Рішення № 96223472, 02.04.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/8536/18

Провадження №2/442/56/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Хомика А.П.,

з участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третіх осіб : ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби, відділу виконавчого комітету Дрогобицької міської ради - служби у справах у справах дітей виконкому Дрогобицької міської ради, як органу опіки та піклування, про визнання недійсним та скасування розпорядження органу реєстрації, свідоцтва про право власності на квартиру та скасування реєстрації права власності,-

встановив :

13.12.2018 адвокат Стефанович Ю.М. звернувся до суду з позовом ( з урахуванням заяви, поданої в порядку ч.3 ст. 49 ЦПК України, а.с. 78-80) до відповідачів, в якому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження органу приватизації - комісії з питань приватизації житла при виконкомі Дрогобицької міської ради від 26.03.2012 про передачу в спільну часткову власність ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним та скасувати свідоцтво №2/5, про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яке видане комісією з питань приватизації житла при виконкомі Дрогобицької міської ради від 26.03.2012; скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову вказує, що позивач ОСОБА_10 з 07.12.1990 працювала швачкою у ВАТ «Дрогобицьке швейне підприємство «Зоря». В 1994 році спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «Дрогобицьке швейне підприємство « Зоря» сім`ї ОСОБА_11 в складі трьох чоловік була виділена одна кімната в гуртожитку, що по АДРЕСА_2 .

26.01.1995 на виконання рішення адміністрації та профспілкового комітету позивачу був виданий ордер на вищевказане приміщення і сім`я ОСОБА_2 вселилася в нього.

Після народження ОСОБА_2 другої дитини її сім`ї було поліпшено житлові умови та надано ще одну кімнату і загальна житлова стала 41, 94 кв.м., житлова 23,43 кв.м., та був присвоєний номер квартири НОМЕР_1 на сьогоднішній день №88.

Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 21.10.2004 №283 « Про надання квартир» ОСОБА_4 та її сім`ї був виданий ордер на зайняття житлового приміщення, яке було надано позивачу.

Ордер сім`ї ОСОБА_12 був виданий на підставі листа адміністрації ВАТ « Дрогобицьке швейне підприємство « Зоря» та поданих списків жильців будинку АДРЕСА_3 .

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 21.12.2007 в цивільній справі №2-2117 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_7 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до ВАТ «Дрогобицьке швейне підприємство «Зоря», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, виселення, вселення та стягнення моральної шкоди, позов задоволено частково: визнано за ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 право користування жилим приміщенням АДРЕСА_4 та вселено їх у це житлове приміщення; визнано недійсним рішення міськвиконкому від 21.10.2004 №283 «Про надання квартир» в частині видачі ордеру на спірне жиле приміщення; виселено ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , 2003 року народження із спірного житлового приміщення; зобов`язано ВАТ «Дрогобицьке швейне підприємство «Зоря» надати ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , 2003 року народження приміщення, яке має відповідати за розміром і благоустроєм наданому за ордером, що визнано недійсним.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 23.10.2008 рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 21.12.2007 змінено в частині виселення ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 із спірного житлового приміщення та доповнено, що виселенню підлягає і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В частині зобов`язання ВАТ «Дрогобицьке швейне підприємство «Зоря» надати ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , 2003 року народження приміщення, яке вони раніше займали, а у випадку неможливості надати це приміщення, інше, яке має відповідати за розміром і благоустроєм наданому за ордером, що визнано недійсним - змінено, та зобов`язано такі дії вчинити виконавчий комітет Дрогобицької міської ради.

На підставі такого було видано виконавчі листи, по яких відкрито виконавче провадження.

29.05.2009 ухвалою суду було відстрочено виконання судового рішення в частині виселення до виконання рішення в частині надання виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради приміщення.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 25.10.2016 скасовано ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.05.2009, яка була підставою для зупинення виконавчих проваджень, було відновлено виконавчі провадження та зобов`язано виконати в примусовому порядку вказані виконавчі листи.

Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, з відповіді Комунального підприємства «Управитель «Житлово-експлуатаційного об`єднання» Дрогобицької міської ради №87, від 23.02.2018 стало відомо, що номер житлового приміщення сім`ї АДРЕСА_5 .

З відповіді КП «Управитель «Житлово-експлуатаційного об`єднання» Дрогобицької міської ради №331 від 09.07.2018 стало відомо, що підставою для зміни нумерації квартири був ордер №151 від 25.10.2004, який на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 21.12.2007 в цивільній справі №2-2217 був визнаний недійсним.

З відповіді на адвокатський запит виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області №3-32/4870, від 02.07.2018 позивачу стало відомо про те, що квартира АДРЕСА_1 , з якої повинні були виселені ОСОБА_12 , на підставі розпорядження органу приватизації - комісії з питань приватизації житла при виконкомі Дрогобицької міської ради від 26.03.2012 передана їм у власність.

На підставі вищезазначеного розпорядження органу приватизації комісія з питань приватизації житла при виконкомі Дрогобицької міської ради від 26.03.2012 видала Свідоцтво №2/5 про право власності на квартиру.

З інформаційної довідки №128115307 від 19.06.2018 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що 25.12.2012 ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 зареєстрували право власності на спірну квартиру по ј за кожним.

Вважає приватизацію спірною квартири відповідачами незаконною.

Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради був залучений до участі у цивільній справі про виселення, а тому достовірно знав про те, що ордер на підставі якого відповідачі проживали у спірній квартирі визнаний судом недійсним, тобто втратили право на проживання в ній, рішення про виселення з квартири набрало законної сили та підлягало примусовому виконанню.

Прийняття органом приватизації оскаржуваного рішення про приватизацію квартири здійснено без урахування прав осіб, за якими рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області визнано право користування спірним жилим приміщенням.

Також дане рішення порушує право позивача на гарантоване Конституцією України право на житло.

13.12.2019 представником позивача ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову, ухвалою суду від 13.12.2018 таку заяву задоволено.

07.02.2019 від відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позов, в якому у задоволені позовних вимог просить відмовити. В обґрунтування такого вказує, що позовні вимоги базуються виключно на рішенні Дрогобицького міськрайонного суду від 21.12.2007 у справі №2-2217, зміненого в подальшому рішенням Апеляційного суду Львівської області від 23.10.2008.

Проте, зважаючи на резолютивні частини рішень першої та апеляційної інстанцій умовою для здійснення виселення відповідачів по справі з житлового приміщення №88 ( колишній НОМЕР_1 ) в будинку АДРЕСА_3 є надання виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради приміщення, яке вони раніше займали, а у випадку неможливості надати таке приміщення - інше, яке має відповідача за розміром і благоустроєм наданому за ордером, що визнано недійсним. Цьому у позовній заяві оцінки не надано.

Також, звертає увагу, що у позовній заяві вказується про виселення осіб саме з житлового приміщення №88 ( колишній НОМЕР_1 ) в будинку АДРЕСА_3 . Однак, ОСОБА_12 проживають у кв. АДРЕСА_1 , це житлове приміщення не є №88, про яке йдеться у рішеннях суду.

Отже вважає, позовні вимоги безпідставними.

Також, вважає, що даний позов поданий з пропуском строку позовної давності. Посилання у позовній заяві про обізнаність, що кв. АДРЕСА_1 передана у власність відповідачам, саме з отриманої відповіді на адвокатський запит №2-32/4870, від 02.07.2018 не є обґрунтованим, адже у позовній заяві вказано про начебто триваюче порушення права невиконання рішень судів.

Крім того до позову долучено лише копію відповіді на адвокатський запит №3-32/4870 від 02.07.2018. Копія самого адвокатського запиту не долучалась, текст/зміст такого встановити неможливо.

Просить застосувати позовну давність, яка є підставою для відмови у позові.

08.02.2019 представник ОСОБА_2 ОСОБА_1 подав заяву в порядку ч.3 ст. 49 ЦПК України

11.02.2019 справу надіслано до Львівського апеляційного суду у зв`язку з оскарженням ухвали про відкриття провадження у справі.

22.02.2019 Львівським апеляційним судом постановлено ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

20.03.2019 Львівським апеляційним судом постановлено ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.

16.04.2019 справа надійшла до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.

20.02.2020 постановлено ухвалу про відмову у залишені позову без розгляду, а також ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду.

Представник позивача - адвокат Стефанович Ю.М. у вступному слові позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити. В подальшому в судове засідання не з`явився, просив проводити таке у його відсутності.

Представник відповідача виконавчого комітету Дрогобицької міської ради в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвокат Коцан Р.М. позову не визнав з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач ОСОБА_3 , в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та треті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи - Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Львів) Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби пояснив, що у них на примусовому виконанні перебувають виконавчі провадження з виконання виконавчих листів Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області № 2-2117 від 21.12.2007 року про виселення ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 із житлового приміщення №88 (колишній НОМЕР_1 ) в будинку АДРЕСА_3 . Станом на 23.12.2020 ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не виселились із житлового приміщення АДРЕСА_6 (колишній НОМЕР_1 ) в будинку АДРЕСА_3 .

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 23.10.2008 по справі № 22ц-961, яке у Дрогобицькому міськрайонному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління (м.Львів) на виконанні не перебуває, - зобов`язано виконавчий комітет Дрогобицької міської ради надати ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 приміщення, яке вони раніше займали, а у випадку неможливості надати це приміщення, інше, яке має відповідати за розміром і благоустроєм, наданому за ордером, що визнано недійсним. На запити державного виконавця від 12.11.2019, 06.03.2020, 15.09.2020, 16.11.2020 про те, чи вирішено виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради питання про виконання рішення Апеляційного суду Львівської області від 23.10.2008 по справі № 22ц-961 про надання ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 приміщення, яке вони раніше займали, а у випадку неможливості надати це приміщення, інше, яке має відповідати за розміром і благоустроєм наданому за ордером, що визнано недійсним, станом на 23.12.2020 жодної відповіді не надійшло.

Відповідно до положень ч.9 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо особі, яка підлягає виселенню, має бути надано інше житлове приміщення, державний виконавець надсилає органу, який відповідно до судового рішення зобов`язаний надати боржнику інше житлове приміщення, повідомлення про строк виконання рішення про надання такого приміщення. У разі ненадання у визначений строк іншого житлового приміщення державний виконавець складає відповідний акт і звертається до суду з поданням про встановлення порядку подальшого виконання рішення. До вирішення судом заплаченого питання виконавчі дії не проводяться.

Представник третьої особи - відділу виконавчого комітету Дрогобицької міської ради - служби у справах у справах дітей виконкому Дрогобицької міської ради, як органу опіки та піклування - Яким І.С. щодо вирішення спору покладається на думку суду.

Суд, вислухавши вступне слово сторін, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на таке.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.12.2007 у справі №2-2117/07 позов ОСОБА_2 , ОСОБА_7 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, відкритого акціонерного товариства « Зоря», ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третьої особи відділу опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, виселення, вселення та стягнення моральної шкоди - задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 право користування жилим приміщенням АДРЕСА_4 та вселено їх у це житлове приміщення; визнано недійсним ордер №151 від 25.10.2004 на житлове приміщення №88 ( колишній НОМЕР_1 ) в будинку АДРЕСА_3 , виданий на ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , 2003 року народження; визнано недійсним рішення міськвиконкому від 21.10.2004 №283 «Про надання квартир» в частині видачі ордеру на спірне жиле приміщення; виселено ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , 2003 року народження із спірного житлового приміщення; зобов`язано ВАТ «Дрогобицьке швейне підприємство «Зоря» надати ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , 2003 року народження приміщення, яке має відповідати за розміром і благоустроєм наданому за ордером, що визнано недійсним.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 23.10.2008 рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 21.12.2007 змінено в частині виселення ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 із спірного житлового приміщення, та доповнено, що виселенню підлягає і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В частині зобов`язання ВАТ «Дрогобицьке швейне підприємство «Зоря» надати ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , 2003 року народження приміщення, яке вони раніше займали, а у випадку неможливості надати це приміщення інше, яке має відповідати за розміром і благоустроєм наданому за ордером, що визнано недійсним - змінено, та зобов`язано такі дії вчинити виконавчий комітет Дрогобицької міської ради.

На виконання рішень суду було видано три виконавчі листи, які пред`явлені до примусового виконання (ВП №10982954, постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.01.2009, ВП №11316406, від 10.02.2009).

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.05.2009 заяву начальника ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції задоволено - відстрочено виконання судового рішення в частині виселення ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 із житлового приміщення №88 ( колишній НОМЕР_1 ) в будинку АДРЕСА_3 до виконання рішення суду в частині надання виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Кузан О.О., ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 приміщення, яке вони займали раніше, а у випадку неможливості надати це приміщення, інше, яке має відповідати за розміром і благоустроєм наданому.

На підставі такої ухвали суду 27.01.2012 державним виконавцем було зупинено виконавче провадження ВП №10983659 з приводу виселення відповідачів із спірного приміщення.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 25.10.2016 така ухвала Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.05.2009 скасована.

Відповідно до відповіді КП ЖЕО Дрогобицької міської ради від 23.02.2018 за №87 начальнику Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Нагорняк В.Я. повідомлено, що номер житлового приміщення ( квартири) сім`ї ОСОБА_12 на момент відповіді на запит №09-13/10982954 від 16.02.2018 є 59 ( колишні номера 88 та 102) по АДРЕСА_3 ( а.с. 30).

Відтак, твердження відповідачів, що квартира АДРЕСА_7 , яка є у їхній власності, є відмінною від квартири АДРЕСА_6 , з якої вони виселені, та належить на праві користуванні ОСОБА_11 , не відповідає дійсності .

Разом з тим, КП «Управитель « ЖЕО-експлуатаційне об`єднання» Дрогобицької міської ради надало відповідь адвокату Стефановичу Ю.М. про те, що підставою для зміни нумерації квартири був ордер виданий виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради ( а.с. 31).

Згідно з ордером на житлове приміщення №151, виданим виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради 25.10.2004 ОСОБА_4 надано право на зайняття житлового приміщення з сім`єю трьох осіб ( ОСОБА_3 - чоловік, ОСОБА_5 - син), житловою площею 25.50 кв.м., загальною площею - 38,9 кв.м., що по АДРЕСА_8 . Підстава видачі ордера рішення міськвиконкому від 21.10.2004 №283 ( а.с. 32).

Тобто, як судом встановлено, підставою для зміни нумерації квартири АДРЕСА_9 , став ордер, який визнаний судом недійсним.

На адвокатський запит №191 від 20.06.2018 адвокату Стефанович Ю.М. виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради надано пакет документів, що стали підставою для приватизації кв. АДРЕСА_1 сім`єю ОСОБА_4 ( заява ОСОБА_4 про передачу у власність приміщення комунальної квартири, що вона займає разом із членами сім`ї на умовах договору найму; довідка про склад сім`ї виконкому Гірської сільської ради від 04.01.2012, довідка про склад сім`ї ОСОБА_12 ізольованої квартири, що за адресою АДРЕСА_8 від 25.01.2012; довідка, видана виконкомом Ісаївської сільської ради №3/02-19, видана ОСОБА_3 про те, що він з 1992 по 1999 роки проживав в с. Ісаїв Турківського району і участі у приватизації житла не брав; технічний паспорт на приватизовану квартиру АДРЕСА_1 .

26.03.2012 комісією з питань приватизації житла при виконкомі Дрогобицької міської ради видано свідоцтво на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 40,1 кв.м. (а.с. 42).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №128115307 від 19.06.2018 ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належить квартири АДРЕСА_1 , частка власності по ј.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Згідно до ст. 1, ч. 1 ст. 5, ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» наймачі квартир (будинків) державного житлового фонду та члени їх сімей, які постійно проживають у квартирі разом із наймачем або за якими зберігається право на житло, мають право на приватизацію займаних квартир шляхом передачі їм цих квартир в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, на підставі рішення відповідного органу приватизації.

Згідно положень статті 310 ЦК України фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

Водночас пунктом 4 статті 31 ЦК України гарантовано, що фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.

Окрім цього, згідно п. 1 першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Рішенням ЄСПЛ у справі «Прокопович проти Росії» № 58255/00 встановлено, що тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції, а тому наступне виселення її з відповідного житла є невиправданим втручанням в приватну сферу особи, порушенням прав на повагу до житла.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідачі на законних підставах скористались своїм правом на приватизацію державного житлового фонду і приватизували житлове приміщення в якому проживали та з якого їх за рішенням суду потрібно було виселити з наданням іншого житла. Оскільки Дрогобицька міська рада через уповноважений на це орган приватизації - комісію з питань приватизації житла при виконкомі Дрогобицької міської ради дозволити відповідачам - сім`ї ОСОБА_12 приватизувати спірне житло, то суд вважає, що саме Дрогобицька міська рада повинна забезпечити житлом сім`ю ОСОБА_11 на виконання рішення суду.

Станом на 02.04.2021 Дрогобицькою міською радою не надано жодної відповіді щодо надання рівноцінного житлового приміщення сім`ї ОСОБА_12 , що було обов`язковою підставою для їх виселення на підставі рішення Апеляційного суду Львівської області від 23.10.2008, а тому суд вважає позов ОСОБА_2 передчасним, оскільки лише виконання рішення в частині надання іншого житла буде підставою виселення сім`ї ОСОБА_12 .

За змістом ст. 141 ЦПК України у разі відмови у позові, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 258,259, 263-265, 352, 354, ЦПК України,-

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третіх осіб: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби, відділу виконавчого комітету Дрогобицької міської ради - Служби у справах у справах дітей виконкому Дрогобицької міської ради, як органу опіки та піклування, про визнання недійсним та скасування розпорядження органу реєстрації, свідоцтва про право власності на квартиру та скасування реєстрації права власності - відмовити.

Апеляційну скарга на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.04.2021.

Суддя Хомик А.П.