Рішення № 96212780, 08.04.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року справа № 580/5566/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подала позов, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач) від 10 листопада 2020 року:

- № 9090707 про визнання штрафних санкцій в сумі 5100 грн за порушення пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

- № 9060707 про визнання штрафних санкцій в сумі 17000 грн за порушення частини 4 статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального";

- № 9070707 про визнання штрафних санкцій в сумі 17000 грн за порушення частини 20 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального";

- № 9080707 про визнання штрафних санкцій в сумі 12488 грн за порушення пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, необґрунтованими та підлягають скасуванню, оскільки під час перевірки відповідач не вимагав у ОСОБА_1 облікових документів, фактично перевірку не проводив, а жодними доказами, крім необґрунтованого акта, не підтверджується вчинення позивачем будь-яких порушень податкового законодавства.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 12.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

24 грудня 2021 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що перевіркою достовірно та в повному обсязі враховано обставини, які існували на момент проведення перевірки, факт порушень є доведеними, а податкові повідомлення-рішення від 10.11.2020 № 9090707, № 9080707, № 9070707, та № 9060707 винесеними у чіткій відповідності до вимог ПК України та Законів України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР та "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР.

Ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 року вирішено здійснювати розгляд справи за правила загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 15.02.2021, продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 580/5566/20 на тридцять днів.

15 лютого 2021 року до суду надійшли клопотання позивача про те, що вона не може з`явитися у судове засідання, призначене на 15.02.2021, представника відповідача - про неможливість прибуття до суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 підготовче засідання у справі відкладено на 25.02.2021.

25 лютого 2021 року до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без її участі.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 09.03.2021.

02 березня 2021 року представник відповідача подав до суду клопотання про не можливість прибуття до суду та додатково зазначив, що не заперечує проти розгляду справи у письмовому провадженні.

04 березня 2021 року представник відповідача подав до суду клопотання про долучення інформації, знятої із електронного носія Головного управління щодо РР чеку, який описаний в акті перевірки.

Усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 09.03.2021, занесеними до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у порядку письмового провадження на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що на підставі наказу Головного управління від 12.10.2020 № 1669-п та направлень на перевірку від 12.10.2020 № 820 та № 821 посадовими особами відповідача з 13.10.2020 по 23.10.2020 проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою господарську діяльності ФОП ОСОБА_1 , за наслідками якої складено акт фактичної перевірки № 379/23/23/07/ НОМЕР_1 від 23.10.2020, в якому зроблено висновок про порушення позивачем п. 11, п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР, ст. 11, ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР.

10 листопада 2020 року на підставі акта фактичної перевірки № 379/23/23/07/ НОМЕР_1 від 23.10.2020 та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, статей 17 та 20 Закону України Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР, статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19 грудня 1995 № 481/95-ВР контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 9070707, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у сумі 17000 грн;

- № 9060707, яким до позивача застосовано штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у сумі 17000 грн;

- № 9090707 яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення закону у сфері про патентування, норм. регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сумі 5100 грн;

- № 9080707, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сумі 12488 грн.

Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, а тому звернулася до суду з даним позовом.

Під час вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно із статтею 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Статтею 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Як свідчать матеріали справи, у відповідача були наявні вищезазначені документи, які були належним чином оформлені, містили підпис керівника контролюючого органу та були скріплені печаткою, а також на законних підставах були вручені особі, яка здійснювала розрахункові операції, про свідчить підпис ОСОБА_1 на направленнях на перевірку від 12.10.2020 № 820 та № 821.

Щодо порушень виявлених під час фактичної перевірки, суд зазначає таке.

Так, актом перевірки № 379/23/23/07/ НОМЕР_1 від 23.10.2020 встановлені порушення п. 11, п. 12 ст.3 Закону України " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг " від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) та ч. 15 ст.11 Закону України " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" № 481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон № 481/95-ВР ), внаслідок цього винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 9070707 від 10.11.2020 суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 1 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до статті 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Статтею 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

За висновками акту фактичної перевірки № 379/23/23/07/ НОМЕР_1 від 23.10.2020, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 9070707 від 10.11.2020, встановлене порушення ч. 20 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 17 цього Закону.

Разом з тим, в акті фактичної перевірки № 379/23/23/07/ НОМЕР_1 від 23.10.2020 зазначено, що позивач має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (діюча) № 23180308202001752 від 03.07.2020, термін дії якої з 10.07.2020 по 10.07.2021. Вказану ліцензію позивач також надав до матеріалів справи, що підтверджує право позивача на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Доказів того, що позивачем було здійснено продаж тютюнових виробів (сигарет) "Марвел" відповідачем не надано, а тому податкове повідомлення-рішення № 9070707 від 10.11.2020 є протиправним.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 9060707 від 10.11.2020 суд зазначає таке.

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

За правилами пп. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з пп. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 П.К України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному

Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

За правилами п. 226.1 ст. 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст. 226 ПК України)

Згідно з п. 226.9 ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Також, згідно п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок: акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 27.12.2010 № 1251, маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Статтею 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

За висновками акту фактичної перевірки № 379/23/23/07/ НОМЕР_1 від 23.10.2020, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 9060707 від 10.11.2020, встановлене порушення ч. 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР.

Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 9060707 від 10.11.2020 прийняте правомірно, оскільки матеріалами справи підтверджується факт зберігання сигарет Marvel blue у кількості 20 шт. ціна за одну пачку - 40 грн, всього 800 грн. Вказане підтверджується актом зняття залишків товарних запасів на торговельному об`єкті: магазин, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який належить ФОП ОСОБА_1 , вказаний акт містить підпис позивача, що свідчить про її згоду з товаром який був в наявності. Також відповідно до пояснення ОСОБА_1 від 13.10.2020 позивач зазначила, що добровільно видає тютюнові вироби Marvel без марки акцизного податку іноземного виробництва в зв`язку з відсутністю ліцензії на право торгівлі тютюновими виробами загальна кількість 20 пачок.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 9090707 від 10.11.2020 суд зазначає таке.

Відповідно до статті 3 Закону України " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР у редакції чинній на момент здійснення перевірки) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Згідно із пунктом 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

За висновками акту фактичної перевірки № 379/23/23/07/ НОМЕР_1 від 23.10.2020, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 9090707 від 10.11.2020, встановлене порушення п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

Як стверджує відповідач, перевіркою встановлено, що 01.08.2020 позивачем здійснено продаж пива львівського розливного 1 літр, за ціною 32 грн. та видано чек № 11560 в якому не зазначений код УКТ ЗЕД для кожного підакцизного товару, реалізованого платником через реєстратор розрахункових операцій, однак на підтвердження даного факту відповідачем не надано жодних доказів.

Згідно інформації, знятої з електронного носія Головним управлінням щодо РРО чеку, яку надав відповідач до матеріалів справи, зазначена інша вартість товару, який було продано позивачем, а саме: 34 грн.

Наведені обставини свідчать про протиправність податкового повідомлення-рішення № 9090707 від 10.11.2020.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 9080707 від 10.11.2020 суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 20 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Відповідно до статті 20 Закону № 265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

За висновками акту фактичної перевірки № 379/23/23/07/ НОМЕР_1 від 23.10.2020, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 9080707 від 10.11.2020, встановлене порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

Разом з тим, в самому акті фактичної перевірки зазначено про те, що позивач є фізичною особою-підприємцем та не є платником податку на додану вартість, а тому до нього не можуть бути застосовані норми п.12 ст.3 Закону № 265/95-ВР та ст. 20 Закону № 265/95-ВР, отже податкове повідомлення-рішення № 9080707 від 10.11.2020 є протиправним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 139 вказаного Кодексу при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Зважаючи на те, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, то судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Черкаській області від 10.11.2020 № № 9090707, № 9080707, № 9070707.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 681 (шістсот вісімдесят одна) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Учасники справи:

1) позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач - Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 43142920).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 08.04.2021.

Суддя В.О. Гаврилюк