Рішення № 96224403, 12.04.2021, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/3517/20

Провадження № 2/459/285/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Грабовського В.В.,

з участю секретаря судового засідання Данилів О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 31.10.2008 року у розмірі 15047,36 грн., яка складається з: 11963, 45 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в.т.ч. заборгованість за поточним та простроченим тілом кредиту - 20, 00 грн., 1943, 45 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3083, 91 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 31.10.2008 року відповідач отримала кредит у розмірі 9200, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором станом на 28.10.2020 року за відповідачем числиться заборгованість у вказаному вище розмірі.

22.01.2021 року відповідач подала відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що позивачем не подано належних доказів наявності у неї заборгованості. Вказує, що у заяві від 31.10.2008 року та у довідці про умови кредитування наявний її підпис про отримання кредитної картки з кредитним лімітом 300 грн., отримання кредитної картки з кредитним лімітом 11963, 45 грн. заперечує. Істотна частина умов кредитування в підписаних документах відсутня. Довідка про збільшення кредитного ліміту не містить повної інформації про ліміт карткового рахунку, відсутня дата формування довідки. Умови кредитування неодноразово змінювалися без відповідних повідомлень.

16.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Сторони у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, представник позивача подав заяву, у якій просив розглянути справу у його відсутності, вказав, що позов підтримує.

Відповідач у судовому засіданні 25.03.2021 року позовні вимоги не визнала, послалася на обставини, викладені у відзиві. Пояснила, що у зв`язку із запровадженням карантину перестала виплачувати кредит, кредитним лімітом користувалася, однак не погоджувалася на його збільшення. Вона чотири рази змінювала картки, коли закінчувався строк їх дії. Вказала, що бажає подати свій розрахунок.

У судове засідання 07.04.2021 року відповідач не з`явилася, подала заяву, у якій просить долучити до матеріалів справи виписку по картковому рахунку та таблицю розрахунків.

Враховуючи, що у справі наявно достатньо матеріалів, які свідчать про права і взаємовідносини сторін, відповідач надала пояснення у судовому засіданні, а тому розгляд справи слід провести у відсутності сторін без фіксування судового процесу відповідно до вимог ст.247 ЦПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Судом установлено, що 31.10.2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачем підписано заяву у якій відповідач просить надати йому кредитку «Універсальна». Згідно цієї заяви, кредитний ліміт 300 грн., базова процентна ставка за кредитом 3 % на місяць на залишок заборгованості, щомісячна комісія 0%. Відповідач погодився, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг а також тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Крім того, 31.10.2008 року відповідачем було підписано довідку про умови кредитування і використання кредитки «Універсальна» 30 днів пільгового періоду», у якій зазначено, що базова % ставка у місяць становить 3 %.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, у зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором станом на 28.10.2020 року за відповідачем числиться заборгованість у розмірі 15047, 36 грн., яка складається з: 11963, 45 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в.т.ч. заборгованість за поточним та простроченим тілом кредиту - 20, 00 грн., 1943, 45 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3083, 91 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на відповідача, у період з 31.10.2008 року по 02.09.2015 року змінювався кредитний ліміт, максимальна сума 9200 грн.

Згідно з довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідачу чотири рази банк видавав кредитні картки, термін дії останньої 10/22.

З наданої позивачем виписки з карткового рахунку відповідача видно, що станом на березень 2020 року відповідач користувалася кредитною картою.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Інформація з автоматизованої банківської системи (виписка по картковому рахунку) є належним доказом факту укладення та виконання кредитного договору у частині надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 11963, 45 грн.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Банк, пред`являючи позов, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), просив стягнути з відповідача відсотки за користування кредитом, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на Умови та Правила надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою (далі - Правила).

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила у відповідній редакції розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи 31.10.2008 року анкету-заяву.

Надані позивачем Правила, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені, як у цьому випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Правила, які містяться в матеріалах справи, не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 30.10.2008 року.

При укладенні договору з відповідачем банк дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Такі висновки відповідають правовим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Отже, керуючись п. 4. ст. 611 (у частині обов`язку щодо відшкодування збитків), ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України, суд дійшов висновку про необхідність захисту майнового права позивача шляхом стягнення з відповідача загальної суми основної заборгованості та відсотків за користування кредитом за умовами зазначеними у заві відповідача від 31.10.2008 року (3 % на місяць на залишок заборгованості).

Що стосується непогодження відповідача із проведеним позивачем розрахунком заборгованості, суд вважає таке безпідставним, оскільки на підтвердження зазначеної обставини не подано жодних доказів, незважаючи на оголошення перерви у судовому засіданні для можливості надання відповідачем свого розрахунку, такого не подано. Відповідач надала виписку по картковому рахунку, аналогічну наданій позивачем.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що остання не погоджувалася на збільшення кредитного ліміту та не користувалася вказаними коштами, оскільки ці кошти були фактично отримані та використані відповідачем, що підтверджується випискою з карткового рахунку.

Враховуючи задоволення позову, керуючись положенням ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2102, 00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 31.10.2008 року у розмірі 15047, 36 грн., яка складається з: 11963, 45 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в.т.ч. заборгованість за поточним та простроченим тілом кредиту - 20, 00 грн., 1943, 45 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3083, 91 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» 2102, 00 грн. судового збору.

На рішення може бути подана апеляційна скарга через Червоноградський міський суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д)

Відповідач: ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Повне рішення складено 12.04.2021 року.

Суддя: В. В. Грабовський