Вирок № 96214578, 12.04.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

12.04.2021 227/4560/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиці О.В.

за участю:

секретаря с/з Сисенко Ю.В.

прокурора Ленкевич І.В.

захисника Макєєва О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Добропілля кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Білозерське Донецької області, громадянина України, офіційно працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 ,

який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185, ч.1 ст.121, ч.1 ст.289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

15 липня 2013 року приблизно о 23.30 годин, ОСОБА_1 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_4, маючи мету покататися на автомобілі, побачив у вказаному дворі транспортний засіб ВАЗ 21013, державний номер НОМЕР_1 , вартістю 8295,54 грн, який належав ОСОБА_2 . Реалізуючи свій намір, ОСОБА_1 , не маючи дозволу власника на розпорядження зазначеним автомобілем, шляхом відкриття водійського скла, незаконно проник до салону цього транспортного засобу, де за допомогою прямого контакту дротів замку запалювання запустив двигун автомобіля та вчинив спробу розпочати рух на автомобілі, але транспортний засіб з місця не зрушив, оскільки двигун самостійно вимкнувся. Після чого ОСОБА_1 пішов у своїх справах. Таким чином, ОСОБА_1 здійснив закінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом (Епізод 1).

Крім того, 28.08.2013 року, приблизно о 16.00 годин, ОСОБА_1 , перебуваючи біля Білозерської міської лікарні по вул.Фестивальній м.Білозерське м.Добропілля Донецької області, попросив у ОСОБА_3 для особистих потреб мобільний телефон «Nokia Asha 210». Отримавши від ОСОБА_3 зазначений телефон, ОСОБА_1 здійснив телефонний дзвінок, після чого, на грунті раптово виниклого наміру, спрямованого на викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, достовірно розуміючи, що мобільний телефон, який опинився у його розпорядженні належить потерпілому ОСОБА_3 , не маючи об`єктивних перешкод до повернення телефону у володіння потерпілого, таємно, з корисливих мотивів, прийняв рішення про безповоротне вилучення мобільного телефону «Nokia Asha 210», вартістю 692,55 грн з власності потерпілого. Після чого лишив телефон у себе та з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на свій власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму (Епізод 2).

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 вночі 06.10.2013 року, перебуваючи в зальній кімнаті квартири за адресою АДРЕСА_3 , зі своїми знайомими, серед яких знаходився ОСОБА_4 , вживав спиртні напої. Приблизно о 03.00 годині, в ході сварки, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , умисно наніс останньому два удари кулаком в обличчя, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді синців на верхніх та нижніх повіках обох очей, крововиливу слизової поверхні обох очних яблук, переламу спинки носу без зміщення, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Після цього ОСОБА_1 схопив зі столу кухонний ніж та завдав ним умисно удар ОСОБА_4 в область спини справа, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої колото-різаної рани задньої поверхні грудної клітини справа з пошкодженням правої легені та виникненням правобічного пневмотораксу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння (Епізод 3).

В судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах. З приводу Епізоду 1 зазначив, що в дату вказану в обвинувальному акті, в нічний час доби, він будучи в стані алкогольного сп`яніння, направлявся додому в м.Білозерське. У дворі одного з будинків (адресу знаходження автомобіля не оспорював) він побачив автомобіль «Жигулі» синього кольору і вирішив покататися. При цьому він розумів, що дозволу на це йому власник та володілець автомобіля не давали. Шляхом віджиму скла, він, відкривши двері автомобіля, потрапив до його салону, де шляхом замикання проводів завів двигун та намагався рушити, проте рульове управління було заблоковано і автомобіль заглох. Тоді він встав з автомобілю та пішов додому.

З приводу Епізоду 2 зазначив, що через деякий час, після подій за Епізодом 1, в літку 2013 року, приблизно о 16.00 годин, він, разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 , в м.Білозерське розпивали спиртні напої. У ОСОБА_5 з собою був мобільний телефон марки «Нокіа» чорного кольору. Він попросив ОСОБА_5 дати йому телефон зателефонувати, на що той погодився. Взявши телефон він подзвонив та став розмовляти. При розмові він став відходити від того місця де знаходився ОСОБА_5 , який за ним не спостерігав. Розуміючи, що за ним не спостерігають, він вирішив забрати вказаний телефон і з ним зник. Вказаний телефон він одразу вимкнув, а сім-картку викинув. Телефон знаходився при ньому приблизно біля 30 хвилин, після чого він його заклав під гроші. Зазначив, що у нього була можливість повернути телефон ОСОБА_5 , але він цього не зробив, бо йому потрібні були кошти.

З приводу Епізоду 3 пояснив, що це було в 2013 році через декілька місяців після попередніх двох епізодів (дату вчинення злочину, зазначену в обвинувальному акті не оспорював). На той час він зловживав спиртними напоями. В ночі, він, будучи в алкогольному сп`янінні, прийшов до свого знайомого ОСОБА_6 , де також знаходились дві дівчини, одну з яких звали ОСОБА_7 . Всі разом вони розпивали спиртні напої. Потім ОСОБА_8 став чіплятися до дівчини на ім.я Настя, він зробив йому зауваження. На цій підставі у них виникла сварка та почалась бійка. Він вдарив ОСОБА_9 пару разів кулаком в обличчя. Останній намагався вдарити його у відповідь і тому він взяв зі столу ніж, з метою захисту, та один раз наніс ОСОБА_10 удар вказаним ножем.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він разом з компанією хлопців, серед яких був і обвинувачений ОСОБА_12 по вул.Будівельній м.Білозерське, розпивали спиртні напої. Це було влітку 2012 або 2013 року приблизно з 21.00 до 23.00 години. Під час спільного знаходження ОСОБА_13 відлучався, а коли повернувся повідомив всій компанії про те, що у дворі біля одного з будинків знаходиться незачинений автомобіль. Більше нічого в цей день не відбувалось. На наступний день йому подзвонили і попросили прийти до поліції, що він і зробив і поліцейським розказав все те, що він розказав суду в судовому засіданні.

Крім пояснень обвинуваченого, свідка в судовому засіданні були досліджені такі докази.

По епізоду 1 (незаконне заволодіння транспортним засобом).

Витяг з кримінального провадження № 12013050230001685 від 16.07.2013 року, яким підтверджується факт порушення кримінального провадження за заявою ОСОБА_2 від 15.07.2013 року з приводу незаконного заволодіння його автомобілем ВАЗ 21013 державний номер НОМЕР_2 . Правова кваліфікація за ч.1 ст.289 КК України)

Заява ОСОБА_2 від 15.07.2013 року, яка адресована начальнику Добропільського ВП, в якій заявник просив прийняти заходи до невідомих осіб, які 15.07.2013 року, приблизно о 23.30 годин намагалися викрасти, належний йому транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 21013, шляхом пошкодження замку запалення даного автомобіля, який знаходився у дворі будинку АДРЕСА_4 , чим заподіяли йому шкоду.

Протокол огляду місця події від 16.07.2013 року, який підтверджує факт огляду місця події, яким є територія двору, розташована біля будинку АДРЕСА_4 між 3 і 4 під`їздами, де на момент огляду знаходився автомобіль ВАЗ 21013 державний номер НОМЕР_2 темно синього кольору. В ході огляду встановлено, що дверні замки на автомобілі пошкоджень не мають, скло на водійській двері припущено. В салоні автомобіля, на водійському сидінні був виявлений мобільний телефон марки «Нокіа» червоного кольору ІМЕІ: НОМЕР_3 з сім картою мобільного оператора «МТС» та запальничка сріблястого кольору. Порядок в салоні не порушений, під рульовим управлінням пошкоджені проводи різного кольору. В ході огляду зі скла водійської двері були вилучені сліди пальців рук.

Постанова слідчого від 16.07.2013 року, яка свідчить про визнання речовим доказом, в рамках кримінального провадження № 12013050230001685, автомобіля ВАЗ 21013 державний номер НОМЕР_2 , який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2 .

Заява ОСОБА_2 від 16.07.2013 року, яка свідчить про прийняття останнім від поліцейських, після огляду, належного йому автомобіля ВАЗ 21013 державний номер НОМЕР_2 .

Постанова слідчого від 16.07.2013 року, яка свідчить про визнання речовими доказами, в рамках кримінального провадження № 12013050230001685, мобільного телефону марки «Нокіа» ІМЕІ: НОМЕР_3 , запальнички, які були вилучені в ході огляду місця події 16.07.2013 року. Вказані речові докази передані на зберігання до камери зберігання Добропільського МВ.

Квитанція про отримання на зберігання речових доказів № 48, якою підтверджується отримання старшиною Добропільського МВ ОСОБА_14 на зберігання до камери речових доказів Добропільського МВ ГУМВС України в Донецькій області речових доказів у вигляді мобільного телефону марки «Нокіа» ІМЕІ: НОМЕР_3 та запальнички.

Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 21013, легковий сєдан, синього кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , державний номер НОМЕР_2 , яка свідчить, що власником вказаного автомобіля є ОСОБА_2 .

Висновок експертного авто товарознавчого дослідження по оцінці транспортного засобу № 7/07 від 30.07.2012 року, який складено експертом Дегтяр О.І., яким підтверджується, що ринкова вартість автомобіля ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату оцінки становить 8295,54 грн.

Пояснення свідка ОСОБА_11 , який в судовому засіданні пояснив, що в літку 2012 року приблизно з 21.00 до 23.00 годин, він разом з чотирма знайомими, серед яких був і ОСОБА_15 знаходились в альтанці одного з дворів по АДРЕСА_4 , де розпивали спиртні напої. В ході цього заходу ОСОБА_13 відходив в туалет. Коли він повернувся, то повідомив їм, що у дворі стоїть не зачинений автомобіль, але вони на його слова не звернули уваги та продовжували спілкування, а потім розійшлися по домівках. На наступний ранок йому подзвонили з поліції і попросили прийти у відділок, що він і зробив. В поліції він розказав відомості, які він повідомив суду. Після вказаної події він з ОСОБА_16 не зустрічався і не розмовляв.

По епізоду 2 (крадіжка).

Витяги з кримінального провадження № 12013050230002155 від 03.09.2013 року (правова кваліфікація за ч.1 ст.190 КК України) та від 18.10.2019 року(правова кваліфікація за ч.1 ст.185 КК України), якими підтверджується факт порушення кримінального провадження за заявою ОСОБА_3 від 03.09.2013 року з приводу крадіжки його мобільного телефону «Нокіа», хлопцем на ім`я ОСОБА_12 , 28.08.2013 року о 19.00 години.

Протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 03.09.2013 року, який свідчить про прийняття заяви ОСОБА_3 про вчинення відносно нього злочину 28.08.2013 року о 19.00 годині хлопцем на ім.»я ОСОБА_12 на вулиці Фестивальна в м.Білозерське, який зловживаючи довірою заволодів мобільним телефоном потерпілого, спричинивши останнього матеріальну шкоду в розмірі 840,00 грн.

Протокол огляду предмету від 05.09.2013 року свідчить про огляд мобільного телефону «Nokia Asha» в корпусі чорного кольору, з однією сим карткою оператора «Київстар» НОМЕР_5 , який знаходився в робочому стані. Огляд проводився в присутності ОСОБА_17 , яка в ході огляду поясняла, що вказаний телефон вона придбала 28.08.2013 року приблизно о 16.00 годин у невідомого хлопця за 300,00 грн. В ході огляду вказаний телефон був вилучений.

Висновок товарознавчої експертизи № 685 від 23.09.2013 року, яким підтверджується вартість мобільного телефону на момент вчинення злочину, який був викрадений у потерпілого ОСОБА_3 (мобільний телефон марки «Nokia» моделі «Asha 210»). Вартість вказаного телефону станом на 28.08.2013 року становить 692,55 грн.

Постанова слідчого від 25.09.2013 року, яка свідчить про визнання речовим доказом, в рамках кримінального провадження № 12013050230002155, мобільного телефону марки «Nokia» моделі «Asha 210»,який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3 .

Розписка ОСОБА_3 від 25.09.2013 року, яка свідчить про прийняття останнім від поліцейських, раніше викраденого у нього мобільного телефону марки «Nokia» моделі «Asha 210».

Постанова слідчого від 25.09.2013 року про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення в кримінальному провадженні № 12013050230002155 від 03.09.2013 року з ч.1 ст.190 КК України на ч.1 ст.185 КК України.

Постанова слідчого від 25.11.2013 року про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 12013050230002155 від 03.09.2013 року за ч.1 ст.185 КК України.

Постанова слідчого від 25.11.2013 року про зупинення досудового розслідування кримінального провадження № 12013050230002155 від 03.09.2013 року за ч.1 ст.185 КК України у зв`язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_1 .

Постанова слідчого від 17.10.2019 року про відновлення досудового розслідування кримінального провадження № 12013050230002155 від 03.09.2013 року за ч. 1 ст.185 КК України

Постанова прокурора про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень від 18.10.2019 року, якою підтверджується факт об`єднання кримінальних проваджень № 12013050230002155 від 03.09.2013 року за ч.1 ст.185 КК України та № 12013050230002421 від 07.10.2013 року за ч.1 ст.121 КК України, в одне провадження з присвоєнням № 12013050230002155.

По епізоду 3 (заподіяння тілесних ушкоджень).

Витяги з кримінального провадження № 12013050230002155 від 18.10.2019 року та № 12013050230002421 від 07.10.2013 року, якими підтверджується факт порушення кримінального провадження за заявою ОСОБА_4 від 06.10.2013 року з приводу спричинення йому тілесних ушкоджень 06.10.2013 року приблизно о 03.00 годин громадянином ОСОБА_1 ..

Рапорт працівника Добропільського ВП від 06.10.2013 року, який підтверджує факт надходження 06.10.2013 року о 15.00 годині до ЧЧ Добропільського ВП на телефонну лінію «102» повідомлення диспетчера швидкої допомоги м.Білозерське про надання медичної допомоги громадянину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає АДРЕСА_5 з приводу спричинення йому невідомою особою ножового поранення грудної клітини (ЄО № 4739 від 06.10.2013 року).

Протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 06.10.2013 року, який свідчить про прийняття Добропільським ВП заяви ОСОБА_4 про вчинення відносно нього злочину 06.10.2013 року о 03.00 годині у квартирі будинку АДРЕСА_3 .

Заява ОСОБА_4 від 06.10.2013 року, яка адресована слідчому Добропільського МВ щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_16 , який спричинив йому тілесні ушкодження 06.10.2013 року, а саме завдав ножове порання.

Заява ОСОБА_18 від 06.10.2013 року свідчить про надання останньою згоди на проведення огляду квартири за адресою АДРЕСА_3 , яка знаходиться у її тимчасовому користуванні.

Протокол огляду місця події від 06.10.2013 року свідчить про факт огляду місця злочину, яким є приміщення квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_3 . В ході огляду встановлено, що квартирі безлад, слідів боротьби не виявлено. В ході огляду на столі виявлений ніж загальною довжиною 272 мм з рукояткою виготовленою із полімерного матеріалу чорного кольору, на якому відсутні сліди крові. Вказаний ніж в ході огляду був вилучений.

Протокол огляду предмету від 07.10.2013 року свідчить про огляд речей ОСОБА_4 , які добровільно були видані для огляду останнім. Предметом огляду були:

куртка чоловіча джинсова темно сірого кольору на якій , на спині, на відстані 32 см від нижнього краю та на відстані 19 см від бокового правого шва виявлений вертикальний надріз довжиною 1 см;

светр синього кольору з пошкодженням довжиною 1 см;

кофта в`язана сірого кольору, на якій мають пошкодження довжиною 1 см на спині, плями бурого кольору навколо пошкодження;

Зі змісту протоколу також вбачається, що ОСОБА_4 поясняв, що у вказаних речах він знаходився з 05 по 06 жовтня 2013 року під час коли отримав тілесні ушкодження. Вказані речі в ході огляду були вилучені.

Висновок СМЕ № 267 від 28.11.2013 року, який підтверджує, що при огляді 08.10.2013 року та зверненні за медичною допомогою 07.10.2013 року у громадянина ОСОБА_4 були виявлені синці на верхньому і нижньому столітті обох очей, що зливаються між собою на спинці носа, крововилив (сукон`юктивальні) слизизтой поверхні обох (білкових оболонок) очних яблук що супроводжувалися переломом кісток спинки носа без зміщення, закритою черепномозковою травмою, струс головного

мозку, які утворилися від не менше двох ударних дій тупих предметом, якими могли бути долоні і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я як такі, що вимагають для свого лікування рядків понад 6, але не більше 21 дня. Також при зверненні за медичною допомогою у ОСОБА_4 була виявлена відкрита проникаюча колото-різана рана задньої поверхні грудної клітки справа, що супроводжувалася ушкодженням правої легені і утворенням правостороннього пневмотораксу, яке утворилося від не менш однієї дії предметом, що мав колото-ріжучу травмуючу поверхню, яким міг бути ніж, можливо в строк та при обставинах, вказаних в постанові слідчого, і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечний для життя. Виявлений рубець задньої поверхні грудної клітки в підлопатковій області справа по лінії лопатки найвірогідніше є слідом від рани, що зажила (колено-різаною), що була виявлена у ОСОБА_4 при зверненні за медичною допомогою.

Висновок судово-трасологічної експертизи № 15 від 24.04.2014 року свідчить, що вилучений в ході огляду місця події 06.10.2013 року, в квартирі за адресою АДРЕСА_3 , ніж, є кухонним ножем господарсько-побутового призначення і до холодної зброї не відноситься.

Постанови слідчого від 10.06.2014 року та від 15.04.2014 року підтверджують факти визнання вилученого 06.10.2013 року ножа та одягу потерпілого ОСОБА_4 речовими доказами у кримінальному провадженні № 12013050230002421.

Квитанції № 127, 119 про отримання на зберігання речових доказів підтверджують факти передачі ножа та одягу ОСОБА_4 (куртки, светра, кофти) на зберігання до камери зберігання речових доказів Добропільського МВ.

Постанова слідчого від 14.02.2018 року свідчить про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 12013050230002421 за ч.1 ст.121 КК України.

Факт з`явлення ОСОБА_1 27.09.2019 року підтверджується інформацією ЄО № 43721363 від 27.09.2019 року та заявою останнього до Добропільського ВП від 27.09.2019 року.

Аналізуючи зібрані у справі докази, в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого в судовому засіданні доведена повністю, та його дії вірно кваліфіковані:

за епізодом 1 - за ч.2 ст.15, ч.1 ст.289 КК України, як закінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом,

за епізодом 2 - за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка),

за епізодом 3 - за ч.1 ст.121 КК України, як умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, наслідки, що настали.

Так, обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення:

за ч.1 ст.185 КК України, яке на момент його скоєння відносилося до злочинів середньої тяжкості та у зв`язку з внесеними змінами до КК України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року № 2617-VIII (далі - Закон № 2617-VIII), з 01.07.2020 року відноситься до кримінальних проступків,

за ч.1 ст.289 КК України - яке на момент його скоєння відносилося до злочинів середньої тяжкості та у зв`язку з внесеними змінами до КК України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року № 2617-VIII (далі - Закон № 2617-VIII), з 01.07.2020 року - до нетяжких злочинів,

за ч.1 ст.121 КК України - яке відноситься до тяжких злочинів.

Станом на день постановлення вироку обвинувачений має стійкі соціальні зв`язки, офіційно працевлаштований, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обставинами, які пом`якшують обвинуваченому покарання суд вважає дачу ним правдивих показань в суді та щире каяття.

Обставиною, що обтяжують покарання за ч.1 ст.121, ч.1 ст.289 КК України є вчинення злочинів особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Обставин, що обтяжують покарання за ч.1 ст.185 КК України судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд також бере до уваги досудову доповідь, складену на останнього Добропільським МВ філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області від 05.02.2020 року, з якої вбачається, що орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без позбавлення або обмеження волі на певний строк, оскільки останній не становить небезпеку для суспільства.

Враховуючи наведене, обставини за яких були вчиненні кримінальні правопорушення, наслідки, які наступили від вчиненого, кількість вчинених правопорушень, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, відсутність претензій з боку потерпілих до обвинуваченого, суд вважає, що міра покарання обвинуваченому повинна бути обрана в межах санкцій ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.1 ст.289 та ч.1 ст.121 КК України виходячи з такого.

Вищевказані кримінальні правопорушення були вчинені обвинуваченим в 2013 році.

Станом на 15.07.2013 року за вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.289 КК України була передбачена відповідальність у вигляді штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років,або позбавленням волі на той самий строк.

Станом на день постановлення вироку (12.04.2021 року) за вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.289 КК України передбачена відповідальність у виді обмеження волі на строк від трьох до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Станом на 28.08.2013 року за вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.185 КК України була передбачена відповідальність у вигляді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Станом на день постановлення вироку (12.04.2021 року) за вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.185 КК України передбачена відповідальність у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років.

Відповідальність за ч.1 ст.121 КК України, як станом на день вчинення правопорушення, так і станом на день постановлення вироку становить позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Частинами 2,3 статті 5 Кримінального кодексу України, встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визначити покарання за :

ч.1 ст.185 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн (тобто в редакції КК України станом на 28.08.2013 року, оскільки закон, що посилює кримінальну відповідальність не має зворотної дії в часі),

ч.2 ст.15, ч.1 ст.289 КК України - у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (тобто в редакції КК України станом на 15.07.2013 року, оскільки закон, що посилює кримінальну відповідальність не має зворотної дії в часі)

ч.1 ст.121 КК України - у вигляді 5 років позбавлення волі.

В той же час, як вже було зазначено вище, правопорушення за ч.1 ст.185 КК України, станом на день винесення вироку відноситься до кримінальних проступків.

Пунктом 2 частини 1 статті 49 КК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

Відповідно до ч.2 ст.49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років.

Судом встановлено, що з моменту вчинення кримінального правопорушення, а саме з 28.08.2013 року перебіг давності зупинявся (обвинувачений був оголошений у розшук з 25.11.2013 року по 17.10.2019 року. Крім того, судом встановлено, що строк давності за ч.1 ст.185 КК України також переривався, оскільки ОСОБА_1 після вчинення 28.08.20213 року правопорушення за ч.1 ст.185 КК України, 06.10.2013 року вчинив новий тяжкий злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України. Але в той же час, судом встановлено, що на момент ухвалення вироку, з дня вчинення даного кримінального правопорушення за ч.1 ст.185 КК України, яке відноситься до проступків, минуло п`ять років.

Враховуючи наведене, а також те, що кримінальне правопорушення за ч.1 ст.185 КК України, яке станом на день винесення вироку відноситься до кримінальних проступків, ОСОБА_1 вчинив 28.08.2013 року, суд вважає, що станом на 12.04.2021 року сплив 5-річний строк, передбачений ч.2 ст.49 КК України, який слід рахувати з 06.10.2013 року, оскільки вказаний строк переривався у зв`язку з вчиненням ОСОБА_1 нового тяжкого злочину.

За змістом ст.ст. 284-288 КПК України, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Сторони кримінального провадження не зверталися до суду із клопотанням про звільнення обвинуваченого від відповідальності, а обвинувачений в судовому засіданні не давав згоду на закриття кримінального провадження з підстави передбаченої ч.2 ст. 49 КК України.

За приписом ч.5 ст.74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Враховуючи наведене та встановлені в судовому засіданні обставини, суд вважає, що ОСОБА_1 , на підставі ч.5 ст.74 КК України, слід звільнити від призначеного за ч.1 ст.185 КК України, за цим вироком покарання, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ч.2 ст.49 КК України, оскільки з часу вчинення кримінального проступку минуло п`ять років.

Крім цього при призначенні покарання обвинуваченому, необхідно застосувати правила ч.1 ст.70 КК України і остаточне покарання за ч.2 ст.15, ч.1 ст.289 та ч.1 ст.121 КК України призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а саме у вигляді 5 років позбавлення волі.

В той же час, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, наслідки від вчиненого, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінальних правопорушень, яка свідчить про намір останнього стати на шлях виправлення, відсутність будь-яких претензій з боку потерпілих, досудову доповідь органу пробації, дають суду підстави вважати про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання і тому до нього можливо застосувати ст.75 КК України, звільнивши від призначеного покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з випробуванням, з застосуванням обов`язків, встановлених ст.76 КК України.

Цивільний позов в судовому засіданні заявлено не було.

Долю речових доказів визначити відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів при проведенні експертиз, а саме витрати за проведення товарознавчої експертизи № 685 від 23.09.20213 року в розмірі 195,60 грн.

Керуючись ст.ст. 371, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу (в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 року) в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп).

На підставі ч. 2 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_1 від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 185 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.289 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008 року) в розмірі 1000 (однієї тисячи) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 коп).

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

В силу ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 , на період іспитового строку, наступні обов`язки:

1)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

2)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

3)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази:

кухонний ніж, вилучений в ході огляду місця події 06.10.2013 року - знищити;

чоловічу куртку, светр, кофту, що належать потерпілому ОСОБА_4 - повернути останньому, як законному володільцю;

автомобіль ВАЗ 21013, державний номер НОМЕР_2 , належний ОСОБА_2 та який переданий останньому на зберігання - залишити останньому, як законному володільцю;

мобільний телефон марки «Nokia» моделі «Asha 210», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - залишити останньому, як законному володільцю.

мобільний телефон марки «Нокіа» ІМЕІ: НОМЕР_3 в корпусі чорного кольору та запальничку, які належать ОСОБА_1 та знаходяться в камері зберігання речових доказів Добропільського ВП - повернути законному володільцю ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 195,60грн (сто дев`яносто п`ять гривень 60 коп).

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілому.

Надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О.В.Здоровиця