Ухвала суду № 96220203, 12.04.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/5334/21

Провадження № 2/638/3849/21

12.04.2021 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Подус Г.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про знесення самочинно збудованого нерухомого майна, -

встановив:

09.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про знесення самочинно збудованого нерухомого майна, в якому просить суд: 1. зобов`язати відповідачів знести самочинну забудову за адресою: АДРЕСА_1 ; 2. розглядати справу за правилами загального позовного провадження; 3. письмово повідомити про час та місце розгляду справи, також просить суд слухати справу без позивача; 4. надати можливість ознайомлюватись позивачу з матеріалами даної справи щоденно у суді з 09.00 год. по 18.00 год.; 5. у зв`язку з тяжким майновим станом просить звільнити від сплати судового збору.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а такожсправ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтею175 ЦПК України.

Перевіривши матеріали позову, суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ч. 4 ст.177 ЦПК України.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з вимогами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлений показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн.

Відповідно до ч 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно п.п.2 п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в розмірі 840,80 грн.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження свого скрутного матеріального становища, не надано доказів, чи є він особою, яка має право на звільнення від сплати судового збору.

У задоволенні заяви про розстрочку сплати судового збору необхідно відмовити виходячи з наступного.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Відповідно до наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або звільнення від сплати судового збору є правом, а не імперативним обов`язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення, розстрочення сплати судового збору, або звільнення від їх оплати.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином у клопотанні про розстрочку сплати судового збору заявник повинен не лише вказати, що має як скрутне становище, але і надати докази, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", який є спеціальним законом, що регламентує порядок і підстави сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору, звільнити від його сплати або розстрочити сплату судового збору на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Отже, за відсутності інших належних і допустимих доказів скрутного матеріального становища позивача, його сімейного та соціального стану, не дає суду підстав розстрочити сплату судового збору.

Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання щодо сплати судового збору майновий стан сторони має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

У рішенні у справі "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у відповідача пільг, передбачених статтею 5 Закону України "Про судовий збір", щодо його сплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами позивача стосовно можливості звернення до суду у даній справі дотримано.

Виходячи з наведеного, оскільки ОСОБА_1 не надав доказів, які підлягають оцінці щодо реального майнового стану заявника, а надані ним докази не можуть бути безумовною підставою для відстрочки сплати судового збору то клопотання про розстрочку сплати судового збору не підлягає до задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про можливість ознайомлюватись з матеріалами справи щоденно з 09.00 до 18.00 год., суд звертає увагу, що на офіційному сайті суду та у приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова розміщена інформація про дні та часи роботи, а саме з понеділка по четвер суд працює з 08.00 год. до 17.00 год., в п`ятницю суд працює з 08.00 год. до 15.45 год., також передбачена обідня перерва з 12.00 год до 12.45 год., тому ви маєте право ознайомлюватися з матеріалами справи лише в робочі години Дзержинського районного суду м. Харкова.

Відповідно до статті 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 10, 13, 136, 175, 177, 185 ЦПК України,-

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про знесення самочинно збудованого нерухомого майна – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення позивачу ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених вище недоліків заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя