на землі приватної власності, в інших випадках вони можуть набувати земельні ділянки у постійне користування або на умовах оренди (ст.80, 92, 93 Земельного Кодексу України).

Відповідно до ст2 Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.

Під терміном „податок” в розумінні ст.1 Закону України „Про плату за землю” розуміється обов`язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

За приписами ст.5 Закону, об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка(пай), яка перебуває у власності або користуванні, в т.ч. на умовах оренди.

Суб’єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, в т.ч. орендар.

Відповідно до ст.13 Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Юридичні особи – самостійно обчисляють суму земельного податку в порядку, визначеному Законом України „Про плату за землю” за формою, встановленого центральним податковим органом (ДПА України) – ст.14 Закону і власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (ст. 15 Закону України „Про плату за землю”).

Таким чином, аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що під поняттям „власник землі” слід розуміти громадян, юридичних осіб, заснованих громадянами України або юридичними особами – відносно земель приватної власності (ст. 80, 82 ЗК України ), а землекористувачами є юридичні особи, що набули земельні ділянки у постійне користування із земель комунальної та державної власності (ст. 92 Закону України), або на умовах оренди – (ст. 93 ЗК України), які зобов’язані сплачувати земельний податок або орендну плату за землю.

Враховуючи зазаначенне, відокремлений структурний підрозділ позивача – Управління №115 АТЗТ „Донбасстальконструкція” не є платником земельного податку, незалежно від того, що він подавав розрахунки земельного податку до ДПІ. Обов’язок по сплаті земельного податку законодавством покладено на юридичну особу. Фактично податкове повідомлення-рішення прийнято до структурного підрозділу, яке не є юридичною особою і не є платником земельного податку.

Згідно п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф, розмір якого встановлюється залежно від днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання – це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів та державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими Законами України.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону передбачено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 4.1.4 ст. 4 цього Закону (для подачі декларації).

Таким чином, порядок визначення граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов’язання, за порушення саме якого передбачена відповідальність платника податків відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків пер6д бюджетами та державними цільовими фондами” встановлений п. 5.3.1 ст. 5 цього Закону і пов’язаний з граничним строком подачі відповідної декларації (п. 4.1.4 ст. 4 Закону), від якого йде відлік 10-денного терміну сплати податкових зобов’язань.

Відповідно до ст.. 14 Закону України „Про плату за землю”, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельних ділянок податкову декларацію за поточний рік, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

За приписами ст.. 17 Закону України „Про плату за землю” податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Строки сплати земельного податку, передбачені даною нормою, не є граничними строками сплати узгодженого податкового зобов’язання у розумінні п. 5.3.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тому порушення цього строку сплати податкового зобов’язання не є підставою для застосування штрафної санкції, передбаченої п. 17.1.7 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки відповідальність платника податку у вигляді штрафу згідно п. 17.1.7 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачена за порушення граничного строку сплати податкового зобов’язання, передбаченого саме цим Законом (№ 2181), а не строків, встановлених іншими законами. Відповідно до Закону України „Про плату за землю” за порушення строків сплати земельного податку, передбачених ст.17 Закону України „Про плату за землю” передбачена відповідність лише у вигляді пені. Підстави для застосування штрафу передбачені п.17.1.1.- 17.1.9 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, однак підстави, визначені в.п.17.1.7 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у даній справі відсутні.

З урахуванням викладених мотивів, податкові повідомлення-рішення від 01.07.05р. № 0000352440/0-1342, №0000362440/0-1343, №0000372440/0-1344 відповідачем прийняті неправомірно і тому вимоги позивача щодо визнання їх недійсними підлягають задоволенню.

З урахуванням результатів розгляду справи судові витрати у справі підлягають відшкодуванню з Держбюджету позивачу у сумі 3,40грн.

Керуючись ст.2 Земельного Кодексу України, ст.1,2,5,15,17 Закону України „Про плату за землю”, п.п.5.3.1, п.5.3 ст.5, п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 2, 14,17, 70-72, 86, 94, 105, 157 п. 1, 158-163, 185, 186, 254- 255 КАС України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Акціонерного товариства закритого типу „Донбасстальконструкція” м. Донецьк до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 01.07.05р. № 0000352440/0-1342, №0000362440/0-1343, №0000372440/0-1344 - задовольнити.

Визнати повністю недійсними податкові повідомлення – рішення від 01.07.05р. № 0000352440/0-1342, №0000362440/0-1343, №0000372440/0-1344 прийняті Державною податковою інспекцію у Ленінському районі м. Донецька.

Присудити з коштів Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу „Донбасстальконструкція” (вул. Артема, 41, м. Донецьк, 83086, р/р 26000001951000 в ЗАТ „Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970, ОКПО 01413419) судовий збір – державне мито у сумі 3,40 грн., сплачене платіжним доручення №50 від 10.04.07р.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через господарський суд Донецької області заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня прийняття постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя