Рішення № 96212244, 30.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2021 р. № 520/18713/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Шляхової О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Молчанової О.М.,

представника позивача - Макарової О.В.,

представника відповідача - Діанової С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" (вул. Диканівська, буд. 51, м. Харків, 61030, код ЄДРПОУ 32868719) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від "01" вересня 2020р. №0002813201 ГУ ДПС у Харківській області про сплату 500000,00 грн. адміністративного штрафу та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- стягнути з ГУ ДПС України в Харківській області на користь ТОВ "Паркінг+" судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що винесене ГУ ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення №0002813201 від 01.09.2020 на суму 500000 грн., є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в повному обсязі, оскільки висновки відповідача про вчинення ТОВ "Петроль-РЗС" порушення законодавства, а саме ч. 8 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", є хибними, так як підпиємство не здійснює зберігання палива, а лише за допомогою паливозаправника здійснює доставку дизельного палива до належної підприємству техніки та розлив палива у дні його безпосереднього отримання від поставщиків у баки відповідної техніки (заправку), що підтверджується копіями свідоцтв на тарнспортні засоби, бухгалтерських довідок, заправних відомостей службового транспорту та накладними.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 клопотання представника Головного управління ДПС у Харківській області про заміну сторони в порядку процесуального правонаступництва - задоволено. Замінено відповідача у справі №520/18713/20 з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43983495).

Представником відповідача наданий відзив на позов, в якому він просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та зазначає, що фактичною перервіркою господарського об`єкту за адресою: вул. Диканівська, 51, м. Харків, де здійснює діяльність ТОВ "Паркінг+", встановлено порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме: ТОВ "Паркінг+" не отримано ліцензії на адресу місця зберігання пального, розташованого за адресою: вул. Диканівська, 51, м. Харків, яке не є акцизним складом та на якому суб`єкт господарювання - не платник податків зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки. Наведене стало підставою для застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 500000 грн. Підприємством на підтвердження своїх доводів надано лише документи, що підтверджують право власності на відповідну техніку, відомості видачі пального, а також маршрутні листи техніки. У відомостях видачі пального не вказано адресу місця здійснення видачі (розливу) пального, а з маршрутних листів вбачається, що у відповідні дні техніка перебувала за різними адресами м. Харкова. У разі заправлення техніки за її місцезнаходженням на переміщення заправника також повинні були складатись відповідні маршрутні листи. Крім того, для переміщення пального транспортним засобом такий транспортний засіб має набути статус акцизного складу пересувного та бути зазначеним у акцизних накладних, або обліковуватись в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий. З огляду на викладене, на думку відповідача, наведені позивачем доводи не узгоджуються з фактичними обставинами справи та наявними у ній доказами, що свідчить про необгрунтованість таких доводів.

У поданій представником позивача відповіді на відзив, останнім зазначено, що позивач не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов з тих підстав, що по-перше, на території за адресою: вул. Диканівська, 51, м. Харків, відсутні резервуари для зберігання палива, по-друге, позивачем надані усі маршрутні листи, які підтверджують пересування заправника містом, по-третє, автотранспорт, в якому перевозилось придбане у ТОВ "УКРНАФКО" паливо, не зазначено в акцизних накладних як акцизний склад пересувний, оскільки перевезення власного палива у власному транспортному засобі не потребує отримання відповідної ліцензії та не є порушенням ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального". Первинні документи позивача свідчать про придбання ТОВ "Паркінг+" у ТОВ "ХОЗСФЕРА" та ТОВ "УКРНАФКО" на своє ім`я палива, що не потребує додаткового доказування та не спростовується наявністю чи відсутністю відомостей про транспортний засіб товариства у Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий. Паливо, яке було залито до паливного баку/ємності певного обладнання безпосередньо та використовується тим для роботи не може тлумачитись як зберігання палива, а тому твердження відповідача про протилежне, на думку позивача, є необгрунтованими.

30.03.2021 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті.

В судовому засідання представник позивача підтримала доводи заявленого позову з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача проти вимог заявленого позову заперечувала на підставі, викладених у відзиві на позов аргументів та фактів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступні обставини.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Паркінг+" зареєстроване як юридична особа та здійснює діяльність за кодами КВЕД 42.11 Будівництво доріг і автострад (основний); 23.99 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, н. в. і. у.; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.

Головним управлінням ДПС у Харківській області видано наказ №2349 від 23.07.2020 про проведення фактичної перевірки ТОВ "Паркінг+" за за адресою: вул. Диканівська, 51, м. Харків.

За результатом проведення перевірки складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів від 03.08.2020 №1097/20-40-32-01-08/32868719.

Вказаним актом встановлено порушення ТОВ "Паркінг+" вимог ч. 1, 8 ст. 15 закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме: не отримано ліцензії на адресу місця зберігання пального, яке не є акцизним складом та на якому суб`єкт господарювання - не платник податків зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки - вул. Диканівська, 51, м. Харків.

Порушення, встановлені під час проведення перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0002813201 від 01.09.2020, яким до підприємства на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" і пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України застосований штраф у розмірі 500000,00 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням ТОВ "Паркінг+" направлено на адресу ДПС України скаргу.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 07.12.2020 №34398/6/99-00-06-02-06-06 скаргу ТОВ "Паркінг+" на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Харківській області №0002813201 від 01.09.2020 залишено без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення №0002813201 від 01.09.2020 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР.

Відповідно до вимог пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За приписами підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

З матеріалів справи, зокрема, акту перевірки №1097/20-40-32-01-08/32868719 від 03.08.2020 вбачається, що працівниками ГУ ДПС у Харківській області встановлено отримання ТОВ "Паркінг+" підакцизного пального на адресу: вул. Диканівська, 51, м. Харків, що не є акцизним складом, що є порушенням вимог ч. 1, 8 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Оцінюючи доводи відповідача про порушення позивачем вимог частини 1 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу першого преамбули Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Статтею 1 Закону №481/95-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) розкрито, серед інших, наступні поняття: ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик; Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Порядок здійснення імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального встановлено ст. 15 Закону № 481/95-ВР.

Згідно з приписами статті 15 Закону №481/95-ВР імпорт, експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Згідно із статтею 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії 500 000 гривень.

При цьому, частиною 22 статті 18 Закону України №481/95-ВР передбачено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 березня 2020 року без наявності відповідної ліцензії.

В ході проведення фактичної перевірки контролюючим органом встановлено, що ТОВ «Паркінг+» у період з 01.01.2020 по 30.04.2020 отримувало пальне від ТОВ "УКРНАФКО" та ТОВ "Хозсфера", що підтверджується акцизними накладними, які відображаються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового зареєстрованими постачаллниками. Так, в зазначених акцизних накладних пунктом розвантаження пального вказано адресу: вул. Диканівська, буд. 51, Основ`янський р-н, Харківська область. Станом на 04.05.2020 та станом на 31.07.2020 ТОВ «Паркінг+» не отримано ліцензії на зберігання пального.

За визначенням, наведеним у п.п. 14.1.141-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.14.1.6. п.14.1. ст.14 ПК України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1 000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" визначено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

З вказаних вище положень законодавства, суд доходить висновку, що отримувати ліцензію на право зберігання пального суб`єкт господарювання повинен тільки для стаціонарних цистерн/ємностей.

Такий висновок відповідає роз`ясненню ДФС України від 15 серпня 2019 року №3814/6/99-99-12-02-02-15/ІПК, в якому зазначено, що у розумінні Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", суб`єкту господарювання необхідно отримувати ліцензію для здійснення зберігання пального у стаціонарних цистернах/ємностях.

Представник позивача акцентував увагу суду на те, що ТОВ "Паркінг+" не зберігає куплене пальне ані за адресою вул. Диканівська, 51, м. Харків, ані в будь-якому іншому місці, не має на балансі жодних стаціонарних паливних ємностей чи паливних складів для його зберігання.

Судом встановлено, що паливні матеріали, які придбаються позивачем для здійснення господарської діяльності, не перепродаються і не зберігаються у спеціальних визначених Законом місцях для зберігання пального, а використовуються виключно для заправки наявних у позивача транспортних засобів, шляхом заправки або на заправних комплексах контрагентів, або шляхом заправки пального з бензовоза контрагента безпосередньо в бак транспортного засобу.

Так, 26.11.2018 між ТОВ "Паркінг+" та ТОВ "ХОЗСФЕРА" було укладено договір №11/26-2018 на отримання нафтоопродуктів, який пролонговано до 31.12.2020. На виконання положень цього договору ТОВ «ХОЗСФЕРА» у квітні 2020 року на підставі видаткових накладних поставило на адресу ТОВ "Паркінг+".

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано копії заправних відомостей службового транспорту за 07.04.2020, 10.04.2020, 16.04.2020, 22.04.2020, 24.04.2020, 29.04.2020, відповідно до яких усе дизельне паливо було отримано підприємством ТОВ «Паркінг+» у ТОВ «Хозсфера» в рамках договору №11/26-2018 від 26.11.2018 року, а саме: 10345 літрів за накладною №44 від 07.04.2020, 10345 літрів за накладною №45 від 07.04.2020, 10345 літрів за накладною №49 від 10.04.2020, 10 345 літрів за накладною №53 від 16.04.2020, 10345 літрів за накладною №57 від 22.04.2020, 10345 літрів за накладною №60 від 24.04.2020, 10345 літрів за накладною №69 від 29.04.2020, і було у ті ж самі дні розлито у паливні баки техніки, та використано технікою підприємства.

Крім того, у квітні 2020 між ТОВ "Паркінг+" та ТОВ "УКРНОФКО" діяв договір №63 від 21.04.2015, строк дії якого до 31.12.2020, на отримання продукції - палива для газотурбінних двигунів JETA-1 (160кг/200л). В межах зазначеного договору у квітні 2020 року ТОВ "Паркінг+" придбало у ТОВ "УКРНОФКО" паливо, на підтвердження чого сторонами були складені та підписані видаткові накладні: видаткова накладна №1554 від 03.04.2020 на придбання авіаційного палива (керосину) у 5 ємностях об`ємом 200 л кожна; видаткова накладна №1767 від 17.04.2020 на придбання авіаційного палива (керосину) у 5 ємностях об`ємом 200 л кожна; видаткова накладна №1867 від 27.04.2020 на придбання авіаційного палива (керосину) у 5 ємностях об`ємом 200 л кожна.

Зазначене паливо придбавалось для заправки водно-бітумної установки типу ЗБ-14, яка укомплектована ємкістю для розріджувача об`ємом у 1 куб.м., що дорівнює 1'000,00 літрів. Дана установка розміщена за адресою м. Харків, вул. Диканівська, 51, та використовується у господарській діяльності Товариства.

Також, позивачем на підтвердження викладених у позові обставин були надані:

- реєстр техніки ТОВ «ГІаркінг+» з зазначенням об`єму баків та виду пального;

- копії свідоцтв державної реєстрації транспортних засобів;

- копії відомостей про розлив дизельного палива за 07.04.2020, 10.04.2020, 16.04.2020, 22.04.2020, 24.04.2020, 29.04.2020;

- копії дорожніх листів;

- копія бухгалтерської довідки про наявність ВБУ-1М (УВБ-14);

- копія виробничих норм витрат матеріалів на одну тону бітумної емульсії ЕКШ-60;

- копія звіту про рух ТМЦ за період з 01.04.2020 по 30.04.2020;

- копія паспорту та посібника з експлуатації установки водно-бітомної типу УВБ-14;

- копії актів приймання-передачі від 03.04.2020, від 17.04.2020, від 27.04.2020;

- копії товарно-транспортних накладних №33 від 16.04.2020, №35 від 22.04.2020, №36 від 24.04.2020; №38 від 29.04.2020; №Р1554 від 03.04.2020, №Р1767 від 17.04.2020, №Р1867 від 27.04.2020.

На думку суду, вказані докази підтверджують ту обставину, що придбане позивачем пальне не зберігається, а використовуються виключно для заправки наявних у позивача транспортних засобів, шляхом заправки або на заправних комплексах контрагентів, або шляхом заправки пального з бензовоза контрагента безпосередньо в бак транспортного засобу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач не зберігав пального за адресою вул. Диканівська, 51, м. Харків, та не порушував статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Оскільки у позивача не має визначених ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" місць зберігання пального, тобто, місць (території), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, відтак, позивачу не потрібно ліцензії на провадження діяльності із оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального.

Крім того, відповідачем не доведено жодного факту діяльності позивача протягом перевіряємого періоду, яка б потребувала отримання ліцензії у порядку, встановленому статтею 15 Закону № 481/95-ВР.

За таких обставин, у відповідача відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій передбачених статті 17 цього Закону.

При вирішенні справи суд застосовує приписи статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

У справі "Новік проти України" (18 грудня 2008 року) Суд зробив висновок, що "надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля".

Також при вирішенні даної справи суд враховує рішення Європейського суду з прав людини у справах "Сєрков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви №23759 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, та якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovdandPine v. The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv. Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу належного урядування, випливає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем в даній справі не доведено правомірності і обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, оскільки представником відповідача не підтверджено належними доказами зберігання ТОВ "Паркінг+" паливо-мастильних матеріалів за адресою вул. Диканівська, 51, м. Харків, суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого встановлено порушення позивачем статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення знайшли своє документальне підтвердження під час судового розгляду справи та є такими, що підлягають задоволенню, шляхом скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 01.09.2020 №0002813201.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог, відповідно до ст. 139 КАС України, на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір.

Керуючись статтями 14, 243-246, 252, 255, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" (вул. Диканівська, буд. 51, м. Харків, 61030, код ЄДРПОУ 32868719) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 01.09.2020 року №0002813201.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" (вул. Диканівська, буд. 51, м. Харків, 61030, код ЄДРПОУ 32868719) судовий збір в сумі 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 12.04.2021 року.

Суддя О.М. Шляхова