Ухвала суду № 96221837, 12.03.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 759/8268/20-ц

УХВАЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2021 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Вовк С. В.,

при секретарі судових засідань - Брачун О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання позивача про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», за участі третіх осіб: ОСОБА_2 , Кабінету міністрів України та Державної казначейської служби України, про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просила визнати договір щодо картки «Універсальна» недійсним, призначити відшкодування завданої відповідачем моральної та матеріальної шкоди у розмірі 224 213, 30 грн, у зв`язку із укладенням завідомо недійсного договору та діями відповідача, спрямованими на порушення карантину та примушування до його порушення, порушення її прав як споживача фінансових послуг, застосування двосторонньої реституції і повернення їй коштів у зв`язку із недійсністю договору щодо картки «Універсальна».

25 серпня 2020 року до суду надійшла заява позивача про витребування у відповідача договір № SAMDNWFC0003****011 та фінансові документи по виплаті кредитного ліміту по картці «Універсальна» та «Універсальна Голд» за увесь час користування картками, оскільки вони не надавалися банком, для з`ясування кількості сплачених нею коштів.

Суд, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до положень статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, маючи рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Посилаючись на вказані положення частини першої статті 84 ЦПК України, заявник не вказав у своїй заяві на обставини, які унеможливлювали самостійне отримання доказів ним або його представником.

Суд, вивчивши клопотання про витребування доказів, перевіривши матеріали справи, прийшов до висновку про його невмотивованість.

Керуючись ст.ст. 1-19, 43, 49, 81, 83, 84, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви про витребування доказів.

Ухвала, відповідно до частини другої статті 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, та не підлягає оскарженню.

Суддя С. В. Вовк