Постанова № 9621209, 28.04.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-1359/10/2370 28.04.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гайдаш В.А.,

при секретарі Пальонної В.А.,

за участю: представника позивача Диптан Ю.В (за дорученням); відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Чорнобаївському районі Черкаської області до Чорнобаївського колективного будівельно-монтажного підприємства «Райагробуд»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Чорнобаївському районі Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Чорнобаївського колективного будівельно-монтажного підприємства «Райагробуд» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені.

Позивач стверджував, що за листопад, грудень 2009 р. та за січень, лютий 2010 р. відповідач мав сплатити страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 24802 грн. 81 коп. Далі позивач зазначив, що у звязку з несвоєчасною сплатою страхових внесків до відповідача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 2190 грн. 00 коп. та нарахована пеня в сумі 2713 грн. 44 коп.

Оскільки сума страхових внесків, фінансових санкцій та пені в загальному розмірі 29706 грн. 25 коп. у строки, встановлені п. 6 ст. 20, ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003 р., відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач письмових заперечень проти адміністративного позову не подав, в судове засідання не зявився, свого представника не направив, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в установленому порядку.

Заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті третьої Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом «Закон № 1058-IV»).

Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності 17.09.2004 року.

З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV, відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону та платником страхових внесків.

Відповідно до пунктів четвертого та шостого частини другої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний: подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону, страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР, страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Судом встановлено, що відповідачем подано до УПФУ у Чорнобаївському районі Черкаської області розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад, грудень 2009 р. та за січень, лютий 2010 р. із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно вказаних розрахунків відповідач зобовязаний був сплатити до Пенсійного фонду України внески на пенсійне страхування в розмірі 24802 грн. 81 коп.

За цей період відповідач страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування не сплатив. Таким чином, у відповідача утворилася недоїмка у розмірі 24802 грн. 81 коп.

Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до пунктів другого, третього, четвертого та пятого частини девятої статті 106 Закону № 1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу; за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу); за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми; за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на викладені вище положення Закону № 1058-IV позивачем прийнято рішення від 21.01.2010 р. № 2.

Рішення № 2 вручено відповідачу 21.01.2010 р., про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Частиною 13 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідач вищевказане рішення не оскаржив, визначені в них суму штрафу та пені не сплатив.

За цих обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Чорнобаївського колективного будівельно-монтажного підприємства «Райагробуд» (19900, Черкаська область, смт. Чорнобай, вул. Леніна, 2 «Б», ідентифікаційний код 03587796) на користь управління Пенсійного фонду України у Чорнобаївському районі Черкаської області (19900, Черкаська область, смт. Чорнобай, вул. Леніна, 132, ідентифікаційний код 21366739) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад, грудень 2009 р. та за січень, лютий 2010 р. в розмірі 24802 грн. 81 коп., штраф в розмірі 2190 грн. 00 коп. та пеню в сумі 2713 грн. 44 коп., а всього 29706 (двадцять девять тисяч сімсот шість) грн. 25 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяВ.А. Гайдаш