Рішення № 96212410, 31.03.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1629/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Хом`якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивачки Іщенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, за участю третьої особи на стороні позивачки без самостійних вимог Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати,

встановив:

23.06.2020 ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області. АР Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), в якому з урахуванням заяв про уточнення та доповнення позовних вимог просила:

- визнати протиправним та скасувати витяг з наказу Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі № 41-о від 01 червня 2020 року про попередження ОСОБА_1 про можливе наступне звільнення із займаної посади, та попередження про можливе вивільнення від 02 червня 2020 року,

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі № 74-о від 07 липня 2020 року про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Великоолександрівської державної податкової інспекції Бериславського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Великоолександрівської державної податкової інспекції Бериславського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з обов`язковим виконанням ГУ ДФС Херсонської області вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 846 від 25 вересня 2019 року, відновивши її порушені трудові права, що були вчинені за період з 01 вересня 2019 року до 07 липня 2020 року, допустивши негайне виконання судового рішення,

- стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої заробітної плати 68000 грн., допустивши негайне виконання судового рішення,

- постановити окрему ухвалу суду, яку спрямувати на виконання до органів прокуратури Херсонської області для подальшої організації досудового розслідування за фактами порушення законодавства України, що перебуває у причинному зв`язку службовим підробленням посадовими особами ГУ ДФС Херсонської області документів з метою подальшого звільнення позивачки з посади начальника Великоолександрівської ДПІ Херсонської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка з 30.08.2018 працює на посаді начальника Великоолександрівської державної податкової інспекції Бериславського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. На початку грудня місяця 2019 року її обов`язки начальника Великоолександрівської державної податкової інспекції Бериславського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі почали покладатися на інших державних службовців Великоолександрівської ДПІ, при тому, що позивачка офіційно не була відсторонена від виконання своїх обов`язків начальника Великоолександрівської ДПІ Херсонської області. В 2020 році увесь склад державних службовців податкової інспекції без жодних перешкод був переведений з посад у Великоолександрівській ДПІ ГУ ДФС на рівнозначні посади у ГУ ДПС області, яке є правонаступником ГУ ДФС, при цьому жодною нормою права не передбачалось скорочення чисельності та штату державних службовців під час реорганізації ГУ ДФС, що відбувалась шляхом поділу, а не ліквідації державної установи. Позивачкою на підтвердження своїх намірів працювати далі на посаді начальника податкової інспекції за штатною структурою Великоолександрівської ДПІ, що є структурним підрозділом ГУ ДІІС Херсонської област,і на ім`я голови комісії з реорганізації Квасневського М.А. було надано заяву про надання матеріальної допомоги, що надавалася державним службовцям податкової інспекції, а також 19 грудня 2019 року додатково було надано заяву про згоду на переведення її з посади начальника Великоолександрівської ДПІ у структурі ГУ ДФС Херсонської області на начальника Великоолександрівської ДПІ у структурі ГУ ДПС Херсонської області. 26.12.2019 позивачка отримала повідомлення № 3618/М/21-22-04-02-18 за підписом Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі Квасневського М.А. який відмовився надавати повні та об`єктивні відомості щодо обставин справи, що склалися навколо позивачки як начальника податкової інспекції, яку незаконно відсторонили від виконання своїх службових обов`язків з покладенням обов`язків на зовсім іншого підзвітного їй державного службовця. 26 грудня 2019 року на адресу в.о. начальника Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Танань Г.В. було надано позивачкою службову записку про ситуацію, яка склалася навколо неї як начальника податкової інспекції, якого не допускають до виконання своїх службових обов`язків з затримкою виплати заробітної плати, а також не виплати належної матеріальної допомоги, яка була виплачена іншим державним службовцям Великоолександрівської ДПІ, крім ОСОБА_1 з невідомих для причин за відсутності погодженого рішення з профспілковим комітетом. Наприкінці січня місяця 2020 року ОСОБА_1 було отримано повідомлення № 10/М/21-22-04-03-19 від 20 січня 2020 року за підписом голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі Квасневського М.А. який повідомив, що питання призначення працівників у державних органах належить виключно до повноважень керівника державної служби, а тому виконання обов`язків начальника Великоолександрівської ДПІ на іншого державного службовця ОСОБА_4 , що на думку позивачки є протиправно. Позивачка пов`язує факт порушення її трудових прав з розкриттям нею перед посадовими особами різних правоохоронних органів України факту підпалу службових кабінетів, який відбувся під час робочого дня у Великоолександрівській ДПІ Херсонської області за її відсутності, що спричинило пожежу у державній установі, якою було спричинено значну матеріальну шкоду, яка свідомо замовчувалася на рівні посадових осіб ГУ ДФС Херсонської області. Позивачка зазначає, що шляхом незаконного її звільнення з посади керівника Великоолександрівської ДПІ певне коло посадових осіб реорганізованого ГУ ДФС Херсонської області намагається приховати факти пожежі через підпал службових кабінетів, що спричинив значну матеріальну шкоду державній установі.

27 лютого 2020 року позивачка отримала повідомлення № 2526/10/21-22-11-02-12 про наступне вивільнення. А 02.06.2020 у службовому кабінеті в.о.начальника, Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі ОСОБА_5 за участі члена комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, а також в одній особі начальник управління забезпечення кадрів ГУ ДПС Херсонської області ОСОБА_6 у присутності інших невідомих для осіб ОСОБА_7 отримала на руки витяг з наказу № 41-о від 01 червня 2020 року про попередження про наступне вивільнення з посади начальника Великоолександрівської ДПІ Херсонської області на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-УІІІ "Про державну службу" та пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з реорганізацією, скороченням чисельності та штату державних службовців, з з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України № 1200 " Про утворення Державної Податкової служби України та Державної митної служби України" з змінами, що були внесенні постановою Кабінету Міністрів України № 846 від 25 вересня 2019 року, в наказі був відсутній підпис в.о.начальника, Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі ОСОБА_8 Позивачка звертає увагу, що всі інші працівники Великоолександрівської ДПІ, крім неї, були переведені з реорганізованого ГУ ДФС Херсонської області до Великоолександрівської ДПІ Херсонської області як структурного підрозділу ГУ ДПС Херсонської області.

В заявах про уточнення позовних вимог та їх доповнення позивачка вказує, що 08.07.2020 отримала рекомендованим листом наказ № 74-о від 07 липня 2020 року Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про її звільнення з посади начальника Великоолександрівської державної податкової інспекції Бериславського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, відповідно пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" та пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з реорганізацією, скороченням чисельності та штату державних службовців. Вважає цей наказ протиправним, оскільки ДФС реорганізовувалась в ДПС, при цьому скорочення штату або чисельності службовців не передбачалось. Наказ про її звільнення видано не уповноваженою особою - в.о.начальника ОСОБА_8 , при цьому позивачці не запропонували жодної вакантної посади в органах ДПС. що суперечить діючому законодавству. Позивачка просить поновивити її на попередній посаді з обов`язковим виконанням ГУ ДФС Херсонської області вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 846 від 25 вересня 2019 року, відновивши її порушенні трудові права, що були вчинені за період з 01 вересня 2019 року до 07 липня 2020 року, тобто, по дату незаконного звільнення, допустивши у межах норми права ст.371 КАС України негайне виконання судового рішення.

Ухвалою суду (суддя Гомельчук С.В.) від 07.07.2020 року провадження у справі відкрито, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

27.07.2020 від Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (відповідача-1) надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що змінами організаційної структури Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України", зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року №846, відповідно до наказів Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 13.05.2020 №20 "Про введення в дію Організаційної структури Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на 2020 рік" та від 13.05.2020 №6-ф "Про введення в дію Штатного розпису на 2020 рік Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі" чисельність Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 686 осіб зменшено до 104 осіб. У Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишились функції пов`язані з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції. ОСОБА_1 було запрошено особисто прибути 02.06.2020 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (просп.Ушакова, 75, м. Херсон) 02.06.2020 позивачку ознайомлено з наказом Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 01.06.2020 № 41-о "Про попередження щодо наступного вивільнення" та з попередженням про наступне вивільнення. У попередженні про наступне вивільнення ОСОБА_1 власноруч проставила дату 02.06.2020, підпис, П.І.Б. та вчинила запис: "Ознайомлена, але незгідна". Таким чином, ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до частини 6 ст. 49 Кодексу законів про працю України її попереджено про можливе наступне вивільнення із займаної посади не раніше ніж за 30 календарних днів з дати ознайомлення з попередженням на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" та пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з реорганізацією, скороченням чисельності та штату державних службовців, з дотриманням вимог чинного законодавства України.

ОСОБА_1 листом Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 18.06.2020 № 78/М/14/21-97- 07 (рекомендоване повідомлення № 7300307879564 - отримане ОСОБА_1 20.06.2020) було запрошено особисто прибути о 10 год. 00 хв. 02.07.2020 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі для вирішення кадрового питання. Однак, електронним повідомленням №1 від 03.07.2020 ОСОБА_1 повідомила, що "У відсутність наказу прибути до ГУДФС 02 липня 2020 р. не маю можливості усі кадрові питання прохання вирішувати у судовому порядку, так як продовжую працювати" (вхідний номер 6/14 від 03.07.2020). Наказом Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 07.07.2020 № 74-о було припинено державну службу та звільнено 07 липня 2020 року ОСОБА_1 з посади начальника Великоолександрівської державної податкової інспекції Бериславського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, відповідно пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" та пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з реорганізацією, скороченням чисельності та штату державних службовців. Копію наказу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було направлено ОСОБА_1 листом від 07.07.2020 № 93/14/21-97-07 (отримане ОСОБА_1 08.07.2020), у листі повідомлено ОСОБА_1 , що відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок її запрошують до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі для отримання трудової книжки, а також направлено довідку про належні суми при звільненні (розрахунковий лист за 2020 рік). Відповідач вважає, що вся передбачена законодавством процедура звільнення державного службовця додержана у повному обсязі, а саме: про наступне вивільнення ОСОБА_1 була персонально попереджена не пізніше ніж за 30 календарних днів; наказ Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 01.06.2020 № 41-о "Про попередження щодо наступного вивільнення" погоджений з головою первинної профспілкової організації. Пропонувати ОСОБА_1 будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності) є правом, а не обов`язком керівника державної служби. Щодо переведення ОСОБА_1 з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відповідач вказує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", триває процес реорганізації Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Тобто, на сьогодні, функціонують дві самостійні юридичні особи з різними кодами ЄДР: Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Трудові відносини з ОСОБА_1 були з Головним управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, а відповідно до Закону України "Про державну службу" питання призначення працівників у державних органах належить виключно до повноважень керівника державної служби.

Щодо не доплачених грошових коштів до посадового окладу, з цього питання позиція ОСОБА_1 є не обґрунтованою і не підлягає задоволенню. ОСОБА_1 займала посаду начальника Великоолександрівської державної податкової інспекції Бериславського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, та мала спеціальне звання - радник податкової та митної справи II рангу та понад 17 років вислуги на державній службі. Враховуючи наведене заробітна плата нараховувалась їй з наступних складових: посадовий оклад - 6480,00 грн.; надбавка за спеціальне звання - 600,00 грн.; надбавка за вислугу років на державній службі 50% - 3240,00 грн. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р "Питання Державної податкової служби" функції і повноваження з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування покладено на Державну податкову службу, тому стимулюючі виплати до працівників фіскальної служби, у посадових інструкціях яких є функції адміністрування та реалізації податкової політики, не застосовувалися. Розпорядчих рішень про відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади не приймалось.

Ухвалою суду від 21.08.2020 року, в задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Гомельчуку С.В. відмовлено за необґрунтованістю.

08.09.2020 суддею Гомельчуком С.В. заявлено самовідвід у справі №540/1629/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2020 головуючим суддею у справі №540/1629/20 визначено суддю Войтовича І.І . Ухвалою суду від 10.09.2020 задоволено заяву про самовідвід судді Войтовича І.І.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи, матеріали справи передано на розгляд судді Хом`яковій В.В . Ухвалою від 16.09.2020 матеріали справи прийнято до провадження судді Хом`якової В.В. , призначено підготовче засідання на 07.10.2020, яке відкладено через неявку позивачки або її представника на 28.10.2020 .

28.10.2020 в судовому засіданні за участю представників сторін, на прохання представника позивачки в судовому засіданні оголошено перерву до 16.11.2020 для підготовки представником позивача мотивованої заяви про відвід судді Хом`якової В.В.

13.11.2020 до суду надійшла заява про відвід головуючого судді Хом`якової В.В.

Ухвалою від 16.11.2020 задоволенні заяви представника позивачки про відвід судді Хом`якової В.В. по справі № 540/1629/20 відмовлено.

Судом продовжений строк підготовки справи для розгляду по суті, призначено підготовче засідання на 30.11.2020 .

Ухвалою від 01.12.2020, постановленою в судовому засіданні за участю представників сторін, суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог частково, відмовлено в задоволенні клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою суду від 09.12.2020 задоволено клопотання позивачки про залучення Національного агентства з питань запобігання корупції в якості 3-ї особи без самостійних вимог на стороні позивачки, оскільки позивачка є викривачем у кримінальній справі, відмовлено в задоволенні клопотання про залучення ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги, на стороні відповідача .

Ухвалою від 10.12.2020 суд залучив в якості другого відповідача у справі Головне управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (код ЄДР 43143201), та витребував у останнього докази, відкладено підготовче засідання на 23.12.2020.

Ухвалою суду від 05.01.2021 в письмовому провадженні задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у відповідачів.

20.01.2021 від ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (відповідача-2) надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що ОСОБА_1 ніколи не перебувала у трудових відносинах з ГУ ДФС області, належним відповідачем у справі має бути ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі. Звертає увагу суду на те, що на теперішній час існують дві окремі самостійні юридичні особи Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, кожна з яких шляхом поділу наділена відповідними повноваженнями та відповідно до яких кожною виконуються конкретні функції згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р та постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200. Крім того, відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 "Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади" із змінами та доповненнями, майнові права та обов`язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом. У разі ліквідації контролюючого органу виконавчої влади складається ліквідаційний баланс. На даний час Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, в тому числі Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, не підписано розподільчий баланс, не передано особові справи працівників та інші первинні документи до ДПС України та її територіальних органів , відповідно до додатку №3 до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" передбачено фінансування на роботу ДФС України за кодом 3503000, а за кодом 3503010 кошти на заходи з реорганізації ДФС, що є безумовним свідченням не завершення реорганізації останньої та її територіальних органів. Отже, відсутність відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про фактичне припинення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259) як юридичної особи публічного права свідчить про відсутність підстав для правонаступництва в розумінні частини другої статті 104 Цивільного кодексу України, а відтак, ГУ ДФС не відповідає ознакам юридичної особи, яка має вибути з відносин, щодо яких виник даний спір.

В судовому засіданні 20.01.2021 за участю представника позивача та представників ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі було встановлено часткове невиконання вимог суду про витребування доказів ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим, та м. Севастополі, тому ухвалою суду повторно витребувані докази у відповідача-1, відкладено підготовче засідання на 17.02.2021.

18.02.2021 судом залишено без задоволення клопотання представника Машталір І.В. про відсторонення представників відповідача-2 від участі в розгляді справи. Закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 31.03.2021 (у зв`язку з перебуванням судді Хом`якової у відпустці та на курсах підвищення кваліфікації з 01.03.2021 по 24.03.2021).

В судове засідання 31.03.2021 прибув представник позивачки, підтримав позовні вимоги, просив суд з метою повного захисту прав позивачки вийти за межі позовних вимог та стягнути з відповідачів середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.(ч.1 ст. 205 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд дійшов наступних висновків.

Наказом Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі № 284-о від 30 серпня 2018 року ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника Великоолександрівської державної податкової інспекції Бериславського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі.

18 грудня 2018 року постановою Кабінету Міністрів України № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 846 від 25 вересня 2019 року, було розпочато проведення реорганізації Державної фіскальної служби України шляхом поділу на Державну податкову службу України та Державну митну службу України, які є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

19 червня 2019 року постановою Кабінету Міністрів України № 537 з змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 846 від 25 вересня 2019 року було реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом приєднання їх до відповідних територіальних органів Державної податкової служби, у п. 3 та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 537 від 19 червня 2019 року зазначено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження, також постановою КМУ № 537 зазначено визнати територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються ... у відповідних сферах діяльності.

Наказом ДФС України від 31.07.2019 № 7-рг розпочато реорганізацію головних управлінь ДФС в областях, утворено комісії з реорганізації.

Наказом ГУ ДФС у Херсонській області , АР Крим та м. Севастополі від 01.08.2019 № 1000 (із змінами, внесеними наказами від 19.11.2019 № 1117, від 18.05.2020 № 22) розпочато реорганізацію Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, вирішено закрити відокремлені структурні підрозділи Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, а саме: Новокаховське управління, Херсонське управління, Бериславське управління , Великолепетиське управління, Генічеське управління, затверджений склад комісії з реорганізації ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, головою комісії призначено ОСОБА_8 .

Згідно наказів ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від 02.01.2020 № 1 та від 03.02.2020 № 5-ф введена в дію організаційна структура Головного управління ДПС області та штатний розпис, відповідно до яких загальна кількість штатних посад 597 осіб, Великоолександрівська державна податкова інспекція увійшла до складу Новокаховського управління, штат 3 особи (т. 1 арк.справи 161-183). В подальшому до штатного розпису вносились зміни 19.08.2020, загальна кількість штатних одиниць збільшена до 600 (т.2 арк. справи 148-166).

Наказом ДПС України від 12.07.2019 № 14 затверджено Положення про Головне управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (т.2 арк. справи 169-183).

Головне управління ДПС у у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі зареєстроване в ЄДРПОУ 31.07.2019.

Наказом ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від 11.09.2020 № 746 затверджено Положення про Великоолександрівську державну податкову інспекцію Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі., яка є структурним підрозділом Головного управління (т.2 арк. справи 126-145).

Відповідно до наказів Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 13.05.2020 №20 "Про введення в дію Організаційної структури Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на 2020 рік" та від 13.05.2020 №6-ф "Про введення в дію Штатного розпису на 2020 рік Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі" чисельність Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 686 осіб зменшено до 104 осіб.

ОСОБА_1 подала заяву від 27.12.2019 до ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі про переведення до органу ДПС, разом з тим отримала відповідь про те, що на день її звернення існують дві окремі самостійні юридичні особи Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, кожна з яких шляхом поділу наділена відповідними повноваженнями та відповідно до яких кожною виконуються конкретні функції, та що дане питання належить виключно до повноважень керівника державної служби.

ОСОБА_1 було запрошено особисто прибути 02.06.2020 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. 02.06.2020 позивачку ознайомлено з наказом Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 01.06.2020 № 41-о "Про попередження щодо наступного вивільнення" та з попередженням про наступне вивільнення. У попередженні про наступне вивільнення ОСОБА_1 власноруч проставила дату 02.06.2020, підпис, П.І.Б. та вчинила запис: "Ознайомлена, але незгідна".

У наказі Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 01.06.2020 № 41-о "Про попередження щодо наступного вивільнення" і попередженні про наступне вивільнення ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до частини 6 ст. 49 Кодексу законів про працю України її попереджено про можливе наступне вивільнення із займаної посади не раніше ніж за 30 календарних днів з дати ознайомлення з попередженням на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" та пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з реорганізацією, скороченням чисельності та штату державних службовців, з дотриманням вимог чинного законодавства України.

ОСОБА_1 листом Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 18.06.2020 № 78/М/14/21-97- 07 було запрошено особисто прибути о 10 год. 00 хв. 02.07.2020 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі для вирішення кадрового питання. Електронним повідомленням №1 від 03.07.2020 ОСОБА_1 повідомила, що "У відсутність наказу прибути до ГУДФС 02 липня 2020 р не маю можливості усі кадрові питання прохання вирішувати у судовому порядку так як продовжую працювати" (вхідний номер 6/14 від 03.07.2020).

Наказом Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 07.07.2020 № 74-о було припинено державну службу та звільнено 07 липня 2020 року ОСОБА_1 з посади начальника Великоолександрівської державної податкової інспекції Бериславського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, відповідно пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" та пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з реорганізацією, скороченням чисельності та штату державних службовців.

Копію наказу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було направлено ОСОБА_1 листом від 07.07.2020 № 93/14/21-97-07. У листі Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 07.07.2020 № 93/14/21-97-07 повідомлено ОСОБА_1 , що відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок її запрошують до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі для отримання трудової книжки, а також направлено довідку про належні суми при звільненні (розрахунковий лист за 2020 рік).

Вважаючи своє звільнення незаконним, позивачка звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з наступних приписів чинного законодавства.

Позивачка в період служби була державним службовцем і на неї поширювалась дія Закону України "Про державну службу". Відповідно до частин 2 та 3 статті 5 Закону відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом; дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Підстави та порядок припинення державної служби визначені розділом ІХ Закону. Однією з підстав припинення державної служби передбачено за ініціативою суб`єкта призначення (пункт 4 частини 1 статті 83 Закону.) Пунктами 1, 1-1 частини 1 статті 87 Закону визначено, що підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; ліквідація державного органу.

Положення ч. 3 ст. 87 Закону України "Про державну службу" (у редакції Закону "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" від 14 січня 2020 року) в редакції на час звільнення позивачки, передбачали, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.

Отже, Закон передбачає лише право, а не обов`язок, суб`єкта призначення пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі, а також обмежують дію КЗпП України у відносинах проходження державної служби. Чинна на момент звільнення позивачки редакція ст. 87 ЗУ "Про державну службу" не регулювала порядку надання пропозицій державному службовцю, який перебуває у процесі звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 87 ЗУ "Про державну службу", вакантних посад державної служби.

Водночас, 02.02.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" від 12.12.2019р. № 378-IX, яким внесено зміни до Кодексу законів про працю України та викладено його у новій редакції. Так, нормами зазначеного Закону змінено порядок скорочення державних службовців. Зокрема, відповідно до ч. 6 ст. 49-2 КЗпП України, вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті; не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Отже, після внесення Законом України від 14.01.2020 №440-IX змін у Закон України "Про державну службу", норми ч. 3 ст. ст.49-2 КЗпП України в частині обов`язку власника або уповноваженого ним органу запропонувати працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації на державних службовців не поширюються.

Водночас, розглядаючи вказаний трудовий спір, який пов`язаний зі звільненням за п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу", суд зобов`язаний з`ясувати, чи дійсно у відповідача мало місце скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису з припиненням державної служби.

Скорочення штату може бути встановлено шляхом порівняння штатних розписів цієї юридичної особи до і після її реорганізації. Оптимізація системи державних органів чи структури окремого державного органу, унаслідок яких змінюється належність посади державної служби до певної категорії посад; основні посадові обов`язки, - є зміною істотних умов державної служби, що за змістом та юридичними наслідками не є тотожним скороченням штату або чисельності працівників.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Згідно частини 1 ст. 89, ч. 4 ст. 91 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення.

Пунктом 5 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011р. № 1074, передбачено, що орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Відповідно до п. 6 названого Порядку права та обов`язки органів виконавчої влади у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади переходять до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Відповідно до правової позиції Верховний Суду України викладеної ним в постановах від 04.03.2014р. (справа № 21-8а14), від 27.05.2014р. (справа № 21-108а14), від 28.10.2014р. (справа № 21-484а14) ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої відмови. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, мова йде фактично про реорганізацію. Аналогічна правова позиція також неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, в постановах від 12.12.2018р. (справа № 826/25887/15), від 17.07.2019р. (справа № 820/2932/16).

Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, передбаченого частиною 1 статті 41 та частиною 3 статті 87 № 889-VІІІ зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Як вже зазначалось судом, у зв`язку з уведенням у дію нового штатного розпису ГУ ДПІ області значно скоротилась чисельність ГУ ДФС області , функції реалізації податкової політики з адміністрування податків, реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями передано ДПС України, у органів фіскальної служби залишились функції, пов`язані з реалізацією державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову , кримінальну процесуальну та охоронну функції. Досліджуючи штатні розписи ГУ ДПС та ГУ ДФС до та після оптимізації структури на предмет скорочення штату, суд дійшов висновку, що в ГУ ДФС області замість 686 штатних одиниць залишилось 104 од. (в основному залишились працівники податкової міліції та керівництво), а в ГУ ДПС області виникло нових 600 штатних одиниць. Великоолександрівська ДПІ Бериславського управління ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі налічувала 3 штатні одиниці - начальник ДПІ та 2 старших державних інспекторів. З 08.05.2020 Великоолександрівська ДПІ вже була відсутня в структурі ДФС області, а в штатному розписі ГУ ДПС Великоолександрівська ДПІ також налічувала 3 штатні одиниці.

Суду надані копії наказів про призначення у серпні-вересні 2019 року посадових осіб Великоолександрівської ДПІ ОСОБА_9, ОСОБА_15 , які були підлеглими позивачці, у новостворену Великоолександрівську ДПІ Новокаховського управління Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі у порядку переведення з ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (т.3 арк.справи 2).

Суд приймає до уваги ту обставину, що відсутнє будь-яке пояснення відповідачів щодо обгрунтованих причин прийняття інших працівників Великоолександрівської ДПІ Бериславського управління ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастполі у новоутворену Великоолександрівську ДПІ Новокаховського управління ГУ ДПС у Херсонські області, АРКрим та м. Севастополі у порядку переведення та відмови в такому переведенню позивачці.

Суду надано Положення про Великоолександрівську ДПІ Бериславського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, затвердж. начальником ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крима та м. Севастополі 13.03.2019 (т.3 арк.справи 77-87). При порівнянні її змісту із Положенням про Великоолександрівську ДПІ Новокаховського управління Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, затверджену в.о.начальника ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крима та м. Севастополі 29.01.2020 (т.3 арк.справи 3-13), суд встановив, що всі права та обов`язки Великоолександрівської ДПІ Бериславського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі є аналогічними правам та обов`язкам Великоолександрівської ДПІ Новокаховського управління ГУ ДПС у Херсонські області, АР Крим та м. Севастополі, єдина відмінність полягає у зміні підпорядкованості (замість Бериславському управлінню, ДПІ увійшла до Новокаховського управління), Великоолександрівська державна податкова інспекція залишилась самостійним структурним підрозділом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, очолює її начальник, якого призначає на посаду і звільняє з посади начальник ГУ ДПС області. Посадова інструкція начальника Великоолександрівської ДПІ Новокаховського управління ГУ ДПС у Херсонські області, АР Крим та м. Севастополі затверджена 29.01.2020. Змін кваліфікаційних вимог до посад начальника інспекції, зміни правового статусу, обсягу завдань i основних функцій начальника ДПІ, не встановлено. З вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність реального скорочення посади позивачки.

Отже, фактично відбулась реорганізація структурного підрозділу Великоолександрівської ДПІ та підпорядкування її Головному управлінню ДПС у Херсонській області .

Таким чином, факту скорочення штату у новоствореній Державній податковій службі після оптимізації структури податкових органів не відбулось, завдання та функції ДПС є подібними завдань і функцій Державної фіскальної служби, не відбулось змін істотних умов державної служби начальника районної податкової інспекції, фактично змінилась назва структурного підрозділу (посади) без зміни основних посадових обов`язків позивачки.

З урахуванням викладеного суд погоджується з доводами позивачки про те, що в спірних правовідносинах відсутні були підстави для припинення державної служби позивачки відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. А отже, звільнення державних службовців без існування відповідного правового регулювання має наслідком свавільне втручання відповідного органу у право на працю та, як наслідок, суперечить вимогам принципу верховенства права.

Так, відповідно до статей 21 та 24 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Конституція України надає кожному рівні права у сфері трудових правовідносин. Так, положення Конституції України не передбачають різного правового регулювання щодо гарантій прав при звільненні державних службовців та працівників приватного сектору.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Скасування гарантій для державних службовців при їх звільненні у випадку реорганізації або ліквідації органу є дискримінацією порівняно з правовим положенням працівників у приватному секторі, оскільки не є обґрунтованим об`єктивними підставами.

Доводи відповідачів щодо того, що суб`єкт призначення або керівник державної служби не зобовязаний пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі , а тільки може це робити за наявності (ч.3 ст. 87 Закону "Про державну службу"), суд вважає таким, що не можуть бути прийняті , оскільки дана норма допускає різне тлумачення, так як законом не передбачено умови, за яких керівник державного органу може не пропонувати вакантну посаду державному службовцю при звільненні за скороченням. Друге речення частини 3 ст. 87 Закону України "Про державну службу" не відповідає вимогам "ясності закону" у розумінні Європейської конвенції з прав людини та не забезпечує належної охорони трудових прав громадянина від свавільного втручання чи бездіяльності зі сторони керівника державного органу.

На думку суду, орган державної влади є носієм повноважень, а не прав, і за їх здійснення несе відповідальність. Принцип верховенства права вимагає максимально мінімізувати свободу розсуду виконавчої влади. Правомірне рішення - це не будь-який бажаний для керівника державного органу варіант поведінки в рамках цього Закону, а лише той, який сприятиме належній реалізації підлеглими працівниками права на працю та доступу до державної служби і не допускатиме проявів дискримінації у здійсненні ними цих прав. Відтак свобода розсуду означає не свободу вибору керівника державного органу кого звільнити, а кого залишити (перевести) на державній службі, а означає лише оптимальне застосування закону для досягнення цілей, встановлених у ньому. Такого оптимального застосування закону не буде, якщо керівник державного органу не запропонує працівнику посаду державної служби за її наявності. Якщо така вакансія є у наявності, то в керманича є лише один вид правомірної поведінки - запропонувати її працівнику. У інакшому разі це свавілля й зловживання повноваженнями.

В самому рішенні відповідний суб`єкт владних повноважень, виходячи із наведених вище положень частини 2 статті 2 КАС України, мав би навести підстави, чому до позивачки, за наявності реальної можливості, відповідності позивачки необхідним вимогам, на відміну від інших осіб, які працювали в органах податкової служби, не було застосовано можливість до її переведення на аналогічну посаду у новоствореній установі, як це було здійснено у відношенні до інших працівників Великоолександрівської ДПІ. Оскаржений наказ не містить такого обґрунтування. Не було надано відповідних доказів і суду. Як вбачається із зібраних матеріалів справи та наданих пояснень, при звільненні позивачки зі служби не вирішувалось питання про можливість залишення позивачки на службі та не запропоновано їй жодної вакантної посади у новоствореній ДПІ. Відтак, оскаржуваний наказ про звільнення позивача не відповідає таким критеріям, визначеним у частині 2 статті 2 КАС України - обґрунтованість, неупередженість, розсудливість, дотримання принципу рівності перед законом, пропорційність.

Тому суд вважає наявність при звільненні позивача і невчиненні дій при її переведенні явних ознак свавільності.

Враховуючи наведене вище, у спірних правовідносинах суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб, визначений законом, а оскаржуваний наказ прийнято не на підставі, визначеній ст. 87 Закону № 889-VІІІ та з порушенням критеріїв, передбачених частиною 2 статті 2 КАС України. Тому, доводи відповідачів про законність звільнення позивача суд вважає безпідставними.

Практика звільнення державного службовця за ініціативою суб`єкта призначення у випадку зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, чи у ході реорганізації державного органу, без пропонування такому державному службовцю вакантної посади державної служби у тому самому державному органі або реорганізованому за її наявності - несумісна з принципом правової визначеності та встановленим ЗУ "Про державну службу" принципом забезпечення рівного доступу громадян до державної служби.

Відтак, звільнення державного службовця на підставі п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" без пропонування йому вакантної посади державної служби, якщо така наявна, буде незаконним рішенням та грубим порушенням законодавства про працю.

Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи неправомірність прийняття наказу Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі № 74-о від 07 липня 2020 року про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Великоолександрівської державної податкової інспекції Бериславського управління Головного управління ДФС у Херсонській області. Автономній Республіці Крим та м. Севастополі., суд дійшов висновку також про задоволення вимоги в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Великоолександрівської державної податкової інспекції Бериславського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік (частина 2 статті 235 КЗпП України).

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (надалі - Порядок). Абзацом 3 пункту 2 вказаного Порядку передбачено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Пунктом 3 Порядку визначено складові, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати. Натомість, у пункті 4 Порядку йдеться про виплати, що не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати.

Особливості обрахунку розміру середньої заробітної плати за останні два місяці роботи наведено у пункті 8 Порядку, згідно із яким нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Здійснюючи обрахунок розміру середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу, суд враховував відомості, надані ГУ ДФС у Херсонській області у довідці (т.3 арк. справи 88), а саме зарплату за травень-червень 2020 року (39 робочих дів) яка склала 24982 грн. 80 коп. (без врахування 740 грн. 34 коп. відпускних та без утримання податків). Отже, розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 складає 640 грн. 58 коп.

За результатами застосованого алгоритму для вирахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачки, що передбачений пунктом 8 Порядку, розмір останнього склав 118507 грн. 30 коп. (640 грн. 58 коп. х 185 робочих дні вимушеного прогулу, що включає період з 08.07.2020 по 31.03.2021). День звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем. Таким чином, позивачці слід виплатити середній заробіток з дня, наступного за днем звільнення, тобто з 08.07.2020.

Відтак, суд дійшов висновку, що з відповідача-1 на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 в розмірі 118507 грн. 30 коп. (сума без сплати податків та інших обов`язкових платежів, які стягуються під час виплати даної суми працівнику).

Окрім того, з урахуванням положень пунктів 2 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, що становить 14597грн. 64 коп. (сума без сплати податків та інших обов`язкових платежів, які стягуються під час виплати даної суми працівнику), такий обрахунок здійснено за останній повний робочий місяць позивача червень 2020 року, слід допустити до негайного виконання.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправним та скасування частково наказу Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі № 41-о від 01 червня 2020 року про попередження ОСОБА_1 про можливе наступне звільнення із займаної посади, та попередження про можливе вивільнення від 02 червня 2020 року, то такі вимоги не підлягають замовленню, оскільки вирішуючи кожен спір, адміністративні суди, з урахуванням вимог позовної заяви та позиції сторін, повинні застосовувати такі способи захисту, які будуть ефективними на практиці. Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. Водночас, суд зазначає, що задоволення вказаної позовної вимоги, жодним чином не поновить прав позивачки, на захист яких вона звернулась до суду, а відтак, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивачки є саме визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з поновленням позивача на посаді та виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вимоги про стягнення з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої заробітної плати 68000 грн., також не підлягають задоволенню, через недоведеність існування такої недоплати належними доказами. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо постановляння окремої ухвали суду щодо службового підроблення посадовими особами ГУ ДФС Херсонської області документів з метою подальшого звільнення позивачки з посади начальника Великоолександрівської ДПІ Херсонської області, то також відсутні докази такого підроблення, а тому підстав для винесення окремої ухвали при прийнятті судового рішення немає.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ч. 2 ст. 9, ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі № 74-о від 07 липня 2020 року про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Великоолександрівської державної податкової інспекції Бериславського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді начальника Великоолександрівської державної податкової інспекції Бериславського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259).

Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді начальника Великоолександрівської державної податкової інспекції Бериславського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259).

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.07.2020 по 31.03.2021, в сумі 124272 гривні 52 коп. з відрахуванням податків та обов`язкових платежів.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 14597 (чотирнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто сім) грн. 64 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12 квітня 2021 р.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 106030100