Ухвала суду № 96224507, 12.04.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2026/21

У Х В А Л А

12 квітня 2021 року м. Львів

у складі:

головуючого - судді Донченко Ю.В.

при секретарі Пилипців О.-І.І.

Справа № 466/2026/21; 1-в/466/194/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в режимі відеоконференції подання начальника установи - начальника арештного дому державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» та спостережної комісії при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради про умовно дострокове звільнення засудженого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, раніше неодноразово судимого,-

встановив:

18.12.2018 року вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 засуджено за ст. ст.185 ч.3, 71 ч.1 КК України на 3 роки 7 місяців позбавлення волі.

Початок терміну покарання 11.06.2018 року, кінець терміну покарання 11.01.2022 року.

Адміністрація державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» та спостережна комісія Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради звернулись до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 81 КК України посилаючись на те, що він відбув 3/4 частини призначеного покарання та до дисциплінарної відповідальності не притягувався, 3 рази заохочувався.

В судовому засіданні представник ЛВК № 30 Волкова М.Я. клопотання підтримала.

В судовому засіданні прокурор Романишин В.В. заперечив щодо задоволення клопотання, оскільки засудженим ОСОБА_1 не сплачено в користь держави 4 290, 00 грн. за проведення експертизи.

Засуджений ОСОБА_1 та його захисник Маріловцева Н.О. в судовому засіданні просили задовольнити клопотання.

Перевіривши подані матеріали, оглянувши матеріали особової справи, заслухавши пояснення представника Личаківської виправної колонії №30, яка клопотання підтримала, висновок прокурора, який заперечував щодо клопотання, пояснення засудженого та його захисника Маріловцевої Н.О. суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

За час відбування покарання в місцях позбавлення волі засуджений ОСОБА_1 характеризується наступним чином: перебуваючи під вартою в УВП №12 м. Івано-Франківська допустив одне порушення вимог режиму утримання, однак до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Щодо нього було проведено бесіду профілактичного характеру. Адміністрацією УВП №12 не заохочувався.

У Личаківську виправну колонію (№30) засуджений ОСОБА_1 прибув 16.03.2019 року.

За час відбування покарання в установі порушення вимог режиму відбування покарання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Адміністрацією установи три рази заохочувався за сумлінне ставлення до праці. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими.

Згідно ст. 81 КК України та п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно - дострокове звільнення», умовно - достроковому звільненню підлягають після відбуття не менше 1/2 строку покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Висновок щодо виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та ставленню до праці за весь період знаходження у виправній установі, а не час, що безпосередньо передує розгляду подання.

Судом встановлено, що засудженого ОСОБА_1 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, раніше його було звільнено умовно-достроково, однак після звільнення з місць позбавлення волі він на шлях виправлення не став та продовжував вчиняти нові умисні злочини.

Тому, наявність у засудженого ОСОБА_1 трьох заохочень на думку суду не свідчить про те, що він довів своє виправлення, оскільки належне виконання засудженим законних вимог представників адміністрації виправної колонії під час відбуття покарання, його належна поведінка є для нього обов`язком впродовж всього строку відбування покарання.

Суд вважає, що адміністрація державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» не надала достатніх доказів того, що ОСОБА_1 своєю поведінкою та сумлінним ставленням до виконання обов`язків в період відбування покарання засвідчив успішність процесу виправлення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд

постановив:

у задоволенні клопотання адміністрації державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» та спостережної комісії при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом семи діб з моменту її проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Суддя Ю. В. Донченко