Постанова № 9621159, 15.04.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 квітня 2010 р. № 2-а- 1505/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.С.,

за участю представника відповідача Лопатіна В.В.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова до Відкритого акціонерного товариства “ТОЧПРИЛАД” про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова звернулося до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства “ТОЧПРИЛАД” про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “ТОЧПРИЛАД” заборгованості по відшкодуванню виплаченої пільгової пенсії на користь Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова в розмірі 1934,25 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

Відкрите акціонерне товариство “ТОЧПРИЛАД” зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова та має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пільгової пенсії, призначеної відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п. “б-з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими і важкими умовами праці).

Позивач зазначив, що ОСОБА_2 працювала на Харківському заводі точного приладобудування, їй було призначено пенсію на пільгових умовах згідно із п.п. “б”“з”ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та постанови КМУ № 36 від 16 січня 2003 року. ОСОБА_2 працювала на даному підприємстві на посаді гальвальника з 03.05.1984 року по 21.08.1992 року. Протокол про призначення пенсії є діючим, у встановленому законодавством порядку не скасовано та недійсним не визнано. На підставі протоколу ОСОБА_2 була нарахована та виплачена пільгова пенсія за серпень жовтень 2009 року у розмірі 2353,38 грн., 82,19% розміру відшкодування складає суму 1934,25 грн. - сума яка підлягає відшкодуванню відповідачем згідно ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”.

Представник позивача - Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова ОСОБА_3 - в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву з проханням розгляд справи проводити без представника позивача.

Представник відповідача - Відкритого акціонерного товариства “ТОЧПРИЛАД” Лопатін В.В. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, мотивуючи свою позицію наступним.

Із зробленого Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова розрахунку ста жу ОСОБА_2 вбачається, що вона працювала на Виробничому об'єднанні “Точприлад” з 03.05.1984 року по 21.08.1992 року на посаді гальваника. Державне підприємство завод “Точприлад”, правонаступником якого є ВАТ “Точприлад”, було вперше створений 26 жовтня 1992 року. Ні у наказі регіонального відділення Фонду держмайна України у Харківській області, ні у Статуті заводу не йде мова про те, що завод “Точпри лад” створений на базі якогось підприємства і є його правонаступником, тому у ВАТ “Точприлад” відсутній обов'язок відшкодування Пенсійному фонду ви трат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2 Державне підприємство завод “Точприлад” не може бути правонаступником ВО “Точприлад” оскільки відповідно до Закону України “Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” від 10 вересня 1991 року, ВО “Точприлад” ліквідовано без правонаступництва. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 6130 Відкрите акціонерне товариство “ТОЧПРИЛАД” зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом міської ради 29 червня 1994 року. (а.с.12).

Державне підприємство „Точприлад” перереєстровано у Відкрите акціонерне товариство “ТОЧПРИЛАД”, як правонаступник 29 червня 1994 року за №09186, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності юридичної особи (а.с.13).

Відкрите акціонерне товариство “ТОЧПРИЛАД” зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова.

ОСОБА_2, яка працювала на Харківському заводі точного приладобудування, призначено пенсію на пільгових умовах на підставі Протоколу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова №5147 від 20.08.2008 року згідно із п.п. “б”“з”ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та постанови Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року (а.с.4).

Відповідно до Довідки, що уточнює особливий характер роботи або умов праці, необхідної для призначення пільгової пенсії, виданої Відкритим акціонерним товариством “ТОЧПРИЛАД” 26 вересень 2007 року за №472-03, ОСОБА_2 працювала на даному підприємстві в гальвано-пресувальному цеху на гальванічній дільниці в виробництві покриття металу гарячим способом з 03 травня 1984 року по 21 серпня 1992 року на Харківському заводі точного приладобудування (яке нині - Відкрите акціонерне товариство “ТОЧПРИЛАД”) (а.с. 6).

Сторонами по справі не заперечується та підтверджується документами в матеріалах справи, що Харківський завод точного приладобудування був перейменований у Відкрите акціонерне товариство Відкрите акціонерне товариство “ТОЧПРИЛАД” у відповідності з наказом № 128 від 08 липня 1994 року по заводу та № 589 П від 27 червня 1994 року по Харківському регіональному відділенню фонду державного майна України, тобто є його правонаступником (а.с. 45).

Відповідно до записів в трудовій книжці, копія якої долучена до матеріалів справи, ОСОБА_2 була прийнята на роботу до Заводу точного приладобудування 09.09.1983 року, у 1994 році було проставлено штамп про перейменування Харківського заводу точного приладобудування на Відкрите акціонерне товариство “ТОЧПРИЛАД” згідно з наказом № 128 від 08 липня 1994 року по заводу та № 589П від 27 червня 1994 року по Харківському регіональному відділенню фонду державного майна України, запис про звільнення зроблено 03 вересня 1997 року, який завірений печаткою Відкритого акціонерного товариства “ТОЧПРИЛАД”(а.с.47-49).

Згідно довідок Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова від 31 липня 2009 року, 31 серпня 2009 року, 14 жовтня 2009 року ОСОБА_2 знаходиться на обліку в управлінні та нею отримана пенсія за віком за Списком № 2 (при повному пільговому стажі) у розмірі 784,46 грн. за серпень, за вересень, за жовтень 2009 року (а.с.14-16).

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих Положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п. п. “б”“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2 за серпень, вересень, жовтень 2009 року становить по 644,75 грн. на місяць (а.с. 17, 19, 22).

Фактичне понесення витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2 підтверджено довідками УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова, які долучені до матеріалів справи (а.с. 14-16).

Таким чином, частка виплаченої за період серпень жовтень 2009 року пенсії ОСОБА_2, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, склала 1934,25 грн.

Вказані розрахунки та супровідні листи про необхідність перерахування зазначених в повідомленні сум (а.с. 17-18, 20-23) отримані відповідачем, що підтверджується копіями поштових повідомлень про вручення. Факт отримання розрахунків та супровідних листів не заперечувався представником відповідача в судовому засіданні.

На момент подачі адміністративного позову заборгованість відповідачем не погашена.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 2 п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, сплачують до Пенсійного фонду України 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, призначених відповідно до п.п. “б”“з”ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, до досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно до п. “б”ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих Положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09 липня 2003 року пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату и доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто, зберігається порядок, встановлений Законом України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування”: фактичні витрати на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах відшкодовуються в повному обсязі.

Крім того, порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України №64/8663 від 16 січня 2004 року (в подальшому Інструкція № 21-1).

Відповідно до абз. 1, 2 п. 6.1 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам.

Згідно з п. 6.5 Інструкції № 21-1 повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком № 8 до Інструкції.

У п.6.8 даної Інструкції зазначено, що підприємства щомісяця до 25 числа повинні вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відкрите акціонерне товариство “ТОЧПРИЛАД” вищезазначені повідомлення отримало, суму, зазначену в повідомленні, не сплатило.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти правомірності призначення та виплати пільгової пенсії ОСОБА_2, мотивуючи свої заперечення виключно тим, що не вважає Державне підприємство завод точного приладобудування “ТОЧПРИЛАД” правонаступником Харківського заводу точного приладобудування, який входив до складу Харківського виробничого обєднання “Точприлад”, вважає, що Виробниче обєднання “Точприлад” ліквідовано без правонаступників на підставі безпосередньо норм Закону .

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що вперше створення (державна реєстрація) Державного підприємства заводу точного приладобудування “Точприлад”, правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство “ТОЧПРИЛАД”, відбулося 26 жовтня 1992 року з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 Статуту Харківського Виробничого обєднання “Точприлад” Міністерства приладобудування, засобів автоматизації й систем управління СРСР, затвердженого 31 березня 1989 року (а.с.60-64), вбачається, що Виробниче обєднання “Точприлад” є єдиним виробничо-господарським комплексом, до складу якого входять:

- Харківський завод точного приладобудування;

- Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро засобів неруйнуючого контролю.

Із вказаного Статуту вбачається, що обєднання створене на базі державного майна СРСР.

Положення Закону України “Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” від 10 вересня 1991 року № 1540-XII, на який посилається представник відповідача як на підставу ліквідації Харківського заводу точного приладобудування у 1992 році, взагалі не має своїм предметом регулювання питання реєстрації (перереєстрації), ліквідації або перетворень діючих державних підприємств союзного підпорядкування, а врегульовує порядок передачі майна підприємств союзного підпорядкування до відання України.

Так, ст.ст. 1, 2, ч. 2 ст. 6 Закону України “Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ та організацій та інших обєктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю Україні. Кабінету Міністрів України, в основному до 01 жовтня 1991 року, забезпечити перехід зазначених підприємств, установ та організацій у відання органів державного управління. Майно цих підприємств передати Фонду державного майна. Керівники підприємств, установ та організацій, які переходять у державну власність України, за виконання покладених на них обовязків несуть відповідальність перед Урядом України.

Тобто нормами вказаного закону передбачено відокремлення після розпаду СРСР підприємств, установ і організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України. Жодною зі статей цього закону не передбачено, що підприємства, установи та організації колишнього СРСР союзного підпорядкування ліквідуються без правонаступництва.

Будь-яких документів, що свідчать про ліквідацію Харківського заводу точного приладобудування у 1992 році представник відповідача суду не надав, вважаючи, що така ліквідація відбулася на підставі виключно норм зазначеного вище Закону.

Згідно з копіями матеріалів Архівного відділу Харківської міської ради, судом встановлено, що виконавчий комітет Дзержинської районної ради м. Харкова 26 жовтня 1992 року розпорядженням № 572/2 здійснив реєстрацію діючого підприємства. Реєстрація була проведена за заявою Генерального директора Виробничого обєднання “Точприлад” про надання Статуту підприємства для державної перереєстрації, вказана заява датована 15 вересня 1992 року. Статут підприємства, наданий для перереєстрації, був затверджений протоколом конференції трудового колективу підприємства від 28 липня 1992 року № 35. (а.с.34-43).

Суд зазначає, що 27 березня 1991 року була прийнята Постанова Верховної Ради Української РСР № 888-ХII Про порядок введення в дію Закону Української РСР “Про підприємства в Українській РСР”, в якій визначено, що дія Закону “Про підприємства в Українській РСР” поширюється на всі підприємства, розташовані на території Української РСР (п. 2). Пунктом 5 зазначеної Постанови передбачено здійснити до 1 січня 1992 року відповідно до Закону Української РСР “Про підприємства в Українській РСР” реєстрацію і перереєстрацію підприємств та об'єднань.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про підприємства в Україні” (тут і далі за текстом - в редакції, що була чинною на момент здійснення реєстраційних дій у 1992 році) державна реєстрація підприємства здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцезнаходженням підприємства. Для державної реєстрації підприємства виконавчому комітету відповідної Ради народних депутатів подаються заява, рішення засновника про створення, статут та інші документи за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України. Перереєстрація підприємства здійснюється в порядку, встановленому для його реєстрації.

Згідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про підприємства в Україні” підприємство діє на підставі статуту. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств - власником майна за участю трудового колективу. У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства. У найменуванні підприємства визначаються його назва (завод, фабрика, майстерня та інші) і вид (індивідуальне, сімейне, приватне, колективне, державне) та інше.

У листі (заяві) до виконкому народних депутатів Дзержинського району м. Харкова від 15 вересня 1992 року за № 3095-22 зазначено про направлення Статуту державного підприємства заводу “Точприлад” для державної перереєстрації, в якості доданих документів перелічені: Статут підприємства та виписка з проколу конференції трудового колективу. Рішення про створення підприємства відсутнє в переліку документів, що подані для здійснення реєстраційних дій. Реєстрація державного підприємства заводу “Точприлад” була проведена на підставі вказаних документів, рішення засновника про створення підприємства до виконкому народних депутатів Дзержинського району м. Харкова не надавалося. Зазначене унеможливлює висновок про здійснення реєстрації новоствореного субєкта підприємницької діяльності, а підтверджує саме те, що були проведені дії щодо перереєстрації діючого підприємства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що реєстраційні дії щодо реєстрації державного підприємства заводу “Точприлад” у 1992 році не повязані з ліквідацією діючого та створенням нового підприємства, як це стверджує представник відповідача.

Щодо наказу регіонального відділення по Харківській області Фонду державного майна України від 23 вересня 1992 року № 9, в якому зазначено про заснування державного підприємства “Точприлад”, копію якого надано представником відповідача, судом встановлено наступне.

Як повідомлено листом регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 03 лютого 2010 року № 03-851 (а.с.99), Постановою Верховної Ради України “Про управління майном підприємств, установ та організацій, що є у загальнодержавній власності” від 14 лютого 1992 року № 2116-ХІІ на Фонд державного майна України були покладені обов'язки по управлінню державним майном, що є у загальнодержавній власності. У відповідності до цієї постанови та згідно до Закону України “Про підприємства в Українській РСР” регіональним відділенням видавались накази про заснування державних підприємств. Наказ від 23 вересня 1992 року № 9 “Про заснування державного підприємства “Точприлад” в регіональному відділенні Фонду державного майна України по Харківській області не зберігся. Відповідно до п. 3 р. 7 Декрету Кабінету Міністрів України “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” від 15 грудня 1992 року № 8-92 було зупинено повноваження Фонду державного майна України в частині функцій управління державним майном, що є у загальнодержавній власності. В зв'язку з цим процес створення (затвердження статуту, призначення керівника підприємства) цього підприємства регіональним відділенням ФДМ України фактично не був реалізований, оскільки повноваження державного органу приватизації щодо створення державних підприємств, були зупинені цим декретом з 26 грудня 1992 року (з моменту публікації: газета “Голос України” № 247). У подальшому, відповідно до п. 1 Наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області № 589-П від 27 червня 1994 року “Про створення на базі державного підприємства заводу “Точприлад” відкритого акціонерного товариства “Точприлад”, була розпочата процедура приватизації цього підприємства через створення акціонерного товариства та продаж державного пакету акцій.

Крім того, суд зазначає, що статут державного підприємства заводу “Точприлад” не містить посилання на наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 23 вересня 1992 року № 9 як у тексті статуту, так і на його титульному аркуші, на якому зазначено, що даний статут затверджено начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області ОСОБА_4 09 вересня 1992 року та погоджено міністром машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України ОСОБА_5.

На підставі зазначеного, суд не приймає в якості доказу створення вперше державного підприємства завод „Точприлад” у 1992 році наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 23 вересня 1992 року № 9, оскільки даний наказ фактично не був реалізований та не був підставою для проведення реєстраційних дій у виконкомі Дзержинської районної ради народних депутатів м. Харкова в жовтні 1992 року.

Крім того, суд в якості додаткового доказу правомірності вимог позивача приймає посилання його представника на порядок внесення записів до трудової книжки ОСОБА_2, які свідчать про те, що записи про прийняття на роботу у 1983 році та звільнення з роботи у 1992 році були зроблені в межах роботи на одному підприємстві, яке за цей час було перейменоване у 1994 році з Харківського заводу точного приладобудування на Відкрите акціонерне товариство “ТОЧПРИЛАД” згідно з наказом № 128 від 08 липня 1994 року по заводу та № 589П від 27 червня 1994 року по Харківському регіональному відділенню фонду державного майна України. Записи про звільнення або переведення у звязку з ліквідацією Харківського заводу точного приладобудування відсутні.

Крім того, суд враховує те, що довідка, що уточнює особливий характер праці, надана саме відповідачем ВАТ «Точприлад», на момент розгляду справи судом не відкликана. Рішення про призначення пільгової пенсії ОСОБА_2 не оскаржено та є чинним. Витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2 за період серпень - жовтень 2009 року фактично понесені позивачем.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та з Відкритого акціонерного товариства “ТОЧПРИЛАД” підлягає стягненню на користь Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в розмірі 1934,25 грн. по пенсіонерці ОСОБА_2

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09 липня 2003 року, ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року, ст. 4 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР, п. 5 Постанови Верховної Ради Української РСР № 888-ХII Про порядок введення в дію Закону Української РСР “Про підприємства в Українській РСР”, п. 6.1, п. 6.4, п. 6.5, п. 6.8, п. 8.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України №64/8663 від 16 січня 2004 року, ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова до Відкритого акціонерного товариства “ТОЧПРИЛАД” про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “ТОЧПРИЛАД”(61166, м. Харків, вул. Серпова, 4, р/р 260020335 “Синтез” ХФАБ, МФО 300578, р/р 26001010202 ХФАТ Кредобанк (Україна) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова (61166, м. Харків, пр. Леніна,40, р/р 256073012098 ВАТ “Державний ощадний банк України”в Харківській області, код 22655247, МФО 351823) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період серпень жовтень 2009 року у загальній сумі 1934.25 (одна тисяча девятсот тридцять чотири) гривні 25 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Постанова в повному обсязі виготовлена 20 квітня 2010 року.

Суддя Білова О.В.