Рішення № 96217522, 08.04.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/282/21

2/303/598/21

ряд. стат. звіту - 67

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судових засідань Славич М.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Позов мотивований тим, що сторони перебували в шлюбі з 29.04.1995 року по 23.02.2018 року. Під час перебування в шлюбі ОСОБА_1 було продано житлову квартиру, яка була її особистою приватною власністю, кошти від продажу якої в подальшому використовувалися для придбання спільного з відповідачем майна, а саме: земельної ділянки за кадастровим номером: 2122781600:02:002:0383, що розташована за адресою: Мукачівський район, Верхньокоропецька сільська рада, площею 0,04 га за цільовим призначенням: для садівництва; житлового будинку загальною площею 133,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .. Однак після розлучення сторони не можуть дійти згоди щодо розподілу спільного майна.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення.

У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3, 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст.76, ч.1, 2 ст.77, ст.ст.79 і 80 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 виданого 29.04.1995 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був зареєстрований 29.04.1995 року у Мукачівському міському відділі реєстрації актів громадянського стану, актовий запис №135, після чого остання змінила прізвище на ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 виданого 23.02.2018 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано 23.02.2018 року, у Мукачівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис №06 (а.с. 23).

Відповідно до Свідоцтва про право власності від 27.01.2014 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (а.с. 24).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав №16792345 від 27.01.2014 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (а.с. 25).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №13298688 від 22.11.2013 року земельна ділянка за кадастровим номером №2122781600:02:002:0383 адреса: Мукачівський район, Верхньокоропецька сільська рада, площею 0,04 га належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (а.с. 26).

Згідно Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.08.2006 року ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,04 га, згідно плану земельної ділянки, що додається, позначеної на державному акті літерами «А,Б,В,Г,Д», що розташована на території Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району, цільове призначення якої для садівництва (а.с. 27).

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 23.08.2006 року ОСОБА_1 продала ОСОБА_7 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 31).

Вирішуючи по суті даний спір, суд виходить з того, що основними засадами (принципами) цивільного законодавства, зокрема є: верховенство права, змагальність сторін, диспозитивність, розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч.3 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.2 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно ст.163 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У відповідності до абзацу 1 п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. №11 сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Зі змісту п.п. 23, 24 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України, вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Також п.30 цієї ж Постанови, передбачено рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК України.

При цьому, суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.

При цьому, суд констатує, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст.60 СК України.

Таким чином, враховуючи, що набуті сторонами в період шлюбу житловий будинок та земельна ділянка є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, доказів про наявність підстав для відступлення від засад рівності часток подружжя позивачем чи відповідачем не надано, а тому суд дійшов висновку про їх поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, визнавши за позивачкою і відповідачем право власності за кожним на Ѕ частину вказаного майна та змінивши таким чином режим спільної сумісної власності подружжя на ці об`єкти на режим спільної часткової власності.

Керуючись ст.ст. 60, 69, 70, 72 СК України, ст.ст. 15, 16, 368, 372 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Здійснити поділ майна земельної ділянки, кадастровий номер: 2122781600:02:002:0383, що розташована за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с/рада Верхньокоропецька, площею 0,04 га, з цільовим призначенням: для садівництва, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Здійснити поділ майна житлового будинку загальною площею 133,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки кадастровий номер: 2122781600:02:002:0383, що розташована за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с/рада Верхньокоропецька, площею 0,04 га, з цільовим призначенням: для садівництва.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку загальною площею 133,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 3632 (три тисячі шістсот тридцять дві) гривні на наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складений 08.04.2021 року.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір