Ухвала суду № 96221130, 30.03.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/418/21

Провадження № 4-с/752/130/21

У Х В А Л А

іменем України

30.03.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) , заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", -

в с т а н о в и в:

у січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся у суд зі скаргою на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ). Просить визнати неправомірними дії державного виконавця з відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника - ОСОБА_1 в межах ВП № 28621139, визнати протиправними та скасувати постанову від 14.09.2011 р. про відкриття виконавчого провадження та постанову від 14.09.2011 р. про арешт майна боржника, зобов"язавши державного виконавця вчинити дії щодо скасування всіх вжитих заходів примусового виконання виконавчого документа в межах виконавчого провадження № 28621139.

В обгрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що в провадженні Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 28621139 з примусового виконання виконавчого листа № 2-142/10, виданого 19.11.2010 р. Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ НАСК "Оранта" 52 293,98 грн.

Заявник зазначає, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15.02.2010 р. задоволено позов ВАТ НАСК "Оранта". Постановлено стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ВАТ НАСК "Оранта" страхове відшкодування в сумі 51 761 грн. 37 коп., судовий збір в сумі 517 грн. 61 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 15 грн. 00 коп., а всього 52 293 грн. 98 коп.

Постановою від 14.09.2011 року державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження № 28621139.

Постановою від 14.09.2011 р. державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві накладено арешт на мйано боржника.

Постановою від 23.11.2012 р. державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві повернено виконавчий лист стягувачу на підставі п. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

27.11.2020 р. із відомостей, що містяться в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 дізнаввся, що 26.09.2011 р. до єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна на підставі постанови державного виконавця від 14.09.2011 р. ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві було внесено обтяження - арешт нерухомого майна за рестраційним номером 11645860. Особа, майно/право, якої обтяжується - ОСОБА_1

Заявник, посилаючись на відомості, що містяться в Автоматизованій системі виконавчого провадження, зазначає, що він не є боржником по будь-яким виконавчим провадженням. в тому числі у ВП № 28621139.

В судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги скарги та просив задовольнити скаргу з вищевказаних підстав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду (справа № 640/7794/16-ц від 30 травня 2018 року) зазначено, що позови власників майна щодо зняття арешту з їх власності на яке було накладено арешт за виконавчими провадження щодо третіх осіб розглядаються у порядку цивільного судочинства.

Своє рішення суд аргументував тим, що захист права власності фізичних та юридичних осіб гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України. Статті 15 та 16 ЦК України вказують, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Статті 316, 317, 319, 321 ЦК України вказують, що право власності є непорушним, власник речі має право користуватися, володіти та розпоряджатися своїми речовими правами на славний розсуд в незалежності від волі інших осіб. Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Більше того, положення статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачають, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

На тій підставі, що право власності є непорушним та випливає з положень цивільного законодавства, а самим Законом України «Про виконавче провадження» передбачено подачу позову про зняття арешту з майна, яке належить третій особі, а не боржникові і таке право повністю узгоджується з нормами саме цивільного законодавства, то суд прийшов до висновку, що справа підлягає розгляду саме в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

Разом з тим, як видно із матеріалів справи, ОСОБА_3 оскаржує дії та постанови державного виконавця щодо відкриття провадження № ВП 28621139 та накладення арешту. При цьому, зазначає, що він не є учасником виконавчого провадження.

До скарги додано постанову від 23.11.2012 року державного виконавця про повернення виконавчого листа стягувачу на підставі п. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

2. Позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

3. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено її права чи свободи.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби на час звернення зі скаргою до суду був урегульований у статті 74 Закону №1404-VIII.

Відповідно до частини першої вказаної статті рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина друга статті 74 Закону №1404-VIII).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема справа не підлягає рогляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Закрити провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) , заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта".

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: