Ухвала суду № 96222583, 13.04.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 13.04.2021

ЄУН 937/3066/21

2/937/2267/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого судді Юрлагіної Т.В. при вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Суддею встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, ст. 177 ЦПК України.

Позивач у поданому до суду позові просить відстрочити сплату судового збору при подачі позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Згідно з ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому, у позовній заяві позивач просить звільнити або відстрочити йому сплату судового збору, мотивуючи тим, що він є пенсіонером та інвалідом, однак будь-яких доказів на підтвердження викладеного позивачем не надано.

Згідно ч.1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частина 3 ст. 136 ЦПК України дає можливість суду з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, які пов`язані з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, зі змінами та доповненнями, зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак, всупереч вищезазначеному, позивачем не додано документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, зокрема, довідки про свій річний дохід за попередній календарний рік, або довідки про встановлення йому I та II груп інвалідності.

Таким чином, суд вважає, що за наявних обставин щодо матеріального стану позивача, який належним чином не підтверджений, та відсутності інших документів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору, клопотання ОСОБА_1 про звільнення або відстрочення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.п 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 01.01.2021 встановлений 2270 грн.

Таким чином, позивач повинен надати суду докази звільнення його від сплати судового збору або сплатити судовий збір як за вимогу майнового характеру, виходячи з розмірів ставок, зазначених у ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у розмірі 908 грн (2270х0,4).

Судовий збір має бути сплачений за наступними реквізитами: UA968999980313171206000008491, отримувач ГУК у Зап.обл/ТГ м.Мелiтополь/22030101, код отримувача (ЄРДПОУ)37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код баку (МФО) - 899998, код класифікації і доходів бюджету 22030101.

При цьому було встановлено, що позов було подано з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.

Так, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків, відомі засоби зв`язку та адресу електронної пошти відповідача.

Крім того, в порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України відсутні зазначення доказів, що підтверджують вказані позивачем обставини.

Зокрема, позивач, посилаючись на те, що діями відповідача позивачу було заподіяно матеріальну та моральну шкоду, не зазначає про жодні докази на підтвердження цих обставин.

Всупереч вимогам, визначеним п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено ціну позову та обґрунтований розрахунок суми, про стягнення якої він просить.

Відповідно до п.10 ч.3 вказаної статті відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Так, позивачем не було додано до позовної заяви її копії.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, позовну заяву, у відповідності до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вищевказаного у встановлений термін, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: Т.В. Юрлагіна