Рішення № 96212388, 12.04.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2525/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання відмову протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі-відповідач, Пенсійний фонд), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок пенсії з 01.01.2016 відповідно до постанови Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 по справі №661/2609/17 в розмірі 71% від грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії з 01.01.2016 з проведенням відповідної індексації та компенсації втрати частини доходів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2016, відповідно до постанови Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 року по справі №661/2609/17 в розмірі 71% від грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії з 01.01.2016 з проведенням відповідної індексації та компенсації втрати частини доходів;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, що передбачено ст. 382 КАС України.

В позовній заяві позивач зазначає, що з 30.12.2010 відповідно до положень Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років. Згідно ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, в редакції, діючій на час призначення пенсії, було передбачено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статі, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення, відповідно, розмір пенсії позивача, який був встановлений при її призначенні склав 71 % від грошового забезпечення, але пенсію в розмірі 71% від грошового забезпечення він отримував до березня 2018 року, включно. В квітні 2018 року після перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та постанови Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 у справі №661/2609/17, позивач отримав пенсію в розмірі лише 70%, а не 71% від суми грошового забезпечення. 21.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою в якій просив провести перерахунок пенсії з 01.01.2016 відповідно до вказаної постанови суду в розмірі 71% від грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії з 01.01.2016 з проведенням відповідної індексації та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати, мотивуючи тим, що при перерахунку пенсії відповідно до даного рішення суду відповідач застосував норми ч.2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції чинній на час здійснення перерахунку та здійснив перерахунок пенсії в розмірі 70% від грошового забезпечення. Листом - відповіддю від 06.08.2020 № 2933-2858/С-03/8-2100/20 відповідач відмовив в проведені перерахунку пенсії та в здійснені виплати пенсії з 01.01.2016 з проведенням відповідної індексації та компенсації, яку позивач вважає незаконною та протиправною, даний лист вважає рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятого за результатами розгляду поданої ним заяви. ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги наявністю постанови Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 по справі №661/2609/17, якою було зобов`язано Пенсійний фонд провести перерахунок пенсії з 01.01.2016 відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та здійснити виплату не отриманої суми пенсії без обмеження будь-яким строком, та наявністю також рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 по справі № 540/427/20, яким визнано протиправними дії Пенсійного фонду щодо зменшення з 01.01.2016 основного розміру призначеної пенсії з 71% до 70% сум грошового забезпечення при здійснені перерахунку та виплаті пенсії відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зобов`язано Пенсійний фонд здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії з 01.01.2016 в розмірі 71 % грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат, рішення набрало законної сили 07.08.2020. Позивач зауважив про очікування законності дій Пенсійного фонду щодо здійснення йому належного перерахунку пенсії з 01.01.2016 в розмірі 71 % грошового забезпечення, та оскільки відповідачем порушуються вимоги чинного законодавства та не виконуються рішення судів, застосовує у даній справі принцип «належного врядування» де суб`єкт владних повноважень повинен сам виправляти свої помилки і відновлювати права осіб, що звернулися до нього, і щодо яких мали місце порушення, посилаючись також на позицію Верховного Суду України викладену у постанові від 28.05.2020 по №819/654/17, позицію Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74 van Duym v. Home Office) щодо принципу юридичної визначеності, яке пов`язано з іншим принципом - відповідальності держави. ОСОБА_1 вважає, що даному випадку при перерахунку пенсії Пенсійний фонд має застосовувати норму, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки її призначення та перерахунок є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а тому внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії та вже було визнано неправомірними дії відповідача судовим рішенням по справі №540/427/20, який застосував все рівно вказану норму Закону №2262-ХІІ. Своє право на одержання належного розміру пенсії позивач обґрунтовує також пунктами 21, 24 рішення Європейський суд з прав людини у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) щодо права в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на володіння своїм «майном». Також, позивач вказує на необґрунтованості позиції відповідача щодо обставин перерахунку пенсії на виконання постанови по справі 661/2609/17, а саме під час проведення такого перерахунку відсутній факт збільшення розміру пенсії, оскільки відповідач не врахував, що індексація являється складовою частиною пенсії, в період з вересня 2015 року по грудень 2015 року, включно отримав фіксовану індексацію в розмірі 116,86 грн. ОСОБА_1 наполягає на тому, що судовим рішенням по справі № 661/2609/17 не давалась оцінка розміру пенсії у відсотковому значені від сум грошового забезпечення, як і не давалась оцінка, щодо проведення індексації та компенсації, з даною вимогою позивач звернувся до відповідача вперше. Щодо зупинення індексації пенсії на рівні 2015 року, ОСОБА_1 з урахуванням положень визначених ст.ст. 1, 2, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991 та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» №1078 від 17.07.2003 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення, при цьому, прожитковий мінімум для непрацездатних осіб змінювався відповідно до Законів України «Про державний бюджет України на 2016 рік», «Про державний бюджет України на 2017 рік», «Про державний бюджет України на 2018рік», «Про державний бюджет України на 2019 рік», «Про державний бюджет України на 2020 рік», відповідно не здійснення Пенсійним фондом нараховування індексації пенсії на рівні 2015 року вважає протиправним, мотивуючи позиціями викладеними Житомирським окружним адміністративним судом у рішенні від 11.01.2019 по справі № 806/1952/18 та Сьомого апеляційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2019 по справі 806/1952/18, у зв`язку з чим зазначає, що протиправне зупинення нараховування індексації пенсії на рівні 2015 року не звільняє відповідача від обов`язку провести індексацію в установленому законом порядку з 01.01.2016, та наполягав на тому, що в даному випадку індексація являється складовою частиною його пенсії, посилаючись на позицію Верховного Суду у постанові від 24.04.2018 по справі № 646/6250/17. ОСОБА_1 також вказав на протиправність відмови Пенсійного фонду в проведенні компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, що призвело до порушення відповідачем ст.ст. 1, 2, 3 Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, зауважив, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер та вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Позивач зазначає, що має існувати обов`язкова складова для обчислення компенсації, а саме невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення, відповідно, основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі і пенсії. Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією, а в даному випадку Пенсійним фондом, добровільно чи на виконання судового рішення та враховуючи викладене право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми попередньо нараховані особі, але не виплачені, застосувавши позицію Верховного Суду України викладену у постановах, зокрема, від 03.07.2018 по справі № 521/940/17, від 10.04.2019 по справі №686/13725/17.

Також, посилаючись на правову позицію викладену в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про огляд застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України» № 3 від 13.03.2017 щодо зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення відповідно до ст.382 КАС України, позивач вказує на те, що виконавча служба не завжди здатна забезпечити належне примусове виконання судових рішень, а відповідач систематично не виконує судові рішення за аналогічними справами, зловживає своїми процесуальними правами, діє не за законом, а на власний розсуд та дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на ухилення від проведення належного виконання судового рішення, а саме ухилення від проведення розрахунку за усією належною до одержання сумою пенсії, відповідач здійснює штучні перешкоди в проведені індексації та компенсації, позивач вбачає в діях суб`єкта владних повноважень загрозу, що рішення суду буде виконано не відповідно до норм чинного законодавства. ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем порушено ч. 2 ст. 19, ст. 46 Конституції України та ст. 2 Закону № 2262-ХІІ щодо отримання належного визначеного законодавством розміру пенсії, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

09.09.2020 ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду було відмовлено у відкритті провадження у справі №540/2525/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання відмову протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

17.11.2020, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду, ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 про відмову у відкритті провадження у справі №540/2525/20 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

16.02.2021, дана справа надійшла до Херсонського окружного адміністративного суду. Відповідно до протоколу передачі судової справи від 16.02.2021, справу передано судді Войтович І.І..

19.02.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

18.03.2021 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву в якому зазначено про те, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, вказує на те, що позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при цьому, розмір пенсії визначається відповідно до норм Закону №2262-ХІІ, що діють на дату, на яку переглядається її розмір. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення визначений положенням вказаного Закону, та згідно з ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Статтею 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Зокрема, представник відповідача вказує на те, що на виконання постанови Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 по справі №661/2609/17 Пенсійним фондом було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 за довідкою Ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області від 18.05.2017 №2129/19/01-2017 із загальної суми грошового забезпечення 6737,75 грн., та у результаті перерахунку було встановлено доплату до попереднього розміру пенсії 85,03 грн., оскільки розмір пенсії, обчислений з 01.01.2016 відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 за довідкою Ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області від 21.03.2018 №19/925 із суми грошового забезпечення 6859,23грн., був вищим. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 по справі № 540/427/20 було зобов`язано здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 в розмірі 71% грошового забезпечення та на виконання даного рішення суду Пенсійним фондом проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 відповідно до п. 3 Постанови КМУ №103 за довідкою Ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області від 21.03.2018 №19/925 із суми грошового забезпечення 6859,23 грн., у зв`язку з чим, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 виплачується пенсія в розмірі 71 % суми грошового забезпечення. Окрім цього, представник відповідача вказав на те, що відповідно до ст. 13 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Відповідно до ст. 43 Закону №2262-ХІІ, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку, у зв`язку з чим, оскільки розмір пенсії визначається відповідно до норм закону, що діють на дату з якої переглядається її розмір, то максимальний розмір пенсій за вислугою років не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення, а не 71 %, як того вимагає позивач. Також, представник відповідача у відзиві вказує на положення підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, та відповідно до ст. 8 Закону №2262-ХІІ, зауважує про те, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Враховуючи також ст. 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 23, п.п. 20, 29 ст. 116 Бюджетного Кодексу України, будь які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України та взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства, як наслідок згідно ст. 121 Бюджетного Кодексу України посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законом. Крім цього, порушення бюджетного законодавства, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законами України його керівника чи інших відповідальних посадових осіб, залежно від характеру вчинених ними діянь.

Керуючись положеннями ст. 9, ст. 18, ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 2017-ІІІ, ст. 1, ст. 2, ст.4, ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ, та висновки, викладені в постанові Верховного Суд від 13.03.2019 по справі №522/7855/17, враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» містить відсилочну норму, механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» або Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно, у разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 Закону №1282-ХІІ, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів, зокрема пенсій, який здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Виходячи зі ст. 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка та обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), зокрема, пенсій, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків та обчислення даного індексу здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Щодо компенсації втрачених позивачем доходів, представник відповідача зазначив про те, що в даному випадку відсутній факт невиплати пенсії, і як наслідок немає підстав для розрахунку компенсації згідно з чинним законодавством, оскільки відповідно до ст. 2 Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться саме у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом та під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії. Також, Пенсійний фонд вважає безпідставною вимогу позивача щодо встановлення судового контролю, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 в своїй позовній заяві не наведено причини та не надано доказів, які б свідчили про те, що Пенсійний фонд може ухилятися від виконання даного рішення суду. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наявних у справі копій пенсійної справи позивача, згідно документів УМВС України в Херсонській області: подання про призначення пенсії від 11.01.2011 №948, грошового атестату №31, довідки №37 від 11.01.2011, а також заяви ОСОБА_1 від 11.01.2011, позивач вийшов на пенсію за вислугою років з 30.12.2010 відповідно до положень п. «б» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі-Закон № 2262-ХІІ) (для призначення пенсії пільговий стаж - 27 років 10 місяців 29 днів, календарний стаж - 19 років 04 місяці 20 днів). Пенсія була призначена з урахуванням перебування на утриманні непрацюючого пенсіонера двох неповнолітніх дітей (дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), у вигляді відповідних надбавок до пенсії за п. «а» ст. 16 Закону № 2262-ХІІ.

Згідно ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції від 23.12.2010, діючій на час призначення пенсії (30.12.2010)), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт «б» статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43) (п. «б» ст. 13 Закону № 2262-ХІІ) та максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів (ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ).

Відповідно, позивачу ОСОБА_1 було призначено розмір пенсії із розрахунку 71 % відповідних сум грошового забезпечення, що сторонами по справі не заперечується.

Позивач в даній позовній заяві зазначив про те, що пенсію в розмірі 71% від грошового забезпечення він отримував до березня 2018 року, включно, зазначив, що в квітні 2018 року, після перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі-постанова КМУ №103) та постанови Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 у справі №661/2609/17, ОСОБА_1 отримав пенсію в розмірі лише 70%, а не 71% від суми грошового забезпечення.

21.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії з 01.01.2016 відповідно до постанови Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 у справі №661/2609/17 в розмірі 71% від грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії з 01.01.2016 з проведенням відповідної індексації та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати, та надати відповідний розрахунок пенсії здійснений відповідно до вказаної постанови суду від 14.12.2017 у справі №661/2609/17, мотивуючи тим, що при перерахунку пенсії відповідно до даного рішення суду відповідач неправомірно застосував норми ч.2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції чинній на час здійснення перерахунку та знову здійснив перерахунок пенсії в розмірі 70% від грошового забезпечення.

Пенсійний фонд у своєму листі - відповіді від 06.08.2020 №2933-2858/С-03/8-2100/20 відмовив в проведені перерахунку пенсії та в здійснені виплати пенсії з 01.01.2016 з проведенням відповідної індексації та компенсації, з підстав того, що постановою суду від 14.12.2017 у справі №661/2609/17 було лише визнано протиправною відмову Пенсійного фонду щодо проведення перерахунку пенсії з 01.01.2016 відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ та постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та зобов`язано провести перерахунок пенсії та здійснити її виплату не отриманої суми без обмеження будь-яким строком. Відповідно, Пенсійним фондом при здійсненні перерахунку було застосовано норму ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, в редакції, чинній з 01.05.2014 - якою визначено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Також в даному листі зазначено «… що правомірність визначення розміру пенсії у відсотковому значенні від сум грошового забезпечення, при перерахунку з 01.01.2016 предметом судового розгляду не була.».

Щодо виплати заборгованості за вказаним рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 у справі №661/2609/17 зазначено про те, що роз`яснення ОСОБА_1 з даного приводу та індексації пенсійних виплат вже були надані раніше у листі від 24.06.2020 № 2245-2055/С-03/8-2100/20, та вказано, що під час здійснення даного перерахунку не призвело до збільшення розміру пенсії, було встановлено лише доплату у сумі 85,03 грн. відповідно до вимог ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та п. 4 постанови КМУ №103. Відповідно, відповідач зазначив про відсутність заборгованості по пенсії на виконання рішення суду від 14.12.2017 у справі №661/2609/17 ОСОБА_1 , та відсутність підстав для нарахування компенсаційних виплат за Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Судом встановлено, що постановою Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 по справі № 661/2609/17 визнано відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» - протиправною та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», здійснити виплату не отриманої суми пенсії без обмеження будь-яким строком.

Зокрема, в даній постанові від 14.12.2017 по справі № 661/2609/17 зазначено про не здійснення належного відповідачем перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №2129/19/01-2017 від 18.05.2017, яка була видана Ліквідаційною комісією УМВС України в Херсонській області та направлена до Пенсійного фонду.

За наслідками апеляційного розгляду справи, Одеським апеляційним адміністративним судом у постанові від 29.03.2018, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишено без задоволення, постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без змін. Таким чином, постанова суду першої інстанції від 14.12.2017 по справі № 661/2609/17 набрала законної сили 29.03.2018 та підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Що також, передбачено ст. 370 КАС України, а саме судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 1291 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Також, судом встановлено наявність рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 № 540/427/20, яким визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зменшення з 01.01.2016 основного розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 з 71% до 70% сум грошового забезпечення при здійснені перерахунку та виплаті пенсії відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 в розмірі 71 % грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

За даною справою, було встановлено, що на виконання постанови суду від 14.12.2017 по справі № 661/2609/17 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 за довідкою Ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області від 18.05.2017 №2129/19/01-2017 із загальної суми грошового забезпечення 6737,75 грн. та у результаті перерахунку було встановлено доплату до попереднього розміру пенсії в 85,03 грн., оскільки розмір пенсії, обчислений з 01.01.2016 відповідно до п.3 Постанови КМУ №103 за довідкою Ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області від 21.03.2018 №19/925 із суми грошового забезпечення 6859,23 грн., був вищим. Відповідно, було розглянуто у справі № 540/427/20 неправомірність дій Пенсійного фонду по здійсненню перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 за довідкою № 19/925 від 21.03.2018 ЛК УМВС України у Херсонській області із застосуванням 70 % сум грошового забезпечення.

Рішення суду набрало законної сили 07.08.2020 та підлягає виконанню згідно положень ст.ст. 14, 370 КАС України. За заявою ОСОБА_1 , виконавчий лист №540/427/20 надісланий на адресу останнього 21.08.2020.

З досліджених судом матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 №2103002708 - МВС, наданих до суду представником відповідача вбачається, наступне.

Відповідно до протоколу від 01.01.2018 вбачається застосування Пенсійним фондом під час обрахунку суми пенсії ОСОБА_1 основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення у розмірі 4801,16 грн., із надбавкою до пенсії за п. «а» ст. 16 Закону №2262-ХІІ у зв`язку із перебуванням на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 726,00 грн., всього призначено пенсію у сумі 5527,46 грн. Також в даному протоколі зазначено про встановлення під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абз. 1 п. 3 постанови КМУ №103 від 21.02.2018 та місячним розміром отриманої особисто пенсії за період з січня 2016 року по 31 грудня 2017 року у сумі 52 663,94 грн., та визначено до сплати: з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно - 1097,17 грн., з 01.01.2020 до повної виплати розрахованої суми -2194,33 грн. Відповідно, розмір пенсії визначено у сумі 5527,46 грн. з 01.01.2018 по 29.02.2028.

Згідно перерахунку від 30.11.2018, вбачається здійснення Пенсійним фондом перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2018 на підставі Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік», постанови КМУ №103 (з 01.01.2019) із застосуванням основного розміру пенсії 70 % грошового забезпечення у розмірі 4716,43 грн. виходячи із суми грошового забезпечення у розмірі 6737,75 грн., що визначено довідкою ЛК УМВС України в ХО від 18.05.2017 №2129/19/01-2017, із надбавкою до пенсії за п. «а» ст. 16 Закону №2262-ХІІ у зв`язку із перебуванням на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 748,50 грн., з доплатою до попереднього розміру пенсії за постановою КМУ №103 від 21.02.2018 у сумі 85,03 грн. Відповідно розмір пенсії склав 5549,96 грн.

Також, згідно наявного в пенсійній справі перерахунку, сформованого у квітні 2018 році, вбачається здійснення Пенсійним фондом перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 на підставі постанов КМУ №988, №103 та рішення суду (по справі № 661/2609/17) із застосуванням основного розміру пенсії 70 % грошового забезпечення у розмірі 4716,43 грн. виходячи із суми грошового забезпечення у розмірі 6737,75 грн., що визначено довідкою ЛК УМВС України в ХО від 18.05.2017 №2129/19/01-2017, із надбавкою до пенсії за п. «а» ст. 16 Закону №2262-ХІІ у зв`язку із перебуванням на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 537,00 грн., з доплатою до попереднього розміру пенсії за постановою КМУ №103 від 21.02.2018 у сумі 85,03 грн. Відповідно розмір пенсії склав 5338,46 грн.

Відповідно до перерахунку пенсії від 28.06.2019, вбачається здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2019 на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік», постанови КМУ №103 (з 01.01.2019), з визначенням основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення, що склала 4716,43 грн. виходячи із суми грошового забезпечення у розмірі 6737,75 грн., що визначено довідкою ЛК УМВС України в ХО від 18.05.2017 №2129/19/01-2017, із надбавкою до пенсії за п. «а» ст. 16 Закону №2262-ХІІ у зв`язку із перебуванням на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 782,00 грн. та доплати до попереднього розміру пенсії згідно постанови КМУ №103 від 21.02.2018 у сумі 85,03 грн. Відповідно розмір пенсії склав 5583,46 грн.

За перерахунком пенсії за листопад 2019 року, вбачається здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік», з визначенням основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення, що склала 4716,43 грн. виходячи із суми грошового забезпечення у розмірі 6737,75 грн., що визначено довідкою ЛК УМВС України в ХО від 18.05.2017 №2129/19/01-2017, із надбавкою до пенсії за п. «а» ст. 16 Закону №2262-ХІІ у зв`язку із перебуванням на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 819,00 грн. та доплати до попереднього розміру пенсії згідно постанови КМУ №103 від 21.02.2018 у сумі 85,03 грн. Відповідно розмір пенсії склав 5620,46 грн.

Перерахунком пенсії за червень 2020 року, вбачається його здійснення з 01.07.2020 на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», з визначенням основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення, що склала 4716,43 грн. виходячи із суми грошового забезпечення у розмірі 6737,75 грн., що визначено довідкою ЛК УМВС України в ХО від 18.05.2017 №2129/19/01-2017, із надбавкою до пенсії за п. «а» ст. 16 Закону №2262-ХІІ у зв`язку із перебуванням на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 856,00 грн. та доплати до попереднього розміру пенсії згідно постанови КМУ №103 від 21.02.2018 у сумі 85,03 грн. Відповідно розмір пенсії склав 5657,46 грн.

За перерахунком пенсії за серпень 2020 року, вбачається здійснення Пенсійним фондом перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 на підставі рішення суду (по справі №540/427/20) із застосуванням основного розміру пенсії 71 % грошового забезпечення у розмірі 4870,05 грн. виходячи із суми грошового забезпечення у розмірі 6859,23 грн., що визначено довідкою ЛК УМВС України в ХО від 21.03.2018 №19/925, із надбавкою до пенсії за п. «а» ст. 16 Закону №2262-ХІІ у зв`язку із перебуванням на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 537,00 грн. Відповідно розмір пенсії склав 5407,05 грн.

Відповідно до перерахунку пенсії від 20.08.2020, вбачається здійснення Пенсійним фондом перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017 на підставі рішення суду (по справі №540/427/20) із застосуванням основного розміру пенсії 71 % грошового забезпечення у розмірі 4870,05 грн. виходячи із суми грошового забезпечення у розмірі 6859,23 грн., що визначено довідкою ЛК УМВС України в ХО від 21.03.2018 №19/925, із надбавкою до пенсії за п. «а» ст. 16 Закону №2262-ХІІ у зв`язку із перебуванням на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 726,00 грн. Відповідно розмір пенсії склав 5596,05 грн.

Згідно перерахунку пенсії за вересень 2020 року, вбачається здійснення Пенсійним фондом перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2019 на підставі рішення суду (по справі №540/427/20) із застосуванням основного розміру пенсії 71 % грошового забезпечення у розмірі 4870,05 грн. виходячи із суми грошового забезпечення у розмірі 6859,23 грн., що визначено довідкою ЛК УМВС України в ХО від 21.03.2018 №19/925, із надбавкою до пенсії за п. «а» ст. 16 Закону №2262-ХІІ у зв`язку із перебуванням на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 782,00 грн. Відповідно розмір пенсії склав 5652,05 грн.

За перерахунком пенсії за серпень 2020 року, вбачається здійснення перерахунку пенсії з 01.07.2020 на підставі рішення суду (по справі № 540/427/20) із визначенням основного розміру пенсії у вигляді 71 % грошового забезпечення - 4870,05 грн., виходячи із суми грошового забезпечення у розмірі 6859,23 грн., що визначено довідкою ЛК УМВС України в ХО від 21.03.2018 №19/925, із надбавкою до пенсії за п. «а» ст. 16 Закону №2262-ХІІ у зв`язку із перебуванням на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 856,00 грн. Загальна сума пенсії становить - 5726,05 грн. по 01.09.2020, включно.

Таким чином, після набрання законної сили 29.03.2018 постановою Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 по справі №661/2609/17, Пенсійним фондом на підставі даного рішення суду було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ, постанов КМУ №988, №103 із застосуванням основного розміру пенсії 70 % грошового забезпечення, виходячи із суми грошового забезпечення у розмірі 6737,75 грн., що визначено довідкою ЛК УМВС України в ХО від 18.05.2017 №2129/19/01-2017, із надбавкою до пенсії за п. «а» ст. 16 Закону №2262-ХІІ у зв`язку із перебуванням на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - 537,00 грн., з встановленою в ході проведення перерахунку пенсії доплати до попереднього розміру пенсії за постановою КМУ №103 від 21.02.2018 - 85,03 грн. Відповідно розмір пенсії склав 5338,46 грн.

Відповідно, на час розгляду справи №661/2609/17 не розглядалось питання щодо дій по зміні Пенсійним фондом розміру відсоткового значення грошового забезпечення під час здійснення нарахування та перерахунку пенсії за отриманими довідками та відповідно до чинного законодавства. З даного приводу, також в справі наявна постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 по справі №540/2525/20, якою було скасовано ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 про відмову у відкритті провадження з підстави п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, у зв`язку із наявністю рішення суду у справі №661/2609/17, що набрало законної сили, яким вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Зокрема, в постанові апеляційної інстанції зазначено про те, що в рамках розгляду справи №661/2609/17 не досліджувалося питання зміни відсоткового розміру суми від грошового забезпечення на підставі ч. 2 ст.13 вказаного Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Виходячи із позиції відповідача, Пенсійний фонд вважає законними дії по визначенню під час перерахунку пенсії за висновками рішення суду у справі №661/2609/17 основного розміру пенсії 70 % грошового забезпечення, оскільки на час здійснення перерахунку пенсії була застосована норма ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ в редакції чинній на час вчинення таких дій.

Відповідно, після набрання законної сили 07.08.2020 рішення у справі №540/427/20, Пенсійним фондом було здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2016, з 01.10.2017, з 01.07.2019, з 01.07.2020 (в серпні 2020 року), на підставі рішення суду по справі №540/427/20, Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», із застосуванням основного розміру пенсії 71 % грошового забезпечення виходячи із суми грошового забезпечення, що визначено довідкою ЛК УМВС України в ХО від 21.03.2018 №19/925, із надбавкою до пенсії за п. «а» ст. 16 Закону №2262-ХІІ у зв`язку із перебуванням на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно розмір пенсії змінювався з урахуванням проведених виплат. Та, згідно перерахунку за квітень 2018 року, листопад 2018 року, червень 2019 року, листопад 2019 року, червень 2020 року здійсненого з 01.01.2016, з 01.12.2018, з 01.07.2019, з 01.12.2019, 01.07.2020 вбачається застосування основного розміру пенсії 70 % грошового забезпечення.

Позивач зауважує, що він отримував пенсію із застосування основного розміру пенсії 71 % грошового забезпечення до березня 2018 року, включно, та після рішення суду по справі №661/2609/17 в квітні 2018 року, після перерахунку відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103 та зокрема, постанови від 14.12.2017 року у справі №661/2609/17, яка набрала чинності 29.03.2018, отримав пенсію в розмірі лише 70%, а не 71% від суми грошового забезпечення. Суд зазначає, що обставини нарахування пенсії ОСОБА_1 до березня 2018 року сторонами не оспорюються. Представник відповідача в свою чергу не заперечує щодо обставин зменшення відсоткового значення розміру грошового забезпечення із 71 % на 70 %, застосованого під час визначення розміру пенсії позивача ОСОБА_1 у квітні 2018 року саме після набрання законної сили рішенням у справі № 661/2609/17, вважаючи свої дії правомірними посилаючись на ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, в редакції, що діяла на час здійснення перерахунку пенсії, та оскільки у зазначеній справі не переглядалось питання щодо правомірності дій Пенсійного фонду по зміні відсоткового розміру суми грошового забезпечення. В подальшому, дії Пенсійного фонду під час зменшення відсоткового значення суми грошового забезпечення з 71% на 70% починаючи з 01.04.2018, з 01.12.2018, з 01.07.2019, з 01.12.2019, 01.07.2020 (перерахунок за червень 2020 року), останній вважає законними посилаючись на норму ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ.

Таким чином, до квітня 2018 року позивач ОСОБА_1 отримував пенсію із застосування 71 % суми грошового забезпечення, та згідно перерахунку здійсненому у 2018 році, з 01.01.2016 пенсію перераховано із застосування 70 % грошового забезпечення. В подальшому, відповідно до перерахунків з 01.04.2018, з 01.12.2018, з 01.07.2019, 01.12.2019, відсоткове значення розміру грошового забезпечення застосовано Пенсійним фондом у вигляді 70 %, хоча один перерахунок з 01.07.2019 містить застосування 71 % грошового забезпечення, що не змінювався протягом здійснених перерахунків 01.01.2016, з 01.10.2017, з 01.07.2020 (за серпень 2020 року, після набрання чинності 07.08.2020 рішення у справі 540/427/20), та з 01.07.2020 у червні 2020 року було здійснено перерахунок та визначено 70 % грошового забезпечення.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивача ОСОБА_1 предметом спору у цій справі є відмова Пенсійного фонду у не проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2016 відповідно до постанови Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 по справі №661/2609/17 в розмірі 71% від грошового забезпечення та не виплаті пенсії з 01.01.2016 з проведенням відповідної індексації та компенсації втрати частини доходів.

Враховуючи з`ясовані у справі обставини, вбачається, що розгляду судом підлягають дії Пенсійного фонду щодо зменшення ОСОБА_1 розміру відсоткового значення з 71% на 70% від грошового забезпечення під час здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2016 у квітні 2018 року після набрання законної сили 29.03.2018 постанови Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 по справі №661/2609/17, у листопаді 2018 року, червні 2019 року та листопаді 2019 року на підставі Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» та Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік», а також у червні 2020 року на підставі Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік», керуючись ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з чим, суд вважає необхідним встановити наявність чи відсутність правомірності таких дій Пенсійного фонду щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 після набрання 29.03.2018 постанови Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 по справі №661/2609/17, щодо зміни відсоткового значення грошового забезпечення з 71 % на 70 %, яке було визначено позивачу 30.12.2010 під час виходу на пенсію за вислугою років, відповідно до положень п. «б» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та наявність чи відсутність в діях відповідача правомірності зменшення відсоткового значення грошового забезпечення з 71 % на 70% з 01 липня 2020 року на підставі Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» застосовуючи ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, в редакції чинній на час здійснення перерахунку пенсії, а також встановити обставини нарахування індексації та компенсації частини втрати доходів.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Частинами 1 та 3 статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років (ч. 1 ст. 1 Закону №2262-ХІІ). Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби (ч. 1 ст. 2 Закону №2262-ХІІ).

Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України (ст. 10 Закону № 2262-ХІІ). Обставини призначення пенсії ОСОБА_1 у даній справі не оспорюються, у зв`язку з чим не підлягають розгляду у даній справі. Суд розглядає саме обставини здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розрізі здійснення Пенсійним фондом зміни відсоткового значення грошового забезпечення позивача у спірному періоді виходячи зі встановлених у поданому до суду відзиві мотивів.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зокрема, ст. 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 13.03.2018 на час набрання 29.03.2018 законної сили постанови Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 по справі № 661/2609/17, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій. Які не зазнали зміни і до часу здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача з 01.07.2020.

Відповідно, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (в редакції від 11.01.2017, далі-постанова КМУ №988) у ОСОБА_1 виникло право на перерахунок пенсії за даною постановою КМУ №988 на підставі довідки ЛК УМВС України в Херсонській області від 18.05.2017 № 2129/19/01-2017, із відповідною заявою 24.07.2017 останній звернувся до Пенсійного фонду. Отримавши відмову у здійсненні такого перерахунку, ОСОБА_1 оскаржив такі дії Пенсійного фонду до суду, та 14.12.2017 постановою Новокаховського міського суду Херсонської області по справі № 661/2609/17 було зобов`язано суб`єкта владних повноважень здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2016 відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ, постанови КМУ № 988 та зобов`язано провести перерахунок пенсії з 01.01.2016 та здійснити її виплату не отриманої суми без обмеження будь-яким строком. Дана постанова суду набрала законної сили 29.03.2018.

В свою чергу, відповідачем було виконано рішення суду у справі № 661/2609/17, але під час визначення пенсії було застосовано основний розмір пенсії 70 % грошового забезпечення, що представником відповідача не заперечується. Але, останній акцентує увагу на тому, що під час здійснення перерахунку пенсії позивача має враховуватись чинна норма ст. 13 Закону №2262-ХІІ, яка передбачає максимальний розмір грошового забезпечення не більше 70%. Суд погоджується із позицією позивача, що Пенсійний фонд не має повноважень на зміну розміру відсоткового значення грошового забезпечення під здійснення нарахування, перерахунку та виплати пенсії та вважає необхідним зазначити наступне.

Враховуючи вищевикладене, норма ст. 63 Закону №2262-ХІІ також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Відповідно, 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пункт 3 якої (в редакції чинній на лютий 2018 року) визначено, що підлягають перерахунку з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

У разі коли внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією постановою, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно із Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р., № 45.

З наявного у справі протоколу від 01.01.2018 вбачається встановлення під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абз. 1 п. 3 постанови КМУ №103 від 21.02.2018 та місячним розміром отриманої особисто пенсії за період з січня 2016 року по 31 грудня 2017 року у сумі 52 663,94 грн., та визначено до сплати: з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно - 1097,17 грн., з 01.01.2020 до повної виплати розрахованої суми - 2194,33 грн. Відповідно, розмір пенсії визначено у сумі 5527,46 грн. з 01.01.2018 по 29.02.2028, але Пенсійним фондом під час обрахунку суми пенсії ОСОБА_1 застосовано основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення.

Під час здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2018 Пенсійним фондом було застосовано положення Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» та постанову КМУ №103 (щодо перерахунку з 01.01.2019) та відповідно застосовано основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення. Також, під час проведення перерахунку з 01.07.2019 та 01.12.2019 аналогічно було застосовано основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення виходячи з положень та Законів України «Про державний бюджет України на 2019 рік, Постанови КМУ №103 (щодо перерахунку з 01.01.2019). За даними обставинами Пенсійним фондом було здійснено перерахунок за відповідною довідкою ЛК УМВС України в ХО від 18.05.2017 №2129/19/01-2017.

13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України №45 було затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції від 21.02.2018, далі - Порядок №45), пунктом 4 якого визначено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Враховуючи набрання чинності постановою КМУ № 103, в п. 5 Порядку №45 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 р. проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 51 Закону №2262-ХІІ при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до абз. 18 ст. 43 Закону №2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції від 13.03.2018, чинній на час перерахунку пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

8 липня 2011 року було прийнято Закон №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри «90» замінено цифрами «80».

27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри «80» замінено цифрами «70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

Суд звертає увагу на те, що ст. 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, та ст. 63 Закону №2262-ХІІ визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку. Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися. Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до ст. 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, у яких вперше виникло право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст. 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.

З урахуванням викладеного, при перерахунку пенсії позивача ОСОБА_1 у квітні 2018 року після набрання 29.03.2018 законної сили постанови суду по справі №661/2609/17, з 01.01.2016, з 01.12.2018, з 01.07.2019, з 01.12.2019 та з 01.07.2020 відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ № 988, №103 та Законів України «Про державний бюджет на 2018 рік», «Про державний бюджет України на 2019 рік», «Про державний бюджет України на 2020 рік» у відповідача були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії вперше. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові в зразковій справі від 04.02.2019 у справі №240/5401/18.

Крім того, суд наголошує, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Як встановлено судом та не заперечується представником відповідача Пенсійним фондом було здійснено з 01.01.2016 за довідкою Ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області від 18.05.2017 №2129/19/01-2017 із загальної суми грошового забезпечення 6737,75 грн. та у результаті перерахунку відповідно до п. 3 Постанови КМУ №103 за довідкою Ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області від 21.03.2018 №19/925 із суми грошового забезпечення 6859,23 грн., розмір якої визначено вищим, у зв`язку з чим, встановлено доплату до попереднього розміру пенсії 85,03 грн., оскільки розмір пенсії. Даний вид доплати включено до перерахунків, що наявні в матеріалах пенсійної справи та досліджені судом.

Зокрема, ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (далі - Положення № 280) - Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно пп. 6 п. 4 Положення № 280 Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема, контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством; забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення № 280).

Відповідно Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у своїй діяльності керується не лише Конституцією України, а й Положенням №280 та відповідно до покладених на нього завдань, має забезпечувати своєчасне і в повному обсязі перерахунок та виплату пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Суд роз`яснює позивачу, що під час здійснення Пенсійним фондом перерахунку пенсії, ним вчиняються усі необхідні дії відповідно до положень чинного законодавства задля забезпечення нарахування та виплати належного розміру пенсії, що має бути достатньою для дотримання пенсіонером належного рівня життя. Зокрема, Пенсійний фонд вправі під час здійснення такого перерахунку пенсії ОСОБА_1 , зокрема на підставі довідки ЛК УМВС від 21.03.2018 №19/925, виходячи із зазначення більшого розміру грошового забезпечення, визначеного ЛК УМВС, що саме впливає на розмір пенсії військовослужбовця, що має бути не нижчим розміру раніше призначеної пенсії. Також суд зауважує, що на розмір пенсії, в даному випадку впливає не лише розмір грошового зобов`язання, від якого вона обраховується, але і встановлені п. «а» ст. 16 Закону №2262-ХІІ надбавки. Відповідно до матеріалів пенсійної справи вбачається, що до пенсії ОСОБА_1 були встановлені надбавки як непрацюючому пенсіонеру на утриманні якого перебувають неповнолітні діти - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В разі досягнення кимось із дітей повноліття відповідно припиняється такий вид доплати на дану дитину, що є також результатом зменшення розміру пенсії. В даному випадку з 2012 року розмір пенсії було зменшено у зв`язку із досягненням повноліття дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру грошового забезпечення, яке включено до основного розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01.01.2016 після набрання законної сили рішення суду у справі №661/2609/17, з 01.04.2018, з 01.12.2018, з 01.07.2019, з 01.12.2019 відповідно до постанови КМУ №103 та Законів України Про державний бюджет України на відповідний рік, та з 01.07.2020, а тому саме в даній частині суд, відповідно до принципу верховенства права, що визначено п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України з дотриманням ст. 5 та ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає необхідним захистити порушені права позивача на отримання належного йому розміру пенсії, що захищено також положеннями ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права володіння належній особі «майном» та визначено ст.46 Конституції України.

Відповідно, суд враховує, що такими неправомірними діями Пенсійний фонд скористався в даному випадку не лише посилаючись на норму ч. 3 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, але і у зв`язку з тією обставиною, що постановою Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 по справі № 661/2609/17 не було визнано неправомірними дії по зменшенню відсоткового значення розміру грошового забезпечення з 01.01.2016. Відповідно, у сукупності, такі дії призвели до здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 (перерахунок здійснений у квітні 2018 року), 01.12.2018 (перерахунок здійснений у листопаді 2018 року) із визначенням основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення. Як судом вище вказано, такі дії були переглянуті та визнані неправомірними у рішенні Херсонського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 по справі № 540/427/20, яке набрало законної сили 07.08.2020 та відповідно було виконано Пенсійним фондом за ст.ст. 14, 370 КАС України та ст. 1291 Конституції України, зокрема встановлено здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із визначенням основного розміру пенсії 71% грошового забезпечення з 01.01.2016 (перерахунок здійснений у серпні 2020 року), з 01.10.2017 (перерахунок здійснений з 20.08.2020), з 01.07.2019 (перерахунок здійснений у 2020 році), з 01.07.2020 (перерахунок у серпні 2020 року), тобто суб`єктом владних повноважень виконувалось рішення у справі № 540/427/20, та згідно перерахунку, здійсненого у червні 2020 року вбачається зменшення відсоткового значення грошового забезпечення з 01.07.2019 та з 01.07.2020 з 71% на 70%, мотивуючи свої дії, зокрема ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ.

Суд звертає увагу відповідача на ту обставину, що подальші дії Пенсійного фонду під час здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 не мають нести за собою зміну відсоткового значення грошового забезпечення, який було визначено останньому під час призначення пенсії 30.12.2010, а саме у розмірі 71% грошового забезпечення. Даний розмір відсоткового значення є сталим та не змінним у розумінні вищевказаних норм діючого законодавства до моменту наявності обставин чи підстав для зупинення призначення пенсії за віком.

Суд враховує, що Конституційним Судом України у рішеннях від 06.07.1999 № 8-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 та від 11.10.2005 № 8-рп/2005 сформовано правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.

У рішенні від 20.03.2002 № 5-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. У рішенні від 22.05.2008 № 10-рп/2008 Конституційним Судом України зазначено, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 наведено тлумачення поняття «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в ч. 3 ст. 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників органів внутрішніх справ, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії, та відповідно, передбачено та захищено право на перерахунок такої пенсії з моменту виникнення права. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Одним із основних аспектів відповідальності держави перед людиною є забезпечення чіткого виконання законів, прийнятих її законодавчими органами.

Також в даній справі позивач ОСОБА_1 зауважує наявність обставин зупинення нарахування та виплати індексації на рівні 2015 року.

Відповідно до ст. 64 Закону №2262-ХІІ призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Зокрема, Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі-Закон №1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Згідно ст. 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Підтримка купівельної спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв`язку із зростанням прожиткового мінімуму відповідно до законодавства (абз. 4 ст. 2 Закону №1282-XII).

Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (абз. 5 ст. 2 Закону №1282-XII).

Згідно ст. 3 Закону №1282-XII індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до ст. 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 5 Закону №1282-XII визначено, що індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України.

Для врегулювання порядку проведення індексації грошових доходів населення, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» №1078 від 17.07.2003 (далі-Порядок №1078), який саме визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Пунктом 2 даного Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, а саме, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат). Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства (п. 4 Порядку 1078).

За підпунктом 4 пункту 6 Порядку № 1078 індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету.

За даною справою вбачається із листа - відповіді Пенсійного фонду № 2245-2055/С-03/8-2100/20 від 24.06.2020, ОСОБА_1 було повідомлено, що « … При призначені пенсії Вам було встановлено надбавку як непрацюючій особі, на двох неповнолітніх утриманців відповідно до п. «а» ст. 16 Закону №2262-ХІІ в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на кожного непрацездатного члена сім`ї. З 01.06.2013 відбулось фактичне зменшення розміру пенсії у зв`язку із досягненням повноліття старшим утриманцем. Враховуючи зростання прожиткового мінімуму, а також проведений перерахунок пенсій за постановою Уряду від 23.04.2012 № 355 індексація Ваших пенсійних виплат проводилась з моменту призначення пенсії згідно із визначеними базовими місяцями та коефіцієнтами індексації.. Розмір пенсії, перерахований з 01.01.2016 на виконання Постанови №103, до теперішнього часу індексації не підлягає у зв`язку із змінами законодавства…».

Та суд звертає увагу відповідача на абз. 2 п. 3 постанови КМУ №103, яким визначено, що виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Відповідно, суд вважає спростованими твердження представника відповідача щодо відсутності законодавчо визначених підстав для проведення індексації пенсії ОСОБА_1 . Дана норма вказує на право та обов`язок здійснювати саме виплати індексації до пенсії з 01.01.2018, а не проведення її нарахування пенсіонеру з 01.01.2016.

Також, суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача в запереченнях на викладену в постанові Верховного Суду від 13.03.2019 по справі №522/7855/17 позицію щодо індексації, здійснення якої врегульовано окремим законом, зокрема, ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» містить відсилочну норму, механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» або Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та у разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 Закону №1282-ХІІ, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів, зокрема пенсій, який здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін, оскільки вона законодавчо не обґрунтована та спростовується нормами діючого законодавства.

Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-ІІІ (далі-Закон №2017-ІІІ) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.

Державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму (абз. 2 ст. 1 Закону №2017-ІІІ).

Статтею 18 Закону №2017-ІІІ визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Закону №2017-ІІІ державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Статтею 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі-Закон №2011-ХІІ) визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як вже було зазначено вище, порядок та підстави перерахунку пенсії визначені ст.63 Закону №2262-ХІІ, та ст. 64 даного Закону передбачає право на підвищення пенсії відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

З листа - відповіді Пенсійного фонду № 2245-2055/С-03/8-2100/20 від 24.06.2020, а саме наявної в ньому таблиці, вбачається, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 23.04.2012 № 355 Пенсійним фондом під час здійснення індексації з грудня 2011 року по грудень 2015 року, включно, застосовано коефіцієнт індексації 1,00000, у серпні-вересні 2011 року - 1,01200 (базовий місяць квітень 2011 року); травень 2014 року - 1,03000 (базовий місяць грудень 2013 року); червень 2014 року - 1,06400 (базовий місяць грудень 2013 року); липень - серпень 2014 року - 1,10400 (базовий місяць грудень 2013 року); вересень-жовтень 2014 року - 1,12000 (базовий місяць грудень 2013 року); листопад 2014 року - 1,16100 (базовий місяць грудень 2013 року); грудень 2014 року, січень - серпень 2015 року - 1,18900 (базовий місяць грудень 2013 року); вересень - грудень 2015 року - 1,00000 (базовий місяць вересень 2015 року). Таким чином індексація пенсії позивача відбувалась з часу призначення пенсії по грудень 2015 року, включно, що сторонами не заперечувалось, та позивач наполягає, що йому неправомірно зупинено індексацію на рівні 2015 року.

Представник відповідача не надав суду належних та допустимих доказів відсутності законодавчо врегульованого обов`язку щодо здійснення індексації пенсії позивача ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2016. Суд зауважує, що відповідно до норм Законів №2262-ХІІ, №2017-ІІІ, №1282-XII та положеннями Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсія військовослужбовця та індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету.

Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, суд приходить висновку про те, що індексація пенсії є однією із основних державних гарантій забезпечення її належного розміру, гідно для забезпечення достатнього рівня життя особи, яка зокрема перебувала на військовій службі. При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком Пенсійного фонду. Положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 чітко визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів з бюджету до Пенсійного фонду.

За таких підстав, суд також вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на ст. 23, пп. 20 та 29 ч. 1 ст. 116, ст. 121 Бюджетного кодексу, ст. 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо належного використання коштів Пенсійного фонду, за наявності саме бюджетного призначення для здійснення відповідних платежів, в разі порушення бюджетного законодавства відповідальні особи несуть визначену законодавством відповідальність, відсутність необхідних коштів для здійснення виплати пенсій та відповідно на виплату індексації та не отриманих доходів не може бути належним обґрунтуванням не здійснення нарахування, перерахунку та виплати пенсії. Крім того, представником відповідачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується відповідач, кошти на здійснення зазначених виплат відсутні.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Кечко проти України» зауважив, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Таким чином, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем було протиправно не здійснено нарахування та виплату індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016, саме в межах спірних правовідносин. Також суд зазначає, що в даній справі позивач не наполягав на стягнення з відповідача визначеної суми індексації з 01.01.2016, у зв`язку з чим, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги в даній частині, застосувавши визначений судом спосіб захисту порушеного права ОСОБА_1 у вигляді зобов`язання Пенсійного фонду здійснити виплату пенсії з 01.01.2016 з проведенням відповідної індексації з 01.01.2016, з урахуванням виплаченої раніше сум пенсії.

Суд також приходить до висновку про необґрунтовану позицію представника відповідача щодо відсутності законодавчих підстав для компенсації ОСОБА_1 втрати частини доходів з 01.01.2016, та вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2013 №1058-IV, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Закон України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ), який набрав чинності з 1 січня 2001 року, статтею 1 визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) (ст. 2 Закону №2050-ІІІ).

У ст. 3 вказаного Закону №2050-ІІІ передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону №2050-ІІІ).

Суд роз`яснює відповідачу, що виникнення права на компенсацію втрати частини доходів, а саме пенсії, не вважається у розумінні Закону №2050-ІІІ наявність саме факту невиплати пенсії, мається на увазі затримка у виплаті такого доходу, що нараховувався громадянам за певний період, але не в повному розмірі. У зв`язку з чим, позиція представника відповідача вважається спростованою зазначеними судом правовими нормами.

Тобто, зі змісту Закону №2050-ІІІ випливає, що обов`язковою умовою для компенсації втрати частини доходів є факт нарахування вказаного доходу та його несвоєчасної виплати. За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в даній частині. Суд зазначає, що в даній справі позивачем не зазначено у грошовому еквіваленті не отриману частину доходів, у зв`язку з чим, суд вважає можливим захистити порушене право позивача шляхом зобов`язання здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частин доходів з 01.01.2016, саме з моменту встановлення судом неправомірності дій Пенсійного фонду щодо нарахування, перерахунку та виплати пенсії позивачу.

Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Частина 1 статті 9 КАС України визначає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належними та допустимими доказами, з дотриманням ст.ст. 72-76 КАС України, не довів правомірності зменшення відсоткового значення грошового забезпечення з 71% на 70 %, не довів відповідно правомірність перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2016 у вказаних вище судом періодах у розмірі 70 % грошового забезпечення, у зв`язку з чим, суд дійшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення позивачу відсоткового значення грошового забезпечення з 71% на 70%, у зв`язку з чим пенсія ОСОБА_1 підлягає належному перерахунку з 01.01.2016 у розмірі 71 % грошового забезпечення, враховуючи визначення індексації та втраченої частини доходу.

Виходячи з вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 3 ст. 242 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про застосування належного способу захисту порушеного права позивача на отримання належного розміру пенсії шляхом визнання неправомірною відмову Пенсійного фонду у проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2016 відповідно до постанови Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 по справі №661/2609/17 в розмірі 71% від грошового забезпечення та здійснити з 01.01.2016 виплату пенсії з проведенням відповідної індексації та компенсації втрати частини доходів, з урахуванням проведених раніше виплат; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2016, відповідно до постанови Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 року по справі №661/2609/17 в розмірі 71% від грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії з 01.01.2016 з проведенням відповідної індексації та компенсації втрати частини доходів, з урахуванням виплаченої раніше сум пенсії.

Застосувавши норму ч. 2 ст. 9 КАС України, що передбачає можливість суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, та відповідно захистити порушене право позивача шляхом визнання неправомірними дій Пенсійного фонду щодо зміни ОСОБА_1 відсоткового розміру суми від грошового забезпечення з 71% на 70% у квітні 2018 року та у листопаді 2018 року під час здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2016 після набрання законної сили 29.03.2018 постанови Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 по справі №661/2609/17; визнання неправомірними дії відповідача щодо зміни відсоткового розміру суми від грошового забезпечення з 71% на 70% з 01.07.2020 та зобов`язання Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії з 01.07.2020 та подальше нарахування та перерахунок пенсії в розмірі 71% від грошового забезпечення з з проведенням відповідної індексації з 01.07.2020, компенсації втрати частини доходів з урахуванням виплачених раніше сум пенсії.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду суд зазначає, що ч. 1 ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Та, наведені процесуальні приписи не є імперативними, передбачають диспозитивну поведінку суду щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, суд вважає, що зобов`язати надати такий звіт, це право суду, а не обов`язок. В даному спорі суд не вбачає підстав для зобов`язання Пенсійного фонду подати звіт про виконання судового рішення, оскільки позивачем не наведено обґрунтованої причини та не надано належних доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання даного рішення суду. Зазначені підстави позивачем для застосування ч. 1 ст. 382 КАС України, а саме у зв`язку з тим, виконавча служба не завжди здатна забезпечити належне примусове виконання судових рішень, а відповідач систематично не виконує судові рішення за аналогічними справами, зловживає своїми процесуальними правами, діє не за законом, а на власний розсуд, не можуть розглядатись в рамках даної справи як належні обґрунтування наявності в діях суб`єкта владних повноважень обставин ухилення від проведення належного виконання судового рішення, відповідно проведення розрахунку за усією належною до одержання сумою пенсії, також відсутні докази вчинення відповідачем штучних перешкод в проведені індексації та компенсації, наявності загрози для позивача, що рішення суду буде виконано не відповідно до норм чинного законодавства. Встановлення судом в даному випадку неправомірності дій по зменшенню відсоткового значення грошового забезпечення ОСОБА_1 з 71% на 70% під час здійснення перерахунку та нарахуванні пенсії, не здійснення розрахунку за індексацією та втратою доходу не може слугувати підставою для застосування судом ч. 1 ст. 382 КАС України.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст.383 КАС України особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, відшкодуванню на користь позивача підлягає частково сплачений судовий збір у сумі 420,40 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зміни ОСОБА_1 відсоткового розміру суми грошового забезпечення з 71% на 70% у квітні 2018 року та у листопаді 2018 року під час здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2016 після набрання законної сили 29.03.2018 постанови Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 по справі №661/2609/17.

Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2016 відповідно до постанови Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 по справі №661/2609/17 в розмірі 71% від грошового забезпечення та здійснити з 01.01.2016 виплату пенсії з проведенням відповідної індексації та компенсації втрати частини доходів, з урахуванням проведених раніше виплат.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зміни ОСОБА_1 відсоткового розміру суми грошового забезпечення з 71% на 70% з 01.07.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2016, відповідно до постанови Новокаховського міського суду Херсонської області від 14.12.2017 року по справі №661/2609/17 в розмірі 71% від грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії з 01.01.2016 з проведенням відповідної індексації та компенсації втрати частини доходів, з урахуванням виплачених раніше сум пенсій.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.07.2020 та подальше нарахування та перерахунок в розмірі 71% грошового забезпечення, провести виплату пенсії з 01.07.2020 з відповідною індексацією, компенсацією втрати частини доходів з урахуванням виплачених раніше сум пенсій.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії,6) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.І. Войтович

кат. 112010201