Рішення № 96222508, 25.01.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 25.01.2021

Справа № 334/2694/20

Провадження № 2/334/534/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Ісакова Д.О.,

за участю секретаря - Прийменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ТОВ «Фінансова компанія управління активами», треті особи: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову зазначено, що 14.08.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 7932, про стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 20182407-1/2 від 24.07.2018 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнесфінанс», відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 1706/01 від 17.06.2015 року, якому в свою чергу Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» на підставі договору факторингу № 20141028-Г від 28.10.2014 року відступлено право вимоги за кредитним договором зі страхуванням життя позичальника (пошта) №970/6504CLBPS від 26.11.2013 року, укладеному між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 в загальному розмірі 27432,42 грн., яка складається з:

- 14160 грн. заборгованості за тілом кредиту;

- 3848,26 грн. заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами;

- 9274,16 грн. заборгованості за нарахованою пенею та несплаченою пенею;

- 150 грн. плата за вчинення виконавчого напису.

27.08.2019 року на підставі вищевказаного виконавчого напису державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці ГТУЮ у Вінницькій область Жовмір Ю.П. відкрито виконавче провадження ВП № 59893406.

На думку позивача виконавчий напис вчинений нотаріусом з численним порушенням законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню, оскільки відповідач не направляв позивачу жодних вимог про усунення порушень кредитного договору, що позбавило позивача можливості надати свої заперечення щодо таких вимог або оспорити їх. Надані відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису документи не свідчили про безспірність заборгованості за кредитним договором. Нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора.

З урахуванням вищевикладеного, позивач просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 7932 від 14.08.2019 року щодо стягнення з неї на користь відповідача заборгованості у розмірі 27432,42 грн. та стягнути на користь позивача судові витрати.

Ухвалою суду від 01.06.2020 в справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Учасникам справи встановлено строк для подання відзиву та заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 14.08.2020 року заяву представника позивача про забезпечення позову було задоволено, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 7932 від 14.08.2019 року у ВП № 59893406.

13.10.2020 року на адресу суду надійшло письмове клопотання відповідача про врегулювання спору, яке у судовому засіданні було залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 05.11.2020 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, внаслідок чого у Київського державного нотаріального архіву витребувано копію нотаріальної справи за виконавчим написом № 7932 від 14.08.2019 року вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М.

18.01.2021 року від Київського державного нотаріального архіву надійшли витребувані матеріали на виконання ухвали суду від 05.11.2020 року.

Інших заяв по суті справи від учасників не надходило.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність без проведення фіксації судового процесу, в якій вказав, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, відзиву на позов не надав.

Треті особи, повідомлені судом належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились, заяв по суті справи до суду не подали, про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 14.08.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 7932, про стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 20182407-1/2 від 24.07.2018 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнесфінанс», відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 1706/01 від 17.06.2015 року, якому в свою чергу Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» на підставі договору факторингу № 20141028-Г від 28.10.2014 року відступлено право вимоги за кредитним договором зі страхуванням життя позичальника (пошта) №970/6504CLBPS від 26.11.2013 року, укладеному між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 в загальному розмірі 27432,42 грн., яка складається з:

- 14160 грн. заборгованості за тілом кредиту;

- 3848,26 грн. заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами;

- 9274,16 грн. заборгованості за нарахованою пенею та несплаченою пенею;

- 150 грн. плата за вчинення виконавчого напису.

27.08.2019 року за вказаним виконавчим написом нотаріуса державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій область Жовмір Ю.П. відкрито виконавче провадження ВП № 59893406.

27.08.2019 року вказаним державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999.

Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.

Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 зміни, внесені до Переліку постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662, визнано незаконними та не чинними. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 зазначене вище рішення суду залишено без змін.

Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» визнання акта суб`єкта владних повноважень не чинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 в редакції постанови КМУ від 29.11.2001.

Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дубліката має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Для вчинення виконавчого напису відповідачем приватному нотаріусу була надана заява про вчинення виконавчого напису, розрахунок заборгованості за кредитним договором № 970/6504CLBPS від 26.11.2013 року, договір факторингу № 20182407-1/2, заява позичальника № 970/6504CLBPS від 26.11.2013 року, кредитний договір зі страхування життя позичальника № 970/6504CLBPS від 26.11.2013 року.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 06.06.2019 в справі № 750/1627/18, нотаріус не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому, з точки зору ст. 88 Закону України «Про нотаріат», безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 по справі № 310/9293/15.

Розрахунок заборгованості, зроблений стягувачем, з урахуванням положень Переліку документів, не може вважатись доказом на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості є обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Враховуючи ці обставини та вимоги ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Суд при цьому має перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

В той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 по справі № 6-887цс17.

Будь-яким чином перевірити безспірність заборгованості по наданими ТОВ «Фінансова компанія управляння активами» суд позбавлений можливості, такий обов`язок на суд не покладається, оскільки довести безспірність такої заборгованості, з точки зору викладеного вище обґрунтування, має кредитор при зверненні до нотаріуса.

Виходячи з цих обставин, одного з основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, спірності заборгованості позивача перед відповідачем, не спростованої останнім, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача. Оспорюваний виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати понесені по сплаті судового збору за подачу позову до суду у розмірі 840,80 грн. та про забезпечення позову у розмірі 420,40 грн.

Керуючись статтями: 12, 13, 81, 133, 141, 223, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 7932 від 14.08.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 20182407-1/2 від 24.07.2018 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнесфінанс», відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 1706/01 від 17.06.2015 року, якому в свою чергу Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» на підставі договору факторингу № 20141028-Г від 28.10.2014 року відступлено право вимоги за кредитним договором зі страхуванням життя позичальника (пошта) № 970/6504CLBPS від 26.11.2013 року, укладеному між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 в загальному розмірі 27432,42 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», код ЄДРПОУ 40143408 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ісаков Д.О.